<<
>>

§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи

Судово-почеркознавча експертиза — судова експертиза, основним завданням якої є ідентифікація виконавця рукопису тексту, цифрових записів або підпису. Така експертиза вирішує також деякі неідентифіка- ційні завдання, а саме: встановлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або у незвичайному стані виконавця, умисно зміненим почерком із підробленням (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної вікової групи.

Типові питання, що вирішуються експертизою, такі: чи виконано рукопис певною особою; чи виконані кілька рукописів однією особою; чи виконано рукопис умисне зміненим почерком; чи виконано рукопис у незвичних умовах; чи перебувала особа, яка виконала рукопис, у незвичайному стані; чи володіє особа, яка виконала рукопис, навичками письма спеціальними шрифтами; особою якої статі виконано рукопис; до якої вікової групи належить виконавець рукопису.

Методика судово-почеркознавчої експертизи передбачає чотири стадії дослідження:

1) попереднє ознайомлення з матеріалами (вивчення матеріалів кримінальної справи, ознайомлення з документами — речовими доказами і зразками, з питаннями, які поставлені перед експертом, та ін.);

2) роздільне дослідження (здійснюється роздільне вивчення документа — речового доказу та зразків для порівняльного дослідження; провадиться виявлення загальних і окремих ознак письма та почерку); 106

3) порівняльне дослідження (виявлені ознаки зіставляються; результати порівняння заносяться до спеціальних таблиць — розробок);

4) оцінка наслідків і формулювання висновків (оцінюється індивідуальна сукупність виявлених ознак; експерт робить висновок про наявність або відсутність індивідуальної тотожності).

Існують певні особливості дослідження почерку, який зазнав умисних змін.

Найбільш поширеними видами умисного змінення почерку є скорописне маскування (умисна зміна зовнішнього вигляду почерку); наслідування друкованого почерку (той, хто пише, обирає для себе новий вид письма, яким він зазвичай не користується); зміна особою пишучої руки (виконання письма лівою рукою); імітація чужого почерку (наслідування почерку іншої особи); наслідування шкільних прописів; наслідування недостатньо виробленого почерку. Так, ознаками зміни особою пишучої руки є розлад координації рухів, нестійкий нахил, нерівномірність розташування літер щодо горизонтального рядка, ознаки «дзеркальності» окремих елементів, розмір і розставляння літер, злами овальних та вертикальних штрихів тощо.

Під час дослідження експерт має виявити ознаки, що виникли внаслідок умисного спотворення почерку. Встановлюються стійкі ознаки та їх достатність для ідентифікації особи, яка писала.

Особливості дослідження підписів. Підпис — це особливий вид рукопису, який відображає прізвище особи або умовні письмові знаки і має посвідчувальне значення. Підпис виконується власноручно. Його особливістю є малий обсяг графічного матеріалу та графічні ознаки.

До графічних ознак підпису належать:

1) розчерк (напрямок завершального штриха);

2) співвідношення рядків основи письма та верхніх закінчень штрихів;

3) гладіолаж (зменшення розміру штрихів до кінця підпису);

4) положення підпису щодо тексту документа (топографічна ознака). Підписи можуть мати різну транскрипцію — літерну, безлітерну, змішану.

Методика дослідження підписів базується на загальних почеркознавчих положеннях (охоплює чотири основні стадії), але має певну специфіку. Дослідження підпису слід розпочинати з таких ознак, як транскрипція, загальний вигляд, ступінь виробленості. При дослідженні підпису, виконаного з наслідуванням або спотворенням, виявляються ознаки, які є відмінними чи збігаються.

<< | >>
Источник: В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель.. Криміналістика. 2010

Еще по теме § 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи:

  1. §4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
  2. ^ш § 3. Підготовка матеріалів для судово- почеркознавчої експертизи
  3. §3. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи
  4. § 2. Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
  5. §1. Поняття, значення і види судових експертиз
  6. §5. Судово-балістична експертиза
  7. § 5. Можливості судово-балістичної експертизи
  8. §2. Підготовка до призначення та проведення судових експертиз
  9. § 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
  10. / Ю.О. Кривченко, Л.Г. Бордюгов, В.В. Сабадаш, А.С. Бєліков, О.М. Моісєєв, Д.І. Фокін, Н.А. Решетнікова, Р.М. Шостак, С.В. Прусакова, І.М. Марченко, Є.Ю. Білогурова.. Методика судової інженерно-технічної експертизи безпеки життєдіяльності.2013, 2013
  11. Призначення та проведення судових експертиз
  12. Призначення та проведення судових експертиз
  13. Авдєєва Г.К.. Судова експертиза контрафактної аудіовізуальної продукції: Монографія, 2006
  14. §2. Структура методики розслідування злочинів. Загальні положення і наукові основи методики
  15. 1. Понятие и содержание криминалистической методики. Современные представления о структуре частной методики расследования
  16. Статья 491. Иммунитет иностранного государства по спорам, связанным с эксплуатацией морских судов и судов внутреннего плавания
  17. § 1. Поняття судової експертизи, її види та значення