<<
>>

5. Перехід до монархії. Принципат. Зміни в економіці, суспільному ладі та державному устрої в період принципату

Головною причиною встановлення імперії було різке загострення суперечностей у римському суспільстві у зв’язку із занепадом дрібного землеволодіння та розвитком рабовласницького ладу.

Правлячий стан, побоюючись повстання пригнобленого ним населення, санкціонував введення військових диктатур Сулли, Помпея, Цезаря, Октавія, що підривали основи республіки, створювали основу для встановлення монархії. У сільській місцевості з’явились колони – вільні, чужаки і навіть раби, що одержували від рабовласників ділянки землі для обробку, частину зібраного врожаю вони могли залишити собі. Та незабаром їх прикріпили до землі, вони потрапили в кабалу до господаря, який міг продати їх разом з ділянкою. Розвиток колонату – ознака розорення збіднілих верств населення. Частина колонів поповнювала ряди пролетарів, інші наймались в армію. Із захопленням влади Августом Гай Октавієм розпочинається період принципату – першої стадії імперії. У 29 р. до н.е. Октавій отримав від сенату звання імператора, магістра республіки, потім довічного трибуна, цензора, а пізніше титул Августа (священного), великого понтифіка. Август мав необмежену владу, але коміції щороку обирали його народним трибуном. Таким чином, він ніби діставав право керувати Римом від народу. Як трибуну, йому була забезпечена особиста недоторканість, він міг накласти вето на рішення сенату, народних зборів, едикти магістратів. Як цен-зор він міг викреслювати зі списків сенату неугодних для нього осіб. Принцепс мав право амністувати засуджених. Йо-го образа прирівнювалась до образи римського народу. За Августа було створено адміністративний апарат зі штатом чиновників. Їхні обов’язки полягали в організації збору податків, підтриманні громадського порядку, обліку майна принцепса, нагляді за судовими справами та місцевою адміністрацією. На початку принципату сенат формально, як і раніше, видавав закони, був найвищою судовою інстанцією, призначав і звільняв магістратів.
Август вважався лише першим у списку сенаторів, а фактично сенат був його слухняним зна-ряддям. Але вже за Августа сенат здав свої позиції. Його за-сідання перетворились на спектакль, учасники якого змагались у вихвалянні принцепса. Військово-бюрократична монархічна адміністрація наприкінці І на початку ІІ ст. н.е. витіснила сенатську. Народні збори скликалися дедалі рідше, їх засідання мали формальний характер. Причетність громадян до управлін-ня державою стала фікцією. Принципат як специфічно римський різновид монархії, зберігаючи зовнішні республіканські атрибути, проіснував до кінця ІІ ст. н.е. Влада принцепса спиралась на могутню матеріальну і військову базу. Наприклад, Єгипет вважався власною провінцією Августа. Ще на початку принципату управлінський апарат Риму та провінцій зазнав серйозних змін. Роль магістратів зменшилась. Консули, претори, квестори були усунені від державних справ і займались переважно влаштуванням публічних видовищ та ігор. Їх витісняла армія професіональних чиновників, що одержували платню із скарбниці і були підзвітними принцепсу. Були введені посади: – префекта преторія – командуючого імператорською гвардією; – начальника постачання продовольством. У провінціях функції управління здійснювали намісники, легати, проконсули, пропретори. Їхні адміністративні права та обов’язки фіксувались у мандатах, інструкціях, які складались у канцеляріях монарха або ним особисто. Наглядові функції за діяльністю намісників здійснювали прокуратори, обов’язками яких було інформувати імператора про стан справ у провінції, про зловживання чиновників. За вказівкою імператора Клавдія (10 р. до н.е. – 54 р. н.е.) прокуратори були уповноважені виносити судові рішення. Сформована ними канцелярія керувала імператорським майном, фінансами, розсилала скарги і сигнали про зловживання чиновників. Важливі державні посади звичайно займали родичі імператора. Однак його доля часто залежала від прихильності військ трьох головних армій, що стояли на Рейні, Дунаї, Євфраті. Армія висувала (акламувала) імператора, потім він формально затверджувався сенатом. Таким чином, були створені всі умови для встановлення домінату – необмеженої монархії.
<< | >>
Источник: Мудрак. Виникнення держави i права стародавнього сходу.. 0000

Еще по теме 5. Перехід до монархії. Принципат. Зміни в економіці, суспільному ладі та державному устрої в період принципату:

  1. 4. Криза і падіння республіки. Зміни в суспільному ладі
  2. Государственная организация принципата.
  3. Принципат
  4. Конец принципата
  5. ПРАВЛЕНИЕ АВГУСТА. ПРИНЦИПАТ
  6. КУЛЬТУРА ИМПЕРИИ ПЕРИОДА ПРИНЦИПАТА
  7. Суспільний устрій а) Суспільні устрої, що встановлюють санкції
  8. І § 2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її ознаки, структура, функції
  9. І § 2. Публічна (суспільна) влада при первіснообщинному ладі, її ознаки, структура, функції
  10. 6. Домінат. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Діоклетіана
  11. 6. Суспільний лад та державний устрій Спарти
  12. Межі державного втручання у приватне життя людей (громадян) та суспільне життя і право
  13. § 6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова особа
  14. § 6. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова особа
  15. § 4. Державний апарат Поняття, ознаки і класифікація державних органів.
  16. б) Чи існують безсанкційні суспільні устрої?
  17. § 2. Монархія Поняття, принципи і види монархії.
  18. 4. Особливості ДРЕ у вітчизняній економіці на сучасному етапі
  19. Державне право як галузь права. Система галузі державного права.
  20. § 3. Інституційні зміни та соціальні функції держави в умовах соціалізації економіки