<<
>>

§ 7. Тактичне рішення.

Проблема тактичного ризику

Тактичне рішення — це визначення мети тактичного впливу на слідчу ситуацію в цілому або окремі її компоненти, на перебіг і результати процесу розслідування та його елементи, вибір методів, прийомів та засобів досягнення мети.

Тактичне рішення складається з трьох частин:

1) інформаційної (полягає в аналізі та оцінці слідчої ситуації та її компонентів, процесуальних цілей та ін.);

2) організаційної (містить висновки про розподіл функцій, форми та напрями взаємодії, резервні можливості, виконання необхідних організаційних заходів);

3) операційної (полягає у визначенні мети тактичного впливу, способів її досягнення, прогнозуванні результату реалізації рішення)[9].

Оптимальне використання тактичних прийомів передбачає дослідження проблеми тактичного ризику, постановка якої у криміналістиці припадає на середину 70-х років ХХ ст.

У психології ризик визначається як ситуативна характеристика діяльності, що полягає в невизначеності її результату та можливих несприятливих наслідках у разі неуспіху.

Терміну «ризик» у психології відповідають три основні взаємопов’язані значення:

1) ризик як міра очікуваного неблагополуччя у разі неуспіху в діяльності, що визначається сполученням ймовірності неуспіху та ступеня несприятливих наслідків;

2) ризик як дія, що в тому чи іншому відношенні загрожує суб’єкту втратою (програшем, травмою, шкодою);

3) ризик як ситуація обрання одного з двох можливих варіантів дії: менш привабливого, але більш надійного, або більш привабливого, але менш надійного (результат якого проблематичний і пов’язаний з можливими несприятливими наслідками).

У криміналістиці тактичний ризик може бути визначений як виконання слідчим (або суддею) діяльності в умовах можливого виникнення негативних наслідків.

За ступенем локалізації ризик має поширюватися на:

1) проведення тактичних операцій;

2) здійснення слідчих (судових) дій та оперативно-розшукових заходів;

3) застосування систем (підсистем) тактичних прийомів окремих процесуальних дій;

4) використання окремих тактичних прийомів.

Складність прийняття рішень слідчим (або суддею) зумовлена ступенем невизначеності ситуації, яка припускає настання неоднозначних наслідків — позитивних чи негативних. Завдання полягає в тому, аби обрати позицію найменшого тактичного ризику, заздалегідь спрогнозувати негативні наслідки та передбачити заходи щодо їх попередження.

Тактичний ризик пов’язаний з ситуаційною зумовленістю — об’єктивними чинниками: відсутністю або недостатністю інформації, наявністю суперечливих даних, що знижують можливість прогнозу перебігу розслідування (судового розгляду) або можливих ситуацій процесуальної дії та ін. Важливе значення для визначення того, чи є він необхідним, має слідча (судова) ситуація або ситуація слідчої (судової) дії.

Тактичний ризик зумовлений також суб’єктивними чинниками: досвідом слідчого (або судді) при оцінці зібраного матеріалу, можливостями використання рефлексивного мислення, вмінням аналізувати та прогнозувати можливі ситуації.

При обранні тактики у ситуації тактичного ризику необхідно додержуватися таких положень:

1) прогнозувати можливе настання результатів як наслідок реалізації тактичного рішення;

2) варіювати доказовою інформацією;

3) визначати допустимість тактичного ризику в конкретній ситуації.

Найбільшу складність тактичний ризик має при обранні тактичної операції, адже чим більша кількість дій і завдань входить до неї, тим ширший характер можливих негативних наслідків. Проводити тактичні операції доцільно у ситуаціях з незначним ризиком.

Тактичний ризик може бути прогнозованим щодо окремої процесуальної дії або тактичних прийомів її провадження. Використання тих чи інших прийомів у ситуації тактичного ризику дозволяє слідчому (судді) регулювати її.

Тут можна говорити про ситуацію дійсну, яка має місце, і ситуацію, що створена через використання певних прийомів та одержанням у зв’язку з цим нової інформації, тобто йдеться про ситуацію, що динамічно розвивається.

Тактичний ризик може мати місце відносно системи прийомів у цілому (в разі ускладнень з визначенням ситуації або можливості несприятливої її зміни) або окремих її прийомів (унаслідок дефіциту інформації). У процесі реалізації системи її тактичні прийоми наповнюються конкретним змістом відповідно до обставин злочину та інших фактичних даних. В умовах тактичного ризику окремі елементи системи можуть залишитися невитребуваними через наявність прогалин в інформації або сумнів щодо її якості.

Гнучкість та варіантність тактичних прийомів, їх взаємозамінність у багатьох випадках дозволяють пом’якшити ступінь тактичного ризику при провадженні слідчої дії. Здійснення систематизації тактичних прийомів, розроблення та пропонування судово-слідчим працівникам типових систем дають змогу зменшити ступінь тактичного ризику. Зниження або усунення ризику пов’язано з можливістю:

1) обрання комплексу тактичних прийомів, які є найдоцільнішими у відповідній ситуації;

2) заміни та використання іншої системи прийомів, якщо ситуація буде недостатньо чітко прогнозована або система не працюватиме.

і Запитання для самоконтролю

1. Які закономірності вивчає криміналістична тактика?

2. З яких елементів складається криміналістична тактика?

3. У чому простежуються зв’язки криміналістичної тактики з іншими розділами криміналістики?

4. Які ознаки притаманні тактичному прийому?

5. Які вимоги ставляться до тактичного прийому?

6. На яких джерелах ґрунтуються тактичні прийоми?

7. Які функції виконують тактичні прийоми?

8. У чому полягає сутність системи тактичних прийомів?

9. Що являє собою тактична операція?

10. Як визначається сутність тактичного ризику в криміналістиці?

<< | >>
Источник: В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель.. Криміналістика. 2010

Еще по теме § 7. Тактичне рішення.:

  1. §5. Тактичне рішення. Іактична операція. Іактична комбінація
  2. Розділ 10. Рішення по суті справи та інші рішення
  3. § 4. Класифікація тактичних прийомів
  4. §3. Джерела і функції тактичних прийомів
  5. § 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
  6. § 3. Джерела та функції тактичних прийомів
  7. §2. Тактичний прийом і критерії його допустимості
  8. § 5. Система тактичних прийомів. 1 актичні комбінації і тактичні операції
  9. § 6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
  10. Розділ 7. Рішення
  11. Стаття 50. Оскарження рішення загальних зборів
  12. §4. Оскарження та виконання судового рішення
  13. ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ РІШЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ УЧАСНИКІВ
  14. Як приймають рішення на загальних зборах акціонерів
  15. Поділ згідно з рішенням судового чи компетентного органу