<<
>>

§ 4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату

Державні органи, що мають владні повноваження, можуть бути поділені за різними критеріями. • За способом утворення: виборні (представницькі органи); призначувані (наприклад, органи прокуратури, виконавчо-розпорядчі органи); що успадковуються (спадковий монарх). • За строком функціонування: постійні — створюються без обмеження строку дії; тимчасові — створюються для досягнення короткострокових цілей. • За територією дії: загальні (загальнофедеральні у федеративній державі) — поширюються на всю територію держави; суб'єктів федерації — у федеративній державі; місцеві — діють в адміністративно-територіальних одиницях.

>>>95>>> • За характером компетенції: органи загальної компетенції — уряд; органи спеціальної компетенції — міністерства тощо. • За порядком здійснення компетенції: колегіальні — парламент (Верховна Рада); єдиноначальні — президент. • За правовими формами діяльності: правотворчі; правозастосовні; правоохоронні; контрольно-наглядові; установчі. • За принципом поділу влади: законодавчі; виконавчі; судові. • За характером і змістом діяльності: законодавчі (парламент); виконавчі (уряд); правоохоронні (міліція, органи безпеки); судові (суди — вищі і місцеві); контрольно-наглядові (прокуратура, державні інспекції). Підрозділом держави є її глава (президент у республіці, монарх у конституційній монархії). Президент в Україні не віднесений Конституцією до посадових осіб виконавчої влади. Він вважається вищою посадовою особою держави. Фактично він є і главою держави, і главою виконавчої влади. Дане фактичне становище потребує конституційного закріплення. Що таке «поділ влади» як принцип організації роботи державного апарату? На схемі це можна зобразити так: Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову має давню історію і традиційно пов'язується з ім'ям французького вченого Ш.-Л. Монтеск'є (1689—1755). Особливість його поглядів на «три влади» полягає у тому, що кожна з них оголошувала- >>>96>>> ся самостійною і незалежною. Тим самим виключалася узурпація влади будь-якою особою або окремим органом держави. Вже в підході до принципу поділу влади Монтеск'є містилися засади стримування їх одна одною, що згодом в США при створенні Конституції 1787 р. було названо системою «стримувань і противаг». У вітчизняній історії ще задовго до Ш.-Л. Монтеск'є мали місце спроби («Пакти і Конституції» Пилипа Орлика, 1710 р.) створити конституційний проект незалежної України з урахуванням принципу поділу влади, їх єдності і взаємодії: законодавча влада — Генеральна Рада, що обирається; виконавча влада — гетьман, генеральна старшина та обрані представники від кожного полку; судова влада. «Пакти і Конституції» П. Орлика, написані під впливом західноєвропейського парламентаризму[2], заклали засадні принципи республіканської форми державного правління. Принцип поділу влади складається із системи вимог: 1) поділ функцій і повноважень (компетенції) між державними органами відповідно до вимог поділу праці; 2) закріплення певної самостійності кожного органу влади при здійсненні своїх повноважень, недопустимість втручання в прерогативи один одного і їх злиття; 3) наділення кожного органу можливістю протиставляти свою думку рішенню іншого органу і виключення зосередження всієї повноти влади в одній із гілок; 4) наявність у органів влади взаємного контролю дій один одного і неможливість зміни компетенції органів держави поза-конституційним шляхом. Принцип поділу влади не є абсолютним. З одного боку, є потреба узгодження і взаємного правового контролю діяльності різних гілок влади. З іншого боку, здійснення судового контролю за законністю діяльності управлінського апарату означає порушення принципу поділу влади, тому що у такий спосіб су- >>>97>>> дова влада втручається у виконавчу. Отже, принцип поділу влади не можна реалізувати повністю. Форми і ступінь здійснення принципу поділу влади залежать від національних традицій, від конкретної соціально-економічної і політичної ситуації. Влада в демократичній державі у вигляді її трьох гілок (законодавчої, виконавчої, судової) є політичною формою вираження влади народу. Будучи «поділеною», влада в державі повинна залишатися цілісною, єдиною, тому що йдеться про поділ не влади, а функцій здійснення цієї влади. І не лише про поділ, але й про взаємодію даних функцій. Юридичний прояв єдності і гармонійності влади полягає у тому, що: 1) органи державної влади в сукупності мають компетенцію, необхідну для здійснення функцій і виконання завдань держави; 2) різні органи держави не можуть приписувати тим самим суб'єктам за тих самих обставин взаємовиключні правила поведінки. Поділ влади треба сприймати як загальний принцип, а не як жорсткий регулятор у процесі реформування державної влади України.
<< | >>
Источник: Скакун О.Ф.. Теорія держави і права: Підручник. 2001

Еще по теме § 4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату:

  1. § 3. Принципи організації і діяльності дер­жавного апарату. Поділ державної влади
  2. § 3. Принципи організації і діяльності дер­жавного апарату. Поділ державної влади
  3. § 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
  4. § 4. Державний апарат Поняття, ознаки і класифікація державних органів.
  5. § 2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх види
  6. § 2. Поняття державного апарату і його ознаки. Державні органи і їх види
  7. Розділ VIII МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ І ДЕРЖАВНИЙ АПАРАТ
  8. Розділ VIII МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ І ДЕРЖАВНИЙ АПАРАТ
  9. § 5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів з органами місцевого самоврядування
  10. § 5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів з органами місцевого самоврядування
  11. § 1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління
  12. § 4.Загальна характеристика, функції та принципи діяльності органів законо­давчої, виконавчої та судової влади
  13. § 6. Відповідальність держави за шкоду, заподіяну кооперативам, їх об'єднанням (спілкам) внаслідок втручання державних органів в їх діяльність
  14. § 2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
  15. § 5. Єдність, з'єднання і поділ влади