<<
>>

§2. Початковий етап розслідування

Головними завданнями, вирішенням яких доводиться займатися слідчому на початковому етапі розслідування майже кожного убивства, є встановлення: місця вчинення злочину; чи насильницька смерть, чи вона настала від інших причин; безпосередньої причини смерті; якщо смерть насильницька, то спосіб її спричинення; знарядь; жертв; убивць; мотивів убивства, інших обставин.

Діяльність слідчого щодо встановлення обставин убивства, точного часу його скоєння, способу і мотивів, особи потерпілого і убивці на початковому етапі, як правило, пов’язана з перевіркою багатьох версій, виявленням і дослідженням різних за походженням слідів і речових доказів. Здійснення її вимагає дотримання ряду умов, що випливають із особливостей цих злочинів:

♦ своєчасний і кваліфікований огляд місця події і трупа;

♦ чітка організація взаємодії з працівниками карного розшуку щодо проведення невідкладних слідчих дій;

♦ уміле використання науково-технічних засобів і допомоги спеціалістів (криміналіст, судово-медичний експерт), а також судової експертизи;

♦ аналіз вихідних даних, побудова слідчих версій і всебічна їх перевірка;

♦ залучення громадськості для надання допомоги в провадженні пошукових дій і розшуку злочинця.

Приводами для порушення кримінальної справи можуть бути: а) виявлення трупа з ознаками насильницької смерті;

б) заява очевидців убивства, а також потерпілих із числа осіб, що залишилися живими; в) зникнення людини у разі наявності обставин, що вказують на можливість її убивства; г) явка з повинною; д) безпосереднє виявлення органами дізнання, слідчим, прокурором чи судом ознак злочину.

Визначення напрямів розслідування залежить від способу вчинення злочину: очевидний чи неочевидний (таємний); від характеру «слідової картини» - чи є труп на місці події чи його немає.

У першому випадку розслідування починається від трупа, а в другому - від зібраної інформації стосовно події. В деяких випадках розслідування може початися від потерпілого, який залишився живим.

Особливістю порушення кримінальних справ про убивства є те, що слідчий може приймати рішення та порушувати кримінальну справу за фактом, що містить ознаки злочину, або за заявою потерпілого.

Вирішення питання про порушення кримінальної справи у випадках виявлення трупа з явними ознаками насильницької смерті чи його частин, а також за заявами очевидців убивства не викликає особливих труднощів.

В інших випадках виявлення трупа питання про порушення кримінальної справи може бути вирішено лише після огляду місця виявлення та встановлення наявності ознак насильницької смерті.

Після порушення кримінальної справи і на початку її розслідування основним завданням слідчого є вивчення обставин події, виявлення і фіксація слідів та інших доказів, особливо тих, які швидко змінюються чи взагалі зникають.

Під час будь-якої ситуації, що складається на початку розслідування убивства, чітко сплановані початкові слідчі дії та

оперативно-розшукові заходи, проведені організаційно та якісно, є основою успішного його розкриття і викриття злочинця.

В залежності від вихідних даних, на підставі яких порушено кримінальну справу, на початковому етапі розслідування можуть виникати такі типові ситуації:

1) виявлено труп відомої чи невідомої людини з ознаками насильницької смерті;

2) виявлені частини розчленованого трупа, а інші відомості про подію відсутні;

3) є відомості про зникнення людини (про це поступила заява чи справа порушена за обставинами, встановленими органом дізнання чи слідчим тощо);

4) явка вбивці з повинною (негайно, через деякий час після убивства);

5) повідомлення про надходження в лікувальну устану живих потерпілих (під час замаху на убивство, самогубство тощо).

Під час виявлення трупа розслідування починається, як правило, з огляду місця події. Якщо особа людини, що загинула, невідома, то встановлюються дані про цю особу: детально вивчаються і фіксуються ознаки зовнішності трупа, одягу, особистих предметів, організується пред’явлення його для упізнання тощо.

Суттєве значення має допит свідків злочину чи тих, хто першими виявив труп. Вони можуть повідомити прикмети злочинця і відомості про обставини події тощо.

Після огляду трупа, в залежності від його результатів і обстановки на місці події, може бути проведено опитування з метою встановлення особи потерпілого. На підставі зібраних даних висуваються всі можливі версії про обставини події і причини убивства, особу потерпілого, організуються оператив- но-розшукові заходи. До основних слідчих дій на цьому етапі належать: призначення судово-медичної експертизи, допит свідків, вивчення виявлених слідів і речових доказів, збір відомостей про потерпілих у можливого злочинця.

У випадках виявлення частин розчленованого трупа розслідування також починається з огляду місця їх виявлення, допиту свідків, організації розшуку інших частин трупа, судово- медичного дослідження виявлених частин з метою одержання відомостей про особу потерпілого. Оперативно-розшукові заходи, які здійснюються паралельно із слідчими діями, спрямовані переважно на розшук усіх частин трупа, встановлення осіб, що пропали безвісті в даній місцевості, вияснення обставин події та підозрюваних осіб.

Розслідування у зв’язку з надходженням заяви про зникнення людини починається, як правило, з побудови слідчих версій, спрямованих на встановлення обставин і причин зникнення, визначення можливих місць її знаходження чи виявлення трупа. З цією метою здійснюються допити заявників та інших осіб, які знали особу, що зникла, її спосіб життя, коло знайомих, взаємовідносини з родичами, близькими і знайомими, можливі причини раптового зникнення і місця її перебування.

Крім того, провадиться огляд квартири і робочого місця особи, що зникла, відбираються їх фотознімки, які можуть бути використані для розшуку й ідентифікації, а також оглядаються листи, телеграми від її імені тощо.

Основними слідчими діями у випадках явки вбивці з повинною є його допит, освідування, особистий і квартирний обшук, огляд місця події і трупа.

Крім того, обов’язково призначається судово-медична експертиза трупа. В залежності від зібраних даних у процесі провадження цих слідчих дій висуваються слідчі версії і складається план подальшого розслідування.

Початок розслідування за справами, порушеними у зв’язку з замахом на вбивство, самогубство чи нанесення тілесних ушкоджень, має свої особливості, пов’язані з тим, що потерпілий залишився живим, але може перебувати в тяжкому стані. Тому початкові слідчі дії та їх послідовність у цих випадках визначаються з урахуванням стану здоров’я потерпілого. В одних випадках його стан є тяжким і допит виявляється неможливим, в інших - він може повідомити слідчому важливі дані про обставини і причини події, особу, знаряддя і спосіб нанесення йому ушкоджень. Під час будь-якої із цих ситуацій питання про можливості допиту потерпілого повинно бути погоджено з лікарем, що лікує. В складних випадках допит провадиться в присутності лікаря.

Залежно від результатів допиту потерпілого висуваються певні версії і провадяться слідчі дії для їх перевірки: огляд місця події, допит особи, на яку вказав потерпілий як на злочинця, допит свідків, затримання і допит підозрюваних.

Незалежно від ситуації, що склалася на початку розслідування обставин убивства, початкові слідчі дії й оперативно-розшу- кові заходи повинні бути сплановані так, щоб вони сприяли:

♦ установленню даних про механізм скоєння злочину і його причини;

♦ виявленню очевидців та інших можливих свідків;

♦ одержанню необхідних відомостей щодо потерпілого і убивці (його ознаках зовнішності, місця знаходження, спосіб життя тощо);

♦ можливості побудови слідчих версій, що випливають із установлених даних, і визначенню спрямування подальшого розслідування;

♦ можливості складання чіткого плану слідчих дій, розробленню і проведенню окремих тактичних операцій, що випливають із завдань розслідування.

На початковому етапі розслідування справ про убивства нерідко складаються складні ситуації, обумовлені, наприклад, відсутністю достатніх відомостей щодо потерпілого, убивці, слідів злочину тощо.

В таких випадках важливо на основі даних, одержаних під час огляду місця події, судово-медичного дослідження трупа і результатів інших слідчих дій, а також оперативно-розшукових заходів, висунути всі можливі слідчі версії про обставини убивства, а також про особу потерпілого, передбачувані місця його перебування до події, рід занять, коло знайомих тощо. Приблизно такі самі версії, що грунтуються на установлених про нього даних, повинні бути побудовані і стосовно убивці. Перевірку обох версій доцільно проводити паралельно, використовуючи допомогу громадськості, засобів масової інформації тощо.

Убивця іноді стає відомим на самому початку розслідування. Буває це у випадках, коли підозрюваний, наприклад, затри- маний на місці злочину, або на нього показали очевидці, а також під час явки з повинною. Убивця іноді стає відомим за документами й іншими особистими предметами, загубленими чи забутими на місці події. Під час провадження початкових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів завжди важливо звертати увагу на відомості щодо погроз з боку певної особи на адресу потерпілого чи його немотивованих поступки, які можуть вказувати на можливий зв’язок зі злочином (наприклад, звільнення з роботи і раптовий виїзд в іншу місцевість тощо).

<< | >>
Источник: Шеремет А.П.. Криміналістика. 2009

Еще по теме §2. Початковий етап розслідування:

  1. §2. Початковий етап розслідування
  2. §2. Початковий етап розслідування
  3. § 3. Початковий етап розслідування
  4. § 2. Початковий етап розслідування
  5. §2. Початковий етап розслідування
  6. § 3. Початковий етап розслідування
  7. § 3. Початковий етап розслідування
  8. § 2. Початковий етап розслідування
  9. § 3. Початковий етап розслідування
  10. § 2. Початковий етап розслідування
  11. § 3. Початковий етап розслідування
  12. § 3. Початковий етап розслідування