<<
>>

§3. Іактика перевірки показань на місці

Перевірка показань на місці - це слідча дія, що полягає в показі слідчому раніше допитаною особою місця, де відбувались будь-які події, її особливостей і розташованих на ній об’єктів, пов’язаних з подією злочину, що розслідується, з демонструванням своїх дій чи дій інших осіб на місці, що перевіряється.

Перевірка показань на місці за деякими ознаками подібна на огляд місця події, що виконується за участю слідчого, понятих, підозрюваного, обвинуваченого та інших учасників, а також на допит на місці події за участю особи, показання якої перевіряються. Однак ці дії не можуть замінити перевірку показань на місці як одного із процесуальних засобів доказування.

Тактична сторона перевірки показань на місці полягає в тому, що слідчий в присутності понятих, а в необхідних випадках з участю спеціаліста прибуває з особою, що допитується, на зазначене місце та пропонує їй показати обстановку, обставини та предмети. При цьому особа, чиї свідчення перевіряються чи уточнюються, вказує шлях слідування до цього місця, а також шлях, обстановку та предмети, стосовно яких вона раніше давала свідчення, а також відповідає на запитання слідчого, пов’язані з перевіркою та уточненням показань.

Пізнавальна роль перевірки показань на місці полягає в тому, що в результаті виконання цієї слідчої дії слідчий одержує нову інформацію, яка засвідчує достовірність правдивих чи неправдивих показань, що перевіряються. Така інформація з’являється в результаті співставлення пояснень допитуваної особи з реальною обстановкою на місці. При цьому її доказове значення оцінюється, як правило, з урахуванням результатів раніше проведеного на вказаному місці слідчого огляду. Нова інформація, одержана в результаті перевірки показань на місці, характеризується співвідношенням даних, які виходять з чотирьох джерел:

♦ інформація, що міститься в показаннях, які перевіряються;

♦ інформація, що міститься в поясненнях на місці;

♦ інформація, джерелом якої є реальна обстановка на місці в її взаємозв’язку з обставинами вчинення злочину;

♦ інформація, одержана в результаті раніше проведеного огляду даного місця.

Перше і останнє джерела інформації перебувають за межами перевірки показань на місці, але використовуються в ході оцінки її результатів. Співвідношення вказаних чотирьох джерел інформації може характеризуватися їх повним співпадан- ням і в цьому випадку можна зі значною впевненістю вважати, що перевірені показання відповідають дійсності.

Якщо пояснення допитуваної особи на місці і її попередні показання на допиті не відповідають реальній обстановці на місці і суперечать результатам раніше проведеного огляду, з’являється висновок про недостовірність показань. Коли всі чотири джерела інформації не узгоджуються між собою, висновок про недостовірність показань, що перевіряються, стає ще більш безсумнівним. Якщо особа не може самостійно знайти шлях до місця, показує не ті предмети і припускає інші помилки, то це означає, що свідчення даної особи недостатні і на місці події вона не була.

Тактика перевірки показань на місці детально регламентована кримінально-процесуальним законодавством. Однак деякі прийоми розроблені криміналістикою, зокрема:

♦ перевірка показань на місці проводиться лише у випадку, коли особа, чиї свідчення необхідно перевірити, виявить бажання взяти в ній участь;

♦ під час допиту особи, чиї свідчення планується перевірити, необхідно детально встановити всі обставини та об’єкти, які вона бачила на місці події; скласти опис шляху слідування до місця події, якщо це обвинувачений; доцільно, щоб він накреслив план (схему) розташування предметів на місці події, позначивши на ньому всі дії, які здійснював;

♦ під час руху та демонстрації обстановки особа, чиї свідчення перевіряються, повинна знаходитися попереду слідчого та понятих;

♦ у разі виявлення в ході перевірки показань речових доказів, які відносяться до справи, слідчий проводить огляд цієї ділянки місцевості відповідно до ст. 190 КПК України.

У випадку, коли допитана особа під впливом обстановки на місці події заявить, що її попередні показання неправдиві і вона від них відмовляється, перевірку показань необхідно зупинити і провести її повторний допит. У протоколі ж перевірки показань на місці в такому випадку необхідно зафіксувати, що допитаний не зміг показати місце і обстановку події, що перевірялася, і відмовився від своїх попередніх показань.

Якщо допитана особа в ході перевірки показань на місці вкаже на будь-яку нову ділянку місцевості чи приміщення, де знаходяться ті чи інші матеріальні сліди злочину (знаряддя вбивства, труп, крадене майно тощо), про які вона раніше на допиті не згадувала, перевірку показань необхідно зупинити, і негайно провести в тому самому складі учасників огляд нового місця і всього виявленого на ньому, склавши протокол огляду, а потім поновити і продовжити перевірку показань на місці. Поєднувати ці дві самостійні дії і оформляти один протокол було б неправомірно.

<< | >>
Источник: Шеремет А.П.. Криміналістика. 2009

Еще по теме §3. Іактика перевірки показань на місці:

  1. § 3. Особливості перевірки показань на місці
  2. Відтворення обстановки та обставин под» (слідчий експеримент та перевірка показань на місці)
  3. Тактические приемы предупреждения ложных показаний и разоблачения лжи в показаниях
  4. Статья 203. Предупреждение свидетеля об ответственности за отказ от дачи показаний и за дачу заведомо ложных показаний
  5. 13.3. Диагностика ложных показаний и психологическое воздействие в целях их изменения Ложь - это умышленное искажение действительности. Ложные показания почти всегда неправильно освещаю
  6. Подкуп или принуждение к даче показаний или уклонению от дачи показаний либо неправильному переводу (ст. 309 УК РФ)
  7. §3. Основні правила і методи перевірки слідчих версій
  8. Стаття 76. Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства
  9. Розділ XIV. ПЕРЕВІРКА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
  10. Стаття 74. Перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року
  11. § 7. Викриття неправди в показаннях
  12. Показания
  13. Статья 207. Оглашение показаний свидетеля
  14. Статья 17. Освобождение от обязанности давать показания
  15. Глава 21. Психология проверки показаний на месте
  16. 3.Психологические особенности поверки показаний на месте
  17. Статья 80. Свидетельские показания
  18. § 2. Процес формування показань
  19. Показания