<<
>>

2.6 Похідні цінні папери (деривативи)

Похідні цінні папери ‑ цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

У більшості нормативно-правових актах України для позначення похідних цінних паперів використовується термін дериватив. Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах.

Операції за деривативами можуть здійснюватися на фондових біржах, створених відповідно до законодавства, згідно з правилами та змінами до них щодо запровадження в обіг на фондовій біржі деривативів, встановленими фондовими біржами та зареєстрованими ДКЦПФР.

Фондова біржа створює організаційні, технологічні, інформаційні, правові та інші умови для централізованого укладання і виконання договорів щодо деривативів.

Проведення всіх операцій за деривативами здійснюється у національній валюті України (щодо сплати маржі, гарантійного покриття, біржової винагороди, комісійних тощо), крім випадку поставки базового активу ‑ іноземної валюти за відповідним деривативом.

До деривативів належать (рис. 2.3):

1) своп;

2) опціон;

3) форвардний контракт;

4) ф’ючерсний контракт (ф’ючерс).

Своп - цивільно-правова угода про здійснення обміну потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи іншими активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) базового активу в межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежів (дату проведення розрахунків) протягом дії контракту.

Рис. 2.3. Деривативи

Форвардний контракт - цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов’язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.

Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення. Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами.

Ф’ючерсний контракт (ф’ючерс) - стандартизований строковий контракт, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк (дата виконання зобов’язань за ф’ючерсним контрактом) передати базовий актив у власність покупця на визначених специфікацією умовах, а покупець зобов’язується прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену сторонами контракту на дату його укладення.

Ф’ючерсний контракт виконується відповідно до його специфікації шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу. Виконання зобов’язань за ф’ючерсом забезпечується шляхом створення відповідних умов організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами.

Будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Опціон - цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов’язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому протягом строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу. За умовами опціону покупець виплачує продавцю премію опціону.

Опціони поділяються на:

ü опціон на купівлю (опціон «колл») ‑ опціон, згідно з яким покупець має право придбати базовий актив у продавця, а продавець бере на себе зобов’язання продати базовий актив та/або здійснити взаєморозрахунки;

ü опціон на продаж (опціон «пут») ‑ опціон, згідно з яким покупець опціону має право продати базовий актив продавцю, а продавець бере на себе зобов’язання придбати базовий актив та/або здійснити взаєморозрахунки.

Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

Емітент опціонних сертифікатів повинен дотримуватися вимог, що обмежують ризики за операціями з опціонними сертифікатами. Опціонний сертифікат ‑ стандартний документ, що засвідчує право його власника на придбання в емітента опціонного сертифіката (опціонний сертифікат на придбання) або на продаж емітентові опціонного сертифіката (опціонний сертифікат на продаж) базового активу в строк та на умовах, визначених у проспекті емісії цих опціонних сертифікатів.

Строк (термін) виконання та строк дії і обігу опціонних сертифікатів встановлюються емітентом у проспекті емісії опціонних сертифікатів. Емітент може встановлювати строк (термін) виконання опціонних сертифікатів:

ü протягом строку обігу ‑ опціонний сертифікат може бути виконаний у будь-який час до настання встановленої кінцевої дати для його виконання;

ü у встановлений термін виконання ‑ опціонний сертифікат виконується на конкретну дату, визначену в проспекті емісії опціонного сертифіката.

Строк виконання зобов’язань за опціонними сертифікатами, як правило, не може перевищувати 6 (шість) місяців.

Розміщення та обіг опціонних сертифікатів здійснюються на фондових біржах. Фондові біржі, на яких здійснюється торгівля опціонними сертифікатами, забезпечують доступ учасників фондового ринку до розкритої інформації про емітента таких опціонних сертифікатів.

Публікація емітентом проспекту емісії опціонних сертифікатів у повному обсязі в офіційному друкованому виданні ДКЦПФР здійснюється не менш як за 10 (десять) днів до початку розміщення опціонних сертифікатів.

Розміщення опціонних сертифікатів на фондових біржах у строк, визначений рішенням уповноваженого органу емітента про їх розміщення та зазначений у проспекті емісії опціонних сертифікатів відбувається не пізніше ніж протягом 1 (одного) року з дня початку розміщення.

Публікація емітентом звіту про результати розміщення опціонних сертифікатів у офіційному друкованому виданні ДКЦПФР, у якому було опубліковано проспект емісії опціонних сертифікатів, здійснюється не пізніше 15 (п’ятнадцяти) робочих днів з дати реєстрації ДКЦПФР звіту про результати розміщення опціонних сертифікатів.

У разі внесення до проспекту емісії опціонних сертифікатів змін емітент повинен зареєструвати їх та опублікувати інформацію про ці зміни протягом 30 (тридцяти) днів після опублікування проспекту емісії, але не менш як за 10 (десять) днів до початку відкритого (публічного) розміщення опціонних сертифікатів.

Опціонні сертифікати розміщуються відповідно до проспекту емісії, зареєстрованого у ДКЦПФР та оприлюдненого у встановленому порядку. Опціонні сертифікати розміщуються не раніше як за 10 (десять) днів після оприлюднення проспекту емісії.

Реєстрація випуску опціонних сертифікатів, проспекту їх емісії та змін до проспекту емісії здійснюється центральним апаратом ДКЦПФР не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів після одержання всіх необхідних документів.

За наслідками розгляду документів, поданих на реєстрацію, ДКЦПФР приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації випуску опціонних сертифікатів, проспекту їх емісії та змін до проспекту емісії.

Підстави для відмови у реєстрації випуску опціонних сертифікатів:

ü визнання емісії недобросовісною;

ü відсутність будь-якого з документів, визначених нормативними документами ДКЦПФР.

Підстави для відмови у реєстрації змін до проспекту емісії:

ü невідповідність поданих документів вимогам нормативно-правових документів ДКЦПФР;

ü відсутність будь-якого з документів, визначених нормативно-правовими документами ДКЦПФР.

Емітент подає до ДКЦПФР протягом 15 (п’ятнадцяти) календарних днів після закінчення строку розміщення опціонних сертифікатів звіт про результати розміщення опціонних сертифікатів, а також інші документи, необхідні для реєстрації звіту. У разі дострокового розміщення опціонних сертифікатів емітент може подати звіт про розміщення опціонних сертифікатів протягом 15 (п’ятнадцяти) календарних днів після розміщення останнього опціонного сертифіката.

Емітент опціонних сертифікатів надає до ДКЦПФР звіт про наслідки виконання зобов’язань за опціонними сертифікатами протягом 30 (тридцяти) днів після закінчення терміну виконання таких зобов’язань.

ДКЦПФР має право тимчасово зупинити розміщення опціонних сертифікатів у разі недобросовісної емісії. Зупинене розміщення опціонних сертифікатів поновлюється за рішенням ДКЦПФР за умови усунення порушень, що стали підставою для такого зупинення.

У разі коли порушення, що стали підставою для зупинення розміщення опціонних сертифікатів, не усунені протягом 15 (п’ятнадцяти) днів після прийняття ДКЦПФР відповідного рішення або ДКЦПФР не надіслані документи, що підтверджують усунення порушень, ДКЦПФР приймає рішення про визнання емісії опціонних сертифікатів недійсною.

Рішення ДКЦПФР можуть бути оскаржені в судовому порядку.

<< | >>
Источник: В. П. ЛІСОВИЙ, К. Г. ОТЧЕНАШ, В. В. ТОКАР. ТОРГІВЛЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ. 2010

Еще по теме 2.6 Похідні цінні папери (деривативи):

  1. Облік прав власності на цінні папери, порядок взаємодії торговця цінними паперами з реєстроутримувачем і зберігачем цінних паперів
  2. 6.1 Облік прав власності на цінні папери, порядок взаємодії торговця цінними паперами з реєстроутримувачем і зберігачем цінних паперів
  3. 2.5 Іпотечні цінні папери
  4. 2.4 Товаророзпорядчі цінні папери
  5. 2.3 Державні цінні папери та облігації місцевих позик
  6. 3.5. Професійні учасники фондового ринку, які забезпечують облік прав власності на цінні папери
  7. Розділ IV. ЦІННІ ПАПЕРИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
  8. РОЗДІЛ 2 ЦІННІ ПАПЕРИ ЯК ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ФОНДОВОГО РИНКУ
  9. 8. Директива Європейського Парламенту та Ради2004/109/єс від 15 грудня2004 року про гармонізацію вимог шодо прозорості інформації про емітентів, чиї цінні папери допущені до продажу на врегульованому ринку і яка вносить зміни до Директиви 2001/34/ЄС
  10. Валютные деривативы
  11. 6.6. Основные возможности рынка деривативов для инвестора на российском фондовом рынке
  12. 4.2 Правила здійснення діяльності торговцями цінними паперами