<<
>>

3.6 Органи, які забезпечують регулювання фондового ринку

Регулювання фондового ринку в Україні здійснює держава (в особі уповноважених органів) та саморегулівні організації.

Таблиця 3.4

Органи, що здійснюють державне регулювання та контроль за фондовим ринком в Україні

Назва Функції
Верховна Рада України

Президент України

Кабінет Міністрів України

Міністерство юстиції України

Визначення напрямів державної політики

Призначення складу ДКЦПФР

Прийняття законодавчих та нормативних актів

Державна реєстрація нормативних документів

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Формує та забезпечує реалізацію єдиної державної політики на фондовому ринку
Національний банк України

Антимонопольний комітет

Фонд державного майна

Міністерство фінансів України

Державна податкова адміністрація

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг

Державний комітет фінансового моніторингу

У межах своєї компетенції здійснюють контроль та функції управління на ринку цінних паперів
Міністерство внутрішніх справ України

Генеральна прокуратура України

Служба безпеки України

Виконують спеціальні функції контролю та нагляду за дотриманням законодавства в цілому, в тому числі й на ринку цінних паперів

Державні органи, які забезпечують державне регулювання та контроль за фондовим ринком в Україні, можуть бути умовно розподілено на 4 (чотири) групи (табл.

3.4).

Головним «регулятором» фондового ринку в Україні є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, утворена у 1995 році відповідно до Указу Президента України.

У 1996 році було прийнято Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», який визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Метою державного регулювання ринку цінних паперів є:

1) реалізація єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних;

2) створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;

3) одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів;

4) забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів;

5) гарантування прав власності на цінні папери;

6) захист прав учасників фондового ринку;

7) інтеграція у європейський та світовий фондові ринки;

8) дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства;

9) запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів;

10) контроль за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.

Формами державного регулювання ринку цінних паперів виступають:

1) прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів;

2) регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов’язків учасників ринку цінних паперів;

3) видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

4) заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;

5) реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;

6) контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

7) створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

8) контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам;

9) встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням;

10) контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;

11) контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;

12) проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Законодавством також визначено:

1) види діяльності на ринку цінних паперів, що підлягають ліцензуванню, та орган ліцензування – ДКЦПФР;

2) повноваження державних органів щодо регулювання ринку цінних паперів, передбачено утворення Координаційної ради;

3) завдання та повноваження ДКЦПФР, її склад та порядок призначення;

4) уповноважених осіб ДКЦПФР;

5) відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства щодо цінних паперів.

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», ДКЦПФР є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України.

До системи цього органу входять ДКЦПФР (як колегіальний орган), її центральний апарат і територіальні органи.

ДКЦПФР утворюється у складі Голови Комісії та 6 (шести) членів Комісії, які призначаються та звільняються Президентом України за погодженням з Верховною Радою України. Термін їх повноважень складає 7 (сім) років.

Основною формою роботи ДКЦПФР є засідання, які проводяться за рішенням Голови Комісії у разі необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Засідання ДКЦПФР є правомочним, якщо на ньому присутні не менше 5 (п’яти) осіб. Рішення ДКЦПФР вважається прийнятим, якщо за нього подано не менше 5 (п’яти) голосів.

Уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є:

1) Голова та члени ДКЦПФР;

2) начальники територіальних органів ДКЦПФР;

3) працівники центрального апарату ‑ за письмовим дорученням Голови або членів ДКЦПФР;

4) працівники територіальних органів ДКЦПФР ‑ за письмовим дорученням начальника відповідного територіального органу ДКЦПФР.

Уповноважені особи ДКЦПФР мають право:

1) безперешкодно входити до підприємства, в установи, організації за службовим посвідченням та мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки;

2) вимагати необхідні документи та іншу інформацію у зв’язку з реалізацією своїх повноважень;

3) залучати за погодженням з відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевої влади та самоврядування, підприємствами та об’єднаннями їх спеціалістів, депутатів місцевих рад (за їх згодою) для проведення перевірок та ревізій;

4) відповідно до розподілу обов’язків чи письмового доручення провадити в межах наданих повноважень розгляд справ про порушення чинного законодавства щодо випуску та обігу цінних паперів, у тому числі стандартів, норм і правил, визначених нормативними актами ДКЦПФР, ставити питання перед органами Прокуратури України та МВС України про проведення розслідувань або інших заходів відповідно до чинного законодавства;

5) вимагати в межах своєї компетенції в посадових осіб підприємств, установ, організацій надання письмових пояснень.

Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку – неприбуткове об’єднання учасників ринку, що провадять професійну діяльність з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (реєстратори та зберігачі), утворене відповідно до критеріїв та вимог, встановлених чинним законодавством.

Саморегулівні організації (СРО) на фондовому ринку в Україні є складовою його регулювання. Для професійних учасників фондового ринку (крім депозитаріїв та фондових бірж) участь у щонайменше одній саморегулівній організації є обов’язковою умовою здійснення ними професійної діяльності.

В Україні «інститут СРО» запроваджено у 1997 році, коли до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» було внесено норму щодо обов’язкового членства професійних учасників у щонайменше одній СРО, однак для повноцінного впровадження в Україні цього інституту необхідна була конкретизація такої норми.

Відповідно до нової редакції Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (2006 р.) СРО в Україні утворюються за принципом – одна саморегулівна організація з кожного виду професійної діяльності. У 2009 році статус СРО отримали три організації, які, у свою чергу, об’єднують торговців цінними паперами, компанії з управління активами, реєстраторів та зберігачів.

Метою діяльності саморегулівних організацій професійних учасників фондового ринку є забезпечення провадження діяльності професійними учасниками фондового ринку, які є членами саморегулівної організації, розроблення і затвердження правил, стандартів професійної поведінки та провадження відповідного виду професійної діяльності.

Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку набуває делегованих їй ДКЦПФР повноважень з дня опублікування в офіційному друкованому виданні ДКЦПФР рішення ДКЦПФР про делегування відповідних повноважень саморегулівній організації.

Умовами для прийняття рішення про делегування організації-претенденту професійних учасників фондового ринку повноважень ДКЦПФР щодо регулювання фондового ринку виступають:

1) наявність правил і стандартів професійної діяльності на фондовому ринку, що є обов’язковими для виконання всіма членами саморегулівної організації;

2) статус непідприємницької організації;

3) наявність у власності для забезпечення статутної діяльності активів у розмірі не менше ніж 600 (шістсот) тисяч гривень.

У кожному виді професійної діяльності ДКЦПФР може делегувати саморегулівній організації такі повноваження:

1) збирання, узагальнення та аналітичне оброблення даних щодо провадження відповідного виду професійної діяльності;

2) проведення перевірок провадження відповідного виду професійної діяльності, дотримання вимог законодавства про цінні папери, правил, стандартів професійної поведінки;

3) подання їй обов’язкового для розгляду клопотання про припинення (зупинення) дії ліцензії на провадження професійним учасником фондового ринку певного виду діяльності;

4) сертифікація фахівців фондового ринку;

5) видача ліцензій особам, які здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку.

ДКЦПФР у встановленому нею порядку може делегувати інші повноваження саморегулівним організаціям.

Хоча законодавством і передбачена можливість делегування СРО певних повноважень щодо регулювання ринку, на сьогодні таких функцій СРО в Україні не здійснюють.

<< | >>
Источник: В. П. ЛІСОВИЙ, К. Г. ОТЧЕНАШ, В. В. ТОКАР. ТОРГІВЛЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ. 2010

Еще по теме 3.6 Органи, які забезпечують регулювання фондового ринку:

  1. 3.5. Професійні учасники фондового ринку, які забезпечують облік прав власності на цінні папери
  2. 5.3 Санкції, які застосовуються за правопорушення на фондовому ринку
  3. 3.3 Професійні учасники фондового ринку
  4. Розкриття акціонерним товариством- інформації на фондовому ринку
  5. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”
  6. 6.5 Інформаційні та рейтингові агентства на фондовому ринку
  7. РОЗДІЛ 2 ЦІННІ ПАПЕРИ ЯК ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ФОНДОВОГО РИНКУ
  8. РОЗДІЛ 3 ТОРГОВЦІ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ТА ІНШІ УЧАСНИКИ ФОНДОВОГО РИНКУ
  9. Статья 15.29. Нарушение требований законодательства Российской Федерации, касающихся деятельности профессиональных участников рынка ценных бумаг, клиринговых организаций, лиц, осуществляющих функции центрального контрагента, акционерных инвестиционных фондов, негосударственных пенсионных фондов, управляющих компаний акционерных инвестиционных фондов, паевых инвестиционных фондов или негосударственных пенсионных фондов, специализированных депозитариев акционерных инвестиционных фондов, паевых инв
  10. 87. Акты и действия органов власти, местного самоуправления, государственных внебюджетных фондов и центрального банка РФ, ограничивающие конкуренцию
  11. 88. Соглашения или согласованные действия органов власти, местного самоуправления, государственных внебюджетных фондов и центрального банка РФ, ограничивающие конкуренцию
  12. 5. Какая стоимость основных фондов определяется затратами общественного труда в момент их создания (затраты на изготовление или приобретение основных фондов, на их транспортировку
  13. Модуль 2. «Биржевое дело: фондовая биржа, фьючерсная биржа, ММВБ, Фондовая биржа «РТС»»
  14. 4. Інфраструктура ринку
  15. 6.2 Торгівля цінними паперами на організаційно оформленому ринку
  16. 1. Сутність ринку
  17. 3. Грошова маса і рівновага на ринку грошей