<<
>>

§4. Психологічні основи тактики допиту

Основною формою психологічного впливу на допитуваного є переконання. Воно розуміється як діяльність, спрямована на те, щоб переконати допитуваного у безперспективності приховувати істину.

З цією метою виправданим є використання позитивних якостей особи допитуваного, протиріч у показаннях, невідповідність їх реальному ходу подій, пред’явлення доказів. Не слід покладати надію на будь-який один тактичний прийом чи на те, що тактичні прийоми допиту автоматично приведуть допитуваного до добровільного каяття і правдивих показів. Тактичні прийоми повинні застосовуватися в комплексі.

Допит - це регламентована законом специфічна форма спілкування, яка протікає в формі співробітництва, протистояння, психологічної боротьби.

Особливе значення в забезпеченні успішності допиту має загальна сприятлива для спілкування психологічна атмосфера слідчої дії, наявність психологічного контакту.

Психологічний контакт - це такий рівень взаємовідносин на допиті, під час якого, особи, які в ньому беруть участь, готові до спілкування.

Під час психолічного контакту допитуваний внутрішньо, психологічно налаштований на участь у спілкуванні, слухати слідчого, сприймати його доводи, аргументи і докази навіть у конфліктній ситуації, коли має наміри приховувати правду, давати неправдиві показання.

Психологічному контакту сприяє здібність слідчого розташувати навколо себе людей, уміння з урахуванням індивідуальних особливостей допитуваного знаходити такт у спілкуванні, збуджувати зацікавленість до давання правдивих показань.

В ситуації протистояння, психологічної бототьби, коли допитуваний приховує відомі йому обставини, дає неправдиві показання, до нього застосовується психологічний вплив. Суть психологічного впливу полягає в застосуванні прийомів, що забезпечують найбільш ефективну форму повідомлення доказового матеріалу, спрямованих на зміну ходу і змісту психічних процесів, суб’єктивної позиції допитуваного, переконання його в необхідності дати правдиві показання, допомогти слідчому в установленні істини.

Психологічний вплив здійснюється в межах кримінально- процесуального закону. За загальним правилом, не можна домагатися показань шляхом насилля, погроз та інших незаконних дій. Попередній відбір, логічне упорядкування наявних фактів і висновків, пред’явлення їх в ефективній емоційній формі і тактично обумовленій послідовності - все це і визначає успішність психологічного впливу.

Психологічний вплив на допитуваного має певне значення під час виникнення конфліктних ситуацій в ході допиту. В таких ситуаціях тактичні прийоми, спрямовані на встановлення психологічного контакту з допитуваним, грунтуються на використанні даних психології, логіки та інших наук.

У конфліктних ситуаціях, коли допитуваний приховує інформацію, можна застосовувати наступні прийоми психологічного впливу: переконання, звернення до почуттів гідності, гордості, справедливості та шляхетності тощо. Прийоми переконання мають бути зрозумілими допитуваному, їх слід повторювати кілька разів, посилатися на відсутність логіки фактів.

Для викриття неправдивих свідчень застосовують прийоми психологічного впливу:

♦ замовчування обставин, які відомі слідчому;

♦ створення умов, за яких у допитуваного формується думка, що слідчий знає замовчувані ним факти;

♦ застосування тактичних комбінацій, побудованих на послідовності запитань, що ставляться;

♦ задавання несподіваних запитань стосовно фактів, що приховуються;

♦ демонстрування слідчих та технічних можливостей встановлення обставин, які приховуються.

У ході пред’явлення доказів під час допиту застосовуються такі тактичні прийоми: 1) згадування про докази; 2) перераховування доказів; 3) надання можливості допитуваному оглянути докази; 4) демонстрування доказів; 5) орієнтування допитуваного на викладання фактів, які цікавлять слідство; 6) деталізація та конкретизація свідчень; 7) допит за «різними планами» (з кінця, з середини факту).

Тактичні прийоми, що спираються на психологічний вплив, повинні відповідати вимогам вибірковості. Необхідно, щоб вони справляли відповідний вплив лише стосовно особи, що приховує правду, і були нейтральні щодо незацікавлених осіб.

<< | >>
Источник: Шеремет А.П.. Криміналістика. 2009

Еще по теме §4. Психологічні основи тактики допиту:

  1. Тема 14. Тактика допиту
  2. § 4. Зміст тактики допиту
  3. § 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
  4. Тактика допиту
  5. § 6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
  6. / /. Понятие, предмет, научные основы и система криминалистической тактики
  7. Особенности судебного допроса в гражданском и арбитражном процессах и основы тактики его проведения
  8. 5.3 Психологические основы деструктивной переговорной тактики и способы ее преодоления
  9. §2. Підготовка до допиту
  10. §5. Допит неповнолітнього
  11. § 3. Підготовка до допиту
  12. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА Загальні положення криміналістичної тактики
  13. Криміналістична тактика Загальні положення криміналістичної тактики
  14. §7. Фіксація результатів допиту
  15. § 8. Допит неповнолітніх
  16. § 1. Поняття та види допиту
  17. §3. Іактичш прииоми допиту
  18. §1. Поняття, завдання та види допиту
  19. § 10. Фіксація результатів допиту
  20. 2.3. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника