<<
>>

5. Кругооборот капіталу. Форми капіталу (промисловий, торговий, банківський). Основний та оборотнийкапітал.

Рух капіталу, який включає авансування, застосування у виробництві, реалізацію товарів і повернення до початкової грошової форми, називається кругооборотом капіталу. Цей рух послідовно проходить стадії: 1-ша стадія – перетворення грошей у товар (грошова форма); 2-га стадія – виробництво продукції (створення додаткової вартості); 3-тя стадія – товар-гроші (отримання доходу).

Оборот капіталу — безперервно повторюваний кругооборот капіталу від моменту авансування капіталу до моменту його повернення капіталісту в тій самій формі. Зміст обороту капіталу становить проходження всією авансованою капітальною вартістю всіх стадій виробництва та обігу товарів. Капітал, авансований у засоби праці (будівлі, машини та обладнання), не може повністю обернутися в межах одного кругообороту одночасно, оскільки на товари, що виробляються упродовж одного кругообороту капіталу переноситься лише та частка вартості засобів праці, яка у ньому споживається. Тому повний оборот вартості різних елементів продуктивного капіталу, втіленого у засобах праці, потребує різної кількості кругооборотів та різних термінів часу.

Час обороту капіталу визначається як сума проміжків часу, протягом якого вартість усіх елементів авансованого капіталу проходить стадії виробництва та обігу. Тому час обороту капіталу — це період, що триває від моменту авансування капіталу у грошовій формі до моменту його повернення своєму власнику у тій самій формі. Поняттям, що перебуває в оберненій залежності від обороту капіталу, є число обороту капіталу, яким відображають швидкість обороту капіталу. Зрозуміло, якщо час обороту капіталу становить 6 місяців, то капітал обертається двічі на рік, якщо ж час обороту капіталу становить 12 місяців, то капітал здійснює лише один оборот упродовж року. Тобто, чим меншим є час обороту капіталу, тим більшим є число оборотів капіталу на рік.
Тому швидкість обороту капіталу визначають за формулою:

п = О/о,

де п г число оборотів капіталу; О — одиниця вимірювання швидкості обороту капіталу (рік, тобто 12 місяців); о — час обороту капіталу.

Маса і норма додаткової вартості перебувають у прямо пропорційній залежності від швидкості обороту капіталу.

Фактором, що впливає на швидкість обороту капіталу, є склад продуктивного капіталу. Різні елементи продуктивного капіталу по-різному переносять свою вартість на продукт. Залежно від способу такого перенесення продуктивний капітал поділяється на основний і оборотний. Основний капітал — елементи продуктивного капіталу (будівлі, споруди, машини, обладнання), вартість яких переноситься на товари поступово та повертається у грошовій формі частинами, в міру їх споживання та зношування.

Перенесені на продукт частини вартості спожитих елементів основного капіталу після реалізації товарів набувають форми амортизаційних відрахувань і надходять до фонду амортизації, призначеного для поновлення різних елементів основного капіталу після повного їх фізичного і морального зношування.

Фізичним зношуванням основного капіталу є процес втрати засобами праці своїх продуктивних властивостей, внаслідок чого вони стають непридатними до подальшого виробничого використання. Фізичне зношування основного капіталу виявляється у тому, що машини та обладнання псуються, виходять з ладу, а виробничі споруди та приміщення — руйнуються.

Моральним зношуванням основного капіталу є знецінення функціонуючих засобів праці або припинення їх використання внаслідок появи дешевших чи продуктивніших машин та обладнання. Моральне зношування основного капіталу є наслідком підвищення продуктивності праці, науково-технічного прогресу.

Оборотний капітал — елементи продуктивного капіталу (сировина, паливо, електроенергія, допоміжні матеріали тощо), які повністю споживаються в одному циклі виробництва і вартість яких повністю переноситься на продукт у межах одного кругообороту капіталу.

До оборотного належить і та частина капіталу, що авансується на купівлю робочої сили.

Постійний кругообіг капіталу формує оборот капіталу. Швидкість обороту капіталу – число оборотів капіталу, здійснених за рік.

Основний капітал – частина виробничого капіталу, яка бере участь у виробництві і переносить свою вартість на новостворений продукт частково. Оборотний капітал – частина виробничого капіталу (предмети праці і робоча сила), яка бере участь у виробництві і переносить свою вартість на новостворений продукт повністю за один раз.

Основний капітал зношується, тому розрізняють: фізичний знос – матеріальне зношення машин, обладнання, споруд, засобів праці за час їх функціонування в процесі виробництва або невикористання; моральний знос – передчасна втрата капітальної вартості або її зменшення.

Причини морального зносу: зростання продуктивності праці у сфері виробництва засобів праці; поява нових засобів праці з більш високими конструктивними характеристиками і характеристиками якості.

Заміщення в грошовій формі зношених засобів праці поступовим перенесенням вартості на продукт, що виробляється, називається амортизація. Норма амортизації – відношення суми амортизаційних відрахувань до вартості основного капіталу (у %).

У процесі виробництва підприємство використовує капітал у вигляді фондів. Фонд підприємства – сукупність матеріальних і грошових ресурсів, цінних паперів, які створюються і використовуються у процесі його розширеного відтворення для забезпечення життєдіяльності підприємства.

Розрізняють фонди: виробничі фонди (будівлі, споруди виробничого призначення, машини, обладнання, механізми, сировина, паливо, енергія, виробничі запаси готової продукції, запаси грошової продукції); невиробничі фонди (соціальна інфраструктура, кінотеатри, заклади культурного призначення). Фонди підприємства здійснюють кругооборот і проходять три стадії: грошова, виробнича, товарна. У процесі обороту фондів підприємства виробничі фонди (і лише вони) розпадаються на основні і оборотні. Основні виробничі фонди – елементи виробничих фондів, які повністю беруть участь у виробництві, але довго зберігають свою фізичну форму, переносячи свою вартість на продукт частинами.

Їх форми: будинки, споруди, комунікації; машини, механізми, активні предмети праці; інструменти, засоби контролю і охорони.

Оборотні виробничі фонди – елементи виробничих фондів, які повністю беруть участь у процесі виробництва, але їх вартість повністю поступає в оббіг і повністю повертається після кожного виробничого циклу. Їх форми: сировина, матеріали, інші предмети праці; паливо і електроенергія; вартість робочої сили.

Фонди представлені у грошовій і товарній формі – фонди обігу.

Позичковий капітал – грошовий капітал, який надається його власником в позику функціонуючим промисловим і торговим підприємцям на встановлений термін за умови повернення і сплати певного проценту. Це відокремлена грошова форма промислового капіталу, яка отримала самостійний рух: Г – Г.\

У результаті суспільного поділу праці торгівля починає відігравати самостійну функцію життєзабезпечення суспільства через надання певних послуг споживчого і виробничого характеру, що потребує певних ресурсів. Це формує торгівлю як самостійну сферу підприємницької діяльності.

Капітал як ресурс набуває форми торгового капіталу, якщо він забезпечує рух продукту від виробника до споживача. (Г - Т - Г ') Функцією торгового капіталу є обслуговування процесу купівлі і продажу товарів. Торговий капітал історично передує капіталістичному способу виробництва. Він існував у рабовласницькій і феодальній формаціях і виступав як незалежна і самостійна форма капіталу.

Торговий капітал мав прогресивне значення в докапіталістичних формаціях. Він був тією ланкою, що забезпечувала економічний зв’язок між виробниками і споживачами. Торговий капітал розкладав натуральне господарство феодального суспільства, прискорював перетворення натурального господарства в товарне, активно сприяв розвиткові ринку. Торговий капітал концентрував грошові ресурси в руках приватних осіб і цим готував одну з умов виникнення промислового капіталу.

З розширенням виробництва для реалізації товарів стає необхідним досить розвинутий ринок. Промисловець повинен більш чітко стежити за складним механізмом обігу, ураховувати стан ринку та динаміку цін, тримати торгових агентів тощо. Усе це вимагає додаткових витрат. Тому створюється необхідність в особливій групі капіталістів, які використовували б свої капітали виключно для обслуговування обігу промислового капіталу, — в торговцях. Промисловець тепер уже може не займатися реалізацією, доведенням товару до споживача. Цією справою займається торговець. Виникає поділ праці між промисловим і торговим капіталом, між промисловцем і торговцем. Функціонування торгових підприємств вимагає залучення ресурсів у формі капіталу, праці, підприємницького таланту, тому витрати у сфері торгівлі не мають принципових відмін від сфери виробництва.

<< | >>
Источник: БУЛГАКОВ А.А.. Лекції з економічної теорії. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ. ОСНОВИ МІКРОЕКОНОМІКИ. 0000

Еще по теме 5. Кругооборот капіталу. Форми капіталу (промисловий, торговий, банківський). Основний та оборотнийкапітал.:

  1. Стаття 15. Збільшення статутного капіталу
  2. Свобода руху капіталу
  3. § 2. Зміна розміру статутного капіталу
  4. Способи збільшення і зменшення статутного капіталу
  5. Як змінити розмір статутного капіталу
  6. Стаття 16. Зменшення статутного капіталу
  7. Обмеження щодо збільшення і зменшення розміру статутного капіталу
  8. Послідовність дій при збільшенні розміру статутного капіталу
  9. Значення поділу майна та майнових прав для внесення вкладів до статутного капіталу.
  10. Хто і коли приймає рішення про зміну розміру статутного капіталу