<<
>>

§ 1. Поняття та елементи форми держави

Поняття і структура форми держави. Поняття форми держави е однією із найважливіших змістових характеристик державо­знавства.

Свого часу з легкої руки прибічників історичного матеріалі­зму все прогресивне було віднесено до змісту.

Однак історія людства показала, що в часи найжорстокіпшх суспільно-полі­тичних криз, чреватих національними катастрофами, врятувати державу від загибелі могла лише ЇЇ форма, її внутрішня органі­зація, якщо в ній ще залишалися живі сили.

Усе, що в державі е стійкого, стабільного, належить голов­ним чином, до її форми. Прояв поняття «форма» відповідно до держави може бути різноманітним - від уніформи держав­ного службовця, представника влади до структури держави, її внутрішньої організації. Таким чином, можна дійти виснов­ку, що форма держави е нічим іншим, як зовнішнім проявом його сутності.

Ще давньогрецькі філософи Платон та Арістотель підкрес­лювали значення форми. З часом державно-правова наука ста­ла тримати в центрі своєї уваги два питання: по-перше, які фо­рми держави знає історія і сучасність, і, по-друге, яка з відомих державних форм найкраще підходить для конкретного народу в певний час.

Характеризуючи це поняття, слід зупинитися на вимірах дер­жави та значенні слова «форма». Загалом під формою розумі­ють зовнішній прояв сутності того чи іншого явища або предме­ту. Так, планета Земля має форму кулі, трохи сплюснутої з боків. Щодо держави, то вона розуміється як публічна, політико-тери-торіальна організація суспільства.

Глава 12. Форма держави 211

Публічність, політичність та територіальна організація суспіль­ства є основними вимірами держави, що утворюють її сутність.

Форма держави - де сукупність способів організації, устрою та реалізації державної влади, що виражають сутність дер­жави.

Виходячи із зазначеного, слід наголосити на тому, що основ­ними елементами форми держави е:

1)форма (державного) правління, що відображає публічний ви­ мір держави;

2)форма (державного, територіального) устрою, що відображає територіальний вимір держави;

3)форма (державного, політичного, державно-правового та полі- тико-правового) режиму, що відображає політичний вимір держави.

Форма правління: поняття і види. Форма правління — це

спосіб організації державної влади, який засвідчує особливості статусу глави держави.

Існує три основних форми правління:

1)монархія;

2)республіка;

3)амішана форма правління, яка поєднує в собі як республікан­ ські, так і монархічні елементи.

У свою чергу змішана форма правління може існувати як в умовах республіканської монархи, коли глава держави обира­ється, так і в умовах монархічної республіки, коли глава держа­ви (президент) набуває монархічних рис і стає незмінним.

Щодо республіканської монархії, то загальновідомим є факт наявності принципу виборності глави держави як одного з осно­вних принципів існування республіки. Однак в історії було де­кілька випадків, коли обирали монарха. Так, своєрідна «виборна монархія» була характерна для наддержави середньовічної Єв­ропи - Речі Посполитої. В її умовах монарх (король) обирався на засіданнях сейму. У 1613 році на Земському соборі царем Московії було обрано Михайла Романова. Крім того, загальнові­домо, що главою держави Об'єднаних Арабських Еміратів є обра­ний емірами та шейхами раїс Халифа Аль Нагаян. Наявність обраного глави держави передбачає певний республіканський еле­мент, тоді як окремі емірати - Абу-Дабі, Шарджи, Дубай, Адж-ман, Умм-ель-Кайвайн, Ель-Фуджайра та Рас-ель-Хайма - є необ­меженими монархіями.

212 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Прикладом монархічної республіки є КНДР, де Існував не­змінний президент Кім Ір Сен, а також сучасний Туркменістан, де править незмінний президент туркмен-баши С. Ніязов.

Форма державно-територіального устрою. Існує декілька назв територіальної організації суспільства, яка є одним з еле­ментів форми держави. Найвідомішими з них є форма держав­ного устрою, форма територіального устрою, форма територіа­льно-політичного устрою, форма адміністративно-територіаль­ного устрою тощо.

Найпоширенішими з них є перші дві назви, а, отже, задля усунення методологічної плутанини ми об'єднаємо ці поняття в одне - форму державно-територіального устрою.

Форма державно-територіального устрою - це територі­альна організація влади, що відображає характер взаємовідно­син держави в цілому з її складовими частинами.

З формою державно-територіального устрою пов'язане таке явище, як міждержавні об'єднання.

Міждержавне об'єднання - це союз держав, утворений на основі міждержавного договору з метою економічної та полі­тичної інтеграції держав-учасниць.

Існують різні погляди на останні. Так, А. Венгеров наголо­шує на тому, що до міждержавних об'єднань належать імперія, конфедерація, спілка і співдружність1. Водночас В. Протасов вва­жає, що конфедерація є формою державно-територіального уст­рою2. О. Скакун До міждержавних об'єднань відносить конфеде­рацію та співдружність3, а Р. Мухаєв - конфедерацію, співдруж­ність та співтовариство4.

Водночас чітко доведено, що унітарні держави та федерації є формою державно-територіального устрою.

Виходячи з викладеного, слід мати на увазі, що в умовах су­веренітету центральних органів держави, ми маємо справу з дер­жавою, а отже, і з формою державно-територіального устрою. У цьому випадку до зазначеної форми належать унітарні держави та імперії (виключний суверенітет центру), а також федерації (змішаний суверенітет центру та суб'єктів федерації). Якщо ж

-М., 1999.-С. 124-126.

1 Протасов В.Н. Теория права й государства. Проблеми тєории права й государ-

ства: Випроси й ответьі. - М., 1999. - С. 158.

1 Скакун О.Ф. Теоряа государства й права. - X.. 2000. - С. 87-89.

4 Мухаєв Р.Т. Теориа государства й права: Учебник для вузов. - М., 2001. -

С. 159-161.

Глава 12. Форма держави

ФОРМА ДЕРЖАВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ

Децентралізована форма

1 Реальна

унія

Юридична конфедерація

Єдина імперія Колоніальна імперія

Симетрична федерація

Асиметрична федерація

Територіальна федерація

Рис.

12.1. Форми державно-територіального устрою

суверенітету центру немає, то в цьому випадку ми маємо справу з міждержавними об'єднаннями.

Проте іноді назва не обов'язково відображає реальність. Так, конфедерація і унія можуть або мати обмежений суверенітет центру, або ні. У першому випадку вони будуть державами, а в іншому - міждержавними об'єднаннями. Тому конфедерації та унії слід вважати державоподібними об'єднаннями.

Отже, існує три різновиди держав за формою державно-тери­торіального устрою:

214 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

1)проста держава;

2)складна держава;

3)державно-подібне об'єднання.

До простої держави належить унітарна та регіоналістична держава. До складної - федерація та імперія.

Проте існують і інші різновиди форми державно-територіального устрою: централізована (унітарні держави та імперії) і децентралі-а (федерації та державоподібні об'єднання) (рис. 12.1).

Питання для самоконтролю

1.Що таке форма держави?

2.Що таке форма правління?

3.Які існують форми правління?

4.Які існують змішані форми правління?

5.Що таке форма державно-територіального устрою?

6.Що таке міждержавні об'єднання?

7.Які існують види держав за формою держав но-територіальї устрою?

8.Які держави вважаються простими?

<< | >>
Источник: Сухонос В.В.. Теорія держави і права: Навчальний посібник. 2005

Еще по теме § 1. Поняття та елементи форми держави:

  1. § 1. Поняття і структура форми держави
  2. § 1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління
  3. Органи держави як основний елемент механізму держави
  4. 3.1. Механізм Української держави як інституціональний елемент державного ладу
  5. Поняття юридичної фрази та її структурні елементи
  6. § 4. Види і форми правотворчості держави
  7. § 2. Форми і метоли реалізації функцій держави
  8. § 2. Типологія держави Поняття та підходи до типології держави.
  9. § 5. Правові форми і методи здійснення функцій держави
  10. § 5. Правові форми і методи здійснення функцій держави
  11. Форми і методи реалізації функцій Української держави
  12. ФОРМИ ДЕРЖАВИ
  13. Поняття реалізації норм права та її форми
  14. §10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
  15. § 7. Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
  16. § 1. Поняття і основні форми реалізації норм права
  17. § 3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
  18. § 1. Основні принципи, форми і методи взаємовідносин держави і кооперації