<<
>>

§ 4. Структура норми права Поняття і елементи структури норми права.

Структура корми права — це логічно погоджений її внутрі­шній зміст, обумовлений фактичними суспільними відносинами, що характеризується наявністю взаємозалежних і взаємодіючих елементів, реально виражених у нормативно-правових актах.

Структура норми права розкриває умови, зміст і правові наслід­ки взаємодії правомочної і зобов'язаної особи. Традиційно вона складається з трьох елементів - гіпотези, диспозиції і санкції.

Гіпотеза - це елемент структури, що вказує на конкретні жит­тєві обставини (умови), за наявності або відсутності яких і реалізу­ється норма. Тобто гіпотеза надає цим життєвим обставинам юри­дичного значення. Вона може бути простою або складною.

Проста гіпотеза вказує на одну обставину, з якою пов'язана дія норми права. Складна гіпотеза вказує на дві і більше умов.

Так, у статті 429 Кримінального кодексу України, що має на­зву «Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю», зазначається: «Самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під час бою діяти зброєю - карається позбавленням волі строком від п'яти до десяти років»1.

У даному разі гіпотезою статті є умова «під час бою». Це - приклад простої диспозиції.

Прикладом складної диспозиції є частина 1 статті 114 Кри­мінального кодексу України, що зазначає: «Передача або зби­рання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну та­ємницю, якщо ці дії вчинені іноземцями або особами без грома­дянства, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років»2. У цьому разі є принаймні три умови, коли дана стаття може бути застосована:

1) наявність спеціального суб'єкта злочину: іноземець або осо­ ба без громадянства;

2) наявність специфічного предмету злочину - відомості, що становлять державну таємницю;

3) наявність мотиву — передача іноземним організаціям чи державам.

1 Кримінальний кодекс України (Прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України 5 квітня 2001 року). - К., 2001. - С. 208. 1 Там само. - С. 58.

Глава 17. Норма права

355

Прикладом простого повного способу викладення норми права є частина 1 статті 109 Кримінального кодексу України, де зазначається: «Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи по­валення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, - караються позбавлен­ням волі на строк від п'яти до десяти років»1.

Прикладом розгорнутого повного способу викладення норми права є частина 1 статті 127 Кримінального кодексу України, яка говорить: «Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізич­ного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, му­чення чи інших насильницьких дій з метою спонукати потерпі­лого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років»2. У даному випадку дається розгорнуте пояснення терміна «катування».

Прикладом посилкового способу є частина 2 статті 630 Цивіль­ного кодексу України, де зазначається: «Якщо у договорі не мі­ститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відпові­дають вимогам статті 7 цього Кодексу»3. Для того щоб застосу­вати статтю 630, слід ще звернутися до статті 7 Цивільного ко­дексу України.

Прикладом бланкетного способу є частина П статті 29 Консти­туції України: «Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом»4.. Для того щоб за­стосувати дану норму, слід звернутися до інших нормативно-право­вих актів і з'ясувати, який існує порядок притягнення осіб до кри­мінальної чи адміністративної відповідальності.

Питання для самоконтролю

1. Що таке структура норми права?

2. Що таке гіпотеза структури норми права?

3.

Що таке диспозиція структури норми права?

4. Що таке санкція в структурі норми права?

1 Кримінальний кодекс України (Прийнятий сьомою сесією Верховної Ради

України 5 квітня 2001 року). - К., 2001. - С. 56.

г Там само. - С. 63.

'Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року. - X., 2003. - С, 197.

* Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28

червня 1996 року. - К., 1997. - С. 12.

23'

354 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Позитивна санкція виражається у відзнаках - преміях, під­вищеннях у посаді тощо. Охоронна санкція може бути штраф­ною чи відновлювальною.

Штрафна санкція передбачає позбавлення волі, штраф, дога­ну, стягнення матеріальної шкоди тощо. Основним завданням штрафних санкцій є покарання правопорушника, а також попе­редження майбутніх правопорушень, виправлення і перевихо­вання правопорушника.

Відновлювальна санкція передбачає усунення нанесеної лю­дині шкоди і відновлення її прав. Поширеними відновлюваль-ними санкціями е стягнення аліментів, відновлення на роботі незаконно звільненого тощо, їх основним завданням є віднов­лення порушених прав.

Конкретний нормативно-правовий акт не завжди містить усі три елементи структури одночасно. Так, у статті 731 Цивільного кодексу є диспозиція, а санкція передбачається статтею 736 цьо­го Кодексу. Особлива частина Кримінального кодексу в основ­ному містить диспозицію і санкцію, а гіпотеза, як правило, розта­шована у Загальній частині.

Способи викладення норм права. Наявність або відсутність у статті нормативно-правового акту всіх елементів структури норми права дозволяє виділити повний, посилковий та бланкет-ний спосіб викладення.

Повний спосіб передбачає викладення всіх трьох елементів стру­ктури норми права у статті відповідного нормативно-правового акту.

В умовах посилкового способу викладення в статтях норма­тивно-правового акту містяться не всі структурні елементи пра­вової норми, але є посилання на інші статті цього чи іншого акту. Посилковий спосіб передбачає посилання на ті конкретні статті даного чи інших нормативно-правових актів, в яких міс­титься «відсутня» частина норми.

Бланкетний спосіб викладення передбачає, що для з'ясуван­ня змісту гіпотези чи диспозиції та санкції слід звертатися не до конкретної статті нормативно-правового акту, а до певної групи чи виду нормативних актів.

Повний спосіб передбачає два варіанти викладення — прос­тий або розгорнутий. Простий спосіб викладення характеризу­ється відсутністю розгорнутих визначень, класифікаційних ознак при розкритті змісту елементів норми внаслідок їх очевидності. Розгорнутий спосіб викладення містить вказівки на ознаки, ви­значення, поняття, шляхом яких розкривається зміст того чи іншого структурного елементу норми права.

<< | >>
Источник: Сухонос В.В.. Теорія держави і права: Навчальний посібник. 2005

Еще по теме § 4. Структура норми права Поняття і елементи структури норми права.:

  1. § 8. Структура норми права і норми-розпорядження
  2. Структура норми права
  3. § 2. Структура норми права
  4. § 2. Структура норми права
  5. § 2. Норми моралі і норми права: їх зв'язок і взаємодія
  6. § 5. Поняття і ознаки норми права
  7. Поняття норми права та її ознаки
  8. § 4. Корпоративні норми і норми права
  9. § 3. Норми-звичаї і норми права
  10. Розділ 12. НОРМИ ПРАВА
  11. Розділ 12. НОРМИ ПРАВА
  12. § 7. Спеціалізовані (нетипові) норми права
  13. 1 § 3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в правовому регулюванні
  14. 1 § 3. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в правовому регулюванні
  15. ДРУГА ЧАСТИНА ІНСТИТУЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА Розділ 7 НОРМИ ПРАВА