Моделі економічних циклів

Неокласичні та неокейнсіанські моделі розкривають механізм поширення циклічних коливань. Найбільш ґрунтовними є неокейнсіанські моделі, в основу яких покладено зміну інвестиційного попиту як найбільш мобільного компоненту сукупного попиту.

Найбільш поширена модель мультиплікатора-акселератора (модель Семюелсона-Хікса). Вона відноситься до екзогенних, оскільки в ній приймається, що основні чинники, які викликають зміну сукупного попиту, знаходяться поза межами ринку. Коли через будь-які зовнішні імпульси зростають автономні інвестиції, то починається мультиплікативне зростання реального доходу . Величина мультиплікатора інвестицій залежить від граничної схильності до споживання: . Зростання доходу і відповідне зростання споживчого попиту в свою чергу спричиняє зростання індукованих інвестицій, які зазнають впливу акселератора .

Коли обсяг випуску і продажу залишається незмінним, то валові інвестиції дорівнюють амортизації основного капіталу, а коли обсяг випуску і продаж зростає, то приріст валових інвестицій відбувається за рахунок чистих індукованих інвестицій. Чисті інвестиції зростають тими ж темпами, що і реальний ВВП. Коли ж зростання ВВП припиняється, попит стабілізується, чисті інвестиції також припиняються, через що валові інвестиції різко зменшаться – вони знову будуть дорівнювати лише величині амортизації. Таким чином, інвестиційний попит гальмується і викликає депресію навіть за умови, коли рівень споживання буде високим.

Важливо, що припиняється зростання попиту. Коли скорочується попит на устаткування галузей легкої і харчової промисловості, виникає депресивний стан у машинобудуванні.

В загальному вигляді модель мультиплікатора-акселератора описується рівнянням національного доходу Хікса:

де – автономні інвестиції, – гранична схильність до споживання; – акселератор; – динаміка національного доходу.

Приріст національного доходу може бути рівномірним, або мати циклічний характер. Циклічні коливання виникають, коли , тобто коли квадрат суми схильності до споживання і коефіцієнта акселерації менший за чотирикратний коефіцієнт акселерації. Обернене співвідношення представляє нециклічний розвиток, воно можливе лише за високої граничної схильності до споживання.

Коливання реального доходу мають обмеження. Нижньою межею падіння доходу є величина від’ємних чистих інвестицій, що дорівнює величині амортизації, верхньою межею є потенційний ВВП. Це означає, що нижня межа визначається попитом, а верхня – пропонуванням. Коли будь-які імпульси порушують рівновагу системи, то хвиля спадає до нижньої точки доходу, потім піднімається до верхньої межі, і відштовхнувшись від неї, знову рухається вниз.

Інша кейнсіанська модель – модель Калдора – пояснює коливання ділової активності ендогенними чинниками: заощадженнями та інвестиціями у закритій приватній економіці у різних фазах ділового циклу (рис. 9.3). Калдор припустив, що функції заощаджень та інвестицій не є лінійно залежними від доходу, а описуються - подібними кривими. Вони змінюються залежно від економічної кон’юнктури таким чином: за умов спаду інвестиційний попит нееластичний до приросту доходу через наявність незадіяних виробничих потужностей. За умов піднесення, оскільки незадіяних потужностей залишається все менше, попит на інвестиції стає більш еластичним. Але при досягненні рівня повної зайнятості еластичність інвестицій за доходом знов стає низькою: витрати інвестування підвищилися внаслідок підвищення ставки проценту і зарплати. Обсяг заощаджень зазнає аналогічних коливань, оскільки значення високе за крайніх значень доходу (вище і нижче середнього рівня) і відносно низьке за середнього рівня доходу.

Рівновага на ринку товарів і послуг встановлюється за умови рівності заощаджень та інвестицій . Рис. 9.3 показує, що криві інвестицій і заощаджень перетинаються у трьох точках рівноваги – . Проаналізувавши рівновагу в цих точках, виявимо, що рівновага в точці нестійка, а в точках і – стійка.

Якщо обсяг сукупного доходу буде перебувати в проміжках між точками і , то заощадження будуть більшими, ніж інвестиції – це означає, що існує надлишок благ, бо сукупний попит низький. Тоді система буде рухатися назад, до точки , фірми скорочують виробництво.

Якщо ж обсяг доходу перевищить точку , то інвестиції перевищують заощадження – це означає, що сукупний попит надлишковий, існує дефіцит товарів і послуг, тоді фірми збільшать обсяги випуску, система буде рухатись до точки , де знову встановиться рівновага.

Рівновага в точці встановлюється в умовах депресії, за низької ділової активності, і за Кейнсом вона може триматись доти, доки якась сила не виведе її з цього стану. Рівновага в точці також стійка тому, що це рівновага за умов високої ділової активності, коли економіка досягає потенційного рівня випуску. В обох цих точках стійка рівновага може порушуватись внаслідок зміни схильності до інвестування.

Зміна схильності до інвестування в точці може відбутись через те, що низький рівень інвестування не буде забезпечувати навіть відшкодування зношеного капіталу, виникне дефіцит капіталу, що пожвавить інвестиційний попит, тоді функція інвестицій зміститься вгору.

Розглянуті моделі економічних циклів найбільш поширені, вони ґрунтовно пояснюють механізм циклічних коливань економіки на основі дії екзогенних та ендогенних чинників.

Неокласичні новітні моделі мають багато сумнівних припущень як, наприклад, припущення теорії реального бізнес-циклу про негативний технологічний прогрес або теза про те, що падіння рівня зарплати викликає відмову працівників від роботи, через що пропонування робочої сили зменшується і тягне за собою спад виробництва. Сумнівним є також твердження про нейтральність грошей в сучасній ринковій економіці та абсолютну гнучкість цін, процентних ставок та зарплати. Ці твердження породжують критику з боку багатьох економістів та скептичне ставлення до теорії реального бізнес-циклу та інших.