§3. Дослідження і використання запахових слідів у практиці розслідування злочинів
Джерела одорологічної інформації (грунт із слідами запаху речовин, плями крові, нігті, волосся тощо) досліджуються в експертних установах сучасними науково-технічними методами. Однак запахову інформацію із тих самих джерел можна одержувати з допомогою біологічних детекторів - нюху собаки чи людини.
В даному випадку результат дослідження покищо не породжує доказів з процесуальної точки зору, хоча одержана інформація і використовується для розкриття злочину, наприклад, розшуку злочинця і речей, визначення джерела походження запаху.Діями собаки керує спеціаліст-кінолог. Слідчий рекомендує кінологу сліди, які можна використати, фіксує це в протоколі,
попереджуючи його у даному разі не залишати своїх слідів і не пошкоджувати місця події. Якщо собака на місці події «взяла» слід, то це не виключає необхідності відбору запахових слідів і консервації їх для використання як ініціюючих. Одержана від службово-розшукової собаки одорологічна інформація в кінцевому підсумку повинна мати процесуальне значення.
Отже, відомості, які повідомляє кінолог під час використання службово- розшукової собаки, повинні надалі одержати статус доказів.У ході розкриття злочинів за «гарячими слідами» широко використовуються запахові сліди для вибірки джерела запаху серед виявлених запахів або тих, що зберігаються в картотеках (банках) запахів.
Вибірка - це оперативно-тактичний захід щодо застосування спеціалістом біологічного «інструмента» - нюху службово- розшукової собаки для дослідження одорологічної інформації з метою встановлення джерела за запахом. Практична суть вибірки полягає в знаходженні собакою серед декількох подібних запахів того, який був сприйнятий нею як зразок. Ця фізіологічна діяльність собаки схожа з роботою сучасного технічного пристрою, який виділяє за даними ознаками предмет - джерело запаху із сукупності йому подібних.
У цьому плані аналогічна діяльність дегустатора, який визначає конкретний запах парфумів серед багатьох зразків.Вибірка - це діяльність слідчого щодо кінолога. Вона відбувається в спеціальному приміщенні, захищеному скляною перегородкою від присутніх осіб; об’єкти вибірки повинні бути однаковими за матеріалом - носієм запаху, наприклад, фланелеві серветки, шматки тканини, активована вугільна тканина, схожі речі - носії запаху. Наприклад, не можна шапку вибирати серед рукавиць, серветок, які використовуються, як зразки- носії. Забороняється здійснювати вибірку безпосередньо людей.
Хід вибірки здійснюється за участю понятих. їм та іншим учасникам роз’яснюється мета вибірки, пред’являються предмети - джерела запаху, які були законсервовані на місці події. Під час огляду перевіряються цілісність упаковки, її печатки. Учасники переконуються в безпосередності об’єктів - джерел запаху. Якщо у вибірці бере участь підозрюваний, то перенос його запаху на серветку виконується негайно в присутності всіх учасників вибірки, крім кінолога.
Як зразок запаху можна використовувати запах учасників вибірки. Для цього достатньо кожному з них дати однакові серветки і запропонувати витерти ними руки, обличчя, шию. Серветки із зразками запаху поміщаються в скляні банки. Особі, запах якої підлягає вибірці, пропонують вказати місце, як і де поставити банку з її зразком запаху. Ця дія фіксується фотозйомкою і в протоколі. Потім запрошують кінолога і передають йому зразок законсервованого на місці події запаху і дають наступне завдання щодо вибірки.
Під час вибірки в приміщенні, де розміщені потрібні об’єкти, знаходиться лише кінолог з собакою. Всі інші учасники спостерігають за вибіркою через прозору перегородку або відкриті двері. Як правило, вибірка проводиться три-чотири рази, а розшукуваний запах вибирається із 5-6 зразків. Також рекомендується використовувати не одну, а дві-три собаки для забезпечення надійності результатів вибірки.
Оцінки доказового значення результатів вибірки треба проводити комплексно, виходячи з таких наукових положень:
♦ газоподібні речовини - це рівнопорядкові речові джерела доказів;
♦ вибірка - це знаряддєва діяльність спеціаліста;
♦ результати вибірки інколи можуть бути перевірені сучасними технічними засобами;
♦ надійність результатів вибірки може бути визначена імовірнісно-статистичним методом.
Контрольні запитання
1. Що відноситься до запахових слідів і чим вони відрізняються від трасологічних?
2. Які властивості запахових слідів?
3. Перерахуйте носіїв запахових слідів.
4. Яку роль у виявленні запахових слідів відіграє службово- розшукова собака?
5. Охарактеризуйте способи виявлення і фіксації запахових слідів?
6. У чому полягає суть дослідження запахових слідів?
7. У чому полягає процес вибірки запахових слідів?
Теми рефератів і курсових робіт
1. Поняття, наукові засади, завдання та можливості криміналістичної одорології в розкритті і розслідуванні злочинів.
2. Проблемні питання призначення та проведення одороло- гічної експертизи.
Література
1. Криміналістика. Підручник / За ред. П.Д. Біленчука.- К., 1998. - С.197-210.
2. Салтевский МВ. Криминалистическая одорология. - К., 1976.
3. Биленчук ПД., Лукьянчиков ЕД., Сало ВД. Методика обнаружения и использования одорологической информации в процессе раскрытия преступлений. - К., 1993.
Еще по теме §3. Дослідження і використання запахових слідів у практиці розслідування злочинів:
- §2. Способи і методи виявлення, фіксації і вилучення запахових слідів
- МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ Загальні положення методики розслідування злочинів
- §1. Поняття та завдання методики розслідування злочинів
- Тема 25. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності
- Тема 28. Розслідування злочинів, пов'язаних із забрудненням довкілля
- Тема 21. Розслідування корисливо-насильницьких злочинів
- §1. Поняття судової балістики та її значення для розслідування злочинів
- Тема 23. Розслідування злочинів у сфері службової діяльності
- §1. Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування окремих видів злочинів
- Розслідування екологічних злочинів
- §1. Класифікація службових злочинів і загальні методичні положення їх розслідування