4.3. Тютюнова промисловість
У більшості країн світу виробництво цигарок, як і алкогольних напоїв, є надзвичайно рентабельним, і в тих випадках, коли не монополізується державою чи не обкладається надмірними акцизами, завжди привабливим для інвесторів.
Річний світовий оборот тютюнової галузі досягає майже півтрильиона доларів США. Така вже примхлива людська натура: за можливість отруювати себе та оточення люди готові платити набагато більше собівартості трунку. Цей психологічний та економічний парадокс зумовив процвітання торгівців і виробників тютюнових виробів, що триває вже три століття. Ця ж закономірність виявляється і в Україні, де тютюнова галузь останнім часом розвивається досить успішно і привабила іноземних інвесторів.Галузь посідає досить помітне місце у структурі української економіки. На неї припадає близько 1 % валового випуску товарів і послуг, 2,5 % обсягу продукції промисловості, близько 17 % продукції харчової промисловості1. Сума податкових відрахувань, що сплачуються підприємствами тютюнової промисловості, становить 3 % прибутків зведеного бюджету країни — і це за наявності значних обсягів контрабанди та прихованого виробництва.
Чисельність працівників тютюнових фабрик становить близько 6 тис. осіб2.Частка тютюнової промисловості в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій (5 %) помітно перевищує частку галузі в народному господарстві країни як за обсягом продукції, так і за вартістю основних фондів. Це свідчить не лише про порівняно високий рівень насичення галузі інвестиційними ресурсами, а й, що важливіше, про те, що іноземний капітал не боїться бюрократичних перешкод в Україні, була б прибутковість.
Інвестиційні процеси в тютюновій галузі почались раніше і проходили інтенсивніше, ніж у переважній більшості секторів української економіки.
Навіть у період найглибшої економічної кризи інтерес іноземних інвесторів до українських тютюнових фабрик та українського ринку не згасав. Зараз майже'Статистичний щорічник України за 2000 рік. — К.: Техніка, 2001. — С 130.
2 За даними асоціації "Укртютюн".
158
Розділ 4
всі вироблені в Україні тютюнові вироби припадають на підприємства з іноземними інвестиціями.
Ліцензії на виробництво тютюнових виробів мають 27 українських фабрик. Звичайно, не всі з них реально працюють. Близько 99 % загального обсягу виробництва цигарок в Україні, припадає на 10 найбільших фабрик, що входять до Асоціації виробників тютюнових виробів "Укртютюн"1.
Але суттєвий вплив на ринок справляють лише 5 підприємств, причому контрольні пакети акцій саме цих українських фабрик належать міжнародним компаніям — відомим світовим виробникам сигарет: "Reemtsma" (Київська і Черкаська тютюнові фабрики), "Philip Morris" (Харківська тютюнова фабрика), "British-American Tobacco" (Прилуцька тютюнова фабрика), "Japan Tobacco International" (Кременчуцька тютюнова фабрика).
Міжнародні компанії прийшли в українську тютюнову промисловість у 1993 р. Першовідкривачем була "British-American Tobacco", що того року інвестувала близько 28 млн дол. США у Прилуцьку фабрику (на сьогодні обсяг інвестицій становить ЗО млн дол. США). У тому ж році на українському ринку з'явилася і "Japan Tobacco International", що вклала в Кременчуцьку фабрику 26 млн дол. США У свою чергу, "Reemtsma" протягом 1993—1994 pp. вклала в Київську і Черкаську фабрики понад 72 млн дол. США.
Компанія "Philip Morris" у 1994 p. інвестувала в Харківську тютюнову фабрику 37 млн дол. США, а станом на середину 2001 р. довела загальний обсяг інвестицій в економіку України до 87 млн дол. США2.
Здійснення інвестицій привело до зростання ефективності роботи фабрик, а також до певних змін в асортименті їх продукції і структурі споживання тютюнових виробів населенням.
Так, у 1996 р. українські тютюнові фабрики випускали 35 марок сигарет із фільтром, а так звані легкі сигарети (зі зниженим вмістом смол і нікотину) взагалі тоді не вироблялись. А в 2000 р. в Україні асортимент сигарет із фільтром налічував уже 68 видів, з яких 16 — "легкі" сигарети. Отже, в Україні збільшується частка подібної продукції, що є однією з1АГРО перспектива. — 2001. — № 1.
2 За даними Міжнародного центру перспективних досліджень.
Виробничі капіталовкладення в окремі галузі
159
найпомітніших загальносвітових тенденцій у розвитку структури виробництва та споживання тютюнових виробів.
Варто зазначити, що українські тютюнові фабрики з вітчизняним капіталом (їх загальна частка в обсязі продукції становить лише 4 %) випускають переважно дешеві овальні сигарети і використовують вітчизняну сировину.
Поділ вітчизняного ринку виглядав цілком усталено, але в листопаді 2001 р. стало відомо, що великий британський тютюновий концерн "Gallaher Group Ріс" розпочав переговори з "Reemtsma" щодо придбання Черкаської тютюнової фабрики. Це черговий крок у східній експансії "Gallaher Group Ріс", що протягом 2001 р. придбав тютюнові фабрики в Австрії, Росії (Москві) та Казахстані. Ще до початку переговорів з "Reemtsma" британський концерн почав активно просувати на український ринок сигарети "Liggett-Ducat", що виготовляються на московській фабриці концерну "Gallaher Group Ріс". Ці порівняно недорогі сигарети (роздрібна ціна пачки від 1,5 до 2 грн) вже завоювали деяку популярність у східних районах України.
Разом з цим "перекуплення" підприємства великим інвестором також свідчить про досягнення галуззю стану інвестиційного насичення, коли подальші вкладення в її розвиток стають недоцільними.
Місткість вітчизняного ринку тютюнових виробів оцінюється в 70—75 млрд сигарет на рік. При цьому обсяг споживання найдешевших сигарет без фільтра становить близько 40 млрд штук.
Але з 1998 р. попит на вироблені в Україні сигарети без фільтра істотно зменшився внаслідок появи на ринку дешевих сигарет з фільтром і нелегально завезених сигарет без фільтра. Протягом 1995—1999 pp. виробництво сигарет із фільтром постійно збільшувалося, і якщо спочатку розвитку галузі заважав їх нелегальний ввіз, то в 1998—1999 pp. ситуація на ринку стабілізувалася. Оператори стверджують, що попит на сигарети з фільтром в Україні сьогодні практично задоволений за рахунок легального виробництва й таких же легальних імпортних постачань і становить близько 32—33 млрд штук на рік1. Щоправда, є підстави сумніватися, що контрабандою завозяться лише дешеві вироби, а дорожчі віддаються на збагачення законослухняним виробникам.1 Бизнес. — 2001. — № 9. — 26 февраля.
160
Розділ 4
Виробництво сигарет у 2000 р. в Україні склало 58,4 млрд штук, що на 7,6 % перевищило показник 1999 p., коли тютюнові фабрики випустили 54,3 млрд сигарет.
При цьому у 2000 р. обсяг продажу сигарет без фільтра українськими фабриками становив близько 13 млрд штук, що на 40 % менше, ніж за попередній рік.
За результатами 2000 р. лідируючою компанією на українському ринку залишалась "Reemtsma", що володіє двома українськими фабриками. За цей рік "Reemtsma" випустила 22,2 млрд сигарет, або 38 % від загального обсягу виробництва всіх українських фабрик. Порівняно з 1999 р. частка компанії "Reemtsma" у загальному виробництві знизилась у зв'язку зі зниженням виробництва на Київській фабриці на 23,4 % (до 11,8 млрд сигарет) і на Черкаській — на 18,8 % (до 10,3 млрд сигарет). Таке зменшення було зумовлено двома причинами: введенням в експлуатацію в Росії фабрики "Reemtsma", після чого експорт продукції на російський ринок помітно знизився, і засиллям дешевих контрабандних сигарет без фільтра на вітчизняному ринку.
Другою за обсягами випуску сигарет, як і в попередньому році, була "Philip Morris".
Харківська фабрика, що належить цій корпорації, за підсумками 2000 р. стала лідером за кількістю виготовлених сигарет, випустивши понад 14 млрд штук і потіснивши Київську фабрику, що лідирувала у 1999 р. Частка продукції Харківської фабрики в загальнонаціональному виробництві за рік зросла з 18,0 до 24,6 %.Прилуцька фабрика, якою володіє "British-American Tobacco", протягом 2000 p. домоглась найзначнішого серед провідних виробників приросту продукції — на 68 % (до 10,8 млрд штук) і посіла в рейтингу виробників третю позицію.
Кременчуцька фабрика, що належить "Japan Tobacco International", збільшила виробництво на 58 % (до 8,3 млрд сигарет) і свою частку в загальнонаціональному виробництві (до 14,4 %).
Фабрики активно розвивали виробництво сигарет із фільтром, заміщаючи імпорт аналогічних марок або вводячи нові марки. А фабрики без іноземних інвестицій знижували виробництво (за винятком Одеської), що, відповідно, призводило до збільшення імпорту і контрабанди овальних сигарет.
У 2001 р. зростання тютюнової галузі продовжилось. За 8 місяців 2001 р. в Україні було вироблено 44,5 млрд сигарет,
Виробничі капіталовкладення в окремі галузі
161
що на 18,8 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Зростання виробництва тютюнових виробів пояснюється модернізацією ряду підприємств і введенням нових марок тютюнових виробів.
Серед підприємств із іноземними інвестиціями найбільшого обсягу виробництва досягнуто на ЗАТ "Філіп Морріс Україна" (Харківська тютюнова фабрика) — 12,3 млрд штук (зростання порівняно з аналогічним періодом минулого року на 40 %), але найзначніше зростання виробництва зафіксовано на ЗАТ "Тютюнова фабрика "ВАТ-Прилуки" — у 2 рази (випущено 12,1 млрд штук). Київська тютюнова фабрика компанії "Ре-емтсма-Україна" збільшила виробництво на 4 % — до 8,4 млрд штук. Зниження випуску на 43 % (до 4,8 млрд штук) відбулося на Черкаській тютюновій фабриці. На 8 % скоротилось виробництво на кременчуцькій фабриці компанії "Japan Tobacco International".
Серед підприємств без іноземних інвестицій у 2001 р. збільши ли випуск ВАТ "Феодосійська тютюнова фабрика" — на 96 %, ЗАТ "Українська тютюнова фабрика" — на 91 %, зменшили виробництво тютюнових виробів ВАТ "Дніпропетровська тю- і тюнова фабрика" — на 8 %, ВАТ "Кам'янець-Подільська тю-
тюнова фабрика" — на 59, ВАТ "Одеська тютюнова фабрика" — , на 45%.
У 2000 р. українські тютюнові фабрики експортували 7,0 млрд штук сигарет, збільшивши експорт сигарет на 18 % порівняно з 1999 р. ЗАТ "Філіп Морріс Україна" (Харківська тютюнова фабрика) експортувала 1,2 млрд сигарет. Масштаби експорту значно поступаються виробництву для внутрішнього споживання; є підстави вважати, що навіть поліпшення стимулів для експортерів не змінить цього співвідношення досить суттєво. Власне виробництво у найближчих сусідніх державах, про-фінансоване тими ж міжнаціональними компаніями, що і в Україні, досить розвинене, а на ринок багатих держав Європейського Союзу Україна не "проштовхнеться" навіть після вступу до СОТ і проблематичного досягнення членства у цьому об'єднанні.
Основним ринком збуту українських сигарет, як і раніше, є Росія, хоча в цілому обсяг експорту на цей ринок скоротився на 700 млн сигарет і склав 3,2 млрд штук. В основному ком-
П — 2-3143
162
Розділ 4
панії, що експортують тютюнову продукцію, використовують режим вільних економічних зон, що дає змогу поліпшити рентабельність експорту.
Помітно зріс експорт до Білорусі. Почалося постачання сигарет до Вірменії, де найактивніше працює "Japan Tobacco International", і до Узбекистану, де поза конкуренцією "Philip Morris". Крім того, у незначних обсягах здійснювався експорт сигарет до Німеччини, Ізраїлю та Іспанії.
Незважаючи на досить помітне зростання експорту сигарет, представники тютюнових компаній вважають істотною перешкодою експортові відрахування до Пенсійного фонду.
Так само, як незначною є частка експорту в обсягах виробництва тютюнових виробів, обмежена і частка імпорту в їх споживанні. У 2000 р. імпорт сигарет становив 2,1 млрд штук, а у вартісному вимірі — 24,5 млн дол. США. У 2001 p. обсяг імпорту скоротився приблизно на чверть. Найбільше цигарок ввозиться з Німеччини, Нідерландів та США.
Аналіз виробничих показників українських фабрик і зіставлення їх з розрахунковими обсягами споживання підтверджує, що проблема нелегального ввозу сигарет існує в Україні з початку 90-х років. Ситуація з контрабандою істотно поліпшилась, як тільки на вітчизняному ринку почали працювати міжнародні компанії, — контрабандні сигарети з фільтром були витіснені якісним і дешевим легальним товаром. Сьогодні нелегальне завезення таких сигарет стало здійснювати набагато складніше — великі корпорації мають досвід і значні можливості протидіяти нелегальним конкурентам, аж до задіяння державних органів.
Незаконно ввозиться певний обсяг сигарет найдорожчих марок, які в Україні не виробляються, а також невелика частка дуже дешевих сигарет із фільтром російських марок. За оцінками фахівців, обсяг такого нелегального товару не перевищує 2 % обсягу споживання сигарет в Україні.
З 1998 р. до сьогодні в Україну масово завозяться контрабандні сигарети без фільтра. Спеціалісти підтверджують, що обсяг їх споживання істотно перевищує легальну пропозицію таких сигарет. За різними оцінками, частка контрабандних сигарет без фільтра, що ввозяться в основному з Росії і в невеликих обсягах із Молдови, становить від 20 до 40 % обсягу ринку.
Виробничі капіталовкладення в окремі галузі
163
Це зумовлено такими причинами. У 2000 р. в Російській Федерації виробництво сигаретної продукції на 50—60 млрд штук перевищило попит населення. Акцизний збір у сегменті безфільтрових сигарет у 2000 р. в Росії був (у перерахунку в українську валюту) набагато нижчим, ніж в Україні — 1,34 грн за 1000 штук проти 10 грн за 1000 штук. У 2001 р. рівні акцизних зборів дещо зблизились: в Україні мало місце зниження до 5 грн, а в Російській Федерації — підвищення до 1,70 грн за 1000 штук. Представники фабрик, які виробляють овальні сигарети, підтверджують, що робота на цьому сегменті ринку значно пожвавилась. Але розрив залишається суттєвим, і це стимулює подальше надходження контрабандного товару в Україну.
Найвигіднішою є контрабанда в густонаселені східні регіони України, бо вона мінімізує транспортні витрати і ймовірність викриття. За оцінками експертів, у 2000 р. частка контрабандних сигарет іноді сягала 32 % від споживання сигарет без фільтра1. Окупацію України нелегальними сигаретами було призупинено переходом до нарахування акцизних ставок у національній валюті, а згодом зниженням ставки акцизного збору.
Цілком природно, що в умовах нинішньої економічної та політичної нестабільності, ринкових трансформацій та формування державного інструментарію регулювання економіки на ринок тютюнових виробів справляє значний вплив державна влада (зміни в законодавстві та нормативних документах, структурі та функціях державних органів).
Тому доцільно розглянути найпомітніші фактори та наслідки такого впливу, що виявились останнім часом.
У січні 2001 р. було прийнято Закон України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 — 2004 років". Закон визначив, що сприяння розширенню вітчизняної сировинної бази для виробництва тютюнових виробів є одним зі шляхів пріоритетного розвитку сільського господарства. Таке сприяння забезпечується введенням обов'язкового використання вирощеної і ферментованої в Україні тютюнової сировини у вітчизняних сигаретах.
1 Бизнес. — 2001. — № 9. — 26 февраля.
п *
164
Розділ 4
Кабінету Міністрів України доручено встановити, починаючи з 1 січня 2001 р., для підприємств — виробників тютюнової продукції кількісний вміст ферментованого тютюну, вирощеного в Україні, диференційований за роками до річної потреби підприємств з урахуванням досягнення 10 % у 2004 р.
У липні уряд установив норми обов'язкового використання вітчизняного ферментованого тютюну у виробництві сигарет. У 2001 р. тютюнові фабрики зобов'язані використовувати не менше 3 % українського тютюну від своєї річної потреби в тютюні, у 2002 р. — 6 %, у 2003 р. — 8, у 2004 р. — 10 %.
В Україні тютюн вирощують у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Одеській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій областях і в Криму.
У 2000 р. виробництво ферментованого тютюну склало 3,6 тис. мт. Потреба тютюнових фабрик у тютюні — 55 тис. т/рік.
Протягом літа та осені 2001 р. парламент та Президент України змагалися за право визначати механізми регулювання виробництва й обороту тютюнових виробів, спирту та алкогольних напоїв. Верховна Рада двічі приймала Закон "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо посилення боротьби з незаконним виробництвом і оборотом спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів". Президент України, у свою чергу, двічі накладав на нього вето, пропонуючи внести інші зміни, а також видав Указ "Про посилення державного контролю за виробництвом і оборотом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".
У підсумку вся повнота влади над ринком зосередилась у руках нового підрозділу Державної податкової адміністрації України — департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю над виробництвом і оборотом підакцизних товарів. Його повноваження надзвичайно широкі — від видачі ліцензій та ведення реєстру імпортерів, експортерів, оптових і роздрібних торговців до вжиття санкцій за роздрібну й оптову торгівлю тютюновими виробами без ліцензії або марок акцизного збору.
У червні 2001 р. Кабінет Міністрів України затвердив "Концепцію державної політики у сфері здійснення контролю над тютюном". Метою Концепції є захист здоров'я людини шляхом зменшення рівня активного і пасивного тютюнопаління, інших форм споживання тютюну.
Виробничі капіталовкладення в окремі галузі
165
Для досягнення зазначеної мети необхідно розв'язати такі основні завдання:
— зменшити ризик для здоров'я людини внаслідок споживання тютюнових виробів шляхом пропаганди здорового способу життя та належного інформування споживачів про шкідливість цих виробів;
— забезпечити охорону прав людини, яка не курить, на захист від впливу тютюнового диму;
— створити економічні та правові умови, що сприятимуть зменшенню споживання тютюнових виробів;
— забезпечити лікування тютюнової залежності;
— здійснювати контроль за якістю тютюну і тютюнових виробів;
— створити систему економічних, правових та адміністративних заходів, спрямованих на протидію незаконному обігу тютюнових виробів.
Виконання цих основних завдань Концепції можливе, зокрема, за умови здійснення таких заходів, що мають відношення до економічних механізмів регулювання:
а) у сфері створення економічних і правових умов, що сприя ють зменшенню споживання тютюнових виробів:
— удосконалення законодавства з метою обмеження та поступової заборони реклами тютюнових виробів і розроблення системи здійснення центральними та місцевими органами виконавчої влади ефективного контролю за реалізацією відповідних положень законодавства;
— повна заборона всіх форм заохочення дітей та підлітків до вживання тютюнових виробів;
— перегляд установлених податкових ставок на тютюнові вироби з поступовим їх збільшенням;
— удосконалення законодавства щодо заборони продажу тютюнових виробів неповнолітнім, установлення відповідальності за її порушення;
б) у сфері контролю за якістю тютюну і тютюнових виробів:
— удосконалення стандартів і виробництва тютюнових виробів, поступової гармонізації їх із міжнародними вимогами з метою захисту здоров'я споживачів;
— установлення для тютюну і тютюнових виробів максимально допустимих рівнів шкідливих речовин в одиниці продукції з поетапною гармонізацією відповідно до вимог законодавства країн Європейського Союзу;
166
Розділ 4
— забезпечення належного контролю державних органів за дотриманням максимально допустимих рівнів шкідливих речовин у тютюнових виробах;
в) у сфері протидії незаконному обігу тютюнових виробів створення та запровадження системи економічних, правових та адміністративних заходів протидії незаконному обігу тютюнових виробів.
У грудні 2000 р. було прийнято Верховною Радою та в січні 2001 р. підписано Президентом Закон України "Про внесення змін у Закон України "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби". Законом знижено акцизний збір на сигарети безфільтрової групи з 10 до 5 грн за 1000 штук, але залишено 10 грн за 1000 штук для сигарет із фільтром. У результаті ціна вітчизняних сигарет без фільтра зменшилась на 5—10 коп. за пачку. Це привело до помітного зростання продажу легально вироблених цигарок вітчизняного виробництва та скорочення контрабанди дешевого російського трунку.
У країнах Європейського Союзу пошуки оптимальної схеми стягнення акцизного збору на сигарети, що тривали з 1972 p., зрештою завершились прийняттям комбінованої ставки збору. Зараз у Росії також обговорюється доцільність переходу на комбіновані ставки акцизу на сигарети (специфічна ставка, що встановлюється на 1 тис. сигарет, плюс адвалорна ставка — у відсотках від ціни або вартості). Така система, як очікується, дасть можливість виробникам знизити ціни на дешеві тютюнові вироби. Для українського ринку це означає нову загрозу зростання контрабанди.
Виробники сигарет із фільтром переконані, що подальші інвестиції в галузь будуть стимулюватися якнайшвидшим введенням єдиного податку на тютюнові вироби замість нині чинного диференційованого акцизного збору. Адже виробники безфільтрової групи домагалися зниження акцизу з метою економічно протистояти контрабанді.
24 травня 2001 р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Законом було скасовано 5-відсоткові відрахування у Пенсійний фонд з експорту сигарет, але фактичні збори з виробників продукції, що спрямовується на внутрішній ринок, було збільшено. З метою поліпшення фінансового моніторингу перераху-
Виробничі капіталовкладення в окремі галузі
167
вань щоденні виплати внеску (5 % вартості реалізованих тютюнових виробів) було замінено щомісячними платежами, обчислюваними з кожної тисячі сигарет, проданих виробником.
Тепер виробники повинні перераховувати до Пенсійного фонду додатково 1,5 грн із кожної тисячі сигарет без фільтра і 2,5 грн із такої ж кількості сигарет із фільтром.
Такий порядок перерахувань "тютюнового" збору в Пенсійний фонд, з одного боку, зручніший, але з іншого боку, він приведений у відповідність до схеми сплати акцизного збору і більш явно виступає як податок, що перекладається на споживача.
Тобто законодавці фактично встановили "поштучні" акцизи на рівні 6,5 грн на сигарети без фільтра і 12,5 грн на сигарети з фільтром.
При відсотковому відрахуванні від вартості сигарет податкове навантаження рівномірно розподілялось між дешевими і дорогими сигаретами. А перехід до "поштучної" схеми завдав удару саме невеликим вітчизняним фабрикам — виробниках дешевих сигарет.
За твердженнями учасників ринку, це виявилось фактором, що дещо знизив ефект від зниження акцизів та загальмував процес скорочення контрабанди дешевих російських цигарок.
У листопаді 2001 р. Верховна Рада прийняла Закон "Про заборону реклами тютюну та алкогольних виробів". Заборонено рекламу цих виробів на всіх носіях. Таке рішення узгоджується з тенденціями, що мають місце у країнах Європейського Союзу, і навіть випереджає їх. Згідно з директивою Європарла-менту лише після 31 липня 2006 р. передбачається заборона всієї реклами сигарет, за винятком реклами у спеціалізованих виданнях та всередині магазинів.
Як зазначають аналітики, від повної заборони реклами тютюну найбільше постраждають невеликі вітчизняні виробники, що не мають ні коштів, ні досвіду просування своїх торгових марок. Найбільші шанси втриматись на ринку мають "розкручені" бренди, добре знайомі українському споживачеві.
Можна виділити три групи учасників вітчизняного ринку тютюнових виробів, що діють у різних його секторах і зацікавлені в різних напрямах та формах законодавчого та регулюючого впливу держави на ринок. До першої групи входять представництва міжнародних корпорацій, що виробляють сигарети з фільтром, до другої — представництво компанії "Reemtsma"
168
Розділ 4
(випускають переважно сигарети без фільтра), а до третьої — вітчизняні фабрики без іноземних інвестицій, що спеціалізуються на випуску найдешевших овальних сигарет.
Скоріш за все, третя група приречена на поступове вимирання, а перші дві будуть і надалі ділити ринок між собою, бо втрутитися в нього незалежному інвестору вже майже неможливо. Власники української тютюнової промисловості мають досить власних інвестиційних ресурсів і навіть за потреби додаткових вкладень в українські підприємства не стануть звертатися за коштами до українських джерел. Тобто галузь не становить інтересу для українських інвесторів і разом з цим — не становить їм конкуренції на фінансовому ринку.
Еще по теме 4.3. Тютюнова промисловість:
- 4.5. Цукрова промисловість
- 4.1. Кондитерська промисловість
- 4.2. Олійножирова промисловість
- 4.4. Молочна промисловість
- 4.6. Пивоварна та промисловість безалкогольних напоїв
- ЗМІСТ
- Міжнародний поділ праці і спеціалізація. Міжнародні економічні відносини
- Перша індустріальна революція
- § 4. Договори у сфері заготівель сільськогосподарської продукції
- § 3. Типи і моделі соціальної ринкової економіки
- Виникнення і розвиток буржуазної держави і права у Німеччині. Об'єднання Німеччини
- Павликов С. Н., Убанкин Е. И., Левашов Ю.А.. Общая теория связи. [Текст]: учеб. пособие для вузов – Владивосток: ВГУЭС,2016. – 288 с., 2016