<<
>>

§2. Підготовка до пред’явлення для упізнання

Існують загальні положення підготовки пред’явлення для упізнання, зокрема:

♦ визначення мети упізнання;

♦ планування упізнання;

♦ вибір місця та часу упізнання;

♦ запрошення учасників упізнання (поняті, особа, яку впізнають, той, що впізнає; особи та предмети, серед яких буде проводитись пізнання, помічник слідчого, спеціаліст, оперативні працівники);

♦ підготовка технічних засобів (зв’язок, транспорт, фіксація);

♦ попередній допит того, хто впізнає;

♦ виявлення його особистих властивостей;

♦ створення умов для проведення впізнання з дотриманням закону.

Одним із поширених видів упізнання є пред’явлення живих людей та предметів. Підготовка до такого упізнання включає, крім дотримання загальних умов, наступні окремі: підбір осіб (не менше трьох), серед яких повинна бути особа, яку впізнають; ці особи повинні бути однієї статі; схожі за віком; національно-етнічними ознаками; мати однакову статуру; бути одягненими у схожій одяг; мати схожу зачіску.

Підготовка до пред’явлення для упізнання живої людини включає, як правило, попередній допит особи, яка буде впізнавати, повідомлення їй мети наступної слідчої дії.

Попередній допит особи, що буде впізнавати, проводиться для того, щоб вияснити, при яких обставинах допитуваний спостерігав дану особу, які прикмети й особливості обличчя запам’ятав і чи може її впізнати. Цей допит є складовою частиною пред’явлення для упізнання. Основну увагу в ході допиту доцільно приділити одержанню даних, які дозволяють оживити в пам’яті допитуваного образ об’єкта, який спостерігався, зберегти його для наступного впізнання.

В ході допиту необхідно надавати значення установленню фізіологічних даних особи, що впізнає, для встановлення його здібностей щодо впізнання.

У разі виявлення обставин, що свідчать про можливості його психологічної неповноцінності необхідно проконсультуватися з відповідним спеціалістом з цього приводу і після цього вирішувати питання про можливість проведення впізнання.

Під час впізнання домашніх тварин на допиті виясняються: вид, порода, стать, приблизний вік, зріст, масть, вгодованість, кличка, особливі прикмети тощо. Якщо допитуваний може намалювати об’єкт, ознаки якого він запам’ятав, чи створити матеріальну модель, йому повинна бути надана така можливість.

Щодо підготовки до упізнання предметів і речей, то їх підбирають таким чином, щоб вони були однакового найменування, виду, марки, моделі, кольору та стану. Річ може бути така сама, але зношена, тому пред’являти її серед нових не можна.

Виникає особлива ситуація в ході пред’явлення для упізнання унікальних предметів, наприклад, творів мистецтва, антикварних речей, дорогоцінностей, які існують в одному примірнику. Практично в таких випадках неможливо забезпечувати підбір схожих об’єктів. Тому краще процесуального упізнання не проводити, а використати практичний прийом - впізнання об’єкта під час допиту. В такому випадку пред’являється сам об’єкт або його фотографічне зображення.

Вибір часу і місця пред’явлення для упізнання визначається слідчою ситуацією, що склалася. Що стосується строку проведення упізнання, то, за загальним правилом, чим меньше він відалений від події, тим краще. Однак якщо особа, що впізнає, схвильована подією, що відбулася, їй перш за все треба дати можливість заспокоїтися.

Коло осіб, запрошених для участі в пред’явленні для упізнання, повинно бути ретельно продумано. Поняті не повинні мати відношення до справи, небути знайомими з тим, кого впізнають, оскільки це може викликати сумніви в об’єктивності впізнання. Спеціаліст (психолог, педагог тощо) повинен володіти необхідними знаннями. Особи, що підлягають пред’явленню для упізнання спільно з особою, що перевіряється, повинні бути подібними один до одного.

Піготовка завершується створенням на місці пред’явлення для упізнання оптимальних умов сприйняття об’єкта. Обстановка повинна бути такою, щоб той, хто впізнає, зміг уважно оглянути всі пред’явлені йому об’єкти. Як правило, об’єкти пред’являються в місці провадження слідства чи в іншому служебному кабінеті з належним освітленням на момент впізнання.

<< | >>
Источник: Шеремет А.П.. Криміналістика. 2009

Еще по теме §2. Підготовка до пред’явлення для упізнання:

  1. Тема 15. Тактика пред'явлення для упізнання
  2. §1. Поняття, мета, об’єкти пред’явлення для упізнання
  3. §4. Фіксація результатів пред’явлення для упізнання
  4. §3. Іактичш прииоми проведення пред’явлення для упізнання
  5. Тактика пред’явлення для упізнання
  6. § 2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
  7. § 1. Поняття та об’єкти пред’явлення для впізнання
  8. § 4. Фіксація результатів пред’явлення для впізнання
  9. Пред’явлення для впізнання
  10. § 3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
  11. §3. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи
  12. ^ш § 3. Підготовка матеріалів для судово- почеркознавчої експертизи