<<
>>

25. Ринок праці: зайнятість і безробіття. Класифікація населення за системою МОП. Попит і пропонування на ринку праці. Рівноважне безробіття.

В процесі функціонування ринку праці виникають проблеми зайнятості і безробіття працездатного населення. Детальну класифікацію населення, в основу якої покладено здатність до найманої праці, розробили Міжнародна організація праці (МОП) та Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

За даною класифікацією все населення поділяється на дві групи: інституціональне та неінституціональне : .

До інституціонального населення відносять осіб, які ще не досягли працездатного віку, і тих, котрі вже вибули зі складу робочої сили у зв’язку з виходом на пенсію, а також тих, хто знаходяться в лікарнях і в тривалій ізоляції. Всі ці особи перебувають на утриманні держави або інших осіб.

До неінституціонального населення відносять все працездатне населення.

В свою чергу неінституціональне населення поділяють на економічно неактивне та економічно активне : .

Економічно неактивне населення – це особи, які не працюють за наймом і не шукають роботу за наймом. Сюди відносять студентів, домогосподарок, а також підприємців і людей вільних професій, членів виробничих кооперативів. Всі ці люди здатні до праці, але не до найманої, а вільної. Вони утворюють категорію самозайнятих.

Самозанятість – це форма зайнятості, яка характерна для тих видів діяльності, які не вимагають значних обсягів початкового капіталу, де невисокі бар’єри вступу на ринок товарів та послуг, або ж вступ вільний.

Економічно активне населення – це та частина населення, яка формує ринок праці – зайняті найманою працею та безробітні :

.

Частка економічно активного населення в загальній його чисельності показує рівень економічної активності населення :

або .

Зайнятість економічно активного населення (найманих працівників) може набувати різних форм:

§ стандартна зайнятість означає, що особа працює за наймом в одного наймача, у його приміщенні, із стандартним навантаженням протягом зміни, тижня, місяця, року;

§ неповна зайнятість викликається різними причинами, вона може бути тимчасовою (сезонні роботи), випадковою і частковою (неповний робочий день або тиждень).

Чисельність зайнятих і безробітних складають обсяг пропонування робочої сили на ринку праці.

Склад робочої сили і безробітних постійно змінюється. Як показує рис. 8.1, людина може перебувати в одній з трьох груп: зайнятих, безробітних або тих, хто знаходиться поза межами робочої сили. Кожна група пов’язана з іншими вхідними і вихідними потоками осіб, котрі змінили свій статус. Поза межами робочої сили знаходяться особи, які вперше шукають роботу, і ті, які виходять на пенсію.

Перші вливаються в число безробітних, а другі – у групу, представники якої не входять в робочу силу. З групи безробітних виходять за межі робочої сили особи, які перестали шукати роботу, а ті, хто повертаються на робочі місця, входять у в групу зайнятих. Група безробітних не є однорідною. Її можуть поповнювати „первинні безробітні“ – ті, хто шукають роботу вперше, і „вторинні“ – ті, хто вже працював і втратив роботу.

Важливою характеристикою безробіття є його тривалість. Значна кількість людей потрапляє у число безробітних на короткий період, вони порівняно швидко знаходять роботу і страждають від безробіття відносно мало. Але близько половини безробітних не можуть знайти роботу більше 6 місяців на рік. Такий тип безробіття відображає не пошуки роботи, а неможливість її знайти. Тривалість безробіття є певним відображенням стану економіки країни. У застійних економіках безробіття носить тривалий характер. В економіках, що динамічно розвиваються, де здійснюється структурна перебудова, люди втрачають роботу в одних галузях, але досить швидко знаходять її в інших.

Ринок праці. Класичне та кейнсіанське пояснення добровільного та вимушеного безробіття

У спрощеній моделі ринку праці (рис. 8.2) рівновага досягається в точці , де обсяг попиту на працю рівний обсягу її пропонування. За рівня реальної зарплати ринок очищається, немає ані надлишку, ані дефіциту робочої сили . Ендогенно визначається одночасно і зайнятість, і ставка зарплати. Рівноважний обсяг праці означає кількість годин праці, яку фірми бажають одержати, а домогосподарства згодні відпрацювати, продавши послуги фактора праця за .

Проте якщо сумарний робочий фонд становить , то вели­чина показує розмір добровільного безробіття. Рівновага в точці відповідає оптимальній поведінці фірм і домогосподарств, і все-таки не забезпечує залучення всіх наявних ресурсів праці у виробництво.

Якщо фактичний рівень безробіття перевищує його природний рівень, це означає, що в економіці існує вимушене безробіття. Механізм виникнення вимушеного безробіття різні економічні школи пояснюють по різному.

Класики і їх послідовники виходили з того, що рівновага на ринку праці завжди встановлюється за повної зайнятості . Вимушене безробіття може виникати тимчасово через дію екзогенних чинників (закони, традиції, надзвичайні ситуації), які розбалансовують ринок. Коли реальна зарпла­та піднімається вище рівноважної, виникає надлишок робочої сили (безробіття), коли надто знижується – виникає дефіцит робочої сили (рис. 8.3). Проте ці стани на ринку праці не є стійкими і тривалими, тому що гнучкість ринкових цін, зарплати і проценту в номінальному виразі швидко повертає реальну зарплату до її рівноважного рівня, відновлюючи повну зайнятість і потенційний рівень виробництва. Номінальні ринкові ціни на продукцію піднімаються одночасно з номінальною ставкою зарплати, тому в довгостроковому періоді реальна зарплата є жорсткою, вона постійно знаходиться на рівноважному рівні.

Звідси неокласики роблять висновок, що відновлення рівноваги на ринку праці не потребує втручання держави, оскільки тривале безробіття неможливе, гнучкість всіх цін (в тому числі ставки проценту і зарплати) забезпечує швидке очищення ринку від дефіцитів і надлишків робочої сили.

Кейнсіанська модель безробіття виходить з того, що номінальні ціни і зарплата не саморегулюються швидко. Сам Кейнс особливого значення надавав жорсткості номінальної зарплати (а не реальної, як класики), його послідовники акцентували увагу на жорсткості номінальних цін. В сучасній економічній системі існує багато чинників, які зруйнували гнучкість ринкових цін і зарплати, зокрема монополізація різних сфер господарської діяльності, вплив профспілок і втручання державних інституцій.

Кейнс вважав, що через негнучкість номінальної зарплати рівновага на ринку праці може встановитись за існування значного безробіття. Проте він заперечував думку неокласиків, що для підтримки повної зайнятості потрібно проводити політику скорочення номінальної зарплати, оскільки робітники дуже чутливі до величини саме номінальної зарплати. Кейнс довів, що попит на працю насправді є функцією реальної зарплати, на рівні реального продукту праці, але пропонування праці з боку робітників є функцією номінальної зарплати, тобто: .

Саме тому Кейнс вважав, що для досягнення повної зайнятості потрібно знижувати реальну зарплату. Для цього можна допускати помірну інфляцію, вона буде стимулювати розширення обсягів випуску.

Основним чинником, що породжує вимушене безробіття, є несприятливі шоки пропонування. Зниження ділової активності, спад виробництва, криза, стагфляція мають своїм наслідком вимушене, або циклічне безро­біття, яке є не лише серйозною економічною, але й соціальною проблемою.

<< | >>
Источник: БУЛГАКОВ А.А.. Лекції з економічної теорії. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ. ОСНОВИ МІКРОЕКОНОМІКИ. 0000

Еще по теме 25. Ринок праці: зайнятість і безробіття. Класифікація населення за системою МОП. Попит і пропонування на ринку праці. Рівноважне безробіття.:

  1. 6. Ринок і ринкові структури. Аналіз попиту і пропонування, їх чинників. Ринкова рівновага та зміни у стані рівноваги.
  2. 26. Види, показники та наслідки безробіття. Закон Оукена.
  3. Безробіття: його суть, причини і основні види
  4. 27. Банківська система і пропонування грошей. Операційний та спекулятивний попит на гроші. Грошовий мультиплікатор.
  5. Міжнародний поділ праці і спеціалізація. Міжнародні економічні відносини
  6. ОПЛАТА ПРАЦІ ДИРЕКТОРІВ
  7. Політика компенсації праці директорів
  8. Глава 15. Макроекономічна нестабільність: безробіття і інфляція
  9. 29. Інфляція, її показники та наслідки. Антиінфляційна політика. Зв'язок інфляції та безробіття.
  10. 7. Еластичність попиту і пропонування: види, показники, чинники. Практичне значення теорії еластичності.
  11. Попит і пропозиція. Детермінанти попиту і пропозиції
  12. 2. Класифікація економічних систем
  13. § 3. Класифікація правових систем світу