<<
>>

§1. Поняття, завдання та види слідчого експерименту

З метою перевірки і уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого чи даних, одержаних у ході провадження огляду та інших слідчих дій, слідчий може виїхати на місце і в присутності понятих, а в необхідних випадках з участю спеціаліста, свідка, потерпілого і підозрюваного або обвинуваченого відтворити обстановку та обставини, в яких ті чи інші події могли відбутися в дійсності (ст.

194 КПК України).

Отже відтворення обстановки і обставин події передбачає дві самостійні слідчі дії: перевірку на місці показань свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого з метою їх уточнення і доповнення у присутності понятих; експериментальну перевірку правдивості показань цих осіб, інших обставин і припущень стосовно можливості чути або бачити за певних умов що-небудь, що стосується цих обставин, проникнути в дане приміщення названим у свідченнях способом або певною особою, подолати вказану відстань тощо.

Слідчий експеримент необхідно відрізняти від експерименту як загальнонаукового методу дослідження, який використовується як пізнавальний прийом у різних слідчих діях.

Експеримент - це цілеспрямована діяльність, основу якої складає дослідне відтворення у спеціально створених умовах явища, події, речі, що пізнаються. Експеримент широко використовується в різних галузях знань.

Слідчий експеримент є окремою слідчою дією, яка виконується з метою перевірки та одержання доказів шляхом цілеспрямованого впливу на окремі об’єкти, що перевіряються, або їх копії під час проведення спеціальних дослідів.

Отже, слідчий експеримент є пізнавальною дією, суть якої полягає у проведенні досліджень, пов’язаних з перевіркою або встановленням будь-якого факту чи явища.

Наукову основу слідчого експерименту складає загальний експериментальний метод дослідження та загальні положення його перевірки.

В науці та на практиці з метою пізнання будь- якого явища, події їх відтворюють в натуральну величину або моделюють, створюють матеріальну чи абстрактну модель. Таку модель із додержанням певних відтворених умов спостерігають, як вона змінюється. Отже, перевіряють факти, дії, властивості реальних об’єктів, встановлюють нові факти, ознаки та властивості реальних речей.

Успішне застосування експериментального методу обумовлене дотриманням таких тактичних положень:

♦ в експериментах необхідно використовувати реальний об’єкт або його модель;

♦ об’єкту дослідження необхідно відтворити такі зовнішні умови, які існували на момент факту, події, що перевіряються;

♦ змінювати зовнішні умови дозволяється залежно від мети дослідження;

♦ дослідницькі дії необхідно повторювати декілька разів.

Слідчий експеримент передбачає вирішення таких завдань:

♦ перевірити слідчі версії та реальне існування конкретних фактів, явищ;

♦ одержати можливість сприймати будь-які явища в певних умовах;

♦ встановити механізм або окремі елементи події злочину.

Виходячи з перерахованих завдань, слідчий експеримент

поділяють на три види:

1) слідчий експеримент, що надає можливість установити факт чуттєвого сприйняття будь-яких явищ, тобто спрямований на перевірку стану органів чуття людини (підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка). Наприклад, перевірка можливості чути, бачити за певних умов;

2) слідчий експеримент, що надає можливість визначити, чи може конкретна особа виконати певні дії. Наприклад, подолати конкретну перешкоду, проникнути через отвір; чи вміє користуватися знаряддями, інструментами для виконання роботи, припустимо, відімкнути замок відмичкою, зламати двері домкратом. Інколи такий експеримент називають перевіркою професійних навиків, у тому числі злочинних (наприклад, чи зможе особа виготовити підроблену монету);

3) слідчий експеримент, що дозволяє встановити можливість існування певного факту або механізму його виникнення, наприклад, мимовільний постріл зі зброї без натиску на спусковий гачок (М.В.

Салтевський).

Слідчий експеримент може бути проведений не в усіх випадках. Неприпустимо проведення слідчих експериментів, які:

♦ загрожують життю чи здоров’ю учасників експерименту або інших осіб;

♦ загрожують майну або можуть призвести до значних матеріальних збитків;

♦ принижують гідність людини.

Отже, слідчий експеримент як слідча дія повинен проводитися із дотриманням кримінально-процесуального законодавства (ст. 194 КПК України).

Учасниками слідчого експерименту (відтворення обстановки і обставин події) є: слідчий; працівники органів дізнання; прокурор; обвинувачений; підозрюваний; свідок; потерпілий; спеціаліст; громадські помічники; виконавці дослідницьких дій (Схема 17).

Під час проведення слідчого експерименту стосовно перевірки органів чуттів участь особи, здібності якої перевіряються, а також для проведення експерименту з метою визначення володіння певними професійними навиками, обов’язкова.

Роль спеціаліста в слідчому експерименті обмежується консультативною допомогою в ході підготовки, безпосереднього проведення й фіксації результатів цієї слідчої дії.

<< | >>
Источник: Шеремет А.П.. Криміналістика. 2009

Еще по теме §1. Поняття, завдання та види слідчого експерименту:

  1. § 1. Поняття та види слідчого експерименту
  2. Тема 13. Тактика слідчого експерименту
  3. §1. Поняття, завдання та види допиту
  4. § 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
  5. §2. Підготовка до слідчого експерименту і тактичні прийоми його проведення
  6. §1. Поняття і завдання криміналістичної тактики
  7. §1. Поняття і завдання обшуку
  8. §1. Поняття, завдання та структура криміналістичноїтехніки
  9. §1. Поняття та завдання методики розслідування злочинів
  10. § 1. Поняття, завдання, принципи огляду місця події
  11. § 1. Поняття, завдання та функції юридичного обслуговування
  12. §1. Поняття, наукові засади, завдання і можливості судової одорології
  13. §2. Поняття та види речей