Правила юридичного дискурсу
Правила юридичного дискурсу, як і моделі юридичної аргументації, можна класифікувати за різними критеріями. Одним з найпоширеніших і найбільш придатних (характерних) для юридичного дискурсу є поділ таких правил на матеріальні (змістовні), тобто такі, що стосуються структури і змісту аргументів, та процедурні, тобто ті, які є безпосереднім предметом процедури дискурсу.
Польські правознавці Є. Стельмах і Б. Брожек називають вказані групи правил відповідно «топіко-риторичними» і «нормативними»[113].До першої групи цих правил належать, зокрема, вимоги:
• несуперечливості застосовуваних аргументів та способів їх оцінки;
• термінологічно-мовної ясності (визначеності) їх подачі (доведення);
• достовірності застосовуваних емпіричних передумов;
• виваженості ухвалюваних рішень, врахування їх соціальних наслідків тощо.
На цих правилах має базуватися будь-яка теорія практичного аргументування, будь-яка модель, у тому числі монологічні різновиди юридичної аргументації.
Процедурні правила стосуються (в першу чергу) діалогічної моделі юридичної аргументації, тобто специфічних правил власне практичного дискурсу. Основне завдання цих правил полягає у забезпеченні безсторонності, неупередженості практичної аргументації.
Основні процедурні правила юридичного дискурсу зводяться до такого:
• участь у дискурсі не може бути обмежена, у ньому можуть брати участь усі (за Р Алексі - «кожен, хто може говорити»);
• кожен може піддавати сумніву будь-яке твердження інших учасників дискурсу;
• кожен може внести в дискурс будь-яке твердження, висловлюючи свої погляди та побажання;
• жодному з учасників дискурсу (ораторові) не можна перешкоджати реалізації названих правил шляхом тиску в межах дискурсу чи поза ним.
Процедурні правила юридичного дискурсу гарантують права кожному з його учасників, а також свободу і рівність в межах дискурсу.
У свою чергу вони ґрунтуються на основоположних універсальних принципах демократичної правової держави - справедливості, свободи і рівності, що свідчить про універсальний характер також самої теорії дискурсу[114].
Еще по теме Правила юридичного дискурсу:
- Тема 13. Юридична правотворчість. Зовнішні форми (джерела) об'єктивного юридичного права
- §11. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
- Розділ 12 ЮРИДИЧНА МОВА. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА НОРМОТВОРЧОСТІ
- Интеллектуальные сопротивления колониальному дискурсу
- Дисциплінарна різноманітність раціонального дискурсу
- Історична трансформація раціонального знання та ноосферний дискурс
- Дискурс мультикультурализма, или «конструктивный плюрализм»
- Левин Г. Д.. Философские категории в современном дискурсе., 2007
- Философия и литература: современный дискурс
- Критика негритюда и африканского дискурса
- 1. Философия ведет свой дискурс от “начал”
- 1. Философия ведет свой дискурс от “начал”