<<
>>

§2. Криміналістична характеристика службових злочинів

Криміналістичну характеристику службових злочинів складають відомості про:

♦ спосіб скоєння та приховання злочину і типові наслідки;

♦ систему загальних і спеціальних вихідних даних, що слугують початковою підставою розслідування;

♦ найбільш вірогідні і типові при певних обставинах особистості злочинців;

♦ мотиви і мету злочину, а також деякі обставини вчинення злочину (час, місце, обстановка, послідовність дій, наявність слідів, їх види тощо).

Для умисних злочинів спосіб їх скоєння є основним елементом криміналістичної характеристики. Як правило, він завчасно ретельно планується і готується. Особливості способів службових злочинів полягають у тому, що вони застосовуються не як одиночні дії, а найчастіше у вигляді продуманої системи злочинної діяльності, яка здійснюється протягом тривалого періоду. Для службових злочинів (за винятком службової недбалості) характерною є загальна особливість - основою їх способу є навмисне виконання (або невиконання) певних службових дій у вигляді розпоряджень, наказів, доручень, дозволів, заборон, що заподіяли фізичну, матеріальну або моральну шкоду.

Способи скоєння службових підроблень - це внесення заздалегідь неправильних відомостей в документи, що характеризують діяльність установ, підприємств, організацій чи службової особи; внесення певних змін в документи.

Хабарництво крім виконання певних розпорядчих дій в указаних формах також може бути реалізовано у виді підроблення. Хабарник може одержати «нагороду» не лише у вигляді грошових сум, переданих прямо або через посередників, а й у вигляді «займу», карточного програшу, подарунків, іноді навіть юридично оформлених (автомобіль, будинок тощо). Хабар може бути одержаний службовою особою за виконані законні дії, що значно ускладнює розкриття цього злочину.

З об’єктивної сторони передача хабара характеризується і тим, що цей акт майже завжди здійснюється без свідків.

Деякою мірою відособлено вирішується питання щодо способу скоєння службової недбалості. Недбалість характеризується наявністю мотивів і певного вольового змісту, який відноситься не до наслідків злочину, а до самих дій суб’єкта. Спосіб скоєння недбалості - це безініціативне, недбале виконання службових обов’язків, ігнорування і некваліфіковане виконання директивних та інструктивних постанов і розпоряджень керівних органів.

Спосіб приховування умисних злочинів, як правило, є елементом всієї злочинної діяльності, що складається з підготовки, здійснення і приховання злочинів, що скоюються за єдиним задумом, зв’язаних між собою в єдину систему. В таких випадках виділяти спосіб приховування злочину як елемент його криміналістичної характеристики недоцільно. Таке становище спостерігається майже в усіх справах про хабарництво і зловживання, де спосіб приховування заздалегідь планується і є справжнім елементом способу скоєння злочину.

Основними способами приховування службових злочинів, що входять в заплановану систему злочинних дій чи тих, що здійснюються самостійно, є:

♦ заздалегідь неправдиве повідомлення про вчинений злочин;

♦ внесення змін в документи;

♦ заплутування обліку і звітності;

♦ заміна чи виготовлення фіктивних документів;

♦ знищення матеріальних слідів шляхом підпалу;

♦ звільнення окремих співробітників.

Типові матеріальні сліди та інші джерела відомостей про службові злочини містяться в документах, що відображають офіційну діяльність персоналу. Із них можна одержати повну картину керівництва підприємством, установою, організацією, вияснити характер організаційно-розпорядчої діяльності, порядок, технологію і на цій основі виявити порушення.

Джерелами відомостей про обставини службових злочинів можуть бути співробітники, знайомі, родичі, клієнти, а також інші свідки.

Типовими обставинами, що сприяють скоєнню службових злочинів є:

♦ порушення принципів підбору кадрів та їх розстановка;

♦ недоліки в організаційно-господарській діяльності підприємств, установ, організацій (безгосподарність, порушення планової дисциплини, неналежний облік і незадовільні умови зберігання і транспортування товарно- матеріальних цінностей тощо);

♦ відсутність контролю за діяльністю службових осіб з боку вищестоящих організацій і контрольно-ревізійних установ;

♦ недоліки в діяльності правоохоронних органів.

<< | >>
Источник: Шеремет А.П.. Криміналістика. 2009

Еще по теме §2. Криміналістична характеристика службових злочинів:

  1. § 3. Криміналістична характеристика злочинів
  2. §1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
  3. § 1. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля
  4. Криміналістична характеристика злочинів
  5. § 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
  6. § 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж
  7. §1. Класифікація службових злочинів і загальні методичні положення їх розслідування
  8. §1. Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування окремих видів злочинів
  9. §3. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою, кримінологічною та судово-психологічною
  10. §2. Елементи криміналістичної характеристики злочинів
  11. § 1. Криміналістична характеристика хабарництва
  12. § 1. Криміналістична характеристика вбивств
  13. § 1. Криміналістична характеристика розкрадань
  14. § 1. Криміналістична характеристика крадіжок
  15. § 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
  16. §1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
  17. § 1. Криміналістична характеристика грабежів та розбоїв
  18. § 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
  19. §1. Криміналістична характеристика крадіжок
  20. §1. Криміналістична характеристика убивств