<<
>>

§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху

Злочинні порушення правил безпеки дорожнього руху характеризуються значною поширеністю і мають підвищену суспільну небезпечність. Так, щороку в Україні вчиняється в середньому 40 тис.

дорожньо-транспортних пригод (ДТП), внаслідок яких гине 9 тис. людей і десятки тисяч одержують поранення. Кримінальну відповідальність за ДТП передбачено в ст. 286 КК («Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами»), ст. 287 («Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації»), ст. 288 («Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху»), ст. 291 («Порушення чинних на транспорті правил»).

Дорожньо-транспортна пригода — це злочинне порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації автотранспорту, трамваїв, тролейбусів, тракторів, самохідних машин та інших механічних транспортних засобів, унаслідок чого заподіяно середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження чи сталася смерть потерпілого.

Відповідно до п. 9 «Порядку обліку дорожньо-транспортних пригод», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 р. № 538, не підлягають обліку ДТП, що сталися:

а) внаслідок порушення водіями техніки безпеки і правил експлуатації транспортних засобів у процесі зчеплення-розчеплення з причепами або встановлення на них спеціального обладнання чи механізмів, запуску двигуна за допомогою пускової рукоятки, проведення ремонту транспортного засобу тощо;

б) за участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів, що сталися внаслідок порушення техніки безпеки під час виконання ними основних виробничих операцій (польові роботи, прокладання траншей, лісозаготівля, робота в кар’єрах, вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються за допомогою автокранів чи методом самоскиду, встановлення щогл, опор тощо);

в) під час тренувань і змагань з автомобільних чи мотоциклетних видів спорту, якщо постраждали водії-спортсмени, судді чи інший персонал, що обслуговує спортивні заходи, або глядачі;

г) внаслідок стихійного лиха.

Обліком і аналізом ДТП тільки з матеріальними збитками без по- страждалих (за цими фактами кримінальні справи не порушуються і відповідно до державної статистичної звітності вони не включаються) займаються чергові частини органів внутрішніх справ і підрозділи дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції.

ДТП є досить різноманітними. Залежно від механізму події вони поділяються на такі:

1) зіткнення транспортних засобів один з одним (при зустрічному чи попутному рухові, бокові зіткнення);

2) наїзд транспортного засобу (на пішохода, нерухомий транспортний засіб, перешкоду, велосипедиста, гужовий транспорт);

3) перекидання транспортного засобу (що трапляється порівняно рідко — при повороті на великій швидкості чи наїзді при повороті правим боком на узбіччя)[14];

4) падіння пасажира з транспорту;

5) інші ДТП, що стають наслідком грубого порушення правил руху чи експлуатації транспортних засобів самими постраждалими (падіння транспорту в урвище, з мосту тощо).

Для формування методики розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху і планування за цією категорією кримінальних справ важливого значення набувають такі елементи криміналістичної характеристики, як дані про способи їх вчинення, обстановку ДТП, інформація про типові сліди, особу злочинця, а також особу потерпілого. Розглядаючи способи вчинення злочинів даного виду, слід зазначити, що ДТП належать до необережних злочинів, тобто вчиняються через злочинну самовпевненість або злочинну недбалість. Злочинні порушення правил безпеки дорожнього руху є наслідком вчинення різноманітних недозволених дій або невчинення дій з боку суб’єктів цього виду злочинів.

Як свідчить статистика, найчастіше ДТП виникають унаслідок порушень, яких припускається водій транспортного засобу, а саме: перевищення встановленої швидкості руху; недодержання правил обгону, повороту чи рядності; наїзд на смугу зустрічного руху; порушення правил проїзду перехресть; недодержання безпечної дистанції руху; перевезення пасажирів у непристосованому для цього транспорті; неправильне завантаження та укріплення вантажу на транспорті; недодержання сигналів світлофору; виїзд на свідомо технічно несправному транспорті; порушення правил руху на залізничних переїздах та ін.

Особливо небезпечним і водночас дуже поширеним порушенням є управління транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’ яніння, бо у водія при цьому значно уповільнюється реакція, слабшає увага, неадекватно сприймається та оцінюється дорожня обстановка.

ДТП можуть відбуватися внаслідок неправомірних дій пішоходів чи пасажирів, а саме: перехід проїжджої частини перед рухомим транспортом; рух уздовж проїжджої частини дороги; перехід проїжджої частини у непризначених для переходу місцях; недодержання дорожніх знаків і сигналів світлофору; ігри дітей і підлітків на проїжджій частині дороги; посадка і висадка пасажирів під час руху транспорту; їзда на підніжках; раптова поява на проїжджій частині пішоходів; проїзд на транспорті пасажирів у стані сп’ яніння та ін. Якщо при цьому водій не порушував правил дорожнього руху, кримінальна відповідальність для нього не настає.

Робітники автопідприємств, відповідальні за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів (диспетчери, механіки, завідувачи гаражей), можуть вчиняти протиправні дії (бездії), що також призводять до ДТП: випуск на лінію технічно несправного транспорту (із зіпсованою гальмівною системою, несправним рульовим механізмом чи двигуном тощо); неякісний ремонт транспортного засобу; порушення порядку технічного огляду транспорту; невжиття заходів щодо запобігання експлуатації технічно несправного транспорту; порушення правил контролю за виходом транспорту на лінію; допущення до керування транспортним засобом особи, яка не має або позбавлена прав водія, чи такої, яка перебуває у стані сп’яніння; грубе порушення режиму роботи водія.

ДТП можуть бути наслідком злочинних порушень правил, норм і стандартів особами, відповідальними за будівництво, ремонт або утримання доріг, вулиць, дорожніх споруд (невідповідність параметрів дороги стандартам, що забезпечують безпечний рух; несвоєчасний ремонт дорожнього полотна; відсутність належного контролю за станом доріг, вулиць, мостів, залізничних переїздів; неякісний ремонт доріг і дорожніх споруд; порушення правил проведення ремонтних робіт (відсутність огорожі, попереджувальних знаків); недостатня освітленість вулиць тощо).

Іноді ДТП можуть статися внаслідок випадкового збігу обставин, що не могли бути передбачені учасниками руху (несправність транспорту, що виникла зненацька, розрив камери та ін.).

Важливе криміналістичне значення мають дані, що характеризують обстановку злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху (місце, час та інші обставини). Дорожня обстановка являє собою складну сукупність умов, при яких відбувається рух на певній ділянці дороги чи вулиці, і характеризується як статичними, так і динамічними елементами.

До статичних елементів дорожньої обстановки належать планування доріг і вулиць, їх технічні характеристики (профіль, ширина проїжджої частини, тип і стан дорожнього покриття), наявність засобів автоматичного та іншого регулювання дорожнього руху (огорожі, розмітки, дорожні знаки, зупинки міського транспорту), освітлення проїжджої частини у темний час доби, будови, споруди і зелені насадження, розміщені поруч з дорогою, тощо.

Значний вплив на виникнення і розвиток ДТП справляють динамічні елементи дорожньої обстановки: інтенсивність і швидкість руху машин та пішоходів, переміщення інших об’єктів по дорожньому полотну, поведінка пішоходів і водіїв транспорту, зміна сигналів регулювання руху, маневри руху автомашин, оглядовість, видимість та ін. Усі ці чинники мають враховуватися водієм при керуванні транспортним засобом.

Час (року, доби) також може бути передумовою формування аварійної дорожньої обстановки. Так, досить часто злочинні порушення правил безпеки дорожнього руху відбуваються в години «пік» (коли рух найбільш інтенсивний), при несприятливих погодних умовах (ожеледь, дощ, туман), у темний час доби.

ДТП є складною і динамічною системою взаємодії різноманітних об’єктів, таких як транспортні засоби, дорога, предмети дорожньої обстановки, водій, пішохід, унаслідок чого утворюються численні сліди,

типові для даного виду злочинів. Це можуть бути сліди гальмування коліс, крові, волочіння потерпілого, його речі, відбитки бампера або протектора на одязі потерпілого, ушкодження і травми, одержані водієм, пасажирами, пішоходами, частки фарби, скалки фар, лобового скла та бокових дзеркал, плями мастила, палива, антифризу, відламані деталі транспортних засобів, частини вантажу, що перевозиться, сліди пошкоджень на самих транспортних засобах, а також зміни, що виникли внаслідок їх неякісного ремонту, пошкодження наземних споруд, волокна тканини, волосся, сліди рук тощо.

Аналіз і дослідження цих слідів сприяють установленню інших елементів криміналістичної характеристики злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.

Дані про особу злочинця також мають важливе значення для визначення багатьох обставин ДТП. При вивченні особи водія встановлюються його вік, фахова підготовка, наявність чи відсутність практичних навичок, стаж роботи, стан здоров’я, наявність фізичних вад або захворювань, тривалість і характер роботи до моменту події. Зокрема, велика кількість ДТП вчиняються особами зі стажем водіння до п’яти років, оскільки вони ще не мають достатніх навичок керування транспортом і водночас виявляють зайву самовпевненість.

Іноді дії порушників правил безпеки дорожнього руху детермінуються особливостями їх фізичного і психологічного стану. Тому виникає необхідність дослідити поведінку водія на роботі і в побуті, з’ясувати, чи не порушував він раніше правил дорожнього руху, його стосунки з потерпілим. Значна кількість ДТП відбуваються через вину водіїв, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’ яніння.

У зв’язку з тим, що дії потерпілого є важливим елементом механізму ДТП, а деякі з них порушують правила дорожнього руху, необхідно враховувати стан здоров’ я потерпілого, вік, фізичні та психічні характеристики, наявність захворювань зору, слуху, з’ ясувати, чи не перебував він у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

<< | >>
Источник: В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель.. Криміналістика. 2010

Еще по теме § 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху:

  1. §1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
  2. Тема 27. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
  3. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
  4. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
  5. §1. Криміналістична характеристика підпалів та злочинних порушень правил протипожежної безпеки
  6. Розслідування підпалів та злочинних порушень правил протипожежної безпеки
  7. § 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
  8. Статья 12.29. Нарушение Правил дорожного движения пешеходом или иным лицом, участвующим в процессе дорожного движения Комментарий к статье 12.29
  9. Статья 12.30. Нарушение Правил дорожного движения пешеходом или иным участником дорожного движения, повлекшее создание помех в движении транспортных средств либо причинение легкого или средней тяжести вреда здоровью потерпевшего Комментарий к статье 12.30
  10. Статья 12.24. Нарушение Правил дорожного движения или правил эксплуатации транспортного средства, повлекшее причинение легкого или средней тяжести вреда здоровью потерпевшего Комментарий к статье 12.24
  11. б. Участие в пропаганде правил дорожного движения.
  12. Нарушение правил дорожного движения и эксплуатации транспортных средств (ст. 264 УК РФ)
  13. § 3. Криміналістична характеристика злочинів
  14. § 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж
  15. § 1. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля
  16. § 1. Криміналістична характеристика вбивств