<<
>>

6. Домінат. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Діоклетіана

Період домінату в Римі почався з правління імператора Авреліана (270 –275 р.), який навіть за походженням був не римлянином, а варваром. Влада імператора була необмеженою. Формування бюрократичного апарату фактично завершив Адріан (117 –138 рр.).

Створену Августом раду при принцепсі він перетворив на консиліум – постійно діючу вищу урядову установу – і доручив їй розробку імператорських конституцій. Утворились нові канцелярії, колегії кур’єрів, яким доручалось притягати до судової відповідальності чиновників фінансового та судового відомств, винних у зловживаннях, здирствах. Збір податків було вилучено з відання відкупників і передано чиновникам. З’явилась державна пошта. Служба чиновників стала почесною і добре оплачувалась. Перехід до домінату супроводжувався занепадом рабовласницького ладу і зародженням феодальних відносин. Колони і раби стали зближатись за своїм походженням. Якщо принцепси обожествлялись посмертно, то після Гая Аврелія Діоклетіана (243 – 316 рр.) імператор уже за жит-тя оголошувався намісником Бога на землі, посередником між Богом і людьми. Діоклетіан, за свідченням літописця Євтронія, примушував успіх кланятись йому, тоді як до нього імператорів вітали. Функції сенату перейшли до імператорської ради, до складу якої увійшли впливові родичі, друзі імператора, преторіанські префекти, начальники відомств. До ради входила канцелярія імператора, яка складалася з ликторів, що відали фінансами, особистим майном імператора, його верховним судом, офіційним листуванням. Важливу роль в управлінні відігравали юристи, найбільш відомі з них навіть входили до імператорської ради. Безвладний сенат був остаточно замінений імператорською радою при імператорі Септимії Севері наприкінці ІІ ст. Преторіанська гвардія стала формуватись не лише з іта-ліків, а й з придунайських та сірійських легіонів, а це ще більше посилило залежність імператора від армії.
Для провінцій була заснована колегія кураторів, покликаних виконувати функції імператорських контролерів. Імператор Діоклетіан (284 – 305 рр.) провів велику адміністративну реформу, увів тетрархію – чотиривладдя. Він по-ділив владу з Максиміліаном Геркулієм. Їхніми співправителями були оголошені цезарі Галерій – зять Діоклетіана і Костя Хлор. Отже, при владі були чотири співправителі. За Діоклетіана почався поділ імперії на Східну і Західну. Кожна мала свого Августа та його заступника – цезаря. Крім того, з’явились 12 діоцез – великих територіальних округів на чолі з вікарієм, що підпорядковувався безпосередньо імператорові. Цивільна адміністрація відокремлювалась від військової. Кожний із співправителів імператора як полководець був наділений владними повноваженнями і міг приймати самостійні рішення. Перебудовувалась судова система. Правитель провінції став тепер ординарним суддею першої інстанції. На його рі-шення було дозволено подавати апеляцію імператору або його уповноваженому. У Римі була проведена реформа поліцейської служби. За Діоклетіана її очолював префект, що ніс відповідальність за охорону громадського порядку в столиці. У провінціях служба безпеки та охорони громадського порядку була в руках легата. Заворушення рабів та інших пригноблених верств населення придушувались за допомогою зброї преторіанських ко-горт. Реформа Діоклетіана зміцнила централізацію управління. На деякий час вдалося перемогти сепаратизм провінцій, зберегти єдність імперії. Імператор Костянтин, продовжуючи реформи Діоклетіана, діяв рішучіше. У 321 році він переніс столицю у Візантію, колишню колонію, заново відбудував її і назвав своїм ім’ям – Константинополь. За Костянтина тетрархія була скасована, хоч поділ імперії на частини зберігся. Попередня рада при імператорі кон-силіум – була усунена. Її місце зайняв консисторіум (державна рада), до якого входили родичі імператора. Голова держави дедалі більше був схожий на східного деспота. Імператор носив шовковий одяг, обсипаний дорогоцінним камінням, і діадему – знак царської влади. Перед ним треба було падати на коліна. Імперська влада вживала більш жорстких заходів з прикріплення до певної місцевості не тільки колонів, ремісників, а й дрібних власників землі – куріонів.
<< | >>
Источник: Мудрак. Виникнення держави i права стародавнього сходу.. 0000

Еще по теме 6. Домінат. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Діоклетіана:

  1. 6. Суспільний лад та державний устрій Спарти
  2. Суспільний устрій а) Суспільні устрої, що встановлюють санкції
  3. 2. Суспільний устрій та його еволюція
  4. 3. Державний лад, суд, збройні сили
  5. Наливайко Л. Р.. Державний лад України: теоретико-правова модель. 2009, 2009
  6. 3. Державний устрій, суд, збройні сили
  7. 4. Державний лад, суд, збройні сили. Основні риси афінського права
  8. 4. Державний устрій, суд, збройні сили
  9. 3. Державний устрій, суд, збройні сили. Управління провінціями
  10. 2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Їх оцінка, демократизація державного ладу
  11. Межі державного втручання у приватне життя людей (громадян) та суспільне життя і право
  12. 5. Перехід до монархії. Принципат. Зміни в економіці, суспільному ладі та державному устрої в період принципату
  13. § 6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова особа
  14. § 6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова особа
  15. § 4. Державний апарат Поняття, ознаки і класифікація державних органів.
  16. Державне право як галузь права. Система галузі державного права.
  17. Частина І. Судовий устрій Розділ 1. Суди
  18. ПРОДОЛЖЕНИЕ ПОЛИТИКИ РЕФОРМ. ЗЕМСКОЕ И ГОРОДСКОЕ САМОУПРАВЛЕНИЕ, СУДЕБНАЯ, ВОЕННАЯ И ДРУГИЕ РЕФОРМЫ
  19. Міжнародне й державне право а) Єдність міжнародного й державного права