<<
>>

Тема 6. Форми держав

Як відомо, центральна, найважливіша проблема політичного життя кожного соціально неоднорідного суспільства - це сутність і побудова державної влади. У практичному - зокрема організаційно-юридичному - плані вона трансформується у питання про порядок, спосіб побудови системи державної влади, тобто про форму держави.

Наукові положення, що викладені у цій темі, дають відповідь на запитання, яким чином може або повинна бути організована влада держави. Вони покликані слугувати теоретико-методологічною базою для формування ставлення кожного громадянина, кожного громадського об'єднання до існуючої чи до можливої форми "їхньої" держави, для власної політичної діяльності, спрямованої на вдосконалення такої форми. Ці положення набувають особливого значення для тих осіб, які працюють (або ж готуються до праці) у будь-яких органах або інших організаціях і держави і тим самим беруть безпосередню участь в організації та здійсненні державної влади.

1. Загальне поняття й елементи форми держави

Кожна держава, як і будь-яка інша соціальна інституція, організація, має бути певним чином розбудована, сформована, а здійснення нею влади має відбуватися певними методами, способами.

Форма держави - це спосіб (порядок) організації та здійснення державної влади.

Елементи форми держави:

1) державне правління - спосіб організації вищої державної влади;

2) державний устрій - спосіб поділу території держави на певні частини і розподілу влади між її центральними органами та органами влади її частин;

3) державний режим - спосіб (порядок) здійснення державної влади певними методами.

Форма правління й державний устрій відображають, головним чином, структурний аспект форми держави, а державний режим функціональний аспект цієї форми. Загалом же форма держави - це таке явище, яке характеризується єдністю структури і територіальної організації держави, а також методів здійснення нею влади.

Зв'язок між типом держави та її формою

Він відображається такими положеннями:

1) історичний тип держави (її соціальна сутність) так чи інакше визначає, зумовлює її форму;

2) крім типу, на форму держави впливають також інші явища, фактори, обставини (зокрема, конкретне співвідношення у країні політичних сил різноманітних частин суспільства, їх впливовість; рівень його політичної та правової культури; історичні та національні традиції; розмір території держави; міжнародна ситуація);

3) у державах одного і тоге ж типу використовуються декілька її різних форм, проте існує певна форма держави, яка найкраще відповідає її певному типу, а тому є найбільш поширеною серед однотипних держав;

4) форма держави здатна, зі свого боку, певним чином впливати на зміну соціальної сутності держави, тобто здійснювати «зворотний» вплив на тип держави.

2. Види форм державного правління Загальноісторинні види державного правління:

• монархія - вища державна влада здійснюється однією особою і зазвичай успадковується за кровно-родинним принципом;

• республіка - вища державна влада здійснюється представницьким колегіальним органом, який так чи інакше обирається населенням країни (або його частиною) на певний строк.

Види форм правління сучасних держав:

• президентська республіка - глава держави (президент) одноособово або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким нерідко керує сам (США, Аргентина, Мексика, Венесуела, Іран, Швейцарія);

• парламентська республіка - глава держави (президент)

не може безпосередньо впливати на склад і політику уряду, який формується виключно парламентом та підзвітний лише йому (Італія, ФРН);

• напівпрезидентська або президентсько-парламентська республіка - глава держави (президент) особисто пропонує склад уряду або його частини (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), котрий підлягає обов'язковому затвердженню парламентом (Україна, Фінляндія, Франція);

• парламентська монархія - глава держави (монарх) не може безпосередньо впливати на склад і політику уряду, що формується виключно парламентом і лише йому підзвітний (Велика Британія, Данія, Швеція, Японія);

• дуалістична монархія - глава держави (монарх) особисто формує склад уряду, яким керує сам або через призначеного ним прем'єр-міністра.

Нині президентські й напівпрезидентські республіки най-більше поширені в країнах Америки, Африки; парламентські республіки і парламентські монархії - у країнах Європи; дуалістичні монархії зустрічаються у деяких країнах Африки, Близького Сходу.

Колишні радянські держави, які були парламентськими республіками, трансформувались переважно у республіки напівпрезидентські (зокрема, Україна) або ж президентські (Росія).

3. Основні види форм державного устрою

Простий (унітарний) державний устрій характеризується тим, що усі територіальні частини держави не мають свого суверенітету, усіх ознак державності.

Вони є лише адміністративно-територіальними її підрозділами, утвореннями (наприклад, області в Україні, воєводства у Польщі, графства в Англії, провінції в Італії).

Щоправда, до складу деяких унітарних держав входять такзвані автономні територіальні утворення (наприклад, в Іспанії, і.тії, Португалії, Україні). Автономія у таких випадках може пути політичною (Філіппіни) або територіальною (Індія).

Складний (федеративний) державний устрій характеризується тим, що територіальні частини держави мають суверенітет, належні ознаки державності (США, Швейцарія).

Від федеративних держав слід відрізняти регіональні або інші союзи держав (наприклад, Організація Американських Держав, Співдружність Незалежних Держав, яка утворилася після "демонтажу" Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Європейський Союз, Рада Європи тощо). Різновидом союзу держав може бути також їх конфедерація.

4. Основні види державних режимів.

Серед них вирізняють демократичний і тоталітарний.

Демократичний - державна влада здійснюється з дотриманням основоположних прав людини, із забезпеченням легальних можливостей вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми тощо) та діяльність різноманітних громадських об'єднань, які представляють ці інтереси й впливають на вироблення та здійснення державної політики.

Демократичний режим має такі різновиди:

• ліберальний;

• демократично-консервативний;

• демократично-радикальний.

Тоталітарний - державна влада здійснюється з істотним обмеженням або порушенням основоположних прав людини; скороченням або усуненням легальних можливостей вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення (зокрема через діяльність громадських об'єднань, які їх представляють); на основі зосередження не контрольованої населенням державної влади в руках правлячої верхівки (олігархії, партійної бюрократії) або однієї особи. Останній різновид тоталітаризму отримав назви «автократія", «вождизм". Тоталітаризм існував і у вигляді таких державних режимів як расистський, нацистський, фашистський, військово-диктаторський, державно-терористичний, партійно-бюрократичний.

Сучасні державні режими:

• демократичний (найбільш поширений у державах Європи,

Центральної та Північної Америки);

• тоталітарний (зберігається в окремих країнах Близького Сходу, Африки).

<< | >>
Источник: Рабинович. Теорія держави і права. Ч1.. 0000

Еще по теме Тема 6. Форми держав:

  1. 5.2. Форми парламентського контролю та контролю глав держав
  2. Тема 5. Сутність сучасних держав соціально-демократичної орієнтації
  3. Тема 4. Поняття держави і причини її виникнення, Типологія держав за їх сутністю
  4. ТЕМА: 4 ВЛАСНІСТЬ: СУТНІСТЬ, ФОРМИ.
  5. Тема 13. Юридична правотворчість. Зовнішні форми (джерела) об'єктивного юридичного права
  6. Розділ 6. ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВ
  7. § 6. Типологія держав
  8. Розділ 6. ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВ
  9. 2.2. Повноваження глав держав щодо публічної адміністрації
  10. ВМЕШАТЕЛЬСТВО ВЕЛИКИХ ДЕРЖАВ
  11. Філії товариств з третіх держав
  12. Предпосылки появления первых держав.
  13. МОРСКИЕ ВООРУЖЕНИЯ. ДОГОВОР ПЯТИ ДЕРЖАВ
  14. УСИЛЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ЗАПАДНЫХ ДЕРЖАВ HA ТУРЦИЮ.
  15. 1.Приготовления западных держав
  16. § 1. Поняття та елементи форми держави
  17. § 3. Форми та інститути демократії