Акти застосування норм права, їх види

Акт застосування норм права - це правовий акт, у якому закріплюється індивідуальне рішення суб'єкта правозастосування у конкретній справі.

Основними ознаками акта правозастосування права є такі:

1) він є одним із видів правових актів, що спрямований на індивідуально-правове регулювання суспільних відносин, забезпечення реалізації норм права.

2) на відміну від нормативно-правового акта, має персоніфікований характер, тобто адресований конкретним особам, фіксує їхні суб'єктивні права та обов'язки, а також вичерпується виконанням. У зв'язку з цим акт правозастосування нерідко визначається як ненормативний (індивідуальний) правовий акт;

3) видається лише уповноваженими на це суб'єктами правозастосування за встановленою законом процедурою;

4) як письмовий документ він має певну форму (постанова, указ, наказ, розпорядження тощо), власні реквізити (назву акта, номер, дату, місце прийняття, вказівку на суб'єкта, що його затвердив, підпис та посаду особи, яка підписала акт), а також структуру (в класичному варіанті - вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Класифікація актів застосування норм права здійснюється за різноманітними підставами:

1) за суб'єктом прийняття: акти органів законодавчої, виконавчої та судової влади, глави держави, органів місцевого самоврядування та ін.;

2) за формою акта: укази, постанови, розпорядження, накази, ухвали, подання, вироки, рішення та ін.;

3) за характером правового впливу: регулятивні та охоронні;

4) за юридичним значенням: акти, що містять остаточне рішення в юридичній справі (вирок суду, указ про нагородження), та акти, що забезпечують прийняття основних актів (ухвала суду про відкладення розгляду справи);

5) за характером юридичних наслідків: акти, що встановлюють, змінюють, припиняють, констатують, відновлюють суб'єктивні права й обов'язки та ін.

14.7.