<<
>>

Моральні норми як норми соціальні

Оскільки право — коли його вважати за предмет такої специфічної науки, як правознавство, — визначають як норму, то його відмежовують від природи, а правознавство — від природничих наук.

Але поряд із правовими нормами існують також інші норми, що регулюють взаємини людей. Це — соціальні норми, а тому правознавство не є єдиною дисципліною, завдання якої полягає в пізнанні та описові соціальних норм. Ці інші соціальні норми можна об’єднати під назвою «мораль», а дисципліну, яка їх вивчає, можна назвати етикою[41]. До тієї міри, до якої справедливість є вимогою моралі, відношення між мораллю та правом входить складовою частиною до відношення між справедливістю й правом[42]. При цьому слід узяти до уваги те, що у мовному вжитку дуже часто плутають право з правознавством, а мораль — з етикою. Останній приписують те, що стосується моралі: нібито тільки етика реґулює людську поведінку, визначає обов’язки та права, себто нібито етика авторитарно встановлює норми, бувши, мовляв, спроможною водночас досліджувати та описувати такі моральні норми, які встановлені авторитетом чи виникли шляхом узвичаєння.
Методична чистота правознавства опиняється під загрозою не лише тоді, коли іґноруються межі, які відділяють його від природничих наук, але й значно більшою мірою тоді, коли його не відділяють або нечітко відділяють від етики, коли невиразно розмежовують мораль і право.

Інколи соціальний характер моралі ставлять під сумнів, стверджуючи, нібито поряд із моральними нормами, які визначають поведінку однієї людини стосовно інших людей, начебто існують моральні норми, що визначають поведінку людини щодо її самої, — наприклад, норми, що забороняють самогубство, чи норми, які вимагають сміливості або цнотливості. Проте ці норми також виникають лише у свідомості людини, що живе суспільним життям. Щоправда, безпосередньо ці норми стосуються тільки конкретної людини, а інших членів суспільства — тільки опосередковано. Адже у свідомості членів суспільства ця поведінка стає нормою лише завдяки тому впливові, який вона справляє на суспільство. Навіть так звані обов’язки людини стосовно себе самої — це теж соціальні обов’язки. Для індивіда, що живе ізольовано від інших, вони не мали б жодного сенсу.

9.

<< | >>
Источник: ГАНС КЕЛЬЗЕН. ЧИСТЕ ПРАВОЗНАВСТВО 3 додатком: Проблема праведливості. Переклад з німецької Олександра Мокровольського. Київ, 2004. 2004

Еще по теме Моральні норми як норми соціальні:

  1. § 1. Соціальні норми Поняття і класифікація соціальних норм.
  2. § 2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
  3. § 2. Соціальні норми первіснообщинного ладу, їх види і функції
  4. Неписані правила, соціальні норми і культура ділових стосунків
  5. § 8. Структура норми права і норми-розпорядження
  6. § 2. Норми моралі і норми права: їх зв'язок і взаємодія
  7. § 4. Корпоративні норми і норми права
  8. § 3. Норми-звичаї і норми права
  9. § 4. Структура норми права Поняття і елементи структури норми права.
  10. Розділ 12. НОРМИ ПРАВА