<<
>>

Тема 16. Юридичні відносини

Засвоєння теоретичних положень цієї теми сприятиме фор­муванню вмінь і навичок спеціально-юридичного аналізу конкрет­них життєвих ситуацій та фактів. А такий аналіз - неодмінна умова правильного використання різноманітних юридичних засо­бів (насамперед суб'єктивних юридичних прав і обов'язків) задля безперешкодного задоволення відповідних потреб, досягнення особистісно й суспільно корисних цілей, здійснення і захисту осново­положних прав людини та інших учасників суспільного життя.

Загальна характеристика юридичних відносин

Юридичні відносини - це передбачені юридичними нор­мами або зумовлені конкретно-історичними загальними принципами об'єктивного юридичного права суспільні від­носини, які виражаються у взаємних юридичних правах і обов'язках суб'єктів права.

Соціальне призначення юридичних відносин полягає у ство­ренні для суб'єктів права конкретних можливостей задоволення їхніх певних потреб власними діями або ж діями інших суб'єктів. Такі можливості якраз і забезпечуються налагодженням специ­фічних суспільних зв'язків у вигляді взаємних юридичних прав та обов'язків відповідних суб'єктів.

Види юридичних відносин:

1) за типом юридичного регулювання, відповідно до якого вони виникають: ті, що спричиняються настанням юридичних фактів, прямо передбачених гіпотезою юридичної норми (у разі регулювання за спеціально-дозволенним типом), і ті, що виникають лише внаслідок безпосередньої дії певних принципів юридичного права (у випадку регулювання за загально дозволенним типом, тобто за відсутності певної до­зволяючої юридичної норми з відповідною гіпотезою);

2) за юридично-галузевою ознакою -

• конституційні,

• цивільні,

•трудові,

• сімейні,

• кримінальні та ін.;

3) залежно від визначеності кількості їх суб'єктів -

• загальні (кількість їх уповноважених або зобов'язаних суб'єктів не визначена),

• конкретні (кількість їх суб'єктів точно визначена);

4) за кількісним складом суб'єктів -

• прості (правовідносини лише між двома суб'єктами),

• складні (правовідносини не менше ніж між трьома суб'єктами);

5) залежно від елемента юридичної норми (її диспозиції або санкції), на основі якого виникають правовідносини, - від­повідно

• регулятивні,

• охоронні;

6) за характером поведінки зобов'язаного суб'єкта -

• активні (він мусить вчинити певні дії),

•пасивні (він повинен утриматися від вчинення певних дій);

7) залежно від розподілу прав та обов'язків між сторонами пра­вовідносин -

• односторонні (кожна зі сторін має тільки або права, або обов'язки),

• двосторонні (кожна зі сторін має як права, так й обов'язки).

2. Суб'єкти юридичних відносин

Суб'єкт юридичних відносин - це юридично правоздат­ний суб'єкт суспільства, який є носієм юридичних прав і обов'язків.

Передумовою набуття учасником суспільного життя статусу суб'єкта таких відносин є наявність у нього принаймні юридич­ної правоздатності, а щодо певних правовідносин - ще й юридич­ної дієздатності.

Види суб'єктів юридичних відносин:

1) люди - громадяни даної держави, іноземці (громадяни інших держав), біпатриди (громадяни двох чи більшої кількості дер­жав), апатриди (особи без громадянства жодної держави);

2) спільноти - народ (нація), територіальні громади, трудові й навчальні колективи, інші соціальні групи (демографічні, соціально-економічні, професійні тощо);

3) об'єднання - державні (держава в цілому, її організації - ор­гани держави, державні установи, державні підприємства) і громадські (громадські організації, громадські рухи, орга­ни громадської самодіяльності, недержавні підприємства й установи);

3. Об'єкти юридичних відносин

Об'єкт юридичних відносин - це певне особисте або сус­пільне благо, задля здобуття і використання якого встанов­люються юридичні права суб'єкта, забезпечувані юридич­ними обов'язками іншого суб'єкта (суб'єктів).

Оскільки об'єкти юридичних відносин слугують джерелом, за­собом безпосереднього чи опосередкованого задоволення певних потреб управомочного суб'єкта, то саме такими об'єктами (бла­гами) й визначається, "вимірюється" у кожному випадку цінність для нього відповідних відносин.

Види об'єктів юридичних відносин:

1) матеріальні:

• фізичний стан людини;

• фізичні дії (активні чи пасивні) управомочного суб'єкта;

• фізичні дії (активні чи пасивні) зобов'язаного суб'єкта;

• речі (засоби виробництва, предмети споживання, корисні копалини, пам'ятки історії та культури, гроші тощо);

• стан об'єктів і явищ природного довкілля;

2) нематеріальні:

• інтереси людей та інших суб'єктів, юридично захище­ні державою (зокрема, у правовідносинах, що виникають у загальнодозволенному регулюванні);

• соціальні можливості (свободи, права) суб'єктів та їх інші соціальні цінності (рівність, не дискримінація тощо);

• моральні цінності суб'єктів (гідність, честь, ділова репутація);

• духовні цінності (предмети і явища мистецтва, естетичне задоволення тощо).

4. Юридичні факти

Юридичний факт - це передбачена гіпотезою юридичної норми або ж зумовлена конкретно-історичними принципа­ми об'єктивного юридичного права конкретна обставина, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються юридичні відносини.

Види юридичних фактів:

1) за юридичними наслідками -

• правостворюючі,

• правозмінюючі,

• правоприпиняючі;

2) за складом -

•прості,

• складні (юридичні склади);

3) за характером тривання в часі -

• одноактні (дискретні), наприклад, купівля-продаж речі,

•триваючі (процесуальні), тобто так звані юридичні стани (наприклад, перебування в шлюбі);

4) за наявністю волі суб'єктів юридичних відносин -

•дії (факти, які є наслідком волевиявлення хоча б одного з та­ких суб'єктів),

•події (факти, що виникають незалежно від волі будь-яких суб'єктів суспільства).

Юридичні факти, які є діями, залежно від їх відповідності чи невідповідності приписам юридичних норм, поділяються на:

1) правомірні дії (тобто такі, що відповідають юридичним приписам), до складу яких входять:

а) юридичні акти, тобто правомірні дії, які вчиняються зі спеціальною метою викликати певні юридичні наслідки (на­приклад, ухвалення судом рішення у справі, складання люди­ною заповіту);

б) юридичні вчинки, тобто правомірні дії, які такої спеціаль­ної мети безпосередньо не переслідують (скажімо, малювання художником картини для особистого користування, відправ­лення поштою листа товарищу);

2) неправомірні дії (тобто такі, що суперечать юридичним при­писам), серед яких розрізняють:

а) винні (тобто правопорушення - злочини, різноманітні про­ступки),

б) безвинні (так звані правові аномалії);

3) за онтичним статусом - факти, які обґрунтовані обставинами

а) реальними,

б) уявними (так званними презумпціями).

Юридична презумпція - це закріплене або відображене в юридичній нормі припущення про наявність або відсут­ність певних юридичних фактів, яке може спричинити ви­никнення, зміну чи припинення юридичних відносин.

Види юридичних презумпцій:

1) неспростовні - такі припущення про існування певного юри­дичного факту, які не підлягають сумнівам чи спростуванню, а тому не потребують доведення (наприклад, припущення про недостатність особистністого розвитку малолітніх, покладене в основу їх неповної юридичної дієздатності);

2) спростовні - це такі припущення про існування певного юри­дичного факту, які мають юридичне значення лише доти, доки щодо цього факту не буде доведено протилежне твердження (наприклад, презумпція невинуватості особи, презумпція батьківства).

<< | >>
Источник: Рабинович. Теорія держави і права. Ч2.. 0000

Еще по теме Тема 16. Юридичні відносини:

  1. Тема 15. Юридичні (правові) норми
  2. Тема 14. Правові (юридичні) системи. Система права. Система законодавства
  3. Поняття державно-правових відносин. Об'єкти і суб'єкти державно-правових відносин.
  4. Юридичні факти •• і • • та їх класифікація
  5. Види суб’єктів корпоративних відносин. Інтереси суб’єктів корпоративних відносин. Теорія інтересу Ієрінга.
  6. § 4. Юридичні факти, презумпції і фікші
  7. І § 6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
  8. І § 6. Юридичні факти: поняття і класифікація. Фактичний склад
  9. Юридичні конструкції
  10. Розділ 16. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ
  11. Юридичні колізії та способи їх подолання
  12. § 7. Юридичні джерела (форми) права
  13. § 3. Юридичні колізії і способи їх розв'язання
  14. Юридичні особи. Види юридичних осіб
  15. §3. Юридичні особи
  16. Розділ 16. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ
  17. Правові відносини