§1. Поняття, наукові засади, завдання і можливості судової одорології

У практиці розкриття злочинів з давніх часів використовується запах розшукуваного об’єкта, тому що всі предмети пахнуть, особливо біологічні об’єкти (люди, тварини, рослини).

Галузь науки криміналістики, яка досліджує природу і механізм утворення запахових слідів, засобів і методів їх виявлення, фіксації і використання, має назву одорологія.

У фізичному розумінні запаховий слід - це частки (молекули) будь-якої речовини, яка перебуває у газоподібному стані. Запаховий слід виникає внаслідок безперервного переходу тіла з твердого або рідкого стану в газоподібний. Відокремлені молекули, які знаходяться в оточуючому нас середовищі, змішуються з молекулами повітря і утворюють газоподібний слід. Якщо відокремлена молекула потрапляє у рідке середовище, то створюється запаховий слід у воді.

Запахові сліди в корені відрізняються від трасологічних, тому що вони не мають сталої зовнішньої форми, вони невидимі і не стандартні за своїми властивостями. До властивостей запахових слідів відносяться: летючість, розчинність, адсорбція, розбавлення, дифузія, розсіюваність, неперервність механізму утворення.

Летючість - здатність речовини випаровуватися, тобто переходити з твердого або рідкого стану в газоподібний. Випаровування відбувається за будь-якої температури. Під час її підвищення швидкість випаровування збільшується. Речовина, яка відкрито зберігається (духи, фенол), легко випаровується і наповнює простір своїм запахом. Тому летучі речовини зберігаються в герметрично закритих ємкостях.

Розчинність - здатність газоподібних речовин розчинятися у клітинах органа нюху людини чи тварини і викликати почуття запаху. Властивість розчинятися лежить в основі механізму утворення почуття до сприйняття запаху.

Адсорбція - здатність молекул газоподібних речовин поглинатися поверхневим шаром іншої речовини.

Дифузія - взаємне проникнення частинок однієї речовини в іншу. Наприклад, взуття набирається потожировими виділеннями людини, які просякають крізь товщину підошов, відділяються від неї під час ходи і адсорбуються на поверхні грунту, створюючи запаховий слід.

Розбавлення - це зміна концентрації газоподібної речовини у сліді, яка приводить до утворення нової властивості запаху.

Неперервність механізму утворення слідів відображає динамічну сторону утворення запахових слідів: у разі наявності джерела і зовнішних умов слід утворююється безперервно, поки існує джерело. Наприклад, запах бензину в кімнаті буде зберігатися доти, поки повністю не випарується з підлоги його пляма. Властивість безперевного утворення дозволяє накопичувати запахову речовину, створювати у сліді велику його концентрацію, наприклад, під час визначення об’єкта за незначним запаховим слідом.

Рухомість структури запахових слідів характеризується внутрішнім станом речовини сліду, вказує на те, що його молекули перебувають в хаотичному стані, не зв’язані одна з одною, постійно переміщуються разом з навколишнім середовищем, в якому відбувається слідоутворення.

Розсіюваність - це здатність газоподібного сліду розповсюджуватись в ємкості або просторі, тобто змінювати свій об’єм і таким чином зменшувати концентрацію речовини в одиниці об’єму.

За механізмом утворення запахові сліди можна розділити на дві групи: сліди-джерела запаху та сліди-запахи.

Сліди-джерела запаху - це різні матеріальні об’єкти, наприклад, парфуми, бензин, люди, тварини, рослини, тобто матеріальні об’єкти, які за певних умов утворюють запахові сліди. Такі сліди одночасно можуть бути і трасологічними слідами (сліди взуття, сліди відбитків пальців рук), які використовуються для ідентифікації.

Сліди-запахи - це газові утворення, суміш повітря з молекулами пахучої речовини, якщо в даному місці відсутнє безпосереднє джерело запаху.

У слідчій практиці найчастіше звертаються до слідів запаху людини. Всі об’єкти, яких так чи інакше торкалась людина, або частки, які відокремлились від її тіла або одягу, несуть запахову інформацію. Такими носіями запахових слідів є:

♦ шматки тканини, волосся, кров, потожирові речовини, слина та інші виділення, які відділились від тіла людини і пов’язані з її фізіологічною діяльністю;

♦ предмети постійного контакту з тілом людини: одяг, взуття, особисті речі;

♦ об’єкти тимчасового контакту з тілом людини - знаряддя виникнення злочину, предмети праці та інструменти, речі матеріальної обстановки, яких торкалась людина.

Таким чином, розділ науки криміналістики, який досліджує закономірності механізму утворення, прийоми, засоби і методи виявлення, збирання, дослідження і використання запахових слідів для отримання інформації для розкриття і розслідування злочинів, називається криміналістичною одорологією.

На основі даних криміналістичної одорології вирішується широке коло завдань:

♦ встановлення людини за запахом її особистих речей;

♦ виявлення наркотичних речовин;

♦ виявлення вибухових речовин;

♦ виявлення слідів злочинця;

♦ затримання озброєних злочинців.