<<
>>

Висновки до першого розділу

1.

2. Проведений аналіз свідчить, що категорію «державний лад» можна зрозуміти, виявити її якісні характеристики, тільки розглянувши у системному зв’язку і взаємозалежності. Такий методологічно вива­жений підхід цілком виправданий, оскільки «державний лад» є державно-правовою категорією, що втілює закономірності існування й еволюції елементів, які знаходяться у тісній і постійній взаємодії, унаслідок чого вони і утворюють систему.

Системний підхід дозволив врахувати взаємовплив і динаміку різ­них елементів державного ладу, їх функціональну залежність, концеп­туально сформувати й обгрунтувати теоретичні підвалини, розробити категоріально-понятійний апарат теорії державного ладу.

Конкретним результатом проведеного ґрунтовного аналізу теоре­тичних підходів до змісту поняття «державний лад» у системному взаємозв'язку з іншими суміжними категоріями є авторське його визна­чення. Державний лад України - це нормативно впорядкована (унормо­вана) система суспільних відносин, гарантованих Конституцією та за­конами України, з організації і діяльності держави та її основних інсти­туцій, детермінованих синтезом історичних умов, закономірностей, традицій, новацій і тенденцій сучасного демократичного розвитку .

Сучасна юридична нау ка в процесі дослідження закономірностей державного ладу, визначення його поняття з позиції багатоаспектного, багатомірного інтегративного підходів повинна враховувати в тому числі взаємодію духовних і матеріальних засад його формування, вплив загальнолюдських цінностей і нормативних моделей на організацію державно-правових відносин, а також досвід практичної реалізації цих моделей.

3. Історіографічний аналіз закономірностей виникнення та транс­формації державного ладу дозволяє здійснити його періодизацію і ви­окремити такі етапи: 1) перший етап - 1990-1995 рр. - етап проголо­шення незалежності України (прийняття Декларації про державний суверенітет України, Акта проголошення незалежності України) і вне­сення відповідних змін до чинної на той час Конституції України 1978 р., обумовлених зміною державного ладу України; 2) другий етап - 1995-1996 рр.

- етап розбудови державного ладу України, закріпленого Конституційним Договором між Верховною Радою України і Прези­дентом України; 3) третій етап - 1996-2004 рр. - етап становлення і розвитку державного ладу, передбаченого чинною Конституцією України, яка закріпила якісно новий державний лад; 4) четвертий етап - 2004 р. - донині - етап внесення змін до чинної Конституції України та їх реалізації, які обумовлюють зміни окремих інститутів існуючого державного ладу України.

Історичне осмислення становлення і розвитку державного ладу є важливим фундаментом для визначення основних векторів розвитку правової думки та практики сучасних державотворчих процесів.

Багатогранність і суперечливість історичного розвитку державного ладу України, вивчення позитивних і негативних фактів у їх взаємозв'язку дозволяє розуміти його (державний лад) як складне, різноякісне явище, що складається з елементів, зв'язки між якими утворюють відносно незмінну структуру і забезпечують його цілісність. При цьому держав­ний лад знаходиться в безперервному русі та розвитку.

4. Проблема наукового розуміння сутності, ознак і змісту принципів державного ладу має сьогодні теоретичне і практичне значення й кон­центрує сучасні соціально-політичні аспекти юридичної науки.

Роль і місце принципів державного ладу надзвичайно істотні у ді­яльності держави. Принципи консолідують правотворчість, правозас- тосування і правосуддя, слугують зміцненню законності і правопоряд­ку, гарантують реалізацію прав і свобод громадян.

Принципи державного ладу забезпечують організацію та діяльність держави, її органів, а також є основою її удосконалення й оцінки рівня та ефективності реалізації завдань і функцій держави.

Для осмислення багатоаспектності і багатомірності принципів держав­ного ладу було використано як вітчизняний, так і зарубіжний політичний та юридичний досвід, зокрема у порівняльних дослідженнях.

На підставі комплексного аналізу сформульовано авторське визна­чення поняття «принципи державного ладу» - це фундаментальні, відправні ідеї, які виражають найважливіші закономірності розвитку державного ладу, мають політико-правовий, програмний, імперативний характер, юридичне верховенство щодо інших нормативних положень і відповідають об'єктивній необхідності розбудови демократичної дер­жави. Визначення поняття «принципи державного ладу» як фундамен­тальної основи пізнання його сутності і змісту з метою подальшого реформування й удосконалення самого державного ладу має виводити­ся з об'єктивно існуючих державних відносин, що обумовлені як об’єктивною потребою забезпечення публічних інтересів, так і суб'єктивними цілями організації і функціонування держави.

Ознаками принципів державного ладу є такі: основоположне, фун­даментальне, узагальнююче значення; політико-правовий та програм­ний характер; нормативність і загальнообов'язковість; визначеність і категоричність; юридичне верховенство щодо інших положень Кон­ституції і всіх інших нормативних актів держави; постійний характер дії; загальновизнаність (на відміну від інших ідеологічних настанов); цілісність; стислий і сконцентрований характер викладення; стійкість і відповідно особливий порядок зміни.

Принципи державного ладу є не простою сукупністю, а органіч­ною єдністю, цілісною системою, що виражає якісну визначеність її змісту.

Основними принципами державного ладу України є: 1) принцип суверенності і незалежності держави; 2) принцип демократизму дер­жави; 3) принцип правової держави; 4) принцип соціальної держави; 5) принцип унітарності Української держави; 6) принцип республікан­ської форми правління.

Принципи державного ладу є орієнтирами, перспективами розвитку держави, опосередковують її суть, тип, місце і роль в суспільстві.

Запропонована теоретична модель принципів державного ладу є важливою для наукового забезпечення практики здійснення державних перетворень в Україні в контексті процесу оптимізації інституціональ­них, організаційних та структурно-функціональних взаємозв'язків органів державної влади.

5. Формування в Україні правової держави та громадянського сус­пільства безпосередньо пов’язане з проблемою створення системи ефективних гарантій державного ладу, вирішення якої базується на розробці та застосуванні дієвих умов, прийомів та механізмів їх реалі­зації в суспільних відносинах. У разі відсутності гарантій державного ладу втрачається можливість розглядати його як функціонально і струк­турно стабільне політико-правове явище.

Аналіз наукових підходів до розуміння поняття гарантій державно­го ладу дозволило сформулювати авторське визначення. Гарантії дер­жавного ладу України - це система загальних умов і спеціальних (нормативно-правових та організаційно-правових) засобів, що забез­печують існування та дієвість інститутів державного ладу.

Ознаками гарантій державного ладу є такі: нормативність, систем­ність, цілеспрямованість, процесуальність, матеріальність, постійний характер дії гарантій та детермінованість повноважень суб'єктів дер­жавного ладу, ефективність, адекватність гарантій (зорієнтованість на реальний рівень розвитку суспільних відносин).

Гарантії державного ладу взаємозумовлені й взаємопов'язані, скла­дають відповідну систему й у сукупності забезпечують його формуван­ня, всебічну охорону та надійний захист.

Виведення класифікаційних критеріїв та відносно самостійних ви­дів гарантій державного ладу базується на аналізі ідей, теорій, доктрин і детерміноване історичними, законодавчими, національними, політич­ними та іншими особливостями розвитку цього інституту.

В основу класифікації гарантій покладено різні класифікаційні критерії: за змістом та видом суспільної діяльності; за суб’єктом гаран­тування; за функціональною спрямованістю; за цілями тощо. Наукова класифікація, що взята за основу, дозволяє послідовно дослідити склад­ний, багаторівневий і різноаспектний механізм гарантування держав­ного ладу, не порушуючи цілісності критеріїв. Застосування різних класифікаційних моделей дозволяє отримати всебічну та цілісну харак­теристику системи гарантій державного ладу, зрозуміти специфіку їх практичної реалізації.

Сучасна юридична наука в процесі дослідження закономірностей державного ладу, визначення його поняття з позиції багатоаспектного, багатомірного інтегративного підходів повинна враховувати в тому числі взаємодію духовних і матеріальних засад його формування, вплив загальнолюдських цінностей і нормативних моделей на організацію державно-правових відносин, а також досвід практичної реалізації цих моделей.

<< | >>
Источник: Наливайко Л. Р.. Державний лад України: теоретико-правова модель : монографія / Л. Р. Наливайко. - X. 2009. - 598 с. . 2009

Еще по теме Висновки до першого розділу:

  1. Висновки до другого розділу
  2. Висновки до розділу 4
  3. Висновки до розділу 3
  4. Висновки до розділу 2
  5. Висновки до розділу 1
  6. Висновки до третього розділу
  7. Висновки по розділу для України
  8. Висновки по розділу для України
  9. Висновки по розділу для України
  10. Висновки по розділу для України
  11. 3.6. Криза першого року
  12. Висновки