<<
>>

§ 5. Особливості авторознавчого дослідження

Новим напрямом розвитку криміналістичної техніки є судове авто- рознавство, яке базується на наукових засадах щодо встановлення автора тексту за допомогою даних лінгвістики (фразеології, граматики та ін.).

Такі дослідження проводяться на підставі призначення авто- рознавчої експертизи.

Авторознавча експертиза — це різновид криміналістичної експертизи, під час якої досліджується текст документів (рукописних, друкарських, поліграфічних та ін.) для встановлення його автора. При цьому вирішуються питання ідентифікаційного та діагностичного характеру. Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту. Даною експертизою можуть також встановлюватися (найчастіше в імовірній формі) деякі соціально-біографічні дані автора тексту (його рідна мова, рівень освіти, володіння науковим, діловим або іншим функціональним стилем мови).

Типовими питаннями, що вирішує авторознавча експертиза, є такі: чи є певна особа автором даного тексту; чи є певна особа автором декількох різних текстів; чи є у тексті соціально-біографічні дані автора і які саме.

Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою експертизою, можливе, як правило, лише за наявності відносно великого тексту (не менш ніж 500 слів).

Методами авторознавчого дослідження є: 1) лінгвістичні; 2) психолінгвістичні; 3) соціолінгвістичні; 4) логіко-психологічні; 5) математичні та ін. Об’єктами дослідження виступають письмова мова та мовні навички (загальні — лексикофразеологічні, синтаксичні, стилістичні, орфографічні, пунктуаційні, а також окремі — використання певних мовних засобів, мовні помилки тощо).

При підготовленні матеріалів для проведення авторознавчої експертизи слідчий (суддя) повинен зібрати вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки. Вільні зразки мають відповідати досліджуваному тексту за мовою, а також, по можливості, за часом виконання, характером документа, іншими суттєвими обставинами, які могли вплинути на формування ознак письмової мови. Вільні зразки повинні надаватися не менш ніж як на 25 аркушах.

Умовно-вільні зразки надаються як доповнення до вільних, особливо якщо останні не вдалося зібрати в достатньому обсязі. Експериментальні зразки мають бути виконані мовою документа, що досліджується. Спочатку особі, яка ідентифікується, пропонують написати текст на вільно обрану нею тему, але аналогічну досліджуваному за своїм функціональним призначенням (скарга, особистий чи службовий лист тощо). Після цього відбираються зразки, аналогічні досліджуваному не тільки за своїм функціональним призначенням, а й за темою. Мінімальний обсяг кожного зразка — 500 слів. Якщо текст зразка виявився меншим, ніж мінімальний, слід відібрати зразки на інші вільні теми. Бажаний загальний обсяг експериментальних зразків — 25-30 сторінок тексту. До постанови (ухвали) про призначення експертизи бажано додавати соціально-біографічну характеристику гаданого автора.

Методика експертного авторознавчого дослідження складається з чотирьох стадій: попереднє дослідження; роздільне дослідження; порівняльне дослідження; оцінка результатів і складання висновків.

і Запитання для самоконтролю

1. Що таке криміналістичне дослідження письма (судове почеркознавство)?

2. Що являє собою почерк?

3. Які існують ознаки письмової мови?

4. Які існують ознаки почерку?

5. Які елементи охоплює підготовка матеріалів для судово- почеркознавчої експертизи?

6. Які вимоги ставляться до вільних та експертименталь- них зразків почерку?

7. Які питання вирішує судово-почеркознавча експертиза?

8. З яких стадій складається методика судово-почеркознавчої експертизи?

9. Які особливості існують при дослідженні підписів?

10. Що таке судове авторознавство?

11. Що є об’єктом дослідження авторознавчої експертизи?

12. Які існують методи авторознавчого дослідження?

<< | >>
Источник: В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель.. Криміналістика. 2010

Еще по теме § 5. Особливості авторознавчого дослідження:

  1. §5. Особливості авторознавчого дослідження
  2. 10.1. Методи дослідження особистості
  3. І § 4. Методологія дослідження теорії держави і права
  4. §7. Дослідження матеріалів документів
  5. §3. Судово-акустичне дослідження матеріалів звукозапису
  6. § 8. Дослідження матеріальної частини документів
  7. Тема 9. Теоретичні проблеми ноосферних досліджень
  8. Характеристика методик дослідження
  9. 2.2. Конкретні методи психолого - юридичних досліджень
  10. Криміналістичне дослідження письма
  11. Криміналістичне дослідження письма
  12. §3. Дослідження і використання запахових слідів у практиці розслідування злочинів
  13. § 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
  14. Техніко-криміналістичне дослідження документів
  15. §6. Дослідження відбитків печаток і штампів
  16. Техніко-криміналістичне дослідження документів
  17. 8.2. Дослідження періодів та задач розвитку періоду ранньої дорослості
  18. 6.2. Соціально-психологічна характеристика рецидивістів, та особливості їх виправлення