<<
>>

§ 1. Завдання і функції держави

Цілі і завдання держави. Кожна держава задля власного свідо­мого існування ставить перед собою певну мету. Так, метою ра­дянської держави була побудова комуністичного суспільства.

Метою соціально-правової держави - максимальне задоволення потреб громадян країни, реалізація їхніх соціально-економічних інтересів.

Мета держави - це той бажаний результат, якого вона пра­гне ДОСЯГТИ.

Для реалізації зазначеної мети держава повинна вирішити певні завдання. Так, радянська держава задля побудови комуні­стичного суспільства вважала за потрібне вирішити таке завдання, як знищення опору «експлуататорських» класів - буржуазії, дворянства, інтелігенції, заможних селян тощо.

Завдання держави - це та робота, що потребує виконання задля реалізації мети держави.

Цілком справедливо, що розрізняють завдання-ідеали (стра­тегічні завдання, які е кінцевим результатом розвитку держави, хоча й досить віддаленим) і завдання-засоби (тактичні завдання, що діють протягом певного історичного проміжку часу).

До тактичних завдань належать:

- деструктивні (рушійні) - спрямовані на усунення старого, традиційного суспільства;

- конструктивні (творчі) - спрямовані на створення нового, від­ мінного від існуючого в даний момент, суспільства;

- стабілізуючі - передбачають збереження існуючого суспільс­ тва, досягнення стійкого стану тих відносин, що вже склали­ ся в суспільстві.

Глава 11. Функції та механізм держави 1 77

Стратегічні завдання за сферами дії поділяються на:

- політичні - відповідають за організацію і функціонування оолітико-правової сфери;

- соціальні - характеризують становище різних соціальних груп у суспільстві;

- економічні - стосуються організації господарського життя суспільства (розвитку продуктивних сил та виробничих від­ носин);

- національні - аналізують взаємовідносини націй та народ­ ностей всередині країни;

- міжнародні - висвітлюють зв'язки держави з іншими країнами;

- ідеологічні (культурні) - вирішують проблеми загальної гра­ мотності та ідейних позицій населення.

Функції держави: поняття, класифікація та співвідношен­ня з цілями і завданнями держави. Для реалізації зазначених стратегічних та тактичних завдань держава наділяється відпо­відними функціями.

Функції держави - це основні напрямки її діяльності.

Розглядаючи проблему співвідношення понять «функція дер­жави» і «завдання держави», слід зазначити, що поняття «за­вдання держави» і «функції держави» є неподільними. Не випад­ково відповідність завданням держави складає суттєву ознаку категорії «функції держави», причому навіть оформлення низ­ки завдань та функцій збігається або майже збігається.

Постановка перед державою та суспільством певних завдань породжує необхідність реалізації відповідних функцій, тому що без зазначеної реалізації завдання держави не будуть виконані. Визначальними у співвідношенні завдань і функцій виступають перші, а не другі. Функції держави - це, звісно, не її завдання, хоча й пов'язані з останніми і навіть іноді залежать від них. Однак при всій своїй значущості завдання не є першоосновою розвитку держави та її функцій, бо самі походять з економічних та політичних потреб суспільства, визначаються закономірнос­тями їх розвитку і залежать від національно-історичної та ін­шої специфіки кожної держави.

Таким чином, завдання містить, з одного боку, необхідність досягнення певної мети відповідного характеру, а з іншого -необхідність певного виду діяльності. Функції держави зале­жать від її завдань, оскільки останні зумовлюють саме існування функцій, визначають їх зміст, впливають на форми і методи їх­ньої реалізації.

1 78 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Проблема взаємозв'язку функцій і завдань держави на пев­них етапах її існування вирішується стосовно як внутрішніх, так і зовнішніх функцій, адже історичні причини їх виникнення породжені відповідно внутрішніми об'єктивними законами роз­витку держави або зовнішніми чинниками. В різні історичні періоди те чи інше завдання могло вирішуватися шляхом реа­лізації кількох функції держави, і, навпаки, одна функція могла бути розрахована на досягнення низки завдань.

Існує кілька підстав для класифікації функцій держави. Так, залежно від тривалості здійснення певної діяльності держави виділяються постійні та тимчасові функції. За соціальним зміс­том державної діяльності функції поділяються на загально-соціальні та класові. Досить цікавим є поділ функцій за озна­кою відповідності конкретної діяльності держави її стратегіч­ним завданням на відкриті, що визнаються публічно та свідомо реалізуються, і латентні, що виникають усупереч стратегічним завданням держави, а іноді й незалежно від її бажання та всупе­реч останньому.

Однак найпоширенішою класифікацією державних функцій є їх поділ за сферою дії на внутрішні та зовнішні (див. табл. 11.1). Виділяють також глобальні функції держави (табл. 11.2, с. 186).

Таблиця 11.1. Класифікація функцій держави

За соціальним змістом Загапьносоціальні

За відповідністю конкретної діяльності Відкриті

держави її стратегічним завданням Латентні

За сферою дії Внутрішні

Внутрішні функції держави. Внутрішні функції держави спря­мовані всередину країни і забезпечують її внутрішню політику.

До внутрішніх функцій держави належать політична, еконо­мічна, соціальна, екологічна, охоронна та культурно-освітня,

Політична функція передбачає розробку внутрішньої полі­тики держави, регулювання сфери політичних відносин, забезпе­чення політичної стабільності, ефективне здійснення владних повноважень тощо.

Глава 11. Функиії та механізм держави 1 79

Економічна функція - це сукупність однорідних напрямків діяльності держави в сфері регулювання розвитку економіки

Завданням держави в економічній сфері є потреба знайти оптимальну міру і найефективніші форми державного регулю­вання економіки, які, не руйнуючи її ринкової природи, водночас забезпечували б її максимальну соціальну ефективність.

Економічна функція держави складається з таких основних напрямків:

- фінанси;

- валютне регулювання;

- регулювання питань власності;

- регулювання підприємництва.

Економічна функція держави передбачає втручання держави в економічну сферу.

Таке втручання може бути як постійним і директивним (воно існувало, наприклад, в СРСР), так і разовим (наприклад, в США за часів «нового курсу» Ф.Д. Рузвельта). Тобто держава виступає як своєрідний підприємець, що коорди­нує економічний процес.

Соціальна функція держави полягає у створенні умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини шляхом гарантування певного обсягу благ за рахунок держави. До соці­альної функції держави належить визначення основних на­прямків соціальної політики, що потребує організації соціаль­ного життя, створює рівновагу та стабільність соціальних сил. В Україні соціальну політику складають: регулювання ринку праці та зайнятості населення, у тому числі демографічна і мі­граційна політика; регулювання трудових відносин, у тому чи­слі охорона праці і кадрова політика; регулювання системи оплати праці та доходів населення; організація системи соці­ального забезпечення населення (соціальне страхування, пен­сійне забезпечення, соціальна та адресна допомога, соціальний захист окремих категорій громадян тощо); гуманітарна полі­тика (освіта, наука, охорона здоров'я, культура, спорт, відпочи­нок, туризм); житлова політика тощо.

Екологічна функція полягає у забезпеченні екологічного бла­гополуччя громадян, їхньої екологічної безпеки, охороні навко­лишнього природного середовища, адже останнє є ареалом існу­вання людства. Воно досить давно охороняється державою. Прикладом такої охорони є боротьба з браконьєрством. Охоро­няючи фауну (тобто тваринний світ), держава завжди боролася 12'

1 80 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

з браконьєрами. Як зразок можна навести приклад Робін Гуда. За легендами це був розбійник, який грабував багатих, щоб роз­дати майно бідним. З погляду закону він був бандитом (органі­зація банди для систематичної злочинної діяльності), розбійни­ком (неодноразові збройні пограбування), та насамперед брако­ньєром, адже саме з цього розпочався конфлікт Робін Гуда з ноттингемським шерифом, коли розбійник почав полювати на оленів у ІІІервудському лісі.

Щодо флори {рослинного світу), то в Західній Європі функція держави стосовно її охорони існує з XV століття, коли в Європі починають зникати європейські ліси. Це була перша в писаній історії екологічна катастрофа. Саме з цього періоду починає діяти жорстке законодавство, яке перед­бачало покарання за незаконну порубку лісу. До речі, саме з цього періоду в Західній Європі люди перестають митися, з'яв­ляються забобони щодо води (якщо миєшся, то обов'язково за­хворієш тощо) і починає розвиватися парфумерна промисловість.

Охоронна функція - це функція охорони прав І свобод гро­мадян, усіх форм власності, правопорядку. Вона полягає у ви­знанні, законодавчому закріпленні і державній гарантованості зазначених цінностей. Так, охорона форм власності означає, що держава охороняє і захищає форми власності. На жаль, в Україні в пострадянський період до приватної власності ставилися з недовірою. Характерним може бути приклад, коли з чужої при­садибної ділянки «збирали врожай* не її власники. Заяви до міліції ні до чого не приводили, більше того, звинувачували са­мих власників у жадібності. У той же час, наприклад, у США фермер, який вбиває такого «збирача врожаю», або постовий, який захищає федеральну власність, є у своєму праві, адже право влас­ності є недоторканним і священним. Недаремно його проголоси­ли природним правом ще мислителі Нового часу. Щодо охоро­ни правопорядку, то держава охороняє його за допомогою спеці­альних органів поліції.

Культурно-освітня функція - це переважно фінансова та організаційна підтримка науково-дослідної діяльності, створен­ня і забезпечення умов для задоволення культурних потреб лю­дей, надання можливості загальної освіти, забезпечення високої якості освіти. Культурно-освітня функція реалізується в таких напрямках:

1)консолідація нації і розвиток її національної свідомості;

2)сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів і на­ ціональних меншин;

3)організація освіти;

Глава 11. Функиії та механізм держави 1 81

4)сприяння розвитку культури, науки і техніки;

5)охорона культурної спадщини.

Активна увага держави до питань освіти і виховання, на нашу думку, зумовлена піклуванням про майбутнє. Мабуть, саме тому в багатьох державах отримання середньої освіти є не лише пра­вом, а й обов'язком громадян.

Зовнішні функції держави. На відміну від внутрішніх функ­цій зовнішні функції забезпечують зовнішню політику держави, а тому спрямовані за межі країни.

Виділяють зовнішньополітичні, зовнішньоекономічні та гло­бальні функції.

До зовнішньополітичних належать такі функції, як військо­ва, дипломатична та гуманітарна. До зовнішньоекономічних -взаємовигідна торгівля з іншими країнами та регулювання мит­ної справи. Глобальними визнаються ті функції, що мають зага-льнопланетарний характер і стосуються інтересів усіх країн.

Військова функція полягає в тому, що лише держава органі­зує захист країни від нападів ззовні, оголошує війну та веде за­гарбницькі війни. Слід мати на увазі, що історично військова функція була першою із зовнішніх функцій держави. Сучасне розуміння цієї функції ототожнює її з функцією оборони, що спрямована на забезпечення військової безпеки, захист сувере­нітету та територіальної цілісності держави шляхом підтримки високого рівня збройних сил країни. Крім того, функція оборо­ни полягає в організації боротьби проти підривної діяльності іноземних держав.

Дипломатична функція - це встановлення та підтримка дипломатичних відносин з іншими державами відповідно до світових норм та принципів міжнародного права.

Гуманітарна функція — підтримка та розвиток культурних і наукових зв'язків з іншими державами; забезпечення збере­ження історичних пам'яток та інших об'єктів, що мають куль­турну цінність; вживання заходів щодо повернення культурних цінностей усього народу, які знаходяться за кордоном.

Взаємовигідна торгівля полягає в реалізації інтересів Укра­їни у сфері економіки, торгівлі, бізнесу шляхом її інтеграції у світову економіку. Іноді між державами підписуються міжнарод­ні договори стосовно корисних копалин, технологій тощо. На­приклад, Туркменістан може поставляти в Україну газ, Азербай­джан - нафту тощо. Україна ж може поставляти цим країнам літаки. Це і є взаємовигідна торгівля на основі міждержавних договорів.

1 82 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Регулювання митної справи, тобто всі функції держави та органів державної влади щодо регулювання питань, пов'язаних з переміщенням товарів і транспортних засобів через держав­ний кордон.

Колись для СРСР були характерні такі зовнішні функції: всебічна допомога соціалістичним країнам та підтримка націо­нально-визвольного руху.

Всебічна допомога соціалістичним країнам. Це могла бути як мирна допомога (майже безплатні нафта й газ), так і не зо­всім мирна, У 1968 році Чехословаччина вирішила, що їй до­сить соціалізму. КПЧ почала проводити політику, яка згодом отримала назву «соціалізму з людським обличчям». СРСР «до­поміг» ЧССР зрозуміти свою помилку за допомогою танків. За­ради справедливості слід зазначити, що, крім СРСР, у цій «допо­мозі» взяли участь НДР, Польща, Угорщина та Болгарія.

Підтримка національно-визвольного руху. Ця підтримка була різноманітною. Насамперед, це - допомога різним організаціям, яких згодом навіть в СРСР назвуть терористичними. Якщо ж такий рух перемагав, то СРСР допомагав йому будувати «світле майбутнє» (навіть якщо це - не комунізм). Якщо ж національ­но-визвольний рух своєю метою ставив комуністичне майбутнє, то допомога і підтримка його була всебічною. Класичним при­кладом цього є досвід Куби.

І січня 1959 року кубинський націоналіст Фідель Кзстро повалив кубинсь­кого диктатора Батисту. Протягом 1959-60 років була націоналізована легка та харчова промисловість Куби, проведена аграрна реформа. Це викликало невдоволення в США, які вдалися до економічної блокади та прямої агресії' (вторгнення у Плайя-Хірон). Як правило, після цих кроків, уряд, який проводив антнамериканську політику, йшов у відставку або його скидали самі громадя­ни країни.

І тоді націоналіст Кастро вдався до незвичайного кроку: він звернувся до СРСР по допомогу, заявивши, що Куба будуватиме соціалізм. Жоден з лати­ноамериканських диктаторів не вдавався до такого кроку. Лідер СРСР М. Хру­щов дуже зрадів, коли зрозумів, що під боком у США буде такий «непотоп-люваний авіаносець», як Куба. Щоб захистити режим Кастро, було прийнято рішення надіслати на Острів Свободи (як тоді називали Кубу) матеріальну та військову допомогу, у тому числі й ракети з ядерною у «начинкоюв.

Щоб не допустити більше ракет, США блокували Кубу військовими корабля­ми. Світ опинився перед ядерною війною. Однак світові пощастило: дізнав­шись з розшифрованого радянською розвідкою таємного листування про зго­ду США визнати незалежність Куби, якщо СРСР забере ядерні ракети, М. Хру­щов віддав наказ про демонтаж ракет...

Глава 11. Фуншії та механізм держави 1 83

Таким чином СРСР допомагав національно-визвольному руху.

З появою СНД з'явилися нові зовнішньополітичні і зовні­шньоекономічні функції - створення оборонних союзів, створен­ня і реалізація економічного союзу тощо.

Таблиця 11.2. Функції держави

Функції держави
внутрішні зовнішні глобальні
Політична Військова Захист прав людини
Економічна Дипломатична Співробітництво з іншими
Соціальна Екологічна Охоронна Культурно-освітня Гуманітарна Взаємовигідна торгівля Регулювання митної державами у вирішенні демографічних, сировинних та енергетичних проблем Попередження екологічних катастроф і ліквідація їхніх
наслідків
Співробітництво у сфері освоєння
космосу
Інформаційна
Підтримання свгтовоге порядку

Глобальні функції держави. Наявність глобальних функцій практично усуває розбіжності між внутрішніми та зовнішніми функціями. Вони спрямовані на вирішення глобальних проблем людства.

До глобальних функції держави належать:

1.Функція захисту прав і свобод людства - пов'язана з твер­ дженням, що будь-які порушення прав людини не є внутрішньою справою держави.

2.Функція співробітництва з іншими державами у вирішенні демографічних, сировинних та енергетичних проблем - полягає в пошуку та знаходженні взаємоприйнятних вирішень проблем, які стосуються інтересів народу і всього людства в цілому і по­ требують міжнародного реагування на перебої в демографічній, сировинній, енергетичній та інших сферах.

3.Функція попередження екологічних катастроф і ліквіда­ ція їхніх наслідків. Зазначена функція є особливо актуальною для України, де сталася низка екологічних катастроф, серед яких найвідомішими були Чорнобильська катастрофа 1986 року та дощі з талію в м. Чернівці в 1989 році. Спільна діяльність бага­ тьох держав щодо ліквідації Чорнобильської проблеми є однією з функцій держав світу.

4.Функція співробітництва у сфері освоєння космосу. Зазна­ чена функція реалізується активною участю держав у космічних

1 84 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

польотах супутників на Марс, створенням Міжнародної косміч­ної станції тощо.

9, Інформаційна функція - участь у розвитку світового інфор­маційного простору, встановлення режиму використання інфор­маційних ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами.

6. Функція підтримання світового порядку ~ полягає у збе­реженні миру, попередженні ядерної війни, роззброєнні, ліквіда­ції ядерної зброї, а також співробітництві з іншими державами у боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом і в регулю­ванні міжнародних конфліктів. Іноді вона виражається у війсь­кових миротворчих операціях.

Приклад 11.1

В.0. Сухонос (мол-) про роль глобального інформаційного суспільства Демократизація державного режиму в Україні і зростання освіченості населення надають виняткового значення засобам масової інформації (ЗМІ), під впливом яких формується суспільна думка тз політика держави. На жаль в Україні ЗМІ ще не стали «четвертою владою», яка не поступаєтеся впливовіс­тю іншим трьом гілкам. Це особливо прикро тому, що без них неможливе нормальне життя суспільства і держави.

Однак дійсно нові можливості відкриваються перед ЗМІ у зв'язку з пере­ходом До глобального інформаційного суспільства. Пов'язані з цим наслідки для суспільства та держави активно обговорювалися на найвищому рівні. Так, 22 липня 2000 року на саміті «Великої сімки» та Росії, що проходив на Окінаві (Японія)І була прийнята Хартія глобального інформаційного суспільства. Пункт 1 зазначеної Хартії визначає, що «інформаційно-комунікативні технології є од­ним із найважливіших чинників, які впливають на формування суспільства XXI століття, їх революційний вплив стосується життя людей, їх освіти та праці, а також взаємодії уряду з громадянським суспільством». Спеціалісти вважа­ють, що інформаційно-комунікативні технології радикально змінять як місцеві, так і національні соціально-економічні і держарно-політичні інститути. Такі ж зміни відбудуться і в сфері глобальних інститутів. Необхідність підвищення ролі цих технологій у Забезпеченні громадського добробуту та демократії за­ймає центральне місце в сучасних дискусіях з проблем глобалізації.

Джерело: Сухонос В.В. Динаміка сучасного державно-політичного

режиму в Україні: антиномія демократизму і авторитаризму. -

Суми: Університетська книга, 2003. - С. 281-282.

Питання для самоконтролю

1.Що таке мета держави?

2.Що таке завдання держави?

3.Що таке функції держави?

4.Які завдання належать до стратегічних?

5.Які завдання належать до тактичних?

6.Що таке конструктивні завдання?

7.Що таке деструктивні завдання?

8.Що таке стабілізуючі завдання?

9.Що таке політичні завдання?

10.Що таке соціальні завдання?

11.Що таке економічні завдання?

12.Що таке національні завдання?

13.Що таке міжнародні завдання?

14.Що таке ідеологічні завдання?

15.Які існують класифікації функцій?

16.Куди спрямовані і що забезпечують внутрішні функції?

17.Куди спрямовані і що забезпечують зовнішні функції?

18.Куди спрямовані глобальні функції держави?

19.ЯКІ функції належать до внутрішніх?

20.Які функції належать до зовнішніх?

21.Які функції належать до глобальних?

<< | >>
Источник: Сухонос В.В.. Теорія держави і права: Навчальний посібник. 2005

Еще по теме § 1. Завдання і функції держави:

  1. § 3. Функції і завдання кооперативного права
  2. § 1. Поняття, завдання та функції юридичного обслуговування
  3. Розділ 5. ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
  4. § 5. Функції держави
  5. § 3. Функції теорії держави і права
  6. 20. Нарощування дефектів ринкової системи в процесі її еволюції. Функції держави у змішаній економіці. Нерівність доходів та державні заходи щодо їх вирівнювання. Крива Лоренця. Соціальна політика держави.
  7. § 3. Внутрішні функції держави »
  8. § 3. Внутрішні функції держави »
  9. Розділ 5. ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
  10. § 4. Зовнішні функції держави
  11. § 4. Зовнішні функції держави
  12. § 3. Функції теорії держави і права
  13. Економічні функції держави
  14. Функції держави на сучасному етапі державотворення
  15. Розділ V 11 ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
  16. Розділ V 11 ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
  17. Глава 11 Функції та механізм держави