§3. Дослідження і використання запахових слідів у практиці розслідування злочинів

Джерела одорологічної інформації (грунт із слідами запаху речовин, плями крові, нігті, волосся тощо) досліджуються в експертних установах сучасними науково-технічними методами. Однак запахову інформацію із тих самих джерел можна одержувати з допомогою біологічних детекторів - нюху собаки чи людини.

Діями собаки керує спеціаліст-кінолог. Слідчий рекомендує кінологу сліди, які можна використати, фіксує це в протоколі,

попереджуючи його у даному разі не залишати своїх слідів і не пошкоджувати місця події. Якщо собака на місці події «взяла» слід, то це не виключає необхідності відбору запахових слідів і консервації їх для використання як ініціюючих. Одержана від службово-розшукової собаки одорологічна інформація в кінцевому підсумку повинна мати процесуальне значення.

У ході розкриття злочинів за «гарячими слідами» широко використовуються запахові сліди для вибірки джерела запаху серед виявлених запахів або тих, що зберігаються в картотеках (банках) запахів.

Вибірка - це оперативно-тактичний захід щодо застосування спеціалістом біологічного «інструмента» - нюху службово- розшукової собаки для дослідження одорологічної інформації з метою встановлення джерела за запахом. Практична суть вибірки полягає в знаходженні собакою серед декількох подібних запахів того, який був сприйнятий нею як зразок. Ця фізіологічна діяльність собаки схожа з роботою сучасного технічного пристрою, який виділяє за даними ознаками предмет - джерело запаху із сукупності йому подібних.

Вибірка - це діяльність слідчого щодо кінолога. Вона відбувається в спеціальному приміщенні, захищеному скляною перегородкою від присутніх осіб; об’єкти вибірки повинні бути однаковими за матеріалом - носієм запаху, наприклад, фланелеві серветки, шматки тканини, активована вугільна тканина, схожі речі - носії запаху. Наприклад, не можна шапку вибирати серед рукавиць, серветок, які використовуються, як зразки- носії. Забороняється здійснювати вибірку безпосередньо людей.

Хід вибірки здійснюється за участю понятих. їм та іншим учасникам роз’яснюється мета вибірки, пред’являються предмети - джерела запаху, які були законсервовані на місці події. Під час огляду перевіряються цілісність упаковки, її печатки. Учасники переконуються в безпосередності об’єктів - джерел запаху. Якщо у вибірці бере участь підозрюваний, то перенос його запаху на серветку виконується негайно в присутності всіх учасників вибірки, крім кінолога.

Як зразок запаху можна використовувати запах учасників вибірки. Для цього достатньо кожному з них дати однакові серветки і запропонувати витерти ними руки, обличчя, шию. Серветки із зразками запаху поміщаються в скляні банки. Особі, запах якої підлягає вибірці, пропонують вказати місце, як і де поставити банку з її зразком запаху. Ця дія фіксується фотозйомкою і в протоколі. Потім запрошують кінолога і передають йому зразок законсервованого на місці події запаху і дають наступне завдання щодо вибірки.

Під час вибірки в приміщенні, де розміщені потрібні об’єкти, знаходиться лише кінолог з собакою. Всі інші учасники спостерігають за вибіркою через прозору перегородку або відкриті двері. Як правило, вибірка проводиться три-чотири рази, а розшукуваний запах вибирається із 5-6 зразків. Також рекомендується використовувати не одну, а дві-три собаки для забезпечення надійності результатів вибірки.

Оцінки доказового значення результатів вибірки треба проводити комплексно, виходячи з таких наукових положень:

♦ газоподібні речовини - це рівнопорядкові речові джерела доказів;

♦ вибірка - це знаряддєва діяльність спеціаліста;

♦ результати вибірки інколи можуть бути перевірені сучасними технічними засобами;

♦ надійність результатів вибірки може бути визначена імовірнісно-статистичним методом.

Контрольні запитання

1. Що відноситься до запахових слідів і чим вони відрізняються від трасологічних?

2. Які властивості запахових слідів?

3. Перерахуйте носіїв запахових слідів.

4. Яку роль у виявленні запахових слідів відіграє службово- розшукова собака?

5. Охарактеризуйте способи виявлення і фіксації запахових слідів?

6. У чому полягає суть дослідження запахових слідів?

7. У чому полягає процес вибірки запахових слідів?

Теми рефератів і курсових робіт

1. Поняття, наукові засади, завдання та можливості криміналістичної одорології в розкритті і розслідуванні злочинів.

2. Проблемні питання призначення та проведення одороло- гічної експертизи.

Література

1. Криміналістика. Підручник / За ред. П.Д. Біленчука.- К., 1998. - С.197-210.

2. Салтевский МВ. Криминалистическая одорология. - К., 1976.

3. Биленчук ПД., Лукьянчиков ЕД., Сало ВД. Методика обнаружения и использования одорологической информации в процессе раскрытия преступлений. - К., 1993.