<<
>>

Тема 21. Розслідування корисливо-насильницьких злочинів

• Поняття корисливо-насильницьких злочинів та їх криміналістична класифікація.

• Криміналістична характеристика нападів з корисливих мотивів (бандитизм, розбої, пограбування).

Обставини, що підлягають доказуванню.

• Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання. Програмування початкового етапу розслідування. Завдання подальшого етапу розслідування та засоби їх вирішення.

Корисливо-насильницька злочинна діяльність є різновидом злочинної діяльності й уявляє собою специфічну систему. Першим системоутворюючим фактором даної категорії злочинів виступає корисливий мотив дій суб’єктів, що їх вчиняють. Другим фактором є ціль: заволодіння чужим майном. Саме ці фактори виділяють дані злочини з категорії насильницьких. Третім системоутворюючим фактором є спосіб заволодіння майном - насильство, як фізичне, так і психічне, що виділяє корисливо-насильницькі злочини з ряду тих, що спрямовані на заволодіння державним, колективним чи індивідуальним майном.

Систематичне вчинення корисливо-насильницьких злочинів утворює злочинну діяльність зазначеної спрямованості.

Таким чином, корисливо-насильницька злочинна діяльність є системою злочинів (епізодів), що вчиняються однією особою чи організованою групою осіб, зумовлених корисливою спрямованістю і розрахованих на досягнення поставленої мети із застосуванням фізичного чи психічного насильства.

Корисливо-насильницькій діяльності властива висока інтенсивність (від одного до декількох епізодів на місяць), особливо на початковому етапі, коли особа чи група осіб вчиняють більш прості злочини (вуличні грабежі чи розбійні напади) і відповідно одержують невеликі доходи. Згодом, з придбанням злочинного досвіду, організатори групи ставлять більш складні завдання і при успішному їх вирішенні одержують значні доходи, довше і ретельніше готуються до наступних злочинів, що деякою мірою знижує інтенсивність злочинної діяльності, але підвищує її результативність і суспільну небезпеку.

Корисливо-насильницька діяльність складається з таких злочинів: грабежі із застосуванням насильства (ст. 186 КК), розбійні напади (ст. 187 КК), вимагання (ст. 189 КК), бандитизм, чинений з корисливих спонукань (ст. 257 КК), вбивства з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК), викрадення наркотичних засобів і психотропних речовин та їх аналогів шляхом грабежу, розбою, вимагання (ст. 308 КК), викрадення вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або рівноцінних матеріалів шляхом грабежу, розбою чи вимагання (ст. 262 КК).

Зазначені базові злочини нерідко сполучаються з допоміжними злочинами, які спрямовані на підготовку і забезпечення тих чи інших умов корисливо-насильницької злочинної діяльності, окремих її епізодів (наприклад, розкрадання, незаконне придбання чи виготовлення зброї, крадіжка форменого одягу для наступних проникнень у житло і нападів під видом працівників міліції); усунення перешкод у ході вчинення злочину і приховування слідів своїх дій (убивство свідків, підпал об’єкта, на який відбувався напад, чинення опору при затримці й ін.).

До допоміжних відносяться такі види злочинів, як навмисне знищення чи ушкодження майна (ст. 194 КК), вбивства (п. 3, 8, 9 ст. 115 КК), незаконне позбавлення волі чи викрадення людини (ст. 146 КК), захоплення заручника (ст. 147 КК), крадіжка (ст. 185 КК), викрадення документів, штампів і печаток (ст. 357 КК), підробка й використання їх для майбутніх корисливо-насильницьких злочинів (ст. 358 КК), втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 КК), незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК), незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК), розкрадання в різних формах вогнепальної зброї, бойових припасів чи вибухових речовин (ст. 262 КК) й ін.

Корисливо-насильницькі злочини можна поділити на дві великі групи: 1) такі, що вчиняються у формі нападів; 2) у формі вимагання майна потерпілого. До першої групи належать бандитизм, розбої і грабежі, поєднані з насильством.

До обставин, що підлягають встановленню у справах про бандитські, розбійні напади і грабежі, відносяться:

• місце, час й інші умови вчинення злочину;

• спосіб вчинення злочину; чи застосовувалося при цьому фізичне або психічне насильство, в чому конкретно воно виразилося, чи застосовувалась зброя, яка саме;

• чи користувався злочинець транспортним засобом і яким саме, прикмети останнього;

• чи передувала злочину підготовка, в чому полягала;

• чи застосовував злочинець і які саме прийоми для приховування злочину (маскував зовнішність, змінював одяг, знищував сліди злочину, інсценував інший злочин тощо);

• на кого був вчинений напад, чи спричинені і які саме тілесні ушкодження; чи втрачена потерпілим працездатність;

• що саме викрадено, вартість викраденого; кому належать викрадені речі або гроші;

• хто вчинив напад;

• кількість нападаючих;

• склад групи, механізм її формування, роль кожного в підготовці, вчиненні та приховуванні кожного конкретного злочину;

• чи були цими особами вчинені інші злочини, які саме, коли і де;

• наявність і характеристика організаторів, посібників, підбурювачів, приховувачів викраденого, збутників;

• які обставини сприяли вчиненню нападу.

Серед способів розбоїв і грабежів можна виділити такі:

а) напади на відкритій місцевості або в приміщеннях, вчинені з використанням фактора раптовості без застосування насильства;

б) напади на відкритій місцевості, а також у дворах і під’їздах будинків із застосуванням або із загрозою застосування насильства;

в) напади на громадян у житлових приміщеннях з проникненням у ці приміщення під яким-небудь приводом або із застосуванням насильства;

г) напади на касирів державних і комерційних банків, продавців, що вчиняються в приміщеннях торгових підприємств, фінансових установ, відділень зв’язку й інших державних або приватних установ або підприємств;

ґ) напади на громадян на залізничному, водному й іншому транспорті;

д) напади на водіїв таксі, автобусів або вантажних автомобілів з метою заволодіння їхньою виручкою, вантажем, майном тощо.

На початковому етапі розслідування нападів найчастіше складаються такі типові слідчі ситуації:

1. Особа(и), підозрювана(і) у вчиненні грабежу, розбійного або бандитського нападу, затримана(і) на місці злочину або безпосередньо після його вчинення.

У цьому випадку доцільна така програма дій слідчого: затримання підозрюваного, його особистий обшук, при необхідності - огляд; допит потерпілого, якщо необхідно - огляд його одягу і освідування; огляд місця події; допит підозрюваного; обшук за місцем проживання підозрюваного; допит свідків-очевидців; призначення судово-медичної, криміналістичної й інших експертиз.

2. Особа, підозрювана в здійсненні злочину, не затримана, але у розпорядженні слідчого є інформація, що дозволяє організувати його розшук і затримання.

У цьому випадку доцільна така послідовність початкових слідчих дій: допит потерпілого, його освідування і огляд одягу; огляд місця події; допит свідків; складання фоторобота (композиційного портрета) злочинця та його розшук); призначення експертиз; оперативно- розшукові заходи.

3. Відомості про особу, що вчинила злочин, відсутні.

У цьому випадку, крім слідчих дій, названих вище, характерні також оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення підозрюваних осіб і розшук викраденого.

Важливе значення мають криміналістичні і судово-медичні експертизи. Необхідно звернути увагу на типових перелік питань, що вирішуються судово-медичною експертизою:

• які ушкодження є на тілі потерпілого, підозрюваного, їх кількість, локалізація;

• характер, давність спричинення і ступінь тяжкості ушкоджень;

• яким знаряддям заподіяні ушкодження;

• яке було взаєморозташування злочинця і потерпілого у момент спричинення тілесних ушкоджень;

• чи можливе нанесення тілесних ушкоджень самим потерпілим;

• чи є кров на досліджуваному предметі;

• чи належить вона людині;

• яка група та інші ознаки крові;

• чи може виявлена кров належати конкретній особі.

Завдання подальшого етапу розслідування корисливо-насильницьких злочинів визначаються залежно від результатів його початкового етапу.

<< | >>
Источник: Шульга М.М.. Криміналістика. 2013

Еще по теме Тема 21. Розслідування корисливо-насильницьких злочинів:

  1. Тема 25. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності
  2. Тема 23. Розслідування злочинів у сфері службової діяльності
  3. Тема 28. Розслідування злочинів, пов'язаних із забрудненням довкілля
  4. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ Загальні положення методики розслідування злочинів
  5. §1. Поняття та завдання методики розслідування злочинів
  6. §1. Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування окремих видів злочинів
  7. Розслідування екологічних злочинів
  8. §1. Класифікація службових злочинів і загальні методичні положення їх розслідування
  9. Розслідування злочинів проти довкілля
  10. §1. Поняття судової балістики та її значення для розслідування злочинів
  11. §2. Структура методики розслідування злочинів. Загальні положення і наукові основи методики
  12. §3. Дослідження і використання запахових слідів у практиці розслідування злочинів