<<
>>

§ 4. Правовий нігілізм: джерела і шляхи подолання

Однією із цілей правової освіти є подолання правового нігілізму — антипода правової культури. Правовий нігілізм — це деформований стан правосвідомості особи, суспільства, групи, який характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій, однак виключає злочинний намір.

Ігнорування закону зі злочинною метою — самостійна форма деформації правосвідомості. Разом з тим правовий нігілізм породжує правопорушення, у тому числі кримінальні злочини. Правовий нігілізм українського суспільства радянського періоду виник не на голому місці: він мав глибокі історичні корені. Багатовікова правова незабезпеченість суспільства, нерівність перед законом і судом, правовий цинізм уряду та інших вищих органів влади, попрания національної самобутності народу — все це, говорячи словами О. Герцена, «вбило всяку повагу до законності» у Російській імперії, до складу якої протягом декількох століть входила значна частина України. Правовий нігілізм в Україні під час її входження в СРСР -результат певної деформації правової свідомості і правового регулювання того часу.
>>>487>>> У СРСР правовий нігілізм проявлявся у двох формах: 1) теоретичній (ідеологічній), коли в унісон з марксистсько-ленінською теорією на державному рівні обґрунтовувалися ідеї: а) про відмирання держави і права при соціалізмі — і тим самим істотно принижувалася роль права; б) про перевагу всесвітньої пролетарської революції над правами людини; в) про перевагу постанов комуністичної партії над законами, вторинність права, його відображеної реальності, яка обслуговує первинні реальності — економіку і політику, та ін.; 2) практичній, коли відповідно до офіційної ідеології: а) була накопичена величезна кількість нормативних актів, які або морально застаріли, або містили декларації та заклики, або не мали ясності і чіткості формулювань і суперечили один одному.
Поширена порочна практика, відповідно до якої закон не діяв доти, доки він не обростав інструкціями або відомчими наказами, призвела до правової деградації суспільства, породила недовіру в закон, зневагу до нього; б) встановлені державою правові норми не додержувалися державними органами, відомчими і посадовими особами, які прикривали порушення законності виправдувальними поясненнями типу «в інтересах народу», «для виконання плану» та ін., що спричинило відомчий правовий нігілізм, а часто і правовий цинізм з боку вищих посадових осіб держави; в) правозастосовні та правоохоронні органи діяли відповідно до принципу пріоритету доцільності над правом і законом. Явища правового нігілізму (невизнання законів, негативне ставлення до права) — найбільш поширена і укорінена форма деформації правосвідомості населення в державах з авторитарним і тоталітарним режимами. На цей час причинами прояву правового нігілізму в Україні можна вважати: — невпорядкованість законодавства, його нестабільність і суперечливість; - низьку правову культуру; - слабість механізму приведення в дію прийнятих законів та ін. (див. § «Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки»). Спеціальними засобами, що сприяють зведенню до мінімуму правового нігілізму, слід назвати: >>>488>>> 1) якість законів та інших нормативно-правових актів. Забезпечення належної ролі закону в системі правових актів. Наявність стабільності та однаковості в регулюванні суспільних відносин; 2) авторитет державної влади і налагодженість механізму її дії. Наявність розвинутої державної структури, здатної забезпечити виконання права. Вдосконалення системи правоохоронних органів і правозастосовної діяльності. Зміцнення законності. Підвищення ролі суду; 3) високий рівень правосвідомості, який дозволив би закону працювати. Збереження самобутності правової культури. Поліпшення системи правової інформації, професійного навчання і виховання юристів, інших посадових осіб. Необхідна систематична робота з підвищення професійної культури всіх суб'єктів правоохоронної системи, що сприятиме подоланню недовіри населення до правоохоронних органів.
Додержання закону стане вигіднішим, ніж його порушення, коли зміцниться надійність права, що означає, з одного боку захист набутих прав, а з іншого — можливість будь-якого громадянина, який не має юридичної освіти, знати свої права. Надійність права припускає також стабільність правопорядку і можливість передбачати зміст конкретних юридичних рішень. -------------------------------------------------------------------------------- [1] Прес-конференція — збори представників преси, телебачення, радіо, які офіційно скликаються управлінням юстиції (можливо, разом з УВС, прокуратурою, обласним і арбітражним судами, організацією спілки юристів та іншими) для важливої інформації правового характеру, відповідей на запитання [2] Брифінг — коротка прес-конференція. [3] Зустріч — бесіда керівника або фахівця з одним чи групою журналістів, як правило, з їх ініціативи. [4] Див.: ст. 29 Закону України від 23 березня 1996 р. «Про освіту» із змінами і доповненнями.

<< | >>
Источник: Скакун О.Ф.. Теорія держави і права: Підручник. 2001

Еще по теме § 4. Правовий нігілізм: джерела і шляхи подолання:

  1. § 5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
  2. § 5. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
  3. Шляхи вдосконалення правового регулювання корпоративних відносин в Україні
  4. § 4. Нормативно-правовий акт (закон) у системі джерела права
  5. Юридичні колізії та способи їх подолання
  6. Види порушень та шляхи їх виявлення
  7. 9.4. Шляхи психологічної допомоги
  8. 5.1 Види порушень та шляхи їх виявлення
  9. ~І § 4. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
  10. Прогалини в нормативних актах та способи їх подолання. Аналогія права і аналогія закону
  11. § 3. Соціальні суперечності економіки України та шляхи їх розв’язання