<<
>>

§5. Особливості авторознавчого дослідження

Дослідження, що здійснюється криміналістами з метою встановлення автора тексту документа, відноситься до компетенції криміналістичної авторознавчої експертизи. Даний вид криміналістичної експертизи сформулювався на основі криміналістичного дослідження почерку з використанням даних спеціальних наук, що вивчають закономірності письмової мови.

Під час вирішення питання стосовно виконавця тексту ознаки письмової мови мають лише допоміжне значення. В авто- рознавчому дослідженні вони є основними і слугують підставою для висновку щодо особистості автора, що виготовив документ. Це особливо важливо, коли виконавець та автор - різні особи.

Наукову основу криміналістичної авторознавчої експертизи становить система знань щодо умов і закономірностей мовної поведінки людини, що обумовлюють індивідуальність, динамічну стійкість, варіаційність його письмової мови, а також щодо методів її дослідження, з метою розслідування злочинів. Криміналістичне авторознавство синтезує дані галузевих наук: лінгвистики, психології, соціолінгвістики і психолінгвістики - теорії комунікації і дані криміналістики (теорію ідентифікації, криміналістичного почеркознавства), транформуючи їх відповідно до завдань авторознавчої експертизи.

У найбільш загальному вигляді ці завдання полягають:

♦ у встановленні конкретного автора одного чи декількох анонімних документів;

♦ у встановленні групової належності автора, його освітнього рівня, професії, наявності навиків певного стилю письмової мови, соціально-демографічного портрета тощо.

Об’єктами криміналістичної авторознавчої експертизи є тексти різних документів, причому не лише рукописних, а й машинописних, а також одержаних за допомогою множних поліграфічних засобів. Текст документа представляє собою складне структурне утворення, елементи якого пов’язані певними закономірними взаємодіями.

Мінімальний обсяг тексту для ідентифікаційного дослідження повинен становити 500 слів.

Для авторознавчого дослідження необхідні зразки письмової мови осіб, що перевіряються, які, як і в почеркознавчій експертизі, можуть бути вільними, експериментальними та умовно вільними.

Вільні зразки письмової мови повинні бути виконані у тому самому функціональному стилі і в тій самій письмовій формі, що і досліджуваний текст (побутовим, діловим, публіцистичним, науковим). Побутовий стиль відображається зазвичай у приватних листах, записках; діловий - у доповідних, пояснювальних записках, рапортах, протоколах тощо; публіцистичний - у доповідях на суспільно-політичну тематику, статтях такого самого змісту; науковий - у статтях, текстах доповідей, рецензіях тощо.

Експериментальні зразки пиьмової мови - це тексти, одержані від осіб, що перевіряються, в присутності слідчого чи судді спеціально для авторознавчої експертизи.

Вільні зразки повинні надаватися не менш, як на 25 аркушах. Умовновільні зразки надаються як доповнення до вільних, особливо якщо останні не вдалося зібрати в достатньому обсязі.

Експериментальні зразки повинні бути виконані мовою документа, що досліджується. Загальний обсяг експериментальних зразків повинен становити 25-30 сторінок тексту.

Методами авторознавчої експертизи є:

♦ лінгвістичні, пов’язані з установленням мовних елементів і структур;

♦ психолінгвістичні, що дозволяють аналізувати мовні структури з точки зору особливостей психічних процесів, що впливають на мовну поведінку особи;

♦ соціолінгвістичні, що вказують на зв’язок мови з різними соціальними факторами;

♦ логіко-психологічні, спрямовані на аналіз логічних елементів і структур тексту, що визначають властивості та особливості мовних й інтелектуальних навиків автора;

♦ математичні кількісні методи виділення ступенів розвитку мовних навиків, методи статистичного аналізу загальних та окремих мовних навиків письмової мови, у тому числі на базі електронно-обчислювальної техніки.

Авторознавче експертне дослідження складається з чотирьох стадій: попереднє дослідження; роздільне дослідження; порівняльне дослідження; оцінка результатів та формулювання висновків.

Контрольні запитання

1. Що таке письмова мова?

2. Що таке почерк?

3. Які ознаки почерку?

4. У чому полягає суть підготовки матеріалів для судово- почеркознавчої експертизи?

5. Назвіть та охарактеризуйте стадії методики судово-почеркознавчої експертизи.

6. Що відноситься до графічних ознак підпису?

7. У чому полягає суть авторознавчого дослідження?

8. Охарактеризуйте методи авторознавчого дослідження.

Теми рефератів і курсових робіт

1. Судове почеркознавство і його роль у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів.

2. Підготовка та проведення судово-почеркознавчої експертизи.

3. Авторознавча експертиза: поняття, завдання, можливості.

Література

1. Криминалистика. Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева и Н.А. Селиванова.- М., 1984. - С. 203-216.

2. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. - К., 2001. - С. 141-152.

3. Салтевський МВ. Криміналістика. Навчально-довідковий посібник. - К., 1996. - С.65-70.

<< | >>
Источник: Шеремет А.П.. Криміналістика. 2009

Еще по теме §5. Особливості авторознавчого дослідження:

  1. § 5. Особливості авторознавчого дослідження
  2. 10.1. Методи дослідження особистості
  3. І § 4. Методологія дослідження теорії держави і права
  4. §7. Дослідження матеріалів документів
  5. §3. Судово-акустичне дослідження матеріалів звукозапису
  6. § 8. Дослідження матеріальної частини документів
  7. Тема 9. Теоретичні проблеми ноосферних досліджень
  8. Характеристика методик дослідження
  9. 2.2. Конкретні методи психолого - юридичних досліджень
  10. Криміналістичне дослідження письма
  11. Криміналістичне дослідження письма
  12. §3. Дослідження і використання запахових слідів у практиці розслідування злочинів
  13. § 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
  14. Техніко-криміналістичне дослідження документів
  15. §6. Дослідження відбитків печаток і штампів
  16. Техніко-криміналістичне дослідження документів