<<
>>

§ 1. Поняття системи права

Категорія «система» використовується в найрізноманітніших галузях людських знань. З філософської точки зору — це спе­цифічно виокремлена із навколишнього середовища цілісна мно­жина елементів, які поєднуються між собою сукупністю внут­рішніх відносин і зв'язків.

У цьому контексті в юридичній літера­турі широко використовується поняття «система права», «система законодавства», «правова система», «політична система» та ін. З'ясувати зміст цих понять означає встановити їх складові еле­менти, їх взаємозв'язки, спосіб організації в процесі утво­рення та розвитку.

Щодо понять «система права» і «система законодавства», то вони використовуються для характеристики національного права і законодавства. Перше з них фіксує аспекти структурної дифе­ренціації правових норм, друге — аспекти структурної ди­ференціації законодавчих актів, яка склалася в тій чи іншій країні в її національному праві. Іншими словами, поняття «система права» виражає структуру змісту, а поняття «система законо­давства» — структуру форми позитивного права.

їх структури перебувають у тісному взаємозв'язку.

Система права — це сукупність чиннгіх норм права, якій вла­стиві як єдність та узгодженість, так і диференціація (поділ) на відносно самостійні структурні утворення (норми, інсти­тути, галузі права та ін.).

Названі в цьому визначенні ознаки характеризують систему права з внутрішнього боку. Вони вказують на те, які зв'язки існу­ють між її елементами, на яких принципах вона побудована.

Єдність та узгодженість. Єдність системи права обумовлюється тим, що, по-перше, все право як самостійне явище ґрунтується на єдиних загальнолюдських принципах гуманізму, справедливості, які є своєрідним каркасом права (норми, що не відповідають цим принципам, не є правовими); по-друге, право в усіх своїх проявах охороняється державою і передбачає можливість застосування державного примусу; по-третє, право обумовлене матеріальними, 254

соціальними, культурними, ідеологічними та іншими умовами жит­тя суспільства, для яких характерна відносна єдність.

Узгодженість системи права — це обумовлена наявність суб-ординаційних і координаційних зв'язків між нормами, інститута­ми, галузями права та відсутність суперечностей всередині цієї

системи.

Диференціація (поділ) системи права. Це поняття означає поділ системи на відносно самостійні структурні елементи. В ло­гічній послідовності можна виокремити:

а) структуру норми права;

б) структуру правових інститутів — поділ їх на окремі правові

норми;

в) структуру підгалузі права — поділ її на логічно пов'язані між собою правові інститути в межах окремих галузей права;

г) структуру галузі права — поділ її на логічно пов'язані між собою правові інститути та підгалузі права;

ґ) структуру системи права — поділ її на логічно пов'язані між собою галузі права.

Об'єктивність системи права. Система права — це не резуль­тат свавільного розсуду законодавця, а своєрідний юридичний вираз системи суспільних відносин відповідного людського соціуму. Держава лише надає форми (оформлює) тій чи іншій си­стемі права, її галузям, інститутам, які склалися об'єктивно.

Систему права можна також характеризувати з зовнішнього боку як одну з уособлених системних утворень суспільства, що

означає:

1) належність її до функціональних систем соціального по­ рядку, оскільки її виникнення, існування і розвиток обумовлені загальнолюдськими потребами — наданням організованості і врегульованості суспільним відносинам;

2) її інституціональний характер. Проявом цього є те, що юридична матерія у вигляді системи норм міститься здебільшого в нормативно-правових актах, інших джерелах права, які і нада­ ють праву чітко виражену інституціональну форму;

3) стабільність і динамічність її як правового явища;

4) пов'язаність її як прямими, так і опосередкованими відно­ синами з функціонуванням і діяльністю держави, її органів — за­ конодавчих, правозастосовчих, контрольно-наглядових та ін.

Поняття «система права» слід відрізняти від поняття «право­ва система», яке є більш широким за своїм змістом. Окрім систе­ми права, правова система охоплює такі структурні елементи, як

255

РОЗДІЛ XVIII

правосвідомість, правові відносини, правові форми діяльності держави та ін.

<< | >>
Источник: Загальна теорія держави і права 2002. 2002

Еще по теме § 1. Поняття системи права:

  1. § 1. Поняття системи права
  2. § 2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
  3. Поняття та основні риси системи права
  4. Поняття справедливості потрібно відрізняти від поняття права
  5. Тема 13. Система права СИСТЕМА ПРАВА – это объективно обусловленное разделение права на элементы (отрасли, подотрасли, институты и нормы), взаимосвязанные между собой 1. Понятие и структурные элементы системы права
  6. Поняття правової системи
  7. § 1. Поняття і структура правової системи
  8. § 2. Поняття типу (сім'ї) правової системи
  9. 11. Система права: понятие, структурные элементы. Система права и система законодательства.
  10. § 1. Поняття і предмет кооперативного права і його співвідношення з іншими галузями права
  11. Права людини як першоджерело права •• і • • їх поняття та класифікація
  12. § 1. Поняття змішаного типу правової системи
  13. § 1. Поняття романо-германського типу правової системи
  14. § 1. Поняття англо-американського типу правової системи
  15. § 3. Поняття та структура політичної системи суспільства
  16. § 3. Поняття та структура політичної системи суспільства
  17. Поняття соціального регулювання та його система
  18. §1. Поняття і види форм права
  19. §1. Поняття і види форм права
  20. Поняття джерел права