<<
>>

Тема 10. Загальні положення криміналістичної тактики

• Поняття, завдання і структура криміналістичної тактики. Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики. Система тактичних прийомів, тактичні комбінації. Тактичні завдання і тактичні операції.

• Тактика слідчих (розшукових) дій: процесуальна регламентація, тактичні правила і прийоми, етапи проведення.

• Загальні засади організації розслідування.

• Планування розслідування у кримінальній справі в цілому, по тактичних операціях і окремих слідчих діях.

• Організація в розслідуванні взаємодії слідчого з оперативними підрозділами, із судом, прокурором і адвокатом.

• Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації.

• Поняття і значення оперативно-розшукової діяльності в розслідуванні злочинів. Використання даних оперативно-розшукової діяльності при порушенні кримінальної справи, для забезпечення початкового і подальшого етапів розслідування. Використання оперативної інформації для підготовки і проведення слідчих дій, а також в процесі доказування.

Криміналістична тактика є розділом науки криміналістики. Це система наукових положень і рекомендацій щодо організації та планування досудового і судового провадження, які розробляються на основі визначення оптимальної лінії поведінки здійснюючих ці дії осіб, прийомів провадження слідчих і судових дій, спрямованих на збирання і дослідження доказів та встановлення обставин, що сприяли вчиненню злочину.

Структурність криміналістичної тактики можна простежити на її елементному складі, який передбачає виділення тих «часток», на яких ґрунтується тактика:

1) тактичний прийом як спосіб здійснення процесуальної дії, спрямований на досягнення її мети;

2) тактична рекомендація - науково обґрунтована та перевірена практикою порада щодо вибору і застосування засобів, прийомів та форм поведінки;

3) система (підсистема) тактичних прийомів - упорядкована сукупність взаємопов’язаних та взаємозумовлених прийомів, що мають цільову спрямованість у процесі її реалізації (іноді систему тактичних прийомів іменують тактичною комбінацією);

4) тактика слідчих (розшукових) і негласних (слідчих) дій, яка охоплює весь типовий тактичний комплекс можливого її здійснення, реалізації;

5) система слідчих або інших дій (тактична операція), яка спрямована на виконання завдання розслідування у відповідній слідчій ситуації.

Основним і визначальним поняттям зазначеного розділу криміналістики є поняття тактичного прийому. Тактичний прийом - це найбільш раціональний і ефективний спосіб дії або найбільш доцільна лінія поведінки особи, що здійснює розслідування, зі збирання, дослідження і використання доказів у цілях розкриття, розслідування і запобігання злочинам.

Тактичний прийом характеризується:

• психологічною сутністю;

• логічністю застосування;

• ситуаційною зумовленістю;

• відповідністю закону і моральним вимогам;

• можливістю вибору, корегування і творчого використання. Класифікація тактичних прийомів повинна сприяти пізнанню їх

сутності в усіх різновидах, визначенню закономірних зв’язків між ними, встановленню їх властивостей та ознак. Підставою класифікації має слугувати певна об’єктивна закономірність, яка дозволяє поділяти тактичні прийоми на ті чи інші види, відносити їх до визначеної групи.

Певний інтерес і практичне значення становлять такі підстави класифікації тактичних прийомів:

1) за видом процесуальної дії:

• тактичні прийоми огляду місця події (аналіз окремих слідів на місці події; моделювання події, що відбулась; зіставлення модельованої події та реальної картини місця події; аналіз ознак знищення слідів; зіставлення інформації місця події з типовими аналогами та ін.);

• тактичні прийоми допиту (постановка різних видів запитань; пред’явлення речових та письмових доказів; оголошення показань окремих осіб; допит на місці події; демонстрація перспектив ситуації, що склалася; переконання у необхідності надання допомоги органам розслідування та ін.);

• тактичні прийоми обшуку (залучення обшукуваного до діяльності слідчого; словесна розвідка; зіставлення виявленого з ознаками того, що шукається; аналіз ознак предмета пошуків; постановка обшукуваному уточнюючих запитань; використання можливостей типових аналогів тощо);

• тактичні прийоми інших процесуальних дій;

2) за діапазоном використання:

• тактичні прийоми, які використовуються під час проведення тільки окремих слідчих (судових) дій (допит на місці події, орієнтація на професійні навички обшукуваного тощо);

• тактичні прийоми, які використовуються у декількох (багатьох) процесуальних діях (постановка тих чи інших запитань; використання типових аналогів; аналіз слідів, предметів, їх ознак тощо);

3) за об’єктом спрямованості (або сферою реалізації):

• тактичні прийоми, спрямовані на здійснення впливу на людину (роз’яснення важливості правдивих показань; постановка контрольних, нагадуючих, доповнюючих та інших запитань; демонстрація фотознімків; оголошення висновків експертиз або результатів слідчих дій та ін.);

• тактичні прийоми, спрямовані на дослідження матеріального середовища (аналіз слідів, предметів, їх ознак, розміщення; використання уявної реконструкції окремих елементів події - моделювання з метою відтворення події, що відбулась; зіставлення слідів, виявлених на місці події, та ін.);

4) за ситуаційною варіантністю (тактичні прийоми, які диференціюються залежно від ситуації процесуальної дії).

Так, у ситуації повідомлення неправдивих показань під час допиту можуть бути виділені такі тактичні прийоми: постановка контрольних запитань, пред’явлення доказів, оголошення показань інших осіб, допит на місці події тощо;

5) за характером інформації:

• тактичні прийоми, які ґрунтуються на словесній інформації (бесіда на сторонню тему; роз’яснення значення щиросердого каяття; постановка тих чи інших запитань тощо);

• тактичні прийоми, які базуються на матеріалізованій інформації (демонстрація доказів, різної наочної інформації та ін.);

• тактичні прийоми, що засновані на логіко-розумовій інформації (аналіз окремих слідів (предметів); моделювання події, що відбулась; зіставлення інформації місця події з традиційним, природним плином події тощо).

Система тактичних прийомів - це упорядкована сукупність (комплекс) взаємопов’язаних і взаємозумовлених прийомів, яким притаманні цільова спрямованість і вибірковість у процесі їх реалізації.

Така система повинна становити не просту сукупність прийомів, не будь-який їх перелік, а лише таку побудову, що припускає організацію їх у вигляді цілісного утворення, в якому взаємопов’язані компоненти посідають відповідне місце у певній послідовності та виконують необхідні функції.

У сучасній криміналістичній тактиці використовуються поняття «тактична комбінація» і «тактична операція», визначення яких має дискусійний характер.

Тактична комбінація - це певне поєднання тактичних прийомів чи слідчих дій та інших заходів, що має на меті вирішити конкретне завдання розслідування, та зумовлене цією метою і слідчою ситуацією.

У криміналістичній теорії історія виникнення тактичних комбінацій пов’язана з концепцією правомірності «слідчих хитрощів» і «психологічних пасток», що розглядаються як різновиди тактичних комбінацій. Визначення поняття тактичної комбінації викликає заперечення з таких міркувань:

1) має місце гіперболізація «слідчих хитрощів» («психологічних пасток»); фактично виходить, що «слідчі хитрощі» - це комплекси (поєднання) тактичних прийомів.

Цим поняттям охоплюють як припустимі, правомірні тактичні прийоми, так і способи дії, які порушують вимоги етичності, а навіть й комплекси, групи, сукупності прийомів;

2) недоцільно об’єднувати в одному понятті дві самостійні категорії - «поєднання тактичних прийомів» (система прийомів) і «поєднання слідчих (або інших) дій» (тактична операція). «Поєднання тактичних прийомів» і «поєднання слідчих (або інших) дій» мають різну мету і є нерівнозначними;

3) в етимологічному значенні термін «комбінація» тотожний терміну «система прийомів» для досягнення чого-небудь. Тактична комбінація можлива лише у межах однієї слідчої (судової) дії і не припускає поєднання з тактичними прийомами іншої процесуальної дії. Тому тактичну комбінацію необхідно розглядати як синонім системи тактичних прийомів.

Тактична операція передбачає поєднання однойменних і різнойменних слідчих і слідчих негласних дій, оперативно-розшукових, організаційних та інших заходів, спрямованих на виконання проміжного завдання розслідування у даній слідчій ситуації.

Тактична операція передбачає вирішення тактичного (проміжного) завдання. При розслідуванні тих чи інших злочинів застосовують тактичні операції: «встановлення очевидців», «відшкодування матеріальних збитків», «документ», «розшук злочинця», «атрибуція трупа», «захист доказів» та ін.

Плануванню розслідування властиві певні керівні положення (принципи): індивідуальність, динамічність, реальність і конкретність.

У діяльності слідчого постійно зустрічаються три види планування: а) планування розслідування в окремій кримінальній справі;

б) планування розслідування групи кримінальних справ, що знаходяться у його провадженні; в) планування окремих слідчих дій.

Планування розслідування - це розумовий процес, що складається з визначення змісту і порядку роботи зі встановлення всіх обставин вчиненого злочину та викриття винних відповідно до вимог закону і з найменшою витратою часу та сил.

Принципами планування розслідування називають розроблені в криміналістиці вимоги, що ставляться до планування розслідування, дотримання яких забезпечує його ефективність.

Виділяють три головні принципи планування:

Конкретність. Принцип конкретності означає, що в плані повинні бути перераховані всі питання, що підлягають з’ясуванню для перевірки тієї чи іншої версії; всі слідчі дії, розшукові й інші заходи, що підлягають проведенню; точно позначені терміни їх проведення та їх виконавці. У плані повинні бути вказані тількі ті дії, які реально можна виконати.

Індивідуальність. Принцип індивідуальності означає обов’язковість складання плану саме для конкретної справи, з урахуванням усіх її особливостей, неприпустимість шаблону. Неможливо розробити єдиний зразок плану, який був би придатний для розслідування по всіх кримінальних справах як типовий.

Безперервність. Принцип динамічності означає, що процес планування - це не разовий акт; складений план не є остаточним, він постійно доповнюється і змінюється, причому можливість і необхідність його зміни і доповнення мається на увазі заздалегідь.

Основними елементами розслідування у конкретній кримінальній справі є:

• вивчення наявних фактичних даних;

• постановка слідчих завдань відповідно до предмета доказування;

• висунення версій;

• визначення кола слідчих дій і організаційних заходів, що підлягають проведенню, термінів і послідовності їх проведення, а також виконавців;

• коректування плану під час розслідування.

Основними формами взаємодії слідчого з оперативними підрозділами є:

а) ознайомлення слідчого, прокурора з матеріалами, що є в розпорядженні оперативного працівника, і прийняття спільного рішення про початок кримінального провадження;

б) спільне планування слідчих дій і оперативно-розшукових заходів щодо кримінальної справи або узгодження тих окремих планів, що є у слідчого, прокурора й оперативного працівника;

в) постійний обмін інформацією, яка отримується в результаті проведення традиційних слідчих дій і негласних слідчих (розшукових) дій;

г) безпосередня допомога слідчому з боку оперативного працівника в організації і проведенні окремих слідчих дій;

ґ) виконання оперативним підрозділом окремих доручень слідчого;

д) створення слідчо-оперативних груп для розслідування складних кримінальних справ.

Негласні слідчі (розшукові) дії

Можливість проведення негласних слідчих (розшукових) дій передбачена діючим КПК України, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятками, передбаченими цим кодексом.

До негласних слідчих (розшукових) дій відносяться:

1) аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК);

2) накладання арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК);

3) огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК);

4) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК);

5) зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК);

6) обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК);

7) установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК);

8) спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК);

9) аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК);

10) контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК);

11) виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК);

12) негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК);

13) використання конфіденційного співробітництва (ст. 275 КПК). Зіставлення переліку негласних слідчих (розшукових) дій із діями оперативно-розшукової діяльності, передбаченими Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», свідчить про їх ідентичність, за винятком застосування засобів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї на підставі і в порядку, які встановлені Законами України «Про міліцію», «Про Службу національної безпеки України», «Про Прикордонні війська», «Про Управління охорони вищих посадових осіб України».

Таким чином, КПК України законодавчо визначив співпрацю слідчого з працівниками оперативно-розшукових підрозділів МВС, СБУ та інших у кримінальному провадженні.

Можливість використання засобів негласних слідчих (розшуко- вих) дій під час розслідування передбачена ст.ст. 104, 105, 273 КПК України.

Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ініціатори їх провадження, виконавці та строки їх виконання наведені у ст. 246 КПК.

<< | >>
Источник: Шульга М.М.. Криміналістика. 2013

Еще по теме Тема 10. Загальні положення криміналістичної тактики:

  1. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА Загальні положення криміналістичної тактики
  2. Криміналістична тактика Загальні положення криміналістичної тактики
  3. Тема 3. Загальні положення криміналістичної техніки
  4. Криміналістична техніка. Загальні положення криміналістичної техніки.
  5. Криміналістична методика Загальні положення криміналістичної методики
  6. Тема 17. Теоретичні положення криміналістичної методики розслідування
  7. Тема 2. Теорії криміналістичної ідентифікації та криміналістичної діагностики. Криміналістичні версії. Криміналістичне моделювання
  8. §1. Поняття і завдання криміналістичної тактики
  9. § 1. Поняття та предмет криміналістичної тактики
  10. § 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
  11. РАЗДЕЛ III. КРИМИНАЛИСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА Глава 15. Общие положения криминалистической тактики
  12. Розділ 1. Загальні положення
  13. Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  14. § 1. Припинення господарського товариства: загальні положення
  15. §1. Класифікація службових злочинів і загальні методичні положення їх розслідування
  16. Частина II. Провадження Розділ 7. Загальні процесуальні положення
  17. § 1. Общие положения тактики защиты
  18. §2. Структура методики розслідування злочинів. Загальні положення і наукові основи методики
  19. Тема 11. Тактика огляду
  20. Тема 12. Тактика обшуку