<<
>>

4.3. Тютюнова промисловість

У більшості країн світу виробництво цигарок, як і алко­гольних напоїв, є надзвичайно рентабельним, і в тих випадках, коли не монополізується державою чи не обкладається над­мірними акцизами, завжди привабливим для інвесторів.

Річний світовий оборот тютюнової галузі досягає майже півтрильиона доларів США. Така вже примхлива людська натура: за мож­ливість отруювати себе та оточення люди готові платити наба­гато більше собівартості трунку. Цей психологічний та еконо­мічний парадокс зумовив процвітання торгівців і виробників тютюнових виробів, що триває вже три століття. Ця ж законо­мірність виявляється і в Україні, де тютюнова галузь остан­нім часом розвивається досить успішно і привабила інозем­них інвесторів.

Галузь посідає досить помітне місце у структурі україн­ської економіки. На неї припадає близько 1 % валового випуску товарів і послуг, 2,5 % обсягу продукції промисловості, близь­ко 17 % продукції харчової промисловості1. Сума податко­вих відрахувань, що сплачуються підприємствами тютюнової промисловості, становить 3 % прибутків зведеного бюджету країни — і це за наявності значних обсягів контрабанди та прихованого виробництва.

Чисельність працівників тютюно­вих фабрик становить близько 6 тис. осіб2.

Частка тютюнової промисловості в загальному обсязі пря­мих іноземних інвестицій (5 %) помітно перевищує частку га­лузі в народному господарстві країни як за обсягом продукції, так і за вартістю основних фондів. Це свідчить не лише про порівня­но високий рівень насичення галузі інвестиційними ресурсами, а й, що важливіше, про те, що іноземний капітал не боїться бюрок­ратичних перешкод в Україні, була б прибутковість.

Інвестиційні процеси в тютюновій галузі почались раніше і проходили інтенсивніше, ніж у переважній більшості секторів української економіки.

Навіть у період найглибшої економіч­ної кризи інтерес іноземних інвесторів до українських тютю­нових фабрик та українського ринку не згасав. Зараз майже

'Статистичний щорічник України за 2000 рік. — К.: Техніка, 2001. — С 130.

2 За даними асоціації "Укртютюн".

158

Розділ 4

всі вироблені в Україні тютюнові вироби припадають на під­приємства з іноземними інвестиціями.

Ліцензії на виробництво тютюнових виробів мають 27 україн­ських фабрик. Звичайно, не всі з них реально працюють. Близь­ко 99 % загального обсягу виробництва цигарок в Україні, при­падає на 10 найбільших фабрик, що входять до Асоціації ви­робників тютюнових виробів "Укртютюн"1.

Але суттєвий вплив на ринок справляють лише 5 підпри­ємств, причому контрольні пакети акцій саме цих україн­ських фабрик належать міжнародним компаніям — відомим світовим виробникам сигарет: "Reemtsma" (Київська і Чер­каська тютюнові фабрики), "Philip Morris" (Харківська тютю­нова фабрика), "British-American Tobacco" (Прилуцька тютю­нова фабрика), "Japan Tobacco International" (Кременчуцька тютюнова фабрика).

Міжнародні компанії прийшли в українську тютюнову про­мисловість у 1993 р. Першовідкривачем була "British-Ame­rican Tobacco", що того року інвестувала близько 28 млн дол. США у Прилуцьку фабрику (на сьогодні обсяг інвестицій ста­новить ЗО млн дол. США). У тому ж році на українському ринку з'явилася і "Japan Tobacco International", що вклала в Кременчуцьку фабрику 26 млн дол. США У свою чергу, "Re­emtsma" протягом 1993—1994 pp. вклала в Київську і Чер­каську фабрики понад 72 млн дол. США.

Компанія "Philip Morris" у 1994 p. інвестувала в Харківську тютюнову фабрику 37 млн дол. США, а станом на середину 2001 р. довела загальний обсяг інвестицій в економіку України до 87 млн дол. США2.

Здійснення інвестицій привело до зростання ефективності роботи фабрик, а також до певних змін в асортименті їх про­дукції і структурі споживання тютюнових виробів населен­ням.

Так, у 1996 р. українські тютюнові фабрики випускали 35 марок сигарет із фільтром, а так звані легкі сигарети (зі зниженим вмістом смол і нікотину) взагалі тоді не виробля­лись. А в 2000 р. в Україні асортимент сигарет із фільтром налічував уже 68 видів, з яких 16 — "легкі" сигарети. Отже, в Україні збільшується частка подібної продукції, що є однією з

1АГРО перспектива. — 2001. — № 1.

2 За даними Міжнародного центру перспективних досліджень.

Виробничі капіталовкладення в окремі галузі

159

найпомітніших загальносвітових тенденцій у розвитку струк­тури виробництва та споживання тютюнових виробів.

Варто зазначити, що українські тютюнові фабрики з вітчиз­няним капіталом (їх загальна частка в обсязі продукції ста­новить лише 4 %) випускають переважно дешеві овальні си­гарети і використовують вітчизняну сировину.

Поділ вітчизняного ринку виглядав цілком усталено, але в листопаді 2001 р. стало відомо, що великий британський тю­тюновий концерн "Gallaher Group Ріс" розпочав переговори з "Reemtsma" щодо придбання Черкаської тютюнової фабрики. Це черговий крок у східній експансії "Gallaher Group Ріс", що протягом 2001 р. придбав тютюнові фабрики в Австрії, Росії (Москві) та Казахстані. Ще до початку переговорів з "Reem­tsma" британський концерн почав активно просувати на україн­ський ринок сигарети "Liggett-Ducat", що виготовляються на московській фабриці концерну "Gallaher Group Ріс". Ці порів­няно недорогі сигарети (роздрібна ціна пачки від 1,5 до 2 грн) вже завоювали деяку популярність у східних районах України.

Разом з цим "перекуплення" підприємства великим інве­стором також свідчить про досягнення галуззю стану інвести­ційного насичення, коли подальші вкладення в її розвиток стають недоцільними.

Місткість вітчизняного ринку тютюнових виробів оцінюєть­ся в 70—75 млрд сигарет на рік. При цьому обсяг споживання найдешевших сигарет без фільтра становить близько 40 млрд штук.

Але з 1998 р. попит на вироблені в Україні сигарети без фільтра істотно зменшився внаслідок появи на ринку деше­вих сигарет з фільтром і нелегально завезених сигарет без фільтра. Протягом 1995—1999 pp. виробництво сигарет із філь­тром постійно збільшувалося, і якщо спочатку розвитку га­лузі заважав їх нелегальний ввіз, то в 1998—1999 pp. ситуація на ринку стабілізувалася. Оператори стверджують, що попит на сигарети з фільтром в Україні сьогодні практично задово­лений за рахунок легального виробництва й таких же легаль­них імпортних постачань і становить близько 32—33 млрд штук на рік1. Щоправда, є підстави сумніватися, що контра­бандою завозяться лише дешеві вироби, а дорожчі віддаються на збагачення законослухняним виробникам.

1 Бизнес. — 2001. — № 9. — 26 февраля.

160

Розділ 4

Виробництво сигарет у 2000 р. в Україні склало 58,4 млрд штук, що на 7,6 % перевищило показник 1999 p., коли тютю­нові фабрики випустили 54,3 млрд сигарет.

При цьому у 2000 р. обсяг продажу сигарет без фільтра україн­ськими фабриками становив близько 13 млрд штук, що на 40 % менше, ніж за попередній рік.

За результатами 2000 р. лідируючою компанією на україн­ському ринку залишалась "Reemtsma", що володіє двома україн­ськими фабриками. За цей рік "Reemtsma" випустила 22,2 млрд сигарет, або 38 % від загального обсягу виробництва всіх україн­ських фабрик. Порівняно з 1999 р. частка компанії "Reemtsma" у загальному виробництві знизилась у зв'язку зі зниженням виробництва на Київській фабриці на 23,4 % (до 11,8 млрд сигарет) і на Черкаській — на 18,8 % (до 10,3 млрд сигарет). Таке зменшення було зумовлено двома причинами: введен­ням в експлуатацію в Росії фабрики "Reemtsma", після чого експорт продукції на російський ринок помітно знизився, і за­силлям дешевих контрабандних сигарет без фільтра на віт­чизняному ринку.

Другою за обсягами випуску сигарет, як і в попередньому році, була "Philip Morris".

Харківська фабрика, що належить цій корпорації, за підсумками 2000 р. стала лідером за кіль­кістю виготовлених сигарет, випустивши понад 14 млрд штук і потіснивши Київську фабрику, що лідирувала у 1999 р. Част­ка продукції Харківської фабрики в загальнонаціональному виробництві за рік зросла з 18,0 до 24,6 %.

Прилуцька фабрика, якою володіє "British-American Tobacco", протягом 2000 p. домоглась найзначнішого серед провідних виробників приросту продукції — на 68 % (до 10,8 млрд штук) і посіла в рейтингу виробників третю позицію.

Кременчуцька фабрика, що належить "Japan Tobacco Inter­national", збільшила виробництво на 58 % (до 8,3 млрд сигарет) і свою частку в загальнонаціональному виробництві (до 14,4 %).

Фабрики активно розвивали виробництво сигарет із філь­тром, заміщаючи імпорт аналогічних марок або вводячи нові марки. А фабрики без іноземних інвестицій знижували вироб­ництво (за винятком Одеської), що, відповідно, призводило до збільшення імпорту і контрабанди овальних сигарет.

У 2001 р. зростання тютюнової галузі продовжилось. За 8 місяців 2001 р. в Україні було вироблено 44,5 млрд сигарет,

Виробничі капіталовкладення в окремі галузі

161

що на 18,8 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Зростання виробництва тютюнових виробів пояснюється модернізацією ряду підприємств і введенням нових марок тютюнових виробів.

Серед підприємств із іноземними інвестиціями найбільшого обсягу виробництва досягнуто на ЗАТ "Філіп Морріс Україна" (Харківська тютюнова фабрика) — 12,3 млрд штук (зростання порівняно з аналогічним періодом минулого року на 40 %), але найзначніше зростання виробництва зафіксовано на ЗАТ "Тютюнова фабрика "ВАТ-Прилуки" — у 2 рази (випущено 12,1 млрд штук). Київська тютюнова фабрика компанії "Ре-емтсма-Україна" збільшила виробництво на 4 % — до 8,4 млрд штук. Зниження випуску на 43 % (до 4,8 млрд штук) відбуло­ся на Черкаській тютюновій фабриці. На 8 % скоротилось ви­робництво на кременчуцькій фабриці компанії "Japan Tobacco International".

Серед підприємств без іноземних інвестицій у 2001 р. збільши­ ли випуск ВАТ "Феодосійська тютюнова фабрика" — на 96 %, ЗАТ "Українська тютюнова фабрика" — на 91 %, зменшили виробництво тютюнових виробів ВАТ "Дніпропетровська тю- і тюнова фабрика" — на 8 %, ВАТ "Кам'янець-Подільська тю-

тюнова фабрика" — на 59, ВАТ "Одеська тютюнова фабрика" — , на 45%.

У 2000 р. українські тютюнові фабрики експортували 7,0 млрд штук сигарет, збільшивши експорт сигарет на 18 % порівняно з 1999 р. ЗАТ "Філіп Морріс Україна" (Харківська тютюнова фабрика) експортувала 1,2 млрд сигарет. Масштаби експорту значно поступаються виробництву для внутрішнього спожи­вання; є підстави вважати, що навіть поліпшення стимулів для експортерів не змінить цього співвідношення досить суттєво. Власне виробництво у найближчих сусідніх державах, про-фінансоване тими ж міжнаціональними компаніями, що і в Україні, досить розвинене, а на ринок багатих держав Євро­пейського Союзу Україна не "проштовхнеться" навіть після вступу до СОТ і проблематичного досягнення членства у цьому об'єднанні.

Основним ринком збуту українських сигарет, як і раніше, є Росія, хоча в цілому обсяг експорту на цей ринок скоротився на 700 млн сигарет і склав 3,2 млрд штук. В основному ком-

П — 2-3143

162

Розділ 4

панії, що експортують тютюнову продукцію, використовують режим вільних економічних зон, що дає змогу поліпшити рен­табельність експорту.

Помітно зріс експорт до Білорусі. Почалося постачання си­гарет до Вірменії, де найактивніше працює "Japan Tobacco Inter­national", і до Узбекистану, де поза конкуренцією "Philip Mor­ris". Крім того, у незначних обсягах здійснювався експорт си­гарет до Німеччини, Ізраїлю та Іспанії.

Незважаючи на досить помітне зростання експорту сигарет, представники тютюнових компаній вважають істотною пере­шкодою експортові відрахування до Пенсійного фонду.

Так само, як незначною є частка експорту в обсягах вироб­ництва тютюнових виробів, обмежена і частка імпорту в їх споживанні. У 2000 р. імпорт сигарет становив 2,1 млрд штук, а у вартісному вимірі — 24,5 млн дол. США. У 2001 p. обсяг імпорту скоротився приблизно на чверть. Найбільше цигарок ввозиться з Німеччини, Нідерландів та США.

Аналіз виробничих показників українських фабрик і зістав­лення їх з розрахунковими обсягами споживання підтвер­джує, що проблема нелегального ввозу сигарет існує в Україні з початку 90-х років. Ситуація з контрабандою істотно поліп­шилась, як тільки на вітчизняному ринку почали працювати міжнародні компанії, — контрабандні сигарети з фільтром бу­ли витіснені якісним і дешевим легальним товаром. Сьогодні нелегальне завезення таких сигарет стало здійснювати наба­гато складніше — великі корпорації мають досвід і значні мож­ливості протидіяти нелегальним конкурентам, аж до задіяння державних органів.

Незаконно ввозиться певний обсяг сигарет найдорожчих ма­рок, які в Україні не виробляються, а також невелика частка дуже дешевих сигарет із фільтром російських марок. За оцін­ками фахівців, обсяг такого нелегального товару не перевищує 2 % обсягу споживання сигарет в Україні.

З 1998 р. до сьогодні в Україну масово завозяться контра­бандні сигарети без фільтра. Спеціалісти підтверджують, що обсяг їх споживання істотно перевищує легальну пропозицію таких сигарет. За різними оцінками, частка контрабандних сигарет без фільтра, що ввозяться в основному з Росії і в неве­ликих обсягах із Молдови, становить від 20 до 40 % обсягу ринку.

Виробничі капіталовкладення в окремі галузі

163

Це зумовлено такими причинами. У 2000 р. в Російській Федерації виробництво сигаретної продукції на 50—60 млрд штук перевищило попит населення. Акцизний збір у сегменті безфільтрових сигарет у 2000 р. в Росії був (у перерахунку в українську валюту) набагато нижчим, ніж в Україні — 1,34 грн за 1000 штук проти 10 грн за 1000 штук. У 2001 р. рівні ак­цизних зборів дещо зблизились: в Україні мало місце знижен­ня до 5 грн, а в Російській Федерації — підвищення до 1,70 грн за 1000 штук. Представники фабрик, які виробляють овальні сигарети, підтверджують, що робота на цьому сегменті ринку значно пожвавилась. Але розрив залишається суттєвим, і це стимулює подальше надходження контрабандного товару в Україну.

Найвигіднішою є контрабанда в густонаселені східні регіони України, бо вона мінімізує транспортні витрати і ймовірність викриття. За оцінками експертів, у 2000 р. частка контрабанд­них сигарет іноді сягала 32 % від споживання сигарет без фільтра1. Окупацію України нелегальними сигаретами було призупинено переходом до нарахування акцизних ставок у національній валюті, а згодом зниженням ставки акцизно­го збору.

Цілком природно, що в умовах нинішньої економічної та політичної нестабільності, ринкових трансформацій та форму­вання державного інструментарію регулювання економіки на ринок тютюнових виробів справляє значний вплив державна влада (зміни в законодавстві та нормативних документах, структурі та функціях державних органів).

Тому доцільно розглянути найпомітніші фактори та наслід­ки такого впливу, що виявились останнім часом.

У січні 2001 р. було прийнято Закон України "Про стиму­лювання розвитку сільського господарства на період 2001 — 2004 років". Закон визначив, що сприяння розширенню вітчиз­няної сировинної бази для виробництва тютюнових виробів є одним зі шляхів пріоритетного розвитку сільського господар­ства. Таке сприяння забезпечується введенням обов'язкового використання вирощеної і ферментованої в Україні тютюно­вої сировини у вітчизняних сигаретах.

1 Бизнес. — 2001. — № 9. — 26 февраля.

п *

164

Розділ 4

Кабінету Міністрів України доручено встановити, починаючи з 1 січня 2001 р., для підприємств — виробників тютюнової продукції кількісний вміст ферментованого тютюну, вироще­ного в Україні, диференційований за роками до річної потреби підприємств з урахуванням досягнення 10 % у 2004 р.

У липні уряд установив норми обов'язкового використання вітчизняного ферментованого тютюну у виробництві сигарет. У 2001 р. тютюнові фабрики зобов'язані використовувати не менше 3 % українського тютюну від своєї річної потреби в тю­тюні, у 2002 р. — 6 %, у 2003 р. — 8, у 2004 р. — 10 %.

В Україні тютюн вирощують у Вінницькій, Івано-Франків­ській, Закарпатській, Одеській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій областях і в Криму.

У 2000 р. виробництво ферментованого тютюну склало 3,6 тис. мт. Потреба тютюнових фабрик у тютюні — 55 тис. т/рік.

Протягом літа та осені 2001 р. парламент та Президент Украї­ни змагалися за право визначати механізми регулювання ви­робництва й обороту тютюнових виробів, спирту та алкогольних напоїв. Верховна Рада двічі приймала Закон "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо посилення бороть­би з незаконним виробництвом і оборотом спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових ви­робів". Президент України, у свою чергу, двічі накладав на нього вето, пропонуючи внести інші зміни, а також видав Указ "Про посилення державного контролю за виробництвом і оборотом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

У підсумку вся повнота влади над ринком зосередилась у руках нового підрозділу Державної податкової адміністрації України — департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю над виробництвом і оборотом підакцизних товарів. Його повноваження надзвичайно широкі — від ви­дачі ліцензій та ведення реєстру імпортерів, експортерів, опто­вих і роздрібних торговців до вжиття санкцій за роздрібну й оптову торгівлю тютюновими виробами без ліцензії або марок акцизного збору.

У червні 2001 р. Кабінет Міністрів України затвердив "Кон­цепцію державної політики у сфері здійснення контролю над тютюном". Метою Концепції є захист здоров'я людини шля­хом зменшення рівня активного і пасивного тютюнопаління, інших форм споживання тютюну.

Виробничі капіталовкладення в окремі галузі

165

Для досягнення зазначеної мети необхідно розв'язати такі основні завдання:

— зменшити ризик для здоров'я людини внаслідок спожи­вання тютюнових виробів шляхом пропаганди здорового спо­собу життя та належного інформування споживачів про шкід­ливість цих виробів;

— забезпечити охорону прав людини, яка не курить, на за­хист від впливу тютюнового диму;

— створити економічні та правові умови, що сприятимуть зменшенню споживання тютюнових виробів;

— забезпечити лікування тютюнової залежності;

— здійснювати контроль за якістю тютюну і тютюнових виробів;

— створити систему економічних, правових та адміністра­тивних заходів, спрямованих на протидію незаконному обігу тютюнових виробів.

Виконання цих основних завдань Концепції можливе, зокре­ма, за умови здійснення таких заходів, що мають відношення до економічних механізмів регулювання:

а) у сфері створення економічних і правових умов, що сприя­ ють зменшенню споживання тютюнових виробів:

— удосконалення законодавства з метою обмеження та по­ступової заборони реклами тютюнових виробів і розроблення системи здійснення центральними та місцевими органами ви­конавчої влади ефективного контролю за реалізацією відповід­них положень законодавства;

— повна заборона всіх форм заохочення дітей та підлітків до вживання тютюнових виробів;

— перегляд установлених податкових ставок на тютюнові вироби з поступовим їх збільшенням;

— удосконалення законодавства щодо заборони продажу тютюнових виробів неповнолітнім, установлення відповідаль­ності за її порушення;

б) у сфері контролю за якістю тютюну і тютюнових виробів:

— удосконалення стандартів і виробництва тютюнових ви­робів, поступової гармонізації їх із міжнародними вимогами з метою захисту здоров'я споживачів;

— установлення для тютюну і тютюнових виробів макси­мально допустимих рівнів шкідливих речовин в одиниці про­дукції з поетапною гармонізацією відповідно до вимог законо­давства країн Європейського Союзу;

166

Розділ 4

— забезпечення належного контролю державних органів за дотриманням максимально допустимих рівнів шкідливих ре­човин у тютюнових виробах;

в) у сфері протидії незаконному обігу тютюнових виробів створення та запровадження системи економічних, правових та адміністративних заходів протидії незаконному обігу тю­тюнових виробів.

У грудні 2000 р. було прийнято Верховною Радою та в січні 2001 р. підписано Президентом Закон України "Про внесення змін у Закон України "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби". Законом знижено акцизний збір на сигарети безфільтрової групи з 10 до 5 грн за 1000 штук, але залишено 10 грн за 1000 штук для сигарет із фільтром. У результаті ціна вітчизняних сигарет без фільтра зменшилась на 5—10 коп. за пачку. Це привело до помітного зростання про­дажу легально вироблених цигарок вітчизняного виробництва та скорочення контрабанди дешевого російського трунку.

У країнах Європейського Союзу пошуки оптимальної схеми стягнення акцизного збору на сигарети, що тривали з 1972 p., зрештою завершились прийняттям комбінованої ставки збору. Зараз у Росії також обговорюється доцільність переходу на комбіновані ставки акцизу на сигарети (специфічна ставка, що встановлюється на 1 тис. сигарет, плюс адвалорна ставка — у відсотках від ціни або вартості). Така система, як очікується, дасть можливість виробникам знизити ціни на дешеві тютю­нові вироби. Для українського ринку це означає нову загрозу зростання контрабанди.

Виробники сигарет із фільтром переконані, що подальші інвестиції в галузь будуть стимулюватися якнайшвидшим вве­денням єдиного податку на тютюнові вироби замість нині чин­ного диференційованого акцизного збору. Адже виробники без­фільтрової групи домагалися зниження акцизу з метою еконо­мічно протистояти контрабанді.

24 травня 2001 р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Законом було скасовано 5-відсоткові відрахування у Пенсій­ний фонд з експорту сигарет, але фактичні збори з виробників продукції, що спрямовується на внутрішній ринок, було збільше­но. З метою поліпшення фінансового моніторингу перераху-

Виробничі капіталовкладення в окремі галузі

167

вань щоденні виплати внеску (5 % вартості реалізованих тю­тюнових виробів) було замінено щомісячними платежами, об­числюваними з кожної тисячі сигарет, проданих виробником.

Тепер виробники повинні перераховувати до Пенсійного фон­ду додатково 1,5 грн із кожної тисячі сигарет без фільтра і 2,5 грн із такої ж кількості сигарет із фільтром.

Такий порядок перерахувань "тютюнового" збору в Пенсій­ний фонд, з одного боку, зручніший, але з іншого боку, він приве­дений у відповідність до схеми сплати акцизного збору і більш явно виступає як податок, що перекладається на споживача.

Тобто законодавці фактично встановили "поштучні" акци­зи на рівні 6,5 грн на сигарети без фільтра і 12,5 грн на сига­рети з фільтром.

При відсотковому відрахуванні від вартості сигарет подат­кове навантаження рівномірно розподілялось між дешевими і дорогими сигаретами. А перехід до "поштучної" схеми завдав удару саме невеликим вітчизняним фабрикам — виробниках дешевих сигарет.

За твердженнями учасників ринку, це виявилось фактором, що дещо знизив ефект від зниження акцизів та загальмував процес скорочення контрабанди дешевих російських цигарок.

У листопаді 2001 р. Верховна Рада прийняла Закон "Про за­борону реклами тютюну та алкогольних виробів". Заборонено рекламу цих виробів на всіх носіях. Таке рішення узгоджуєть­ся з тенденціями, що мають місце у країнах Європейського Союзу, і навіть випереджає їх. Згідно з директивою Європарла-менту лише після 31 липня 2006 р. передбачається заборона всієї реклами сигарет, за винятком реклами у спеціалізова­них виданнях та всередині магазинів.

Як зазначають аналітики, від повної заборони реклами тю­тюну найбільше постраждають невеликі вітчизняні виробни­ки, що не мають ні коштів, ні досвіду просування своїх торго­вих марок. Найбільші шанси втриматись на ринку мають "роз­кручені" бренди, добре знайомі українському споживачеві.

Можна виділити три групи учасників вітчизняного ринку тютюнових виробів, що діють у різних його секторах і зацікав­лені в різних напрямах та формах законодавчого та регулюю­чого впливу держави на ринок. До першої групи входять пред­ставництва міжнародних корпорацій, що виробляють сигарети з фільтром, до другої — представництво компанії "Reemtsma"

168

Розділ 4

(випускають переважно сигарети без фільтра), а до третьої — вітчизняні фабрики без іноземних інвестицій, що спеціалізу­ються на випуску найдешевших овальних сигарет.

Скоріш за все, третя група приречена на поступове вими­рання, а перші дві будуть і надалі ділити ринок між собою, бо втрутитися в нього незалежному інвестору вже майже немож­ливо. Власники української тютюнової промисловості мають досить власних інвестиційних ресурсів і навіть за потреби до­даткових вкладень в українські підприємства не стануть звер­татися за коштами до українських джерел. Тобто галузь не становить інтересу для українських інвесторів і разом з цим — не становить їм конкуренції на фінансовому ринку.

<< | >>
Источник: Борщ Л.М.. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи. 2002

Еще по теме 4.3. Тютюнова промисловість:

  1. 4.5. Цукрова промисловість
  2. 4.1. Кондитерська промисловість
  3. 4.2. Олійножирова промисловість
  4. 4.4. Молочна промисловість
  5. 4.6. Пивоварна та промисловість безалкогольних напоїв
  6. ЗМІСТ
  7. Міжнародний поділ праці і спеціалізація. Міжнародні економічні відносини
  8. Перша індустріальна революція
  9. § 4. Договори у сфері заготівель сільськогосподарської продукції
  10. § 3. Типи і моделі соціальної ринкової економіки
  11. Виникнення і розвиток буржуазної держави і права у Німеччині. Об'єднання Німеччини
  12. Павликов С. Н., Убанкин Е. И., Левашов Ю.А.. Общая теория связи. [Текст]: учеб. пособие для вузов – Владивосток: ВГУЭС,2016. – 288 с., 2016