<<
>>

§1. Поняття, завдання та види допиту

Допит - це слідча дія, в ході якої органи розслідування або суд одержують інформацію від допитуваного щодо обставин, які мають значення для встановлення істини у справі. Суть допиту полягає в одержанні від допитуваних осіб показань стосовно будь-яких обставин, що підлягають доказуванню.

Допит - це трудомістка, складна, багатопланова слідча дія, яка вимагає від слідчого високої професійної підготовки та майстерності. Особливість одержання інформації полягає в тому, що її джерелом є людина. Тому одержання інформації пов’язано з рядом процесуальних, психологічних та етичних вимог, які відносяться до загальних положень допиту. Для ефективного проведення допиту слідчому необхідно добре розумітися в психології допитуваних, уміти налагоджувати з ними правильні взаємовідносини, уміло застосовувати до них різноманітні тактичні прийоми і методи психологічного впливу.

Важливим у тактиці допиту є організаційний аспект, який враховує досягнення таких наук, як теорія управління, наукова організація праці.

Загальним завданням допиту є одержання від кожного допитуваного відомих йому достовірних відомостей стосовно обставин, під час яких відбулась подія, що розслідується, та особах, до неї причетних. Забезпечення повноти і достовірності інформації, що отримується, є одним із важливих завдань, оскільки допитуваний не завжди може відразу пригадати окремі обставини. Крім того, він може добросовісно помилятися стосовно того, як відбувалась та чи інша подія. Ще більш складна ситуація виникає тоді, коли допитуваний дає неправдиві показання, замовчує окремі обставини, відмовляється від показань, намагається будь-яким шляхом заважати слідчому щодо встановлення істини у справі.

Процесуальний порядок допиту регламентуєтья нормами КПК (статті 107, 143-146, 166-171, 201, 300, 303, 304, 308, 311), дотримання яких є обов’язковим. Порушення процесуальних правил проведення допиту тягне за собою недійсність проведеної дії та недопустимість отриманих показань як джерела доказів.

Слідчий у випадку необхідності перед допитом вивчає особу допитуваного, роз’яснює йому його права та обов’язки, з’ясовує відомості анкетного спрямування. Свідок у ході допиту попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за дачу свідомо неправдивих показань. Конституція України у ст. 63 проголошує імунітет свідка: «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визачається законом».

Залежно від підстав допит поділяється на ті чи інші види (Схема 15). За процесуальним становищем допитуваного розрізняють допит потерпілого, допит свідка, допит підозрюваного, допит обвинуваченого. Така класифікація вигідна під час розгляду процесуальних аспектів цієї слідчої дії, а також деяких її тактичних прийомів. У залежності від віку допитуваного виділяють допит дорослого, неповнолітнього чи малолітнього. Допити поділяються також на початкові, додаткові, повторні. Виходячи з особистої позиції, зайнятої допитуваним, розрізняють допити осіб, які дають правдиві показання, і допити осіб, які завчасно не бажають говорити правду. Можуть бути запропоновані й інші підстави для класифікації допитів і, відповідно, їх види. За суб’єктом проведення допит поділяють на: допит, який здійснюється слідчим, дізнавачем, прокурором, суддею. Особливими різновидами допиту є допит під час очної ставки та перехресний допит.

<< | >>
Источник: Шеремет А.П.. Криміналістика. 2009

Еще по теме §1. Поняття, завдання та види допиту:

  1. § 1. Поняття та види допиту
  2. §1. Поняття, завдання та види слідчого експерименту
  3. §1. Поняття і завдання криміналістичної тактики
  4. §1. Поняття, завдання та структура криміналістичноїтехніки
  5. §1. Поняття і завдання обшуку
  6. §1. Поняття та завдання методики розслідування злочинів
  7. § 1. Поняття, завдання, принципи огляду місця події
  8. § 1. Поняття, завдання та функції юридичного обслуговування
  9. §1. Поняття, наукові засади, завдання і можливості судової одорології
  10. §2. Поняття та види речей
  11. Лекція 6.1. Поняття та види доведення
  12. § 1. Поняття, види та принципи огляду
  13. §1. Поняття та види володіння
  14. §1. Поняття і види форм права
  15. §1. Поняття і види форм права
  16. §1. Поняття, значення і види судових експертиз
  17. §1. Поняття та види прав на чужі речі
  18. § 1. Поняття і види правової поведінки