<<
>>

§2. Елементи криміналістичної характеристики злочинів

Система криміналістичної характеристики складається із елементів, які представляють собою сукупність ознак, згрупованих в залежності від відношення до предмета доказування та елементів складу злочину.

За змістом ці елементи мають внутрішню структуру ознак і по відношенню до характеристики в цілому є підсистемами відомостей про суттєві обставини злочинів даного виду і їх відображенні в навколишньому середовищі.

У системі криміналістичної характеристики важливе місце займають елементи, що відносяться до суб’єктивної сторони злочину, вони розташовуються зазвичай на її початку. Це пояснюється тим, що розслідування за найбільш складними справами починається від події злочину, його наслідків чи ознак, що вказують на можливу їх наявність.

Основними елементами криміналістичної характеристики є:

1. Спосіб вчиненя злочину. Ознаки способу вчинення злочину, відображення їх в матеріальній обстановці місця скоєння та інших джерелах використовуються для визначення шляхів установлення злочинця, його спільників, вияснення обставин злочину тощо.

В ході розслідування деяких злочинів особливо важливий облік ознак способу приховування (наприклад, під час можливого інсценування події з метою приховання дійсної пригоди).

2. Предмет безпосереднього посягання. Ознаки предмета посягання мають значення для організації розшуку викраденого, компенсації матеріальних збитків. Характеристика предмета посягання важлива для установлення злочинця у випадках:

1) коли викрадення предмета свідчить про знання його призначення і можливостей використання (наприклад, крадіжка деталей механізму);

2) коли викрадення свідчить про знання злочинцем вартості чи особливих властивостей предмета посягання (наприклад, під час крадіжки запасних частин сільгосптехніки);

3) якщо має місце заволодіння предметами з особливими властивостями (наприклад, наркотичними речовинами);

4) коли за предметом посягання можна робити висновок про специфічну мету крадіжки (наприклад, за злочином неповнолітніх у разі викрадення радіодеталі тощо);

5) коли до предмету посягання має доступ обмежене і певне число осіб (наприклад, до товарно-матеріальних цінностей).

3. Місце, час, обстановка скоєння злочину. Місце скоєння злочину в криміналістичній характеристиці відображається різними ознаками. Узагальнення слідчої практики показує наявність зв’язків ознак місця злочину зі способом вчинення, даними, що відносяться до особистості злочинця, місця його проживання, перебування тощо.

Конкретна сукупність ознак місця злочину визначається в методиці на основі відповідних узагальнень практики.

Час скоєння злочину має кримінально-правове, процесуальне і криміналістичне значення. Криміналістичне значення визначається тим, що в скоєнні багатьох злочинів спостерігається певна вибірковість у часі діянь злочинця.

Обстановка місця скоєння злочину - це частина матеріального середовища, яка включає, крім ділянки території, сукупність різних предметів, поведінку учасників події, психологічні відносини між ними тощо. Обстановка як сукупність матеріальних об’єктів на місці злочину відображає механізм події, що розслідується, дії злочинця та інших осіб.

4. Слідова картина злочину. В криміналістичній характеристиці вона охоплює:

♦ зміни в речовій обстановці місця події злочину. Ці зміни, відображаючи дії злочинця, потерпілого та інших осіб, дії знарядь, засобів і механізмів, полягають у порушенні початкового стану, місцезнаходження, структури різних об’єктів, що складають речове середовище, в якому вчинено злочин;

♦ сліди-відображення (сліди рук, ніг, інструментів тощо);

♦ предмети - речові докази, в тому числі документи, речі і мікрочастини. Набір конкретних об’єктів, що виступають в якості речових доказів, за різними видами злочинів неоднаковий. Наприклад, за справами про вбивства - сліди крові; за справами дорожньо-транспортних пригод - лишки пально-мастильних речовин тощо;

♦ документи - письмові докази різного виду і призначення. Документи виконують важливі функції в різних сферах громадської, виробничої, культурної, особистої діяльності сучасного суспільства. Вони часто містять важливі для розслідування відомості;

♦ особи, що можуть бути допитані в якості свідків.

Особисте сприйняття події злочину робить особу свідком-оче- видцем і допитувати її необхідно за цими підставами.

5. Особа злочинця - це поняття широке, містить опис людини як соціально-біологічної системи, властивості та ознаки якої відображаються в матеріальному середовищі та використовуються для розкриття і розслідування злочину, пошуку злочинця, його ідентифікації та викриття у скоєнному злочині.

Конкретний зміст даного елементу криміналістичної характеристики визначається сукупністю ознак особистості, специфічних для осіб, що скоюють злочини даного виду і суттєвих для їх успішного розслідування. Система ознак особистості злочинця включає ознаки демографічні, а також ті, що відображають деякі моральні властивості, психологічні особливості (наприклад, риси характеру тощо). Певна частина цих ознак розробляється з урахуванням можливості їх порівняння з аналогічними відомостями про потерпілого (інтереси, зв’язки, стосунки тощо).

6. Особа потерпілого. Дані про потерпілого займають важливе місце в криміналістичній характеристиці, особливо злочинів проти життя, здоров’я та гідності особистості. Це пояснюється двома обставинами:

♦ певною вибірковістю в діях злочинця, яка показує взаємозв’язок між особливостями особистості його і потерпілого;

♦ наявністю і характером зв’язків і стосунків між потерпілим і злочинцем, що впливають на мету, мотив, місце, час, способи скоєння та приховання злочину.

Система ознак, що відносяться до особистості потерпілого, має складну структуру. Вона включає загальні демографічні відомості (стать, вік, місце проживання, навчання і роботи тощо), дані про спосіб життя, риси характеру, звички, зв’язки, стосунки (ворожі, дружні).

Особливо важливе значення набувають дані про особу потерпілого у випадках, коли розслідування ведеться за справами про осіб, що пропали безвісті. Такі ситуації часто мають місце під час розслідування вбивств.

<< | >>
Источник: Шеремет А.П.. Криміналістика. 2009

Еще по теме §2. Елементи криміналістичної характеристики злочинів:

  1. §1. Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування окремих видів злочинів
  2. §3. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою, кримінологічною та судово-психологічною
  3. § 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
  4. § 2. Основи криміналістичної класифікації злочинів
  5. §4. Роль криміналістичної техніки в профілактиці злочинів
  6. § 3. Криміналістична характеристика злочинів
  7. §2. Криміналістична характеристика службових злочинів
  8. Тема 2. Теорії криміналістичної ідентифікації та криміналістичної діагностики. Криміналістичні версії. Криміналістичне моделювання
  9. §1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
  10. § 1. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля
  11. § 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
  12. Криміналістична характеристика злочинів
  13. § 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж
  14. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ Загальні положення методики розслідування злочинів