§ 3. Теорія держави і права в системі юридичних наук
Історико-теоретнчні науки містять теорію держави і права, історію держави і права, історію вчень про державу і право. Предметом історії держави і права є виникнення, розвиток та зміна типів і форм держави і права, а також державні органи і правові інститути конкретних держав у конкретних народів у певні історичні періоди на основі виявлення і пізнання властивих їм об'єктивних законів.
В українській науці історія держави і права поділяється на загальну історію держави і права та історію держави і права України. Історія вчень про державу і право (історія політичних і правових вчень) - це самостійна наукова та навчальна юридична дисципліна, що досліджує і висвітлює історію виникнення і розвитку теоретичних знань про політику, державу, право, тобто вивчає процес пізнання людьми явищ політики, держави і права на різних етапах історії в різних народів, починаючи з давньої державності і до цього часу. Предметом свого дослідження вона має державу, право і політику в їх ідеологічному відображенні у формі вчень, теорій, ідей і поглядів. Конкретними виразниками політичних, державно-правових вчень, теорій, ідей та поглядів є певні особи (філософи, юристи, політичні і державні діячі). Серцевину історії політичних та правових вчень становлять вчення, основоположниками і творцями яких є мислителі, що зафіксували своє ставлення до держави, права та політики у формі вчення чи теорії - цілісної системи поглядів зі стійкими, логічними зв'язками. Вчення про державу -це логічно пов'язана система теоретичних положень про неї, її форми, завдання та зміст діяльності, а також про походження, сутність, механізм дії, характер влади тощо. Вчення про право - це логічно пов'язані систематизовані уявлення про правові інститути, співвідношення права і закону, правовідносини, права людини, законодавство, законність тощо.Усі історико-теоретичні науки мають спільний об'єкт дослідження - державу і право.
Галузеві науки. Це науки конституційного, кримінального, адміністративного, цивільного права тощо. Під конституційним правом розуміється провідна галузь права, сукупність правових норм, якими регулюються відносини за змістом засад політичної організації суспільства, пов'язаних з організацією і функціонуванням державного механізму. Кримінальне право -це галузь права, сукупність юридичних норм, якими встановлюються засади кримінальної відповідальності, види злочинів та покарання за їх вчинення. Щодо адміністративного права, то це галузь права, якою регулюються суспільні відносини, що виникають у сфері функціонування виконавчої влади. Цивільне право - це галузь права, яка регулює майнові та особисті немай-нові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Крім того, до галузевих наук належить трудове право, господарське право тощо. Теорія держави і права виступає для них методологічною основою, тобто виконує методологічну функцію.
Спеціальні і прикладні науки. До спеціальних наук відносять судові та правоохоронні органи, прокурорський нагляд, адвокатуру тощо, тобто ті, що вивчають діяльність відповідних державних органів. Основними серед прикладних наук є криміналістика і кримінологія. Криміналістика - це юридична наука про спеціальні прийоми, методи і засоби, що застосовуються в кримінальному судочинстві з метою запобігання злочинам, їх розкриття і розслідування, а також під час розгляду кримінальних справ. Щодо кримінології, то це наука про злочинність, її причини, особистість злочинця і заходи запобігання злочинності. Крім того, до прикладних юридичних наук належать судова статистика, судова медицина, судова психіатрія та ін. Теорія держави і права пов'язана з ними спільною термінологією, значно меншою мірою, ніж з галузевими науками, виконує методологічну функцію.
Теорія держави і права і міжнародне право.
Особливе місце серед юридичних наук посідає міжнародне право, тобто правова система, що складається з принципів і норм, якими регулюються відносини між її суб'єктами - державами, міжнародними організаціями тощо. Теорія держави І права є первинною стосовно міжнародного права, тому що останнє сформувалося і розвивається на базі загальнотеоретичних поглядів і підходів до правових явищ. Водночас міжнародне право не може не впливати на теорію права.Питання для самоконтролю
1.Що є спільного в історико-теоретичних наук?
2.Що є предметом історії держави і права?
3.Що таке історія вчень про державу і право?
5.Що таке вчення про державу?
6.Що таке вчення про право?
7.Що таке адміністративне право?
8.Що таке кримінальне право?
9.Що таке конституційне право?
10.Що таке цивільне право?
11.Яка функція притаманна теорії держави і права стосовно галу зевих наук?
12.Що вивчають спеціальні юридичні науки?
13.Що таке криміналістика?
14.Що таке кримінологія?
15.Що таке міжнародне право?
Завдання для дискусії
Наведіть свої приклади використання синергетики в житті.
Еще по теме § 3. Теорія держави і права в системі юридичних наук:
- §6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
- § 5. Теорія держави і права в системі суспільних наук
- § 1. Теорія держави і права в системі наук
- § 2. Теорія держави і права в системі соціальних наук
- § 3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та інших суспільних наук
- 2.Значення історії держави і права як науки та її місце в системі юридичних дисциплін
- §2. Криміналістика в системі юридичних наук
- Сухонос В.В.. Теорія держави і права: Навчальний посібник, 2005
- За редакцією проф. М. В. Цвіка, доц. В. Д. Ткаченка, проф. О. В. Петришина. Загальна теорія держави і права.2002, 2002
- § 1. Теорія держави і права як наука
- Рабинович. Теорія держави і права. Ч1. 0000, 0000
- Рабинович. Теорія держави і права. Ч2. 0000, 0000
- Скакун О.Ф.. Теорія держави і права: Підручник. 2001, 2001
- О. В. Бабкіна, К. Г. Волинка. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА У СХЕМАХ І ВИЗНАЧЕННЯХ., 2004
- За редакцією проф. М. В. Цвіка, доц. В. Д. Ткаченка, проф. О. В. Петришина. Загальна теорія держави і права 2002, 2002
- Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА
- § 3. Юриспруденція як система юридичних наук
- § 3. Місце криміналістики у системі правових наук