<<
>>

^ш § 3. Класифікація слідів

У трасології сліди класифікують за різними підставами. Залежно від роду слідоутворюючих об’єктів виділяють сліди людини, сліди тварин, сліди предметів. Що стосується конкретних слідоутворюючих об’ єктів, то найчастіше трапляються сліди рук, ніг, зубів, транспортних засобів, знарядь злому та інструментів.

Залежно від механізму утворення слідів розрізняють сліди: об’ ємні та поверхневі, статичні та динамічні, локальні та периферичні.

Об’ємні (вдавлені) сліди відображають зовнішню будову слідоутворюючого об’єкта в об’ємі, тобто у всіх трьох його вимірах — за довжиною, шириною та глибиною. Вони виникають від вдавлення слідоутворюючого об’єкта у податливу слідосприймаючу поверхню, яка при цьому деформується. Часто об’ємні сліди утворюються на 60

слідосприймаючій поверхні (наприклад, ґрунті, деревині, пластиліні, замазці) в результаті натискання або удару (сліди взуття на снігу, сліди пальців рук на пластиліні та ін.). Об’ємний слід дає змогу уявити зовнішню будову та окремі елементи слідоутворюючого об’єкта.

Якість сліду залежить від властивостей речовини слідосприймаючої поверхні, сили і напрямку натискання (удару), інших умов слідоутворення.

Поверхневі (площинні) сліди виникають у результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об’єкта (за двома вимірами — довжиною і шириною). Обидва об’єкти, що беруть участь у слідоутворенні, за твердістю приблизно однакові. До поверхневих слідів можуть належати, наприклад, сліди пальців рук на поверхні меблів, сліди босих ніг на паркетній підлозі, сліди протектора транспортного засобу на асфальті.

Поверхневі сліди звичайно поділяють на два види: сліди нашарування і сліди відшарування. Сліди нашарування формуються внаслідок накладення на слідосприймаючий об’єкт речовини, яка має на собі слі- доутворюючий об’єкт (потожирові сліди пальців рук, сліди, залишені забрудненою підошвою взуття, та ін.).

Сліди відшарування формуються з речовини, частки якої виокремлюються від слідосприймаючого об’ єкта і залишаються на слідоутворюючому об’єкті (наприклад, сліди пальців рук, утворені на вкритій порохом або свіжопофарбованій поверхні).

Поверхневі сліди можуть бути видимими і невидимими. Видимі сліди — це такі, які можна виявити шляхом безпосереднього зорового сприйняття, а невидимі — відшукання і сприйняття яких передбачає застосування спеціальних засобів або пристосувань.

Залежно від стану об’єктів на момент слідоутворення виникають статичні або динамічні сліди.

Статичні сліди виникають у момент спокою (статики), котрий наступає під час механічної взаємодії слідоутворюючого і слідосприй- маючого об’єктів, які контактують у перпендикулярному напрямку. В більшості випадків такі сліди зберігають зовнішні ознаки слідоут- ворюючого об’ єкта, відображають його без істотних перекручувань, тому їх називають також відтисками. Типовими прикладами статичного сліду є відбиток пальця руки з відображенням папілярного візерунка та відбиток підошви взуття на ґрунті. Різновидом статичних слідів є сліди кочення, які утворюються при прокатуванні слідоутворюючого об’ єкта по слідосприймаючому (наприклад, слід протектора транспортного засобу, утворений при поступально-обертальному русі по якій- небудь поверхні).

Динамічні сліди виникають у результаті руху одного або обох об’єктів слідоутворення. Кожна точка утворюючої поверхні залишає слід у вигляді лінії (траси). До динамічних можуть належати сліди розрубу, розпилу, ковзання, свердління, різання, тертя тощо.

Залежно від місця, на якому відбулися зміни слідосприймаючого об’єкта, вирізняють локальні та периферичні сліди.

Локальні сліди виникають у межах контакту взаємодіючих об’єктів (наприклад, слід босої ноги в межах контакту з поверхнею дерев’яної підлоги). Навколо локального сліду поверхня слідосприймаючого об’ єкта залишається незмінною.

Периферичні сліди виникають за межами контактної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів (наприклад, слід від забрудненого борошном (цементом, пилом) верху взуття, утворений «на периферії», навколо взуття, за межами підошви).

Сліди можуть бути механічного, хімічного, біологічного, термічного походження. У криміналістиці переважно вивчаються сліди механічної дії як найбільш поширені об’єкти трасологічного дослідження.

<< | >>
Источник: В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель.. Криміналістика. 2010

Еще по теме ^ш § 3. Класифікація слідів:

  1. §2. Механізм утворення слідів і їх класифікація
  2. § 5. Виявлення, фіксація та вилучення слідів рук.
  3. § 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
  4. §2. Засоби і тактичні прийоми фіксації звукових слідів
  5. §4. Виявлення та огляд вогнепальної зброї і слідів пострілу
  6. §3. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів та їх процесуальне оформлення
  7. §3. Дослідження і використання запахових слідів у практиці розслідування злочинів
  8. §1. Поняття і властивості звукових слідів
  9. §2. Способи і методи виявлення, фіксації і вилучення запахових слідів
  10. § 4. Класифікація тактичних прийомів
  11. 2. Класифікація економічних систем
  12. § 2. Класифікація функцій держави
  13. § 2. Класифікація функцій держави
  14. 3.2. Класифікація публічних службовців
  15. § 3. Класифікація правових систем світу
  16. Юридичні факти •• і • • та їх класифікація
  17. §3. Систематизація та класифікація криміналістичних обліків
  18. §6. Поняття і класифікація холодної зброї