<<
>>

4.2 Правила здійснення діяльності торговцями цінними паперами

Основним законодавчим документом, який визначає вимоги до торговців цінними паперами є Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок». Цей закон встановлює вимоги до розміру статутного капіталу в залежності від виду діяльності, умови поєднання діяльності торговців цінними паперами з іншими видами професійної діяльності на фондовому ринку, основні умови провадження діяльності з торгівлі цінними паперами, інші вимоги і показники, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку.

Основним нормативним документом, який регламентує питання здійснення торговцями цінними паперами правочинів та інших операцій з цінними паперами, необхідних умов договорів, які укладаються під час провадження професійної діяльності, є Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андерайтингу, управління цінними паперами, затверджені Рішенням ДКЦПФР від 12.12.2006 № 1449 (далі – Правила).

Торговці повинні дотримуватись основних вимог, виконувати обов’язки, встановлені цими Правилами, під час вчинення правочинів, пов’язаних з переходом права власності на цінні папери і прав за цінними паперами. Торговці можуть здійснювати такі правочини:

1) купівля цінних паперів;

2) продаж цінних паперів;

3) обмін цінних паперів;

4) інші, передбачені чинним законодавством.

При здійсненні будь-якого правочину щодо цінних паперів обов’язково укладаються відповідні договори. Правилами визначені як загальні, так і конкретні вимоги до кожного виду договорів, які укладаються відповідно до виду діяльності та характеру право чинів, а також вимоги до разового замовлення клієнта. Усі договори та разові замовлення реєструються у хронологічному порядку в журналі обліку реєстрації договорів (разових замовлень), який веде торговець.

Договори та зміни до них укладаються (якщо інше не передбачено законодавством) у письмовій формі та засвідчуються підписами уповноважених осіб сторін та засвідчуються печаткою юридичної особи.

Крім істотних умов договору, у договорах обов’язково має бути зазначено:

1) реквізити ідентифікації договору;

2) реквізити та місцезнаходження сторін;

3) номер та дату видачі ліцензії професійного учасника фондового ринку;

4) предмет договору;

5) права та обов’язки сторін;

6) відповідальність сторін та порядок розгляду спорів;

7) строк дії договору;

8) порядок зміни умов договору;

9) умови дострокового розірвання договору;

10) відомості про засоби зв’язку та уповноважених осіб сторін.

Усі договори обов’язково повинні мати реквізити ідентифікації – дату та місце укладення договору, номер, вид та серію (літерну ознаку). Літерна ознака визначає вид професійної діяльності торговця. У залежності від її виду договори позначаються: «Б» ‑ договори на здійснення брокерської діяльності; «Д» ‑ договори на здійснення дилерської діяльності; «А» ‑ договори на здійснення андерайтингу; «У» ‑ договори на здійснення діяльності з управління цінними паперами; «В» ‑ усі інші договори. У всіх договорах та разових замовленнях зазначаються реквізити ідентифікації цінного паперу (найменування емітента та його ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, міжнародний ідентифікаційний номер, тощо).

При укладенні договорів на організаторах торгівлі при наявності системи електронного документообігу допускається укладення договорів у електронній формі.

У Правилах детально визначаються особливості, конкретні вимоги та обмеження до кожного виду договорів.

При здійсненні дилерської діяльності укладається дилерський договір ‑ договір купівлі-продажу (міни) цінних паперів, що укладається торговцем від свого імені та за свій рахунок, крім випадків, передбачених законом.

При здійсненні брокерської діяльності торговці можуть укладати:

1) договір на брокерське обслуговування;

2) договір доручення;

3) договір комісії.

Договір на брокерське обслуговування укладається між торговцем і клієнтом на визначений строк та передбачає надання послуг клієнту із зазначенням їх виду (послуги комісіонера або повіреного) щодо операцій з цінними паперами та укладання правочинів з цінними паперами на підставі разових замовлень клієнта.

Такий договір може передбачати також надання додаткових послуг (зокрема, інформаційних та консультаційних) та порядок подання звітів про виконання разових замовлень.

Договір доручення ‑ договір, за яким одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити щодо цінних паперів від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Договір комісії ‑ договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов’язана за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або декілька правочинів щодо цінних паперів від свого імені за рахунок комітента.

Договір комісії містить у собі разове замовлення на виконання певного виду послуги щодо цінних паперів.

Разове замовлення ‑ замовлення, яке містить доручення на визначених умовах надати послугу певного виду та виконати певну операцію з визначеними цінними паперами.

Разове замовлення до договору про брокерське обслуговування (договору про управління) вважається невід’ємною частиною такого договору та підлягає реєстрації у журналі обліку договорів. Спосіб надання замовлень визначається договором на брокерське обслуговування (договором про управління). Якщо разове замовлення надається засобами електронного зв’язку (крім замовлень, засвідчення яких здійснено з дотриманням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис»), клієнт зобов’язаний надати (надіслати) оригінал такого замовлення в паперовій формі у визначені договором терміни.

Разові замовлення бувають таких видів:

1) ринкове замовлення на купівлю (РЗК) ‑ замовлення купити цінні папери за мінімальною ціною;

2) ринкове замовлення на продаж (РЗП) ‑ замовлення продати цінні папери за максимальною ціною;

3) лімітне замовлення на купівлю (ЛЗК) ‑ замовлення купити цінні папери за ціною, що не перевищує обумовлену;

4) лімітне замовлення на продаж (ЛЗП) ‑ замовлення продати цінні папери за ціною, що не нижче, ніж обумовлена;

5) стоп-замовлення на купівлю (СЗК) ‑ замовлення купити цінні папери в той момент, коли ціна досягне обумовленого рівня;

6) стоп-замовлення на продаж (СЗП) ‑ замовлення продати цінні папери в той момент, коли ціна досягне обумовленого рівня;

7) замовлення на термін (ТЗ) ‑ замовлення, яке діє протягом встановленого терміну;

8) відкрите замовлення (ВЗ) ‑ замовлення, яке діє до моменту виконання або відкликання (відміни);

9) інші, передбачені законодавством або договором з клієнтом.

У разовому замовленні можуть бути зазначені особливі умови виконання операції.

При здійсненні діяльності з андерайтингу укладаються:

1) договір андерайтингу;

2) договір на придбання цінних паперів при андерайтингу;

3) договір про спільну діяльність.

Договір андерайтингу укладається між торговцем (андерайтером) та емітентом щодо розміщення цінних паперів торговцем за дорученням, від імені та за рахунок емітента за винагороду.

Договір на придбання цінних паперів при андерайтингу (далі ‑ договір на придбання) ‑ договір купівлі-продажу цінних паперів, який укладається торговцем з першим власником (контрагентом) на виконання договору андерайтингу та на підставі заявки на придбання.

Договір про спільну діяльність ‑ двосторонній або багатосторонній договір, що укладається між андерайтерами з метою організації публічного розміщення цінних паперів.

При здійсненні андерайтингу, якщо це передбачено договором, торговець має право:

1) у разі публічного розміщення цінних паперів брати на себе зобов’язання за домовленістю з емітентом щодо гарантування продажу всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або їх частини;

2) у разі публічного розміщення цінних паперів здійснити повний або частковий викуп нереалізованих цінних паперів за визначеною в договорі фіксованою ціною на засадах комерційного представництва;

3) укласти договір про спільну діяльність з метою організації публічного розміщення.

При розміщенні цінних паперів торговець зобов’язаний:

ü забезпечити організацію обліку розміщення випуску цінних паперів, зокрема обліку осіб, серед яких розміщуються іменні цінні папери, з урахуванням особливостей обліку форми існування цінних паперів;

ü надати після закінчення розміщення цінних паперів звіт про результати розміщення та необхідні документи емітенту з метою перевірки результатів цього розміщення для складання та затвердження звіту про розміщення, з урахуванням особливостей обліку форми існування цінних паперів.

При здійсненні андерайтингу торговець має дотримуватись умов розміщення цінних паперів, визначених проспектом емісії.

Діяльність з управління цінними паперами ‑ діяльність, яка провадиться торговцем від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.

Договір про управління цінними паперами та грошовими коштами ‑ договір, за яким одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк об’єкти управління.

Установник управління ‑ власник, який передає управителю в управління об’єкти управління, а управитель ‑ торговець, який має ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку ‑ діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме діяльності з управління цінними паперами, з яким укладено договір про управління.

Об’єктом управління є цінні папери та грошові кошти, призначені для інвестування в цінні папери, а саме: цінні папери та грошові кошти, передані в управління при укладанні договору про управління, а також цінні папери та грошові кошти, набуті установником протягом строку дії договору про управління та у зв’язку з його виконанням.

Об’єктом інвестування виступають виключно визначені законодавством України емісійні цінні папери, ощадні (депозитні) сертифікати та грошові кошти.

Невід’ємною частиною договору про управління є інвестиційна декларація управителя, яка визначає напрями та способи інвестування об’єктів управління. Положення інвестиційної декларації є обов’язковими для їх виконання управителем.

Торговець цінними паперами може укладати договір про управління як з юридичними (крім компаній з управління активами), так і з фізичними особами. При цьому сума договору про управління з одним клієнтом – фізичною особою не може становити суми, меншої еквіваленту 100 (ста) мінімальних заробітних плат.

Договір про управління вважається укладеним з моменту передачі установником управління управителю цінних паперів або грошових коштів, призначених для інвестування в цінні папери, а у випадку поетапної передачі цінних паперів – після передачі першого пакета цінних паперів.

Грошові кошти можуть передаватись в управління як готівкою (в касу), так і безготівковим перерахуванням (шляхом видачі платіжного доручення) з урахування вимог законодавства про грошовий обіг.

Цінні папери та грошові кошти, які набуваються у власність установника управління в процесі виконання договору управління, є об’єктами управління з моменту отримання їх управителем без укладення додаткових договорів між установником управління та управителем про передачу таких цінних паперів та грошових коштів.

У рамках договору про управління управитель, який прийняв в управління цінні папери, може здійснювати відносно них право чини, в тому числі самостійно та від свого імені реалізовувати всі права, засвідчені цінними паперами, що знаходяться в управлінні.

На виконання умов договорів (комісії, доручення та договору управління) та разового замовлення укладається договір на виконання ‑ договір купівлі-продажу (міни) цінних паперів, який укладається торговцем з третьою особою.

Правила визначають обов’язки торговця цінними паперами та заборони при здійсненні ними професійної діяльності.

При виконанні операцій з цінними паперами торговці зобов’язані діяти в рамках законодавства та в інтересах своїх клієнтів з урахуванням умов договору, кон’юнктури ринку, умов здійснення розрахунково-клірингових операцій, надання депозитарних послуг, ризику вибору контрагентів, інших факторів ризику.

Торговець зобов’язаний:

1) попереджати клієнтів про ризики та узгоджувати з ними рівень можливого ризику щодо конкретного правочину з цінними паперами;

2) при укладенні договору інформувати клієнта про наявність у нього права на отримання звітів, передбачених законодавством;

3) на вимогу клієнта надавати інформацію щодо ринкової вартості цінних паперів;

4) у разі наявності у торговця зацікавленості, яка перешкоджає йому виконати договір та/або разове замовлення клієнта на найбільш вигідних умовах, торговець зобов’язаний негайно повідомити про це клієнта. Попередження клієнта повинно відбуватися за допомогою засобів зв’язку, визначених договором, з обов’язковим наступним письмовим підтвердженням.

Крім того, торговці цінними паперами також зобов’язані:

1) у першу чергу виконувати операції з цінними паперами за договорами та разовими замовленнями клієнтів, а потім власні операції з такими ж цінними паперами;

2) у разі, якщо торговець отримує разове замовлення на купівлю цінних паперів, які знаходяться у власності торговця, торговець зобов'язаний письмово повідомити про це свого клієнта. У разі згоди клієнта укладається дилерський договір щодо відповідних цінних паперів та анулюється разове замовлення;

3) відкривати окремий поточний рахунок в грошових коштах, що перебувають в управлінні торговця;

4) вести облік грошових коштів клієнтів, що перебувають в управлінні торговця, на окремих поточних рахунках, які відкриваються торговцем в банку;

5) дотримуватися вимог щодо показників ліквідності, встановлених відповідними нормативно-правовими актами ДКЦПФР;

6) дотримуватись встановлених законодавством нормативів достатності власних коштів та інших показників (нормативів), які обмежують ризики по операціях з цінними паперами.

Торговці зобов’язані здійснювати заходи відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Торговці не мають права:

1) розголошувати комерційну таємницю клієнтів, за винятком надання такої інформації у випадках, передбачених законодавством;

2) при виконанні договору брокерського обслуговування здійснювати операції за рахунок та в інтересах клієнта без отримання від нього разового замовлення;

3) використовувати грошові кошти та цінні папери клієнтів для здійснення власних операцій або операції в інтересах інших клієнтів, або як забезпечення, якщо інше не передбачено законодавством;

4) безоплатно відчужувати цінні папери, що знаходяться в його управлінні;

5) задовольняти вимоги кредиторів за рахунок цінних паперів та грошових коштів, що належать клієнтам;

6) передовіряти виконання замовлень третім особам, якщо це не обумовлено умовами договору з клієнтом;

7) здійснювати діяльність з цінними паперами, які не зареєстровані в установленому законодавством порядку або емісія яких визнана недобросовісною;

8) здійснювати купівлю-продаж цінних паперів, емітентом яких є торговець (крім первинного розміщення та викупу);

9) укладати договори міни у разі, якщо емітентом цінних паперів є торговець;

10) здійснювати торгівлю цінними паперами з іншими торговцями, якщо частка володіння юридичної чи фізичної особи, що не має ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, в статутному фонді кожного із торговців перевищує 10 (десять) відсотків, крім випадків, визначених законами України;

11) здійснювати торгівлю цінними паперами того емітента, в якому він безпосередньо або побічно володіє більше 10 (десятьма) відсотками статутного фонду.

<< | >>
Источник: В. П. ЛІСОВИЙ, К. Г. ОТЧЕНАШ, В. В. ТОКАР. ТОРГІВЛЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ. 2010

Еще по теме 4.2 Правила здійснення діяльності торговцями цінними паперами:

  1. 4.1.4 Припинення діяльності торговця цінними паперами, анулювання ліцензії
  2. Облік прав власності на цінні папери, порядок взаємодії торговця цінними паперами з реєстроутримувачем і зберігачем цінних паперів
  3. 6.1 Облік прав власності на цінні папери, порядок взаємодії торговця цінними паперами з реєстроутримувачем і зберігачем цінних паперів
  4. 4.5 Формування адміністративних даних торговцями цінними паперами
  5. 6.1.3 Порядок взаємодії торговця цінними паперами з реєстроутримувачем і зберігачем цінних паперів
  6. 4.3 Обмеження ризиків діяльності з торгівлі цінними паперами
  7. РОЗДІЛ 4 РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЦІВ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ
  8. РОЗДІЛ 6 ОКРЕМІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЦІВ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ
  9. В. П. ЛІСОВИЙ, К. Г. ОТЧЕНАШ, В. В. ТОКАР.. ТОРГІВЛЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ., 2010
  10. 4.4 Облік та звітність торговців цінними паперами
  11. 4.1.5 Сертифікація осіб, що здійснюють торгівлю цінними паперами
  12. 6.3 Бухгалтерський облік операцій з цінними паперами (крім банків)
  13. 6.2 Торгівля цінними паперами на організаційно оформленому ринку