Суб’єктивна та об’єктивна суть акту. Його власне значення

Це правове значення акту, взятого у його зовнішньому вияві, не відразу впізнається, як те ми маємо у випадку сприйняття природних якостей предмета — його кольору, твердості чи ваги.

Однак людина, що раціонально мислить та діє, надає своєму актові певного значення, яке тим чи іншим чином виражається, а інші його розуміють. Це суб’єктивне значення може (але не мусить) збігатися з об’єктивним значенням, якого акт набуває в рамках права. Розгляньмо випадок, коли хтось дає письмове розпорядження стосовно власного майна на випадок своєї смерті. Суб’єктивним значенням цього акту є заповіт. Проте це значення не буде об’єктивним (якщо розглядати акт із правової точки зору), коли в документі допущено певну формальну помилку. Коли таємна організація, маючи за мету звільнити батьківщину від ворогів, засуджує на смертну кару того, кого вважає за зрадника, то те, що вона суб’єктивно вважає і називає смертним вироком і що доручає виконати довіреній особі, об’єктивно — в рамках правового поля — є не виконанням смертного вироку, а політичним убивством за вироком таємного судилища, хоча за зовнішніми ознаками справи цей акт нічим не відрізняється від виконання вироку. Акт — позаяк він утілюється ще й у вимовлених чи написаних словах — може навіть сам щось розповісти про своє правове значення.

У цьому полягає своєрідність матеріалу юридичного характеру. Рослина не може нічого повідомити природознавцеві, який дає їй наукового визначення. Вона ж бо ніяк не намагається «пояснити» себе з наукової точки зору. Але акт, як аспект людської поведінки, цілком може містити в собі юридичне самовизначення, себто зміст того, що він означає з право- вогї точки зору. Люди, що зібралися й утворили парламент, можуть цілком чітко заявити, що ухвалюють закон; хтось може чітко визначити своє останнє волевиявлення як заповіт, дві особи можуть заявити, що укладають між собою правочин (Rechtsgeschaft). У процесі пізнання правової дії інколи можна натрапити на правове самовизначення матеріалу, яке випереджає тлумачення, що його покликаний дати правовий аналіз.

<< | >>

↑

Источник: ГАНС КЕЛЬЗЕН. ЧИСТЕ ПРАВОЗНАВСТВО 3 додатком: Проблема праведливості. Переклад з німецької Олександра Мокровольського. Київ, 2004. 2004

Еще по теме Суб’єктивна та об’єктивна суть акту. Його власне значення:

- Комерційне право України - Корпоративне право України - Медичне право України - Основи права - Судова експертиза - Теорія держави і права України - Філософія права - Юридична деонтологія -