§ 2. Типологія держави Поняття та підходи до типології держави.

Типологія держав - це класифікація груп держав за спільни­ми для них ознаками, які визначають сутнісну характеристику цих груп держав.

Вона виступає як відбиток процесу історично неминучої змі­ни одних типів держави і права іншими.

Існує багато критеріїв типології. Так, за теорією модернізації держава може бути традиційною (раніше це була держава аграр­ного типу, тепер - індустріального), перехідною, модернізованою або сучасною (раніше це була держава індустріального типу, те­пер - постіндустріального).

За соціальними критеріями виділяють такі держави:

- соціальні та асоціальні (державна влада не здійснює заходів щодо надання соціальних послуг населенню);

- світські, теократичні і клерикальні;

- правові та поліцейські.

На Заході затвердилася думка про поділ типів держави на демократичні та автократичні. Таку точку зору, зокрема, має ви­датний австрійський юрист Г.

Саме тому на сьогодні затвердилося лише три підходи до типології держави - цивілізаційний, формаційний і юридичний (табл. 14.1).

¹ Про погляди Г. Кельзена, Р. Макайвера їв Р. Дарендорфа детальніш Комаров С.А., Мальво А.В. Теория государства й права: Учебно-метод. п М.,1999. -С. 211.

РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Таблиця 14.1. Типологія держаї

Юридичний Соціетальний Поліцейський

Правовий Соціальний

| Різновид"

Становий

І ндив іду ал істшни й

Гу ман ітарно-політи чний

Становий

Представницькій

Цивілізований

Рабовласницькій Східна деспотія

Феодальний

Буржуазний

Соціалістичний Держава

демократичного

соціалізму

Держава ісламського

соціалізму

Держава національногс

соціалізму

Радянська держава

Держава народної

демократи

Держава океанічної

субцивіпізації

Держава

континентальної

субцивіпізацй

Православне- Держава праеославнр-

слов'янський руської субцивілізаци

Держава західне-православної субциаіпізаиії

Конфуціано-китайський

Буддійсько-япоюький

Індуський

Ісламський

Пати ноам єрика Ісь ки й

Асрриканський

Аграрний

Індустріальний

Постіндустріальний

Загальна характеристика цивілізаційного підходу до типо­логії держави.

Приклад 14.1

Будь-яка цивілізація існує в біосфері і впливає на неї, а також відбиває І змінює взаємовідносини природних ресурсів і населення. Кожна цивілізація має характерну для неї те хно сферу - енергетичну базу, пов'язану з системою виробництва, яка у свого чергу пов'язана з системою розподілу. У будь-якої цивілізації є соціосфера, що складається із взаємопов'язаних соціальних Інсти­тутів; інфосфера — канали комунікації, через які здійснюється обмін Інформаці­єю. І будь-яка цивілізація має владну сферу. До того ж кожна цивілізація пев­ними чином пов'язана з зовнішнім світом. Ці зв'язки носять характер експлуата­ції або симбіозу, агресії або пацифізму. І й кожної цивілізації є власна надідео-логія - культурно обумовлена система поглядів, що визначає ставлення до ре­альності та робить законним певний спосіб існування цивілізації.

Джерело: Тоффлер 3. Третья волна. - М.: АСТ, 1999. - С. 557.

Більшість учених вважає, що цивілізація є синонімом куль­тури. Остання означає рівень і ступінь розвитку матеріальної і духовної культури, а також епоху деградації і занепаду культу­ри на противагу її цілісності й обмеженості. Оскільки поняття «культура» має безліч визначень, виникає можливість говорити про різноманітні варіанти цивілізаційної типології, зокрема:

- східний, західний і змішаний (проміжний) тип держави;

- європейський, азіатський і північноамериканський тип держави;

- стародавній, середньовічний і сучасний тип держави;

- аграрний, індустріальний і інформаційний тип держави;

- селянський, промисловий і науково-технічний тип держави;

- доіндустріальний, індустріальний і постіндустріальний тип держави;

Проте всі зазначенії типології можна звести до двох груп.

Перша група спирається на аналіз цивілізації як певної со-ціокультурної категорії.

Цивілізація ~ це соціокультурна система, що охоплює соціально-економічні умови життєдіяльності суспільства, його етнічні і релі­гійні основи, ступінь гармонізації людини і природи, а також рі­вень економічної, політичної, соціальної і духовної свободи особи.

Прихильниками такого підходу до цивілізацій є А. Тойнбі, С. Хантінгтон та деякі інші вчені.

Поєднання їхніх поглядів дозволяє виявити такі типи держа­ви (див. гл. 16):

268 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

1 - Державу західної цивілізації.

2-Державу православно-слов'янської цивілізації.

3.Державу конфуціано-китайської цивілізації.

4.Державу буддійсько-японської цивілізації.

5.Державу індуської цивілізації.

6.Державу ісламської цивілізації.

7.Державу латиноамериканської цивілізації.

8.Державу африканської цивілізації.

Друга група оперує категорією цивілізації як категорією про­гресу.

Цивілізація як синонім прогресу - це рівень, ступінь суспі­льного розвитку, матеріальної і духовної культури.

Прихильниками цієї теорії є У. Ростоу, Д. Белл та інші до­слідники. Найпоширенішим варіантом цієї типології, яка роз­глядає цявілізаційний підхід у контексті прогресу, є поділ усіх держав на держави аграрного типу, держави індустріального типу та держави постіндустріального типу. При цьому держава агра­рного типу відповідає аграрному суспільству, держава індустріа­льного типу - індустріальному суспільству, а постіндустріально­го типу - постіндустріальному суспільству.

Саме у контексті прогресу цивілізаційний підхід переклика­ється з формаційною теорією, яка передбачає закономірності змі­ни фаз суспільного розвитку, що являє собою певний щабель схо­дження людства від нижчих ступенів до вищих.

Загальна характеристика формаційного підходу до типо­логії держави. Сутність формаційного підходу до типології дер­жави визначається суспільно-економічною формацією (СБФ).

Суспільно-економічна формація — це історичний тип суспі­льства, що заснований на певному способі виробництва і виступає як найважливіший етап поступального розвитку людства.

Відповідно до формаційного підходу розрізняють такі істо­ричні типи держав:

1)рабовласницький;

2)феодальний;

3)буржуазний;

4)соціалістичний.

Намагаючись підтримати формаційний підхід до типології держави, деякі державознавці пропонують додати сучасний¹ або соціально-демократичний² тип держави.

¹ Див.: Загальна теорія держави 1 права; Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчи-кова. - К-, 2000. - С. 27-29.

¹ Див.: Олійник А.Ю., Гусаре в С-Д., Слюсаренко О.Л. Теорія держави І права: Навч. посіб. - К., 2001. - С. 35.

Глава 14. Тип держави: сутність, класифікація і структура 269

Проте протиставлення держави соціалістичного і соціально-демократичного типу е передчасним, тому що соціалістична ідея має велику кількість напрямів. Виділення ж «сучасного типу держави» не зовсім коректне, адже категорія «сучасності» є за­надто розширеною в часі.

Розглядаючи цивілізаційний варіант типології, слід зазначи­ти два моменти. По-перше, тут не виділяється те головне, що характеризує державу, - належність політичної влади. По-друге, недостатня розробка даної типології, про що свідчить множин­ність основ для виділення самих цивілізацій і, відповідно, типів держави. Не випадково, що в роботах, які базуються на даному підході, розгляд конкретних типів держави, їхньої зміни йде від­повідно до формаційного підходу, а про цивілізаційні типи гово­риться мимохідь.

Нині сучасна наука використовує типологію, засновану на формаційному підході. Цивілізаційний підхід служить лише свого роду доповненням до цієї типології.

В основі формаційного підходу лежить поняття історичного типу держави.

Історичний тип держави - це сукупність основних, найва­жливіших рис держави певної суспільно-економічної формації, що виражає їхню класову сутність (а також сукупність держав, що належать до однієї су спільно-економічної формації і мають єдину класову сутність).

Основоположник формаційного підходу К. Маркс виділяв три формації - первинну (архаїчну), вторинну (економічну) і тре­тинну (комуністичну)¹. Архаїчній формації відповідає первісний лад. Економічна формація об'єднувала рабовласницьку, феода­льну та буржуазну. Комуністична формація передбачає соціа­лізм як перехід до комунізму.

Первісна СЕФ характеризується відсутністю держави в цей період.

Рабовласницька СЕФ знає два типи держав - східну деспо­тію та власне рабовласницьку державу (державу класичного ра­бовласництва, або античну державу).

270 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Спроба поєднати формаційний і цивілізації™ й й підходи була проведена доктором юридичних наук А. Венгеровим¹. Так, за­лежно від історичного процесу він виділив такі типи держав: місто-держава; азіатський, античний і феодальний тип держави; буржуазний тип держави; тоталітарний тип держави.

Місто-держава було історично першим типом держави. Саме з нього згодом утворилися азіатський тип держави (у країнах Азії, Африки і Латинської Америки), античний тип держави (у державах Середземномор'я) та феодальний тип держави (у гер­манський та слов'янських племен). Після буржуазних револю­цій феодальний тип держави було знищено, а натомість з'явився капіталістичний (буржуазний) тип держави. У XX столітті в СРСР, Німеччині та Італії з'явився тоталітарний тип держави.

Питання для самоконтролю

2.На чому ґрунтується цивілізаційний підхід до типології держави?

3.Що таке цивілізація як соціокультурна система?

4.Що таке цивілізація як синонім прогресу?

5.Що таке суспільно-економічна формація?

6.Що таке історичний тип держави?

7.Які існують історичні типи держав?