<<
>>

Поняття соціального регулювання та його система

З часів, коли люди виокремилися із природного середовища в соціальну спільноту індивідів і почали пристосовувати навколишнє середовище до власних потреб, їхня поведінка не була хаотичним набором рухів, а була підпорядкована меті спільного існування.

Переважно це стосувалося забезпечення власної безпеки, харчування, умов продовження роду тощо. Однак одна, окрема людина поза соціумом, без взаємодії з іншими ні в стародавні часи, ні нині виконати ці завдання не в змозі. Свідомо чи інстинктивно люди були змушені узгоджувати свою поведінку один з одним для досягнення як спільної, так і окремої мети. Саме через злагодженість своєї поведінки люди отримали можливість задовольняти свої потреби та інтереси як цілі свого існування. Ознака узгодженості з іншими характеризує таку поведінку, як «соціальну». Умови спільного існування не лише зумовлювали поведінку людини, а й вимагали від неї відповідної поведінки, впливаючи на неї за допомогою різних засобів. Безпосередній процес цілеспрямованого впливу на поведінку людей становить поняття соціального регулювання.
У процесі розвитку соціального середовища, виникнення нових соціальних інститутів, явищ, ускладнення взаємозв'язків між людьми потреба узгоджених дій, спрямованих на досягнення конкретного, усвідомленого результату не зменшувалася, а навпаки, лише зростала. Створювалися не тільки правила, норми поведінки, а й важелі, які спонукали людей виконувати, не порушувати такі правила, або ж нести відповідальність у разі ігнорування вимог соціальних регуляторів.

Тож за допомогою яких важелів здійснюється такий цілеспрямований вплив, який регулює взаємовідносини людей у власному середовищі?

Умови життя людини у суспільстві на підставі наведених вище обставин змушували людей узгоджувати свою поведінку, унормовуючи свої відносини для забезпечення їхньої користі для себе та можливостей подальшого розвитку.

Але наші пращури не мали подібного до сучасного рівня розвитку, знань про навколишню дійсність, які б дали їм змогу пояснити зрозумілими на сьогодні категоріями те, звідки, чому і навіщо необхідне таке унормовування. Люди пояснювали необхідність діяти тим чи іншим чином, спираючись на тодішній світогляд і власний досвід.

Можна припустити, що обґрунтування правил поведінки були не дуже різноманітними: це була переважно воля богів, рішення старійшини або той аргумент, що так робили предки з незапам'ятних часів, тобто звичай. Такі пояснення могли існувати як окремо, так і разом для певних правил поведінки. На початкових етапах становлення права його норми існували у тісному переплетінні з моральними, релігійними, звичаєвими та іншими правилами поведінки в синкретичному, невідокремленому вигляді, тобто як мононорми. І лише внаслідок тисячолітнього розвитку людства, який супроводжувався ускладненням соціальних відносин усередині людської спільноти, розширенням світогляду людини, з мононорми почали виокремлюватися моральні, звичаєві, релігійні та ін.

У різних народів у різні часи одні соціальні регулятори, або як їх ще називають, соціальні норми, могли переважати над іншими, а потім мінятися місцями. В одних цивілізаціях перевага надавалася нормі, встановленій владою, а в інших - звичаям. В одних народів право ототожнювалося і продовжує ототожнюватися з релігією та її нормами, а в ранні періоди історії не було поділу між правом і мораллю. Але яким би регуляторам не надавалася перевага, поряд завжди існували інші. Зв'язок між ними був і залишається дуже тісний, від ототожнення до протиставлення, а в певних випадках і як джерельна база один для одного. Всі ці соціальні норми суспільства в дії, зв'язки, які утворюються між ними, становлять систему соціального регулювання.

На сьогодні до основних елементів системи соціального регулювання прийнято включати такі явища, як право, мораль, звичаї; релігію, корпоративні норми, політику тощо. Цей перелік не є вичерпним.

Надалі зосередимо свою увагу на його найважливіших компонентах. Всіх їх об'єднує одна ознака: вони мають спільне соціальне коріння, причини, які викликали до життя і розвитку вказані явища, пов'язані з потребами та інтересами людини і були зазначені вище. Відповідно, і всі вони, тісно переплітаючись одне з одним у процесі застосування, мають одну мету: регулювати поведінку людини в соціальному середовищі.

Серед названих вище регуляторів особливе місце посідають так звані норми позитивного права. До них належать: норми права, зокрема ті, що встановлені державою, правовий звичай, корпоративні норми, зокрема норми транснаціональних корпорацій, тощо. Іх виокремлення зумовлюється тим, що вони мають формалізований характер, є обов'язковими для суб'єктів, яких стосуються, встановлюються зовнішнім авторитетом, і в сучасному світі їх дієвість, зокрема, але не тільки, забезпечується за допомогою важелів, які в своєму розпорядженні має держава.

У своїй сукупності, не заперечуючи одне одного, правила поведінки закріплені у позитивному праві, звичаях, моралі, релігійних, політичних та інших нормах, утворюють складну матерію соціального регулювання, яка функціонує в будь-якому суспільстві. Залежно від історичного періоду, панівних правових парадигм всі ці норми разом, окремо або у частковій взаємодії одні з іншими визнавалися правом того чи іншого суспільства. Інакше кажучи, право утворювалося, черпало свій авторитет, підстави для свого розвитку та удосконалення у тісній взаємодії, а інколи й у протиставленні і боротьбі з усіма названими вище нормами соціального регулювання.

У межах тематики цього розділу розглянемо питання співвідношення з правом найважливіших соціальних регуляторів, а саме: моралі, звичаїв, релігії, корпоративних норм та політики.

4.3.

<< | >>
Источник: М.І. Козюбра та інші. Загальна теорія права: Підручник / За заг. ред. М.І. Козюбри. - К.,2015. - 392 с.. 2015

Еще по теме Поняття соціального регулювання та його система:

  1. § 1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
  2. ~~1 § 4. Функції права і його соціальна цінність
  3. ~~1 § 4. Функції права і його соціальна цінність
  4. Розділ 4 СОЦІАЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ I ПРАВО
  5. § 3. Середній клас: суть та соціально-економічні критерії його визначення
  6. Глава 27 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ЙОГО МЕХАНІЗМ. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА
  7. § 1. Поняття правового регулювання
  8. § 1. Поняття правового регулювання
  9. Поняття правового регулювання. Правове регулювання і правовий вплив
  10. § 1. Соціальні норми Поняття і класифікація соціальних норм.
  11. § 1. Поняття і соціальна цінність демократії
  12. § 1. Поняття і соціальна цінність демократії
  13. § 1. Поняття, загальні риси і види соціальних норм
  14. § 1. Поняття, загальні риси і види соціальних норм
  15. § 1. Поняття, ознаки і види соціальних норм, їх співвідношення з технічними нормами