<<
>>

§ 3. Систематизація законодавства

Поняття і види систематизації законодавства. Для того щоб си­стема законодавства залишалася саме системою, нормально функ­ціонувала, а також удосконалювалась і розвивалася, вона потребує постійного впливу на неї спеціального процесу - систематизації.

Систематизація законодавства - це впорядкування зако­нодавства, приведення його до внутрішньо узгодженої системи.

І

Систематизація законодавства є передумовою ефективності чинного законодавства, усунення суперечностей і прогалин, а

Глава 15. Право, законодавство, система 399

- джерело офіційного опублікування;

- зібрання всього чинного законодавства без будь-якого винятку.

Неофіційна інкорпорація - це зовнішні опрацювання норма­тивне-правових актів організаціями чи окремими громадянами (навчальними закладами, відомствами, ученими, практиками) без спеціальних повноважень правотворчих органів.

Неофіційна інкорпорація обслуговує специфічні потреби ор­ганізацій та установ, а також окремих спеціалістів у норматив­но-правовому матеріалі.

Це можуть бути збірники житлового чи трудового законодавства, довідники з законодавства для ви­кладачів, правоохоронців тощо. Унаслідок того що вони не є офіційними документами, на них не можна посилатися в проце­сі правотворчості і застосування права.

Загалом існують три принципи інкорпорації - хронологіч­ний, тематичний і галузевий.

При хронологічній інкорпорації упорядкування нормативно-правових актів здійснюється за часом їх опублікування і набут­тя чинності. Прикладом хронологічної інкорпорації можуть бути «Відомості Верховної Ради України». Як і у «Відомостях», у будь-якому іншому прикладі хронологічної інкорпорації кож­ний нормативно-правовий акт має певний порядковий номер. Крім того, обов'язково зазначається його назва, рік, місяць і день видання, а також номер статті.

При тематичній інкорпорації, упорядкування нормативного матеріалу здійснюється за певною тематикою. Наприклад: «Між­народні правові акти та законодавство окремих країн про коруп­цію / Упоряд. М.І, Камлик та ін. - К.: Школяр, 1999. - 480 с,», Ця інкорпорація є неофіційною і стосується теми корупції.

У випадку галузевої інкорпорації нормативно-правові акти об'єднуються за галузями, підгалузями або Інститутами права. Наприклад, у 1998 році вийшов збірник конститущйно-право-вих актів «Конституційне право Росії»1, який стосувався галузі Конституційного права РФ.

Правотворча систематизація. До правотворчої системати­зації належить кодифікація і консолідація законодавства.

Кодификація законодавства — це форма систематизації за­конодавства, у процесі якої до проекту створюваного акта вклю­чаються чинні і нові норми, які вносять зміни в регулювання певної сфери суспільних відносин.

1 Конституи.ионное права России: Оборник констятуционно-правових акгоа: В 2т./ Отв. ред. О.Е. Кутафин; Сост. Н.А. Михалева. - М-, 1998. - Т. 1. - 816 с.

398 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Таблиця 19.5. Види систематизації

Вид 1 Підстава для класифікації ] Різновид
Інкорпорація За суб'єктом Офіційна
Неофіційна
За принципом систематизації Хронологічна
Тематична
Галузева
Кодифікація За обсягам Загальна
Галузева
Спеціальна
Консолідація

Найхарактернішими ознаками інкорпорації є те, що:

1) при опрацюванні нормативне-правові акти об'єднуються в алфавітному, хронологічному або предметному порядку, що робить можливим їх зовнішню упорядкованість;

2) інкорпорацію здійснюють спеціальні суб'єкти (органи дер­ жави, суспільні об'єднання, приватні особи), що не уповнова­ жені змінювати, скасовувати чи встановлювати правові нор­ ми.

Ці суб'єкти можуть лише показати в збірнику зміни чи доповнення, які зробив правотворчий орган;

3) зміст нормагивно-правових актів, що включаються до інкор- поративних збірників, не змінюється, хоча може підлягати зовнішній обробці. Ця зовнішня обробка полягає в тому, що з тексту можуть бути як усунені окремі статті, пункти, абзаци, що втратили чинність, так і додані всі наступні (з моменту виходу акту) зміни. І, крім того, виключаються частини, що не містять нормативних приписів.

Інкорпорація буває офіційною і неофіційною.

Офіційна інкорпорація — упорядкування компетентними ор­ганами чинних правових норм у збірниках нормативи о-право­вих актів.

І хоча видані цими органами збірники не є джерелами права, на них можна посилатися в процесі правотворчості і застосуван­ня права. Прикладом офіційної інкорпорації є «Відомості Вер­ховної Ради України».

Специфічним різновидом офіційної інкорпорації є зводи законів.

Вони являють собою:

- інкорпороване видання нормативно-правових актів вищих органів державної влади (законодавчої і виконавчої);

Глава 19. Право, законодавство, система 401

2) створення об'єднаної, внутрішньо узгодженої системи актів типу «кодекс кодексів».

Галузева кодифікація охоплює законодавство тієї чи іншої галузі права (Цивільний кодекс України, Кримінальний кодекс України тощо).

Спеціальна кодифікація - прийняття актів, що регулюють той чи інший правовий інститут або підгалузь права (наприклад, Митний кодекс України, Податковий кодекс РФ тощо).

Перехідною формою систематизації законодавства від інкор­порації до кодифікації е консолідація.

Консолідація законодавства - спосіб систематизації зако­нодавства, у процесі якого кілька актів об'єднуються в новому документі.

При цьому новий акт повністю заміняє об'єднані, оскільки заново приймається компетентним цравотворчим органом. Особ­ливістю консолідації є те, що зміст правового регулювання суспі­льних відносин не змінюється. Усі нормативні положення рані­ше прийнятих актів об'єднуються в новому без змін, хоча, як правило, здійснюється їх редакційна правка: усуваються супереч­ності, повтори тощо.

Крім того, консолідація проводиться правотворчими органа­ми лише стосовно прийнятих ними актів.

І хоча консолідація не має самостійного значення, оскільки виконує допоміжну роль (усуває множинність нормативно-пра­вових актів, їх надзвичайну роздробленість, дублювання), проте у сфері систематизації актів (наказів та інструкцій) міністерств і відомств вона є особливо актуальною.

Питання для самоконтролю

1. Що таке систематизація законодавства?

2. Які існують форми систематизації законодавства?

3. Що таке інкорпорація законодавства?

4. Що таке офіційна інкорпорація законодавства?

5. Що таке неофіційна інкорпорація законодавства?

6. Що таке хронологічна інкорпорація законодавства?

7. Що таке тематична інкорпорація законодавства?

8. Що таке галузева інкорпорація законодавства?

9. Які існують види правотворчої систематизації законодавства?

10. Що таке кодифікація законодавства?

11. Що таке основи законодавства?

26 Теорія держави І права

400 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Кодифікація завжди здійснюється уповноваженим на те орга­ном і є офіційною. Ь призначення полягає в радикальному удоско­наленні чинного законодавства шляхом трансформації його зміс­ту (як-то: вилучення застарілих нормативних актів, усунення про­галин, суперечностей і повторів, зміна спрямованості та характеру акта), забезпечення внутрішньої узгодженості і досягнення повно­ти правового регулювання відповідних суспільних відносин. За допомогою кодифікації досягається поліпшення структури норма­тивно-правових актів, удосконалення їх логіки, термінології тощо.

Процес кодифікації передбачає три стадії:

1) виявлення законодавчих недоліків тієї чи іншої галузі;

2) усунення цих недоліків;

3) зведення опрацьованого матеріалу в єдине ціле.

Для кодифікації характерними е такі ознаки:

- кодифікація здійснюється періодично, залежно від нагрома­ дження нормативного матеріалу та об'єктивної необхідності його всебічної переробки і об'єднання в цілому чи за окре­ мими галузями;

- кодифікація має справу з правовими приписами та юридич­ ними інститутами;

- процес кодифікації завершується прийняттям нового як за формою, так І за змістом нормативно-правового акта, текст якого є оригінальним і офіційним.

До основних кодифікаційних актів належать основи законо­давства, кодекси, статути і положення.

Основи законодавства - це нормативно-правові акти, що

встановлюють основні засади певної галузі права чи сфери дер­жавного управління.

Кодекс - найпоширеніший вид кодифікаційних актів, які діють в основних сферах суспільного життя, що потребують пра­вової упорядкованості.

Статут, положення - кодифікаційні акти спеціальної дії, які приймаються не тільки законодавчими, а й іншими право-творчими органами (наприклад, Кабінетом Міністрів України).

Розрізняють кілька видів кодифікації - загальну, галузеву і спеціальну.

При загальній кодифікації переробці піддається значна ча­стина законодавства. Процес загальної кодифікації проходить такі стадії:

1) прийняття серії кодифікованих актів з основних галузей за­конодавства;

Глава 19. Право, законодавство, система 403

Нормативно-регулятивний рівень дозволяє дійти висновку про те, що визначальними чинниками, які створюють систему, виступають норми права, оскільки вони об'єднують уявлення людей про справедливість і несправедливість, про важливість стимулювання розвитку тих чи інших суспільних відносин.

Норма права заанає змін. Саме з неї починається реальне вдосконалення правової системи, і, завдяки своєму універсаль­ному значенню, правова норма поширює свої якості на інші рівні правової системи, стаючи одиницею виміру правової матерії.

Організаційний рівень охоплює всі юридичне оформлені зв'яз­ки і відносини, форми реалізації права, різні види правової пове­дінки людей, правотворчу і правозастосовчу діяльність держави і суспільства.

Соціальний рівень характеризує, з одного боку, те, наскільки людина як суб'єкт права освоїла правову дійсність, те, як вона «живе* в ній, а з іншого - те, як сформувалися і наскільки адек­ватні інтересам індивіда і суспільства різного роду режими і стани, що дають уявлення про певні результати дії юридичних норм (правова культура, законність, правопорядок). На цьому рівні закладені в праві свободи, можливості і вимоги органічно по'єднуються а політичною і соціальною матерією.

Тут найбільш чітко виявляються ті якості правової системи, які мають істотне значення для формування і функціонування як політичної сис­теми, так і громадянського суспільства в цілому.

Виходячи з аналізу зазначених рівнів, можна виділити такі підсистеми структури правової системи, як інституціональну, нормативну, ідеологічну, функціональну та комунікативну.

Інституціональна підсистема — це суб'єктивний склад (тоб­то суб'єкти права) як системоутворюючий чинник усієї право­вої системи. Ця підсистема почала аналізуватися досить недав­но, адже до цього протягом досить тривалого часу правова сис­тема характеризувалася як безособова структура. І лише зго­дом правознавці зрозуміли, що без особи, суб'єктивних прав, без фізичних та юридичних осіб правова система не може існувати. Звернення до людини як до системоутворюючого чинника всіх суспільних явищ зумовило перегляд існуючих підходів щодо стру­ктури правової системи і дозволило виділити суб'єктів права як обов'язкового її елемента.

Нормативна підсистема - норми і принципи права, що ре­гулюють відносини між суб'єктами права, об'єктивовані і систе­матизовані в юридичних джерелах права. Норма права досить часто е лише тим ідеалом, який ще потрібно втілити в життя

26'

402 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВД

12. Що таке кодекси?

13. Що таке статути або положення?

14. Що таке загальна кодифікація законодавства?

15. Що таке галузева кодифікація законодавства?

16. Що таке спеціальна кодифікація законодавства?

17. Що таке консолідація законодавства?

<< | >>
Источник: Сухонос В.В.. Теорія держави і права: Навчальний посібник. 2005

Еще по теме § 3. Систематизація законодавства:

  1. Глава 14. ПРАВОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ І СИСТЕМА ПРАВА. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО МАТЕРІАЛУ
  2. § 9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
  3. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА.. ПРАВО КОМПАНІЙ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ACQUIS COMMUNAUTAIRE ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. © Державний департамент з питань адаптації законодавства., 2009
  4. ІІ. ЗАКОНОДАВСТВО ЄС, СПРЯМОВАНЕ НА ГАРМОНІЗАЦІЮ ПРАВА КОМПАНІЙ, ТА ВІДПОВІДНІСТЬ ЙОМУ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
  5. § 8. Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
  6. § 5. Систематизація нормативно-правового матеріалу
  7. §3. Систематизація та класифікація криміналістичних обліків
  8. § 7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
  9. Розділ 15. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА
  10. § 2. Система законодавства
  11. Розділ 15. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА
  12. б) Законодавство і звичай
  13. 6.4.5 Відповідальність за порушення податкового законодавства
  14. § 7. Структура вітчизняного законодавства
  15. § 7. Структура вітчизняного законодавства
  16. § 8. Фактори формування та розвитку системи законодавства
  17. § 8. Фактори формування та розвитку системи законодавства
  18. Законодавство України
  19. 5.4 Законодавство про фінансовий моніторинг
  20. Співвідношення міжнародних договорів і національного законодавства України