<<
>>

§3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Огляд місця події є одним із важливих способів збирання доказів за справами про дорожньо-транспортні події. Під час огляду місця події слідчий повинен зосередити увагу на виявлення даних, необхідних для установлення точного місця і меж пригоди, характеру і механізму розвитку події та ролі кожного із її учасників, а також на виявлення слідів транспортного засобу, якщо його не виявилось на місці пригоди.

Огляд ділянки дороги, де виникла ДТП, проведений своєчасно, ретельно і кваліфіковано, ще на початку розслідування дозволяє установити:

1) точні координати місця події і її межі;

2) час події;

3) обстановку на місці події;

4) сліди, за якими можна робити висновок про швидкість руху транспорту і темп руху пішохода;

5) характерні ознаки відсутнього транспортного засобу, а іноді й ознаки його технічної несправності;

6) стан дорожнього покриття, наявність дорожньої розмітки, розміщення дорожніх знаків, світлофорів та інші дані, що відносяться до ДТП.

Огляд ділянки місцевості чи дороги, що знаходяться біля місця ДТП, провадиться, як правило, у тих випадках, коли є підстави думати, що на ній можуть бути виявлені додаткові сліди, що відносяться до події.

Огляд транспортного засобу дозволяє установити: тип і вид транспортного засобу та його відмінні ознаки; належність транспортного засобу підприємствам, організаціям чи установам; його зовнішній стан, а також наявність і характер вантажу; ознаки участі транспорту в ДТП; стан елементів керування на момент огляду; сліди пальців рук (на рульовому колесі, ричагу переключення швидкостей тощо), придатні для ідентифікації водія, що керував транспортним засобом в момент ДТП.

Огляд трупа на місці події дозволяє одержати дані для вирішення питань: про механізм пригоди і її наслідки, про розташування трупа, взаєморозташування його відносно інших елементів місця події; про наявність, характер, розташування ушкоджень на тілі та одязі трупа.

Затримання та освідування водія. Водії затримуються у випадках грубого порушення правил руху та експлуатації транспорту, наприклад, під час керування транспортом у нетверезому стані, намагання знищити сліди злочину чи схилити очевидців дати неправдиві показання.

Затриманих освідують для установлення їх стану, оскільки оп’яніння, стомленість, захворювання сприяють виникненню пригоди, а іноді і є її причиною. Це необхідно не лише для оцінки поведінки водіїв, а й для індивідуалізації покарання.

Допит водія. Допитуючи водія, слідчий повинен встановити його версію щодо обставин події, що розслідується, а також чи був справний керований ним транспортний засіб. Важливою обставиною, яка підлягає перевірці, є питання про швидкість руху, розміщення транспортних засобів на проїзній частині дороги, які заходи вживались водієм для недопущення події, коли, в який момент водій виявив перепону, які на даний час були метеорологічні умови, яким був стан дорожнього покриття, в зоні дії яких знаків дорожнього руху їхав водій, який сигнал був на світлофорі, які заходи були вжиті для надання допомоги потерпілим, які дії він вчинив на місці безпосередньо після пригоди, хто крім нього знаходився в транспортному засобі.

Допит потерпілих з урахуванням їх фізичного і психічного стану бажано проводити невідкладно, оскільки окремі деталі події можуть зникнути із пам’яті чи трансформуватися під впливом зацікавлених осіб (водія, родичів). Разом з тим необхідно врахувати, що іноді потерпілі умисно перекручують деякі дані про подію. Бувають випадки, коли потерпілий добросовісно помиляється і дає показання, що не відповідають дійсності.

Допит свідків. ДТП частіше виникає на очах у навколишніх. Ними можуть бути пасажири і водії транспортних засобів, що не брали участі в події, пішоходи, працівники міліції, співробітники медичних закладів. Із числа свідків важливо виділити свідків-очевидців, що безпосередньо спостерігали за розвитком події. Слідчий повинен розуміти, що свідки-очевидці не підготовлені до сприйняття події, воно для них є несподіваним.

Тому свідок-очевидець рідко може відтворити всю картину пригоди, частіше він може відтворити лише окремі моменти. В даному випадку важливо виявити всіх свідків-очевидців, сума їх показань дозволить найбільш повно відтворити картину розвитку ДТП і ролі її учасників.

У разі смерті потерпілого під час транспортування або у лікарні як свідки допитуються медичні працівники, які можуть повідомити, що їм говорив постраждалий про обставини події. Інформація, що має відношення до злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху, може бути одержана у ході допиту працівників транспортних підприємств, яким належить транспорт, родичів потерпілого та інших осіб.

Розшук транспортного засобу і водія здійснюється на підставі даних, одержаних під час огляду місця події, допитаних потерпілих та очевидців. Якщо, наприклад, на місці події є сліди транспорту, а пригода сталася недавно, організується переслідування за «гарячими слідами». Виходячи з обстановки події, проводяться й інші оперативно-розшукові заходи, зокрема: повідомляється про ознаки транспорту і водія, що скрився, підрозділам ДАІ та іншим підрозділам органів внутрішніх справ, здійснюється перевірка транспорту в автогосподарствах. У разі відсутності очевидців пригоди для їх установлення проводиться опитування мешканців, що проживають біля місця події, водіїв і пасажирів маршрутного транспорту загального користування та інших осіб, що могли перебувати близько біля місця події.

Необхідність в розшуку водія виникає у двох випадках: коли водій скрився, залишивши автомобіль на місці події; у разі відсутності на місці події водія і транспорту. В першому випадку, за даними ДАІ, встановлюється власник транспорту, що дозволить виявити водія.

У разі відсутності транспорту і водія на місці пригоди необхідно негайно доручити оперативним співробітникам органів внутрішніх справ розпочати їх розшук, оглянути шлях до і після події, оскільки там нерідко знаходять важливі дані щодо транспорту, який зник.

Транспорт в автогосподарствах може перевірятися весь або вибірково.

Для вияснення маршрутів перевіряються дорожні листи. Виявлені транспортні засоби, маршрут яких пересікав місце події, уважно оглядаються з урахуванням того, що водій міг усунути одержані пошкодження. У разі необхідності перевіряються також автомобілі, що належать громадянам.

Пред’явлення для упізнання. Найчастіше виникає необхідність у пред’явленні для упізнання виявлених на місці події трупів, а також предметів, що належать водіям чи пасажирам (головні убори, сумки тощо). Упізнання водіїв можливе лише в тих випадках, коли особи, що впізнають, бачили їх під час руху транспорту з невеликою швидкістю або під час надання допомоги водіями потерпілим. Водіїв пред’являють з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства в тому одязі, в якому вони були за кермом у день події.

Транспортні засоби пред’являються для упізнання у тих випадках, коли потерпілі чи свідки називають конкретні індивідуальні ознаки, за якими можуть їх впізнати.

Упізнання необхідно проводити в обстановці, що відповідає умовам сприймання об’єктів під час події. Пред’явлення для упізнання транспорту вимагає від слідчого попередньої підготовки: детального вияснення у свідка чи потерпілого умов спостереження за транспортом, відбору відповідних транспортних засобів, чіткої організації упізнання і створення безпечних умов його проведення.

Провадження виїмки. За справами про дорожньо-транспортні пригоди провадиться виїмка одягу потерпілих, окремих деталей і механізмів транспорту, документів, що дають право на керування транспортом або характеризують його технічний стан тощо. Підстави для виїмки можуть бути одержані під час огляду місця події, транспорту і на допитах.

У разі наїзду на пішоходів, велосипедистів, випадінні пасажирів із транспорту необхідна виїмка одягу і взуття потерпілих, що перебувають у лікарні або в родичів.

Відтворення обстановки та обставин дорожньо-транспортної події проводиться з метою визначення можливості:

♦ спостереження і сприйняття будь-якого факта чи явища (для водія - можливість спостерігати з кабіни обстановку на дорозі; для пішохода - бачити або чути шум автомобіля; для очевидця - бачити наїзд тощо);

♦ вчинення певної дії (гальмування автомобіля для недопущення зіткнення);

♦ можливості будь-якого явища (вихід з ладу гальмівної системи; засліплення водія світлом фар зустрічного транспорту тощо);

♦ встановлення окремих обставин механізму події (утворення деяких слідів у момент зіткнення транспортних засобів тощо).

Під час провадження відтворення обстановки та обставин події необхідно дотримуватись техніки безпеки і Правил дорожнього руху.

Призначення судово-медичної експертизи. Під час розслідування ДТП метою даної експертизи є:

♦ вияснення характеру і ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілих, давності їх спричинення, часу і причин настання смерті;

♦ встановлення механізму утворення ушкоджень;

♦ з’ясування положення потерпілого в момент пригоди;

♦ вивчення стану і фізичних вад (водія і потерпілого), що впливали на виникнення пригоди, тощо.

Разом з постановою про призначення експертизи і речовими доказами, що підлягають дослідженню, експерту надсилаються протокол огляду ДТП, протоколи огляду транспорту, допиту водія, очевидців, потерпілого, історія хвороби потерпілого.

Призначення судово-автотехнічної експертизи. До компетенції даного виду експертизи відноситься дослідження:

♦ технічного стану транспортних засобів (причина і час виникнення технічних несправностей, можливості їх виявлення до настання пригоди тощо);

♦ механізму дорожньо-транспортної події або її окремих елементів (швидкість і напрям руху, довжина гальмівного шляху транспорту тощо);

♦ дій учасників ДТП (технічна можливість у водія в певний момент попередити пригоду тощо);

♦ обстановки на місці ДТП (умови бачення дороги з кабіни транспорту тощо);

♦ технічних можливостей недопущення пригоди за вихідними даними слідчого, одержаними експертом.

Об’єктами дослідження експерта-автотехніка є автотранспорт, міський електротранспорт, інші механізми, що брали участь у дорожньо-транспортній події, їх агрегати, деталі та сліди на них; місце дорожньо-транспортної події; матеріали справи і речові докази.

Разом з постановою про призначення автотехнічної експертизи направляються протоколи огляду місця події і транспортних засобів, протоколи допиту водіїв та очевидців, відтворення обстановки та обставин події, інші матеріали.

Призначення трасологічної експертизи.

Дана експертиза відноситься до криміналістичних. За її допомогою за слідами встановлюються об’єкти, відображенням яких вони є, а також розташування транспорту на дорозі перед пригодою і в момент скоєння ДТП, напрям руху, механізм слідоутворення тощо.

Об’єктами дослідження є різні предмети зі слідами транспорту: сліди протекторів шин чи зліпки і масштабні фотознімки, окремі деталі транспорту, сліди на транспорті, осколки скла тощо.

В залежності від обставин справи можуть призначатися й інші експертизи: судово-хімічна і біологічна, комплексна медично-кримінологічна і медично-автотехнічна тощо.

Контрольні запитання

1. Які дорожньо-транспортні пригоди є найбільш поширеними?

2. У чому сутність криміналістичної характеристики злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху?

3. Які типові причини й умови, що впливають на виникнення ДТП?

4. Які типові слідчі ситуації і версії виникають у справах про дорожньо-транспортні пригоди?

5. Які слідчі дії виконуються на початковому етапі розслідування ДТП?

6. Які особливості тактики огляду місця дорожньо-транспортної події?

7. Які особливості тактики допиту водія, потерпілих і свідків?

8. Які особливості тактики розшуку транспортного засобу і водія?

9. У чому полягає суть тактики провадження виїмки та пред’явлення для упізнання?

10. З якою метою проводиться відтворення обстановки й обставин дорожньо-транспортної події?

11. Які експертизи можуть призначатися під час розслідування ДТП?

Теми рефератів і курсових робіт

1. Роль і значення криміналістичної характеристики в ході розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.

2. Етапи розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.

3. Особливості тактики провадження окремих слідчих дій в ході розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.

Література

1. Кримінальний кодекс України. - К., 2001. - С. 182-192.

2. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. - М., 1997. - С. 639-652.

3. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / Под ред. В.К. Лисиченко. - К., 1988. - С. 326-356.

4. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. - К., 2001. - С. 606-636.

<< | >>
Источник: Шеремет А.П.. Криміналістика. 2009

Еще по теме §3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій:

  1. § 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  2. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  3. § 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  4. § 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  5. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  6. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  7. §3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  8. § 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  9. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  10. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  11. § 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  12. Тема 18. Особливості методики розслідування окремих різновидів вбивств
  13. 3.2. Особливості групової мотивації злочинних дій
  14. Спеціальні права учасників бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (далі - учасники бойових дій) у сфері охорони здоров’я
  15. РОЗДІЛ 3 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗЛОЧИННИХ ДІЙ
  16. Правове становище окремих груп населення. Особливості рабства
  17. Тема 6. Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів в окремих тактичних ситуаціях
  18. 9.7.1. Тактика после проведения ТЛТ
  19. Особенности судебного допроса в гражданском и арбитражном процессах и основы тактики его проведения