<<
>>

Тема 5. Сутність сучасних держав соціально-демократичної орієнтації

Знання про сутність сучасних держав озброюють юристів, державних службовців, розумінням справжньої соціальної ролі їх професійної діяльності в суспільному житті. Ці знання відчутно впливають на ставлення людини до держави - до її політики, до діяльності її різноманітних органів, і посадових осіб.

Викладені у цій темі положення допомагають зрозуміти, якою має бути та держава, котра прагне стати правовою і демократичною; на що може сподіватися, розраховувати людина, котра у такій державі проживає. Ці положення варто використовувати як концептуальні критерії для оцінки того, якою мірою діяльність держави відповідає задекларованим нею цілям і намірам, для з'ясування повноти й ефективності їх виконання.

1. Майбутня держава соціально-демократичного типу: сутність і передумови

У першій половині XX століття в багатьох країнах світу розпочався поступовий, здійснюваний різними шляхами, засобами і темпами, перехід від традиційно буржуазного суспільства (суспільства спочатку «вільного", а потім монополістичного капіталізму) до громадянського суспільства соціальної демократії - суспільства трудівників-власників.

Саме останньому має відповідати правова держава, котра водночас не може не бути і державою соціальної демократії.

Громадянське суспільство - це спільність вільних, рівноправних людей та їхніх об'єднань, яким держава забезпечує юридичні можливості бути власниками засобів виробництва, а також брати активну участь у політичному житті.

Основні ознаки громадянського суспільства;

1) людина, її інтереси, її основоположні права є головними цінностями такого суспільства;

2) рівноправність і захищеність усіх форм власності, насамперед приватної (в її групових та індивідуальних різновидах);

3) економічна свобода громадян та їхніх об'єднань, інших суб’єктів виробничих відносин у виборі форм і видів виробничої діяльності;

4) надійний та ефективний соціальний захист кожної людини, яка з огляду на об'єктивні обставини не може забезпечувати своє існування власною працею;

5) ідеологічна і політична свобода, наявність демократичних інститутів та механізмів, які забезпечують кожній людині можливість впливати на формування та здійснення державної політики.

Реальне здійснення кожною людиною її основоположних прав можливе лише у такому суспільстві, де ліквідовано її відчуження від засобів виробництва і результатів особистої праці, а також від політичної, насамперед державної, влади.

Таке суспільство може утворитися за наступних умов:

1) саме трудівники переважно є водночас і власниками (чи то колективними, чи то індивідуальними) засобів виробництва і результатів своєї праці;

2) такі трудівники-власники становлять більшість дорослого населення країни, дорослих громадян держави;

3) політична система суспільства (зокрема, порядок виборів представницьких органів держави та органів місцевого самоврядування) забезпечує вільне й адекватне волевиявлення дорослих громадян;

4) результати такого волевиявлення населення набувають вирішального значення в суспільному житті (зокрема, через забезпечення панування законів у державі, через їх найвищу юридичну силу);

5) безумовною змістовною межею волевиявлення більшості населення є основопложні права людини: непорушність, "недоторканність" цих прав має бути абсолютною. Основоположні права людини - це той універсальний кордон, який не повинна переступати будь-яка більшість населення, будь-яка держава.

Сучасні загальні тенденції соціального розвитку якраз і дозволяють прогнозувати поступове формування такого суспільства, де більшість трудівників будуть власниками (у тій чи іншій формі) засобів та результатів своєї праці. Таким чином, громадянське суспільство соціальної демократії - це, як би то не було, буде суспільством постбуржуазним (якщо мати на увазі капіталізм XVIII - початку XX століття). А держава у такому суспільстві має бути - за її соціальною сутністю - державою саме трудівників-власників.

Є певні підстави для того, щоб поняття про таку державу позначити назвою «держава соціальної демократії", а дефініцію цього поняття сформулювати у такий спосіб:

держава соціальної демократії - це організація політичної влади трудівників-власників (що складають більшість суспільства), яка реально забезпечує максимальне здійснення і захист основоположних прав людини, а також спільнот і об'єднань на засадах свободи, справедливості й солідарності.

Викладене свідчить, крім усього іншого, про соціально-змістовну єдність правової держави і держави соціальної демократії. Власне, це один і той же самий феномен, котрий розглядається у дещо різних аспектах.

Виокремлення таких держав у самостійний історичний тип визначатиметься - відповідно до викладеної у попередній темі соціально-сутнісної типології держав - якісною своєрідністю (своєрідним різновидом) домінуючих у них виробничих відносин. Йдеться про комбінацію таких форм власності на засоби виробництва як приватна (групова чи індивідуальна) і суспільна (державна та комунальна). Хоча усім їм забезпечуватимуться формально рівні умови співіснування і конкуренції, проте переважна частина засобів виробництва перебуватиме саме у приватній власності. При цьому трудівники, які складатимуть абсолютну більшість, дорослого населення країни, матимуть можливість так чи інакше розпоряджатися використовуваними ними засобами надання послуг, а також результатами своєї праці, здійснюваної на базі цих засобів. Таким чином, у соціальній структурі суспільства вперше в його історії кількісно переважатиме клас трудівників-власників (деколи його називають «середнім класом»).

Такого варіанта організації економічного і соціального життя суспільства, такої структури виробничих відносин у ньому раніше ще ніколи не існувало.Отже, це буде історично новий різновид (тип) економічного підґрунтя, базису суспільства. Він і спричинятиме формування його якісно нової, найчисленнішої соціальної спільноти трудівників-власників, а внаслідок цього і виникнення відповідного типу держави - держави соціальної демократії, яка виражатиме передусім інтереси цього класу.

2. Поняття і види держав соціально-демократичної орієнтації

Якісно новому етапу всесвітньо-історичного розвитку людства – його переходу до громадянського правового суспільства соціальної демократії відповідає у політико-юридичній сфері й перехідний тип держави, зорієнтованої на соціальну демократію.

Держава соціально-демократичної орієнтації - це органі-і політичної влади більшості населення у суспільстві з різноманітними формами приватної та суспільної власності на засоби виробництва, яка постійно поліпшує умови для здійснення основоположних прав людини, та інших суб’єктів на засадах свободи, справедливості й солідарності.

Соціально-демократичне спрямування такої держави знаходить прояв у тому, що вона:

1) створює для всіх громадян рівні можливості участі у приватизації значної частини засобів виробництва та іншого майна, активно стимулює цей процес;

2) послаблює відчуження людини від управління суспільством, надаючи їй можливість впливати на вироблення й здійснення державної політики через участь у загальних виборах, референдумах, діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об'єднань;

3) не тільки зберігає права, які були раніше здобуті у політичній боротьбі, але й розширює 'їх зміст і обсяг;

4) є безпосереднім учасником і організатором суспільного ви робництва, будучи власником важливої частини сучасних засобів виробництва;

5) бере безпосередню участ... у розподілі матеріальних благ через систему пенсій, соціальних допомог, прагнучи забезпечити достатній рівень життя всім громадянам;

6) розширює сферу виконання загальносоціальних функцій, що здійснюються в інтересах усього суспільства і питома вага яких в усій державній діяльності помітно зростає;

7) користується підтримкою більшої частини населення країни;

8) проводить миролюбну зовнішню політику, бере дедалі ширшу участь у розв'язанні глобальних, тобто загальнолюдських, проблем - екологічних, енергетичних тощо.

За сучасних умов можна вирізнити два основні різновиди держав такого типу:

а) держави, що існують у промислово розвинутих країнах соціально орієнтованого капіталізму;

б) держави, що існують у країнах, які переходять від соціалістичного суспільства до громадянського суспільства з соціально орієнтованою економікою та перетворюються з тоталітаризованої організації влади колишньої партійно-управлінської верхівки на організацію влади більшості населення (зокрема, колишні радянські республіки та історично аналогічні їм держави).

3. Внутрішні завдання і функції держав соціально-демократичної орієнтації

У гуманітарній сфері:

Завдання: забезпечити кожній людині гідний рівень життя на засадах свободи, справедливості і солідарності.

функції:

1) гуманітарна (забезпечення, охорона і захист основоположних прав людини);

2) екологічна (охорона природного довкілля);

3) соціальна (охорона і відновлення здоров'я людей, соціальним захист);

4) культурно-виховна (освіта, виховання, розвиток культури тощо),

В економічній сфері:

Завдання: сприяти формуванню соціально орієнтованої ефективної ринкової економіки.

Функції:

1) господарсько-стимулююча (створення умов для розвитку виробництва на основі рівноправного визнання й захисту різних форм власності на засоби виробництва);

2) господарсько-організаторська (програмування та організація виробництва на державних підприємствах, розпорядження об’єктами державної власності);

3) науково-організаторська (організація і стимулювання наукових досліджень).

У політичній сфері;

Завдання: створювати умови для формування і діяльності органів державної влади на засадах демократії, тобто сприяти безперешкодному волевиявленню більшості народу в умовах вільної діяльності різноманітних громадських об'єднань.

Функції:

1) створення демократичних умов, інститутів для вільного виявлення і врахування інтересів різних соціальних груп, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об'єднань (демократизаторська функція);

2) забезпечення умов для збереження і розвитку національної самобутності "титульної" та всіх інших націй, що проживають на території держави (національно-забезпечувальна функція);

3) охорона і захист державно-конституційного ладу, законності та правопорядку (охоронна функція).

4). Зовнішні функції держав соціально-демократичної орієнтації

У гуманітарній сфері:

1) участь у міжнародному забезпеченні і захисті прав людини (гуманітарна функція);

2) допомога населенню інших країн (у разі стихійного лиха, економічних та інших кризових ситуацій) (соціальна функція);

3) участь у захисті природного довкілля (екологічна функція);

4) участь у міжнародному культурному співробітництві (культурна функція).

В економічній сфері:

1) участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і послуг (економіко-координаційна функція);

2) участь у розв'язанні глобальних господарських та наукових проблем (енергетичної, використання світового океану, досліджень і освоєння космосу тощо) (економіко-глобалізаційна функція).

У політичній сфері:

І) організація й розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права (міжнародно-договірна функція);

2) захист своєї країни від іноземного нападу, від анексії (захисті функція);

3) участь у забезпеченні ненасильницького миру в усіх регіонах планети (миротворча функція);

4) участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку, зокрема з тероризмом (охоронна функція).

Схожість або збіг основних внутрішніх функцій багатьох існуючих нині держав свідчить про помітне зближення їх соціальної сутності, про посилення взаємозалежності і взаємозв'язку всіх країн, про об'єктивно зумовлену поступову консолідацію зусиль більшості народів світу у розв'язанні надто серйозних глобальних проблем.

<< | >>
Источник: Рабинович. Теорія держави і права. Ч1.. 0000

Еще по теме Тема 5. Сутність сучасних держав соціально-демократичної орієнтації:

  1. Тема 12. Сутнісна типологія об'єктивного юридичного права. Сутність права соціально-демократичної орієнтації
  2. Тема 4. Поняття держави і причини її виникнення, Типологія держав за їх сутністю
  3. Тема 6. Форми держав
  4. ТЕМА: 4 ВЛАСНІСТЬ: СУТНІСТЬ, ФОРМИ.
  5. § 1. Соціальна структура суспільства. Соціально-економічна стратифікація
  6. Тема 7. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
  7. Тема 8. СОЦІАЛЬНА БЕЗПЕКА
  8. ТЕМА 3. СОЦІАЛЬНЕ РИНКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
  9. Тема 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ
  10. Функції держави на сучасному етапі державотворення
  11. § 2. Сучасний стан криміналістики в Україні
  12. § 4. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару
  13. Основні етапи становлення та розвитку сучасного державного ладу України
  14. 4. Особливості ДРЕ у вітчизняній економіці на сучасному етапі
  15. Інші джерела права в сучасному світі
  16. § 7. Сутність права
  17. Сучасний світогляд і ноосферне мислення
  18. 3. Основі тенденції розвитку відносин власності на сучасному етапі
  19. CТАТУС МОРАЛЬНОЇ СВОБОДИ В СУЧАСНИХ АНТРОПОЛОГІЧНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯХ
  20. § 1. Сутність соціальної безпеки держави