Тема 14. Тактика допиту
•
• Поняття, значення і види допиту.
• Психологічний процес формування показань. Підготовка до допиту.
• Формування психологічного контакту з допитуваним. Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування.
• Тактичні особливості допиту потерпілих, свідків, підозрюваних, неповнолітніх, осіб з психологічними і фізичними вадами, а також за участю спеціалістів, перекладача і захисника.
• Деякі нетрадиційні методи отримання показань.
• Фіксація ходу і результатів допиту.
Допит - це процесуальна дія, що полягає в отриманні й фіксації у встановленому процесуальному порядку показань свідків, потерпілих, підозрюваних і звинувачених про відомі їм факти, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 224-227 КПК).
Предметом допиту можуть бути:
• обставини, що входять у предмет доведення;
• обставини, необхідні для досягнення проміжної мети розслідування;
• обставини, за допомогою яких виявляються докази;
• обставини, знання яких необхідне для перевірки й оцінки доказів;
• обставини, які, не маючи доказового значення, можуть відігравати тактичну роль.
Види допиту на досудовому слідстві розрізняються залежно від:
• процесуального становища допитуваного: допит свідка, потерпілого, підозрюваного;
• кількості осіб, які допитуються: допит однієї особи, одночасний допит двох і більше вже допитаних осіб;
• віку допитуваного: допит дорослого, неповнолітнього, малолітнього;
• складу учасників: без участі третіх осіб, за участю захисника, експерта, спеціаліста, батьків або законних представників неповнолітнього, педагога, перекладача;
• місця проведення допиту;
• характеру слідчої ситуації (безконфліктна або конфліктна);
• того, чи допитувалася дана особа у цій справі раніше або вона допитується вперше: первинний або повторний, додатковий допит.
Підготовка до допиту умовно поділяється на криміналістичну, спеціальну і психологічну.
Криміналістична підготовка - вивчення наявних матеріалів кримінальної справи, проведення попередніх допиту слідчих дій, підготовка доказів, визначення черговості допитів, способу виклику допитуваного, підготовка місця допиту і технічних засобів фіксації, витребування документів, характеристик, формулювання основних запитань, складання плану допиту.
Спеціальна підготовка - ознайомлення з довідковою літературою, бесіда із спеціалістами, отримання консультацій у наукових закладах з питань, що вимагають певних знань у тій чи іншій галузі науки, техніки, мистецтва і ремесла.
Психологічна підготовка - збирання відомостей, які характеризують особу допитуваного, вибір слідчим послідовності запитань, що ставляться, створення умов для дотримання моральних принципів і правильного використання своїх повноважень.
Розрізняються такі стадії допиту:
• попередня стадія (встановлення психологічного контакту);
• стадія вільної розповіді;
• стадія запитань;
• завершальна стадія допиту.
Тактичні прийоми допиту розрізняються залежно від стадії допиту, від обсягу доказів і характеру ситуації, який носить допит (безконфліктна або конфліктна).
Основні прийоми допиту в умовах безконфліктної ситуації:
• ознайомлення допитуваного із фрагментами свідчень інших осіб;
• пропозиція викласти факти, суворо дотримуючи послідовність подій;
• допит на місці події;
• ормування розумового завдання;
• нагадування, деталізація, зіставлення й ін.
Основні прийоми допиту в умовах конфліктної ситуації:
• переконати допитуваного в об’єктивності слідчого, вселити йому повагу до слідчого;
• викликати у допитуваного інтерес до надання свідчень, виявляти турботу про дотримання прав допитуваного і про задоволення його законних інтересів;
• створити і підтримувати під час допиту спокійну ділову обстановку без зайвої напруги;
• виявляти при допиті тактовність, витриманість, дотримувати культуру мови;
• роз’яснення допитуваному значення щиросердного зізнання і надання правдивих свідчень;
• виявлення мотивів надання неправдивих свідчень і усунення цих мотивів;
• переконання за допомогою логічних доводів у безглузді спроб надання помилкових свідчень;
• максимальна деталізація і конкретизація свідчень допитуваного;
• стимулювання позитивних якостей допитуваного;
• пред’явлення доказів, що викривають допитуваного, у певній послідовності;
• повторний допит.
Протокол допиту - основний засіб фіксації свідчень особи, що допитується. У ньому відображається хід і результати допиту.
Якщо при допиті використовувалися технічні засоби фіксації (магнітний запис і відеозапис), текст показань може не вноситися до протоколу за умови, що жоден з учасників не наполягають на цьому (ст. 104 КПК).
Еще по теме Тема 14. Тактика допиту:
- § 4. Зміст тактики допиту
- §4. Психологічні основи тактики допиту
- § 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- Тактика допиту
- Тема 10. Загальні положення криміналістичної тактики
- Тема 12. Тактика обшуку
- Тема 11. Тактика огляду
- Тема 13. Тактика слідчого експерименту
- Тема 15. Тактика пред'явлення для упізнання
- Тема 16. Тактика використання спеціальних знань у розслідуванні
- §2. Підготовка до допиту
- §5. Допит неповнолітнього
- КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА Загальні положення криміналістичної тактики
- Криміналістична тактика Загальні положення криміналістичної тактики
- § 3. Підготовка до допиту
- §7. Фіксація результатів допиту