<<
>>

Тема 11. Тактика огляду

• Поняття огляду, його види.

• Сутність, мета і завдання огляду місця події. Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи і прийоми. Огляд трупа на місці його знаходження.

Огляд предметів і документів.

• Фіксація ходу і результатів огляду.

Огляд - це процесуальна дія, що полягає в безпосередньому виявленні й дослідженні об’єктів, що мають значення для кримінальної справи, їхніх ознак, властивостей, стану і взаєморозташування (ст. 237 КПК України).

Цілями огляду є:

• з’ясування обставин події, що розслідується;

• виявлення, фіксація, вилучення й оцінка слідів злочину, а також інших речових доказів;

• отримання вихідної інформації для висунення версій;

• отримання даних для організації розшуку злочинця;

• отримання даних про обставини, що сприяли здійсненню злочину.

Класифікація видів огляду проводиться за:

• об’єктами — огляд місця події, зовнішній огляд трупа, огляд предметів, огляд документів, огляд тварин, огляд приміщень і ділянок місцевості, що не є місцем події, огляду (огляд тіла живих людей);

• послідовністю — первинний і повторний;

• обсягом — основний і додатковий.

Загальні тактичні вимоги, що ставляться до проведення огляду (загальні правила):

• єдине керівництво оглядом;

• невідкладність, об’єктивність, повнота і всебічність огляду;

• взаємодія з працівниками оперативного підрозділу;

• використання досконалих науково-технічних засобів і допомоги фахівців;

• дотримання правил поводження зі слідами й іншими речовими доказами;

• цілеспрямованість і планомірність огляду.

Огляд місця події - слідча дія, яка полягає в безпосередньому вивченні й фіксації слідчим обстановки місця події, слідів, що зна- ходяться на ньому, і інших об’єктів з метою отримання фактичних даних, які мають значення для справи.

Загальне завдання огляду місця події - встановити, що скоїлося на даному місці.

Окремі завдання:

• встановити характер досліджуваної події;

• встановити місце, час та інші обставини події;

• виявити, вивчити і зафіксувати сліди, що залишив злочинець, інші сліди, а також речові докази;

• виявити зміни в розташуванні та властивостях окремих об’єктів до досліджуваної події і після неї;

• виявити і зафіксувати негативні обставини.

У криміналістиці прийнято поділяти огляд місця події на етапи. Розрізняються три етапи огляду місця події: підготовчий, робочий (дослідницький), завершальний.

Підготовчий етап включає дві стадії: дії до виїзду на місце події (перший підготовчий етап) і дії на місці події до початку робочого етапу (другий підготовчий етап).

На першому підготовчому етапі слідчий:

• забезпечує охорону місця події;

• вживає заходів до запобігання і послаблення наслідків злочинів;

• забезпечує явку осіб, що виявили злочин;

• запрошує фахівців і понятих, якщо місце події знаходиться далеко від населених пунктів;

• перевіряє готовність технічних засобів, вживання яких необхідно під час огляду.

На другому підготовчому етапі слідчий:

• вживає заходів до надання допомоги потерпілим;

• віддаляє з місця події всіх сторонніх осіб;

• опитує свідків з метою орієнтування і з’ясування проведених змін;

• розподіляє обов’язки між учасниками огляду й інструктує їх;

• проводить інші невідкладні дії, спрямовані на затримання злочинця, а також вживає заходів для покращання умов огляду.

Робочий етап складається із загального і детального огляду. На стадії загального огляду вирішуються такі завдання:

• ознайомлення із загальною обстановкою місця події;

• визначення програми обстеження місця події - окреслюються межі огляду, послідовність огляду, способи його проведення, дається завдання учасникам огляду, визначається порядок проведення реконструкції елементів та ін.

Огляд може бути здійснений декількома способами:

• концентричним - від периферії до центру;

• ексцентричним - від центру до периферії;

• фронтальним - уздовж ділянок місцевості (по прямих від краю до краю, по лініях секторів або квадратів);

• вузловим - обстеження окремих частин місцевості, приміщення; їх поєднанням.

Місцеположення слідів і окремих предметів визначається стосовно двох постійних орієнтирів.

На стадії детального огляду за необхідності проводять масштабне фотографування, відбирають і готують для вилучення всі предмети, які можуть мати значення речових доказів. При цьому звертають увагу на наявність негативних обставин, під якими слід розуміти обставини, що суперечать звичайному поясненню фактів, речей, версії потерпілого на момент огляду.

На завершальному етапі огляду місця події здійснюється фіксація його ходу і результатів. Складаються протокол огляду місця події, необхідні схеми, креслення, плани, пакуються об’єкти, що вилучаються. Фотографії, отримані у результаті фіксуючого, оглядового, вузлового і детального фотографування, додаються до протоколу.

Залежно від характеру відображення на місці події злочину можна уявити ситуації, коли подія злочину: 1) має дійсне відображення;

2) не має повного відображення; 3) не знаходить свого явного відображення; 4) має фальшиве відображення. Ці ситуації вимагають відповідної інтерпретації:

1) якщо подія злочину має дійсне відображення, у слідчого немає сумнівів щодо характеру події та осіб, причетних до неї. Достатній обсяг інформації дозволяє припустити дійсність події. Проте на першому етапі розслідування (яким часто є огляд місця події) нерідко важко вирішити, які об’єкти слід оглядати;

2) якщо подія злочину не має повного відображення, завдання слідчого полягає у відновленні повної картини події, що відбулася.

Неповнота відображення може мати різний ступінь. Якщо відображення настільки неповне, що не передає змін середовища, на основі яких можна судити про відображений об’єкт, тоді неповнота його є істотною. Виникнення неповного відображення пов’язане з такими моментами: а) у процесі вчинення злочину подія повністю не відобразилась на місці події; б) після вчинення злочину виникли зміни об’єктів огляду - слідів та речових доказів;

3) якщо подія злочину не знаходить свого явного відображення, можна передбачити, що: а) знищено дані на місці події (зміни в середовищі зникли, і акт їх виділення став неможливим; разом із тим знищення інформації на місці події (слідів і речових доказів) характеризується виникненням іншої інформації - слідів їх знищення); б) події у цьому місці не було;

4) якщо подія злочину має фальшиве відображення, виникає ситуація відбиття не події злочину, а іншої події, тобто при інсценуванні. У цих випадках необхідно звернути увагу на так звані негативні обставини, які несуть у собі інформацію не про злочин, чиїм відображенням вони нібито є, а про інсценування злочину.

Кожній із названих ситуацій огляду місця події відповідає найдоцільніша система тактичних прийомів, яка має достатньо загальний характер. Подальша диференціація тактичних прийомів зумовлена типовими ознаками злочину та його індивідуальними особливостями. Огляд місця події також має власну специфіку відповідно до різних видів злочинів, способів їх вчинення та приховування.

Система тактичних прийомів при дійсному відображенні події злочину охоплює:

1) зіставлення первинних даних і обстановки місця події з метою виявлення слідів злочину;

2) аналіз окремих слідів на місці події;

3) моделювання події, що відбулася.

Система тактичних прийомів при неповному відображенні події злочину включає такі прийоми:

1) аналіз окремих слідів (предметів), їх ознак, розташування;

2) використання уявної реконструкції окремих елементів події;

3) моделювання з метою відтворення події, яка відбулася;

4) зіставлення модельованої події і реальної картини місця події. Система тактичних прийомів при відсутності явного відображення події злочину охоплює такі прийоми:

1) зіставлення первинних даних з інформацією місця події;

2) залучення до участі в огляді осіб, які повідомили про злочин;

3) аналіз ознак знищення слідів;

4) аналіз іншої інформації місця події та її зіставлення зі встановленими фактами.

Заслуговує на увагу використання системи тактичних прийомів при фальшивому відображенні події злочину. Така система повинна бути спрямована на виявлення негативних обставин, що несуть у собі інформацію не про істинну подію, а про дані, які порушують природне співвідношення причини і слідства, - про інсценування злочину. Ця система прийомів може бути запропонована у вигляді зіставлення:

1) інформації місця події з традиційним, природним перебігом події;

2) інформації місця події з типовими аналогами;

3) слідів (предметів) із довідковими даними;

4) слідів (предметів), виявлених на місці події, між собою;

5) даних місця події з доказами, точно встановленими у справі.

Фальшиве відображення події злочину може бути встановлено

шляхом зіставлення інформації місця події з традиційним, природним ходом події. Ця традиційність, природність визначається уявленням слідчого про її закономірний розвиток.

Зовнішній огляд трупа відбувається на місці його виявлення під час огляду місця події за обов’язковою участю спеціаліста-судо- вого медика (ст. 238 КПК). Труп - центральний об’єкт на місці події. Хід і результати його огляду відображаються у протоколі огляду місця події.

При огляді трупа встановлюють фактичні дані, доступні безпосередньому спостереженню, фіксуються положення і поза трупа, стать, приблизний вік, особливості одягу і взуття, предмети, сліди, документи, що є на трупі і біля нього, а також тілесні ушкодження та трупні зміни.

Огляд трупа складається з двох етапів - загального і детального. При загальному огляді досліджуються:

1) поза трупа і його положення на місці події;

2) зовнішній стан одягу на трупі;

3) знаряддя заподіяння смерті, що знаходяться на трупі.

При детальному огляді досліджуються:

1) ложе трупа (ділянка підлоги або ґрунту під трупом);

2) одяг трупа;

3) тіло трупа та ушкодження на ньому.

При огляді оголеного трупа фіксуються:

1) угодованість, колір шкіри, статура, вік і стать;

2) трупні явища (охолодження, висихання тіла, трупні плями, ознаки гниття);

3) вид голови та обличчя;

4) вид живота;

5) індивідуальні особливості, які спостерігаються на тілі;

6) ушкодження на трупі.

Частини трупа описуються в такій послідовності: голова - обличчя - шия - груди - живіт - спина - руки - ноги.

При огляді одягу і взуття на трупі звертається увага на те, що саме одягнуто та в якій послідовності; стан одягу і взуття; ушкодження (розриви, розрізи, відірвані частини) і забруднення; конфігурація країв ушкодженого одягу (рівні, нерівні та ін.); вміст кишень.

Труп фотографують, складають схеми, виготовляють зліпки і відбитки слідів, беруть зразки волосся, крові, тканин тіла, відбитки пальців.

Огляд предметів і документів починається з вивчення загального виду предмета. Під час огляду з’ясовуються і фіксуються: найменування предмета; його призначення; зовнішній вигляд; розміри у всіх вимірюваннях; матеріал, з якого виготовлений предмет; особливості предмета; його дефекти; упаковка. Особливо відмічаються ознаки, які вказують на зв’язок предмета з подією, що розслідується.

Предмет фотографується. У необхідних випадках може бути складена схема з вказівкою слідів, що є на предметі.

При огляді документа звертається увага на його зміст, зовнішній вигляд, форму, реквізити, на чому він виконаний, наявність підпису, відтиснення печатки, штампів.

При огляді тварин і їх трупів необхідно встановити:

• вид тварини;

• породу, масть, стать, вік;

• ознака приналежності тварини певному господарству або конкретній особі - тавро, спосіб кування, наявність індивідуального визначеного предмета;

• індивідуальні ознаки - колір, відтінки масті, сліди від перенесених травм.

До огляду доцільно залучити фахівців - ветеринара або зоотехніка.

Огляд транспортних засобів проводиться з метою:

• встановлення індивідуальних особливостей машини;

• виявлення слідів взаємодії транспортного засобу з іншими транспортними засобами, людьми;

• виявлення слідів і предметів, що залишили потерпілі й особи, керуючі автомашиною;

• виявлення частинок ґрунту, рослинного покриву з місця події;

• визначення технічного стану транспортного засобу.

До огляду транспортного засобу повинен бути залучений спеці- аліст-криміналіст, фахівець автосправи і, за необхідності, водій, керівник цим транспортним засобом.

Основними способами фіксації результатів огляду місця події є складання протоколу, планів (схематичних чи масштабних), фотозйомка, що ілюструють місце події, його окремі вузли, сліди, речові докази.

<< | >>
Источник: Шульга М.М.. Криміналістика. 2013

Еще по теме Тема 11. Тактика огляду:

  1. § 4. Тактика огляду місця події
  2. Тактика огляду місця події
  3. Тема 10. Загальні положення криміналістичної тактики
  4. Тема 12. Тактика обшуку
  5. Тема 13. Тактика слідчого експерименту
  6. Тема 14. Тактика допиту
  7. Тема 15. Тактика пред'явлення для упізнання
  8. Тема 16. Тактика використання спеціальних знань у розслідуванні
  9. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА Загальні положення криміналістичної тактики
  10. Криміналістична тактика Загальні положення криміналістичної тактики
  11. §3. Види і методи огляду місця події
  12. § 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
  13. § 1. Поняття, види та принципи огляду
  14. РАЗДЕЛ III. КРИМИНАЛИСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА Глава 15. Общие положения криминалистической тактики
  15. §4. Огляд трупа людини
  16. § 5. Огляд трупа
  17. §6. Фіксація результатів огляду місця події