<<
>>

3. Правове становище населення. Рабовласницька демократія в Афінах

Демократизація державного ладу не усунула притаманних афінському суспільству протиріч. Розвиток приватної власності призвів до значної майнової диференціації. Серед вільних афінських громадян виділялась невелика група осіб, що володіли значною власністю, але основну масу населення становила біднота.

Число вільних значно перевищували раби. Розрізнялись раби приватних осіб і державні. Рабська праця широко застосовувалась у домашньому сільському господарстві, промисловості. Раб був річчю і мати власність не міг. Лише за державними рабами визнавалось право набувати власність і розпоряджатися нею. Раб не міг мати сім’ю. Єдине, що закон забороняв господарю, – вбивство раба. Але, незважаючи на формальну заборону, вбивство раба не тягло за собою покарання. Коли раб вчиняв злочин, що карався смертю, суд і пок-рання були в компетенції органів влади. Усі інші види пока-рання були правом господаря. Допит раба проводився тільки в процесі катування. Це вважалось справедливим та “істинно демократичним”.
Вільне населення Афін було неоднорідним. За законом Перікла (був стратегом з 444 до 429 р. до н.е.) усією сукупністю прав і привілей користувались тільки ті особи (чоловічої статі), у кого батько і мати були природними і повноправними громадянами Афін. Громадянство набувалось з 18-літнього віку. Потім протягом 2-х років юнак проходив військову службу. З 20-ти років йому дозволялось брати участь у народних зборах. Формально всі громадяни Афін користувались рівними правами. Проте майнова нерівність вела і до політичної. Афіняни визнавали фізичну працю за винятком землеробської, негідною громадянина. Тому всі інші роботи виконували метки – іноземці, вільновідпущеники та раби. Громадянська рівноправність включала сукупність певних прав і обов’язків. Найбільш суттєвими правами громадянина були право на свободу та особисту незалежність від будь-якої іншої людини; право на земельну ділянку на полісній території та економічну допомогу від держави у випадку матеріальних труднощів, право на носіння зброї і служби в ополченні, право на участь у справах держави (у народних зборах, раді, виборних органах); право на шанування і захист вітчизняних богів; право на захист і заступництво афінських законів. Обов’язки афінських громадян полягали в тому, що кожен повинен був берегти своє майно і працювати на земель-ній ділянці, приходити на допомогу полісу всіма своїми засобами за надзвичайних обставин, захищати рідний поліс від ворогів зі зброєю в руках, підкорятися законам і виборним органам влади, брати активну участь у суспільному житті, поважати батьківських богів.
Сукупність громадянських прав складала честь громадянина. За злочин громадяни могли обмежуватись судом у правах. Значну частину населення складали метеки. Це були вихідці з інших общин, які проживали в Афінах. Вони були особисто вільними, але політичними правами не користувались (брати участь у народних зборах, займати державні посади) і були обмежені в економічних (їм заборонялось володіти землею на території Аттики, мати власні будинки, крім того, вони сплачували особливий податок). Але в армії метеки служили, сплачували податки. Метек, що ухилявся від сплати податків, продавався в рабство. Шлюби між метеками і громадянами Афін заборонялись. Кожен метек повинен був вибрати собі простата – афінського громадянина, який пред-ставляв метека в суді та інших державних органах. Становище відпущених на волю рабів було близьким до становища іноземців. Незважаючи на всі обмеження, метек і вільновідпущеник були згідно з законом особами. Раб же був тільки річчю. Жінки в Афінах не мали ні політичних, ні громадянсь-ких прав.
<< | >>
Источник: Мудрак. Виникнення держави i права стародавнього сходу.. 0000

Еще по теме 3. Правове становище населення. Рабовласницька демократія в Афінах:

  1. Правове становище окремих груп населення. Особливості рабства
  2. §2. Правове становище різних категорій населення Риму
  3. 2. Утворення аристократичної республіки. Правове становище населення
  4. § 1. Правове становище кооперативу (товариства)
  5. § 2. Правове становище об'єднання кооперативів (спілки)
  6. Правове становище кооперативів та їх об'єднань
  7. § 4. Правове становище спільних підприємств у системі кооперації
  8. § 3. Правове становище підприємств та організацій, створених кооперативами та їх об'єднаннями
  9. § 1. Рабовласницька держава
  10. § 1. Поняття законності як багатоаспект-ного суспільно-правового явища. Законність і демократія
  11. 1. Розклад родоплемінних відносин і зародження держави в Афінах. Реформи Тесея
  12. Правовое положение населения.
  13. Правовое положение населения
  14. § 5. Демократія як загальнолюдська цінність
  15. Правовое положение населения.
  16. Правовое положение населения. Духовенство
  17. § 6. Правовое положение отдельных категорий населения [23]
  18. Правовой статус и задачи Министерства труда и социальной защиты населения
  19. І § 6. Демократія і самоврядування
  20. І § 6. Демократія і самоврядування