<<
>>

§3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Огляд місця події. Особливості огляду місця події даної категорії справ обумовлені необхідністю огляду великої кількості об’єктів, широтою земельних і водних ділянок забрудненої території, що підлягає огляду, незвичайними умовами, в яких у ряді випадків проводиться огляд (на воді, під землею, під водою), неспівпадінням місця виявлення шкідливих наслідків і місця викиду неочищених стічних вод (відходів промислового виробництва - під час забруднення повітря) внаслідок дії природних умов (течія реки, дощ, напрям і сила вітру), токсичністю відходів виробництва, що викликали захворювання людей, загибель риби, рослинності.

В деяких випадках забруднюючі речовини (особливо під час викидів в атмосферу відходів виробництва, газів, пари) розповсюджуються на десятки кілометрів. Об’єктом огляду в цих випадках повинна бути вся площа забруднення, де можуть бути виявлені безпосереднє джерело забруднення, сліди забруднення та інші речові докази.

Завданнями огляду є: вияснення і фіксація загальної обстановки та особливостей місця забруднення; виявлення, фіксація і вилучення слідів забруднення, тварин і риби, що загинули, зіпсованої сільскогосподарської продукції, документів, біологічних об’єктів; відшукання джерела забруднення, визначення ступеня забрудненості території (водної ділянки).

Об’єктами огляду можуть бути: водойми, ділянки річок, озер, ставків, каналів тощо; земельні ділянки, сільскогоспо- дарські поля, каналізаційні мережі, очисні споруди; спеціальні транспортні засоби (цистерни, контейнери тощо); плаваючі засоби (кораблі, нафтоналивні баржі); виробничі, допоміжні території підприємств, цехів, котелень; сільскогосподарська продукція; риба; тварини; територія, на якій проявились негативні наслідки викидів в атмосферу.

Успішному проведенню огляду сприяє застосування сучасних науково-технічних засобів (кінозйомка, відеозапис) і спеціальних приладів (газоаналізатори, батометри).

Огляд документів, як правило, є початковою слідчою дією. Він особливо ефективний у тих випадках, коли слідчий аналізує інформацію, що міститься не в одному, а в комплексі документів.

Документацію, що підлягає огляду, можна розділити на групи:

1) книги обліку рідких промислових відходів, документи про приймання цих відходів на смітник;

2) проектна документація, акти приймання та інші докуме- ти на очисні, фільтруючі споруди;

3) оперативні журнали чергових інженерів, хіміків, інших службових осіб теплових електростанцій, паротурбінних цехів, котелень тощо;

4) накази, інструкції і розпорядження щодо експлуатації енергетичних і каналізаційних об’єктів, в тому числі дозвіл на спуск стічних вод;

5) наряди, накладні, шляхові листки та інші документи на виконання робіт транспортними організаціями з питань перевезення відходів виробництва;

6) судові документи;

7) акти, довідки, наряди та інші доументи щодо несправності, ремонту і монтажу очисних і каналізаційних об’єктів;

8) журнали оперативного контролю, акти перевірки та інші аналогічні документи гідрохімічних лабораторій, басейно- вих інспекцій, санітарно-епідеміологічних станцій і лабораторій промислових підприємств;

9) інші документи постійного і разового характеру.

Огляд документів необхідно проводити всебічно, використовуючи органолептичні методи огляду і логічний аналіз тексту. В необхідних випадках для виявлення ознак підрблення належить використати методи попереднього техніко-криміна- лістичного дослідження документів.

Допит підозрюваних і обвинувачених. Перед початком допиту необхідно систематизувати докази стосовно кожного підозрюваного чи обвинуваченого. У випадках, коли обвинуваченому ставиться у вину систематичне забруднення вод чи неодноразові викиди шкідливих відходів промислового виробництва в атмосферу, необхідно передбачити послідовність пред’явлення доказів по кожному епізоду.

У ході допиту обвинуваченого необхідно вияснити: обставини, що призвели до порушення правил охорони навколишнього середовища; мотиви, за якими допущено забруднення вод чи атмосферного повітря; осіб, що приймали участь в порушеннях, крім обвинуваченого; форми контролю, в якому ступені він здійснювався.

Допит потерпілого у справах про злочинне забруднення підприємствами водних об’єктів й атмосферного повітря проводиться для з’ясування таких питань: як він опинився на місці події, що там робив; коли і при яких обставинах спостерігав процес забруднення; де і в якому місці знаходився в момент контакту з забрудненим середовищем (територією); в якій формі проявився контакт (виловлення риби, що загинула); на якій підставі вважає, що його хвороби є наслідком перебування в забрудненій зоні; в чому виражається шкода (захворювання); де і ким поставлено діагноз захворювання; хто про це знає; чи збирається пред’явити позов про відшкодування збитків; який ступінь утрати працездатності і коли вона настала.

Допит свідків. В залежності від змісту інформації, одержаної від свідків, їх можна поділити на декілька груп.

До першої групи відносяться службові особи органів охорони, інспекцій, санітарно-епідеміологічних станцій. Під час їх допиту з’ясовуються обставини виявлення злочинного забруднення, його наслідки і джерела забруднення. Найбільш детальні відомості з цих питань можна одержати від співробітників відповідних інспекцій, які під час виконання своїх службових обов’язків не лише фіксують шкоду, спричинену рибному господарству, а й обстежують усю забруднену ділянку. У свідка даної групи виясняється: що він робив у даному районі, коли відбулась подія, очевидцем якої він був; що, на його погляд, стало причиною забруднення; чи спостерігав він масову загибель риби, чи може вказати межу забруднення; що конкретно викидалось в атмосферне повітря; колір диму, наявність специфічного запаху, напрям вітру тощо.

До другої групи відносяться свідки, які можуть підтвердити сам факт викиду у водойму чи повітря шкідливих речовин, відходів промисловості і вказати джерело забруднення. Свідками цієї групи можуть бути робітники і службовці очисних споруд, працівники охорони тощо. У них необхідно вияснити обставини викиду неочищених стічних вод у водойми і промислових відходів в атмосферу.

Третю групу свідків складають особи, показання яких можуть містити відомості про причини виходу із ладу очисної споруди або її неправильної експлуатації, організації тимчасових смітників у неустановлених місцях. Ці свідки допитуються про обставини, що сприяли скоєнню забруднення. Проблема допиту полягає в тому, що серед них можуть опинитися безпосередні винуватці злочинного забруднення. Тому їх допит повинен бути ретельно підготовлений. Його успіх залежить від знання слідчим особливостей виробництва на даному підприємстві.

Експертиза. У ході розслідування злочинів, пов’язаних з забрудненням водойм і повітря, часто виникають питання, для вирішення яких необхідні спеціальні знання. Експертиза допомагає встановити місце, час і безпосередню причину забруднення, несправність очисної споруди, з’ясувати причини її виник- нення, визначити коло осіб, відповідальних за допущені порушення правил, виявити факти, що сприяли забрудненню тощо.

У справах про злочинні порушення правил охорони навколишнього середовища найчастіше призначаються наступні експертизи.

Судово-медична експертиза проводиться для встановлення причин смерті у випадках отруєння людей. Крім того, на її вирішення можуть бути поставлені питання: про наявність в крові окису вуглецю; чи загрожують здоров’ю людей викиди в атмосферу кіптяви, попелу, газів та інших речовин у певній концентрації; в якій кількості і як вони діють на організм людини тощо. Судово-медична експертиза (за участю спеціаліста-епідеміоло- га) може бути призначена з метою встановлення причини захворювання і вирішення питання про небезпеку для здоров’я людей викиду шкідливих речовин, виявлення обставин, що сприяли скоєнню злочину.

Судово-ветеринарна експертиза призначається під час загибелі тварин і риби, викликаної викидами в атмосферу шкідливих відходів виробництва чи викидів у водойму нео- чищених стічних вод. Об’єктами її дослідження можуть бути трупи різних видів тварин, забруднені пасовища, водопої, корми, вироби і продукти тваринного походження.

На вирішення експертів можуть бути поставлені питання: коли настала смерть тварини; яка причина захворювання, чи є причиною загибелі отруєння; якою речовиною воно викликано; яким шляхом отруйні речовини попали в організм тварини; чи є причиною загибелі чи захворювання тварин викид у водойму неочищених стічних вод, відходів виробництва; чи вплинув викид шкідливих речовин в атмосферу на продуктивність тварин тощо.

Гідрометеорологічна експертиза встановлює, чи могли конкретні відходи виробництва розсіятися на певну відстань від джерела забруднення в даній гідрометеорологічній ситуації; яка площа забруднення, напрям і відстань розсіювання забруднених речовин при певних гідрометеорологічних умовах тощо.

Судово-технологічна експертиза призначається для виявлення на діючому промисловому підприємстві порушень технологічного процесу, які можуть викликати забруднення повітря і водойм. На вирішення експертів можуть бути поставлені питання: чи відповідає проекту технологія очистки газових викидів або стічних вод на даному підприємстві; чи відповідає затвердженій документації хід технологічного процесу і його результати; які технологічні причини викидів в атмосферу нео- чищених відходів виробництва і стічних вод в концентраціях, що перевищують встановлені норми; яка якість сировини, використаної під час виготовлення випущеної продукції.

Судово-технічна експертиза призначається для встановлення причин виходу із ладу очисних споруд, з’ясування технічних недоліків у роботі каналізаційних мереж, установок для уловлювання шкідливих речовин, пасток, визначення кола осіб, відповідальних за допущене порушення установлених правил, і зв’язку цього порушення з конкретними забрудненнями.

Судово-хімічна експертиза за справами даної категорії призначається для дослідження слідів, що утворилися внаслідок зміни хімічних властивостей об’єктів, а для вирішення питання про біологічні причини настання шкідливих наслідків для тварин, рослин, а також для екологічної системи водойми проводиться судово-біологічна експертиза.

З метою вирішення питань про технічний стан виявлених джерел забруднення, якості монтажу технологічного обладнання, окремих установок та очисних споруд, для установлення правильності розрахунків використання води як у зоні водокористування, так і в місці випуску стічних вод проводиться

гідротехнічна експертиза.

Часто в ході розслідування вказаної категорії справ виникає необхідність у застосуванні спеціальних знань, що відносяться до декількох галузей знань. У таких випадках призначаються комплексні експертизи.

Контрольні запитання

1. Яке значення криміналістичної характеристики екологічних злочинів у розслідуванні злочинів даної категорії'?

2. З яких елементів складається криміналістична характеристика екологічних злочинів?

3. Які слідчі дії виконує слідчий на початковому етапі розслідування екологічних злочинів?

4. Які документи необхідно зібрати на початковому етапі розслідування екологічних злочинів?

5. Які обставини необхідно з’ясувати на початковому етапі розслідування екологічних злочинів?

6. Які ситуації і версії розробляються і перевіряються в ході розслідування екологічних злочинів?

7. У чому полягають особливості тактики огляду місця події в ході розслідування екологічних злочинів?

8. Які особливості тактики допиту підозрюваного, потерпілого і свідка в ході розслідування екологічних злочинів?

9. У чому суть і значення експертиз, що призначаються в ході розслідування екологічних злочинів?

Теми рефератів і курсових робіт

1. Поняття криміналістичної характеристики екологічних злочинів та її роль в розслідуванні даної категорії злочинів.

2. Етапи розслідування екологічних злочинів.

3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування екологічних злочинів.

<< | >>
Источник: Шеремет А.П.. Криміналістика. 2009

Еще по теме §3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій:

  1. § 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  2. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  3. § 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  4. § 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  5. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  6. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  7. § 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  8. §3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  9. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  10. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  11. § 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
  12. Тема 18. Особливості методики розслідування окремих різновидів вбивств
  13. 3.2. Особливості групової мотивації злочинних дій
  14. Спеціальні права учасників бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (далі - учасники бойових дій) у сфері охорони здоров’я
  15. РОЗДІЛ 3 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗЛОЧИННИХ ДІЙ
  16. Правове становище окремих груп населення. Особливості рабства
  17. Тема 6. Особливості забезпечення безпечної діяльності працівників правоохоронних органів в окремих тактичних ситуаціях
  18. 9.7.1. Тактика после проведения ТЛТ
  19. Особенности судебного допроса в гражданском и арбитражном процессах и основы тактики его проведения